Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №520/32124/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р.Справа № 520/32124/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026, (головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І.) по справі № 520/32124/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ75279 від 09.10.2025, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ75279 від 09.10.2025, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026, яке набрало законної сили 21.02.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з 08.06.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ75279 від 09.10.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 08.06.2025 року перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ75279 від 09.10.2025.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У червні 2026 р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі № 520/32124/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі № 520/32124/25.

В обґрунтування заяви вказував, що на виконання судового рішення пенсійний орган провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте під час такого перерахунку не нарахував індексацію, передбачену постановами КМ України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 285, від 25.02.2025 № 209.

Разом з тим, вважав, що має право на індексацію пенсії згідно вищевказаних Постанов, тоді як припинення пенсійним органом відповідних виплат за наслідками перерахунку пенсії є протиправним.

Отже, наявні обставини для встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне встановлення обставин справи, просив її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини виконання пенсійним органом судового рішення, не врахував доводи заявника про те, що внаслідок перерахунку його пенсії ГУ ПФУ припинило виплачувати індексацію пенсії за відсутності правових підстав.

Звертає увагу, що під час розгляду заяви в порядку статті 382 КАС України суд повинен перевіряти не лише факт формального виконання рішення, а й те, чи призвели дії суб`єкта владних повноважень до реального відновлення порушеного права особи та чи не призвело це до погіршення становища Позивача шляхом припинення нарахування та виплати вже наявних у нього складових пенсії.

Наголошує, що внаслідок проведеного перерахунку відповідач фактично зменшив загальний розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_1 шляхом припинення нарахування та виплати індексації, що свідчить про не виконання ним судового рішення в належний спосіб.

Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент подання заяви про встановлення судового контролю відповідачем виконано судове рішення в повному обсязі. Натомість позивач фактично просить суд розглянути нові позовні вимоги з наданням нових доказів та документів, які не були предметом розгляду в адміністративній справі № 520/32124/25.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

З аналізу наведеної норми вбачається, що її дія спрямована на забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою застосування ст. 382 КАС України є саме невиконання чи неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі № 520/32124/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 08.06.2025 перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ75279 від 09.10.2025.

Тобто, судовим рішенням лише зобов`язано пенсійний орган провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ75279 від 09.10.2025 без покладення обов`язку виплати пенсії.

Натомість, в частині позовних вимог про зобов`язання пенсійний орган провести виплату перерахованої пенсії судом відмовлено з підстав передчасності.

Правом на апеляційне оскарження судового рішення в частині відмови в задоволенні позову, ОСОБА_1 не скористався.

Більш того, судом в межах справи № 520/32124/25 не вирішувалось і питання щодо наявності у позивача права на отримання перерахованої пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановами КМ України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 285, від 25.02.2025 № 209.

На виконання судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 08.06.2025 на підставі довідки № ФХ75279 від 09.10.2025, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії з пенсійної справи № ФХ75279 та визнається позивачем.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем виконано судове рішення від 21.01.2026 у справі № 520/32124/25 в повному обсязі.

Водночас, позивач не погоджується із розміром пенсії, яка виплачується пенсійним органом за наслідками перерахунку з 08.06.2025, зокрема, вказує на безпідставне припинення виплати індексації пенсії, що призвело до її зменшення.

З цього приводу, колегія суддів зауважує, що судовим рішенням не визначено конкретного розміру пенсії, що має виплачуватися позивачу, а лише зобов`язано пенсійний орган провести її перерахунок на підставі довідки.

Питання наявності у позивача права на отримання індексації пенсії, передбаченої постановами КМ України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 285, від 25.02.2025 № 209 не було предметом позову по даній справі.

Натомість, виникнення у зв`язку з виконанням судового рішення у справі нових правовідносин, в тому числі щодо права ОСОБА_1 на отримання пенсії з урахуванням індексації після її перерахунку з 08.06.2025 не може свідчити про невиконання судового рішення і бути підставою для встановлення судового контролю.

В свою чергу, незгода позивача із діями ГУ ПФУ України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати індексації пенсії можуть бути підставою для їх оскарження в судовому порядку в межах нового спору.

Таким чином, оскаржувані в порядку судового контролю дії ГУ ПФУ України в Харківській області не пов`язані з виконанням судового рішення у цій справі.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване судове рішення, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 по справі № 520/32124/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 10.08.2026 року