Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №440/10055/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р.Справа № 440/10055/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ТЕХВАГОНМАШ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 р. (ухвалене суддею Головко А.Б., повний текст якого складено 27.04.2026 р.) по справі № 440/10055/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково-виробнича фірма "ТЕХВАГОНМАШ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Техвагонмаш” (в подальшому – ТОВ “Науково-виробнича фірма “Техвагонмаш”) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 р. № 00069630701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на суму 67482900 грн., № 00069640701 повністю.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 р. та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог: Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями контролюючого органу у період з 07.03.2024 р. по 03.04.2024 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 р. по 30.09.2023 р., за результатами якої складений акт перевірки № 5467/16-31-07-01-02/32686844 від 24.04.2024 р., висновками якого встановлені порушення ТОВ “Науково-виробнича фірма “Техвагонмаш”: п. 44.1 ст. 44, п.п.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1.1, пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139, п.140.1, п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, п.5, п. 6, п. 11 НП(С)БО 11 "Зобов`язання", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за № 85/4306, 5 п. 15 НП(С)БО 15 "Дохід", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68374 829 грн.; п. 50.2 ст. 50, п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, а саме, невнесення інших змін до своїх облікових даних (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про 41 об`єкт, пов`язаний з оподаткуванням).

На підставі висновків вищевказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 р. № 00069630701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на суму 68374829 грн. та № 00069640701, яким застосовано штрафні санкції в сумі 41820 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 15.05.2024 р. № 00069640701 та податковим повідомленням-рішенням № 00069630701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на суму 67482900 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача обґрунтовані, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (в подальшому – ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. 63.3 ст.63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з пунктом 8.1 розділу 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (в подальшому – Порядок № 1588) із змінами та доповненнями: платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об`єктів (за основним та неосновним місцем обліку) у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (пункт 8.2 розділу 8 Порядку № 1588).

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування (пункт 8.4 розділу 8 Порядку № 1588).

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України, неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Згідно з п. 50.2 ст. 50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.1, пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника минулих податкових (звітних) років.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пункту 15 П(С)БО 15 "Дохід" та пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню, визнається доходом.

Відповідно до з п.п 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість заборгованість, що відповідає зокрема одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Таким чином, безнадійна заборгованість в податковому обліку як сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню, обліковується в бухгалтерському обліку та включається до складу оподатковуваного доходу.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Статтею 35 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов`язків учасників відповідних відносин. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про міжнародне право”, право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Статтею 3 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, яка набула чинності для України 01.04.1994 р. (далі - Конвенція), передбачено, що вона застосовується в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах.

Конвенція не застосовується в тих випадках, коли сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування (частина третя статті 3 Конвенції).

Оскільки суми кредиторської заборгованості, з приводу включення яких до доходу товариства виник спір, виникли за зовнішньоекономічними контрактами, питання щодо збігу за ними строку позовної давності повинно вирішуватися з врахуванням норм Конвенції, Закону України ''Про міжнародне приватне право'', умов зовнішньоекономічних контрактів щодо вибору права, яке підлягає застосуванню до змісту правовідносин.

Відповідно до статті 8 Конвенції, строк позовної давності встановлюється у чотири роки.

Статтею 9 Конвенції передбачено, що перебіг строку позовної давності починається від дня випадків, передбачених статтями 10, 11 та 12. Початок перебігу строку позовної давності не відкладається через те, що: a) одна сторона може бути зобов`язана направити іншій стороні повідомлення, згадане в пункті 2 статті 1, або b) в арбітражній угоді міститься умова, згідно з якою до ухвалення арбітражного рішення не виникає ніякого права на вимогу.

Згідно з статті 10 Конвенції, вважається, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення. Право на позов, що випливає з дефекту або іншої невідповідності товару умовам договору, виникає від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови прийняти товар. Право на позов, що ґрунтується на обмані, вчиненому до, під час укладення виникає від дня, коли обман був або міг бути розумно розкритий.

Статтями 11, 12 Конвенції встановлено, що якщо продавець дав щодо товару пряму гарантію, строк дії якої обмежений певним періодом або в іншій спосіб, перебіг позовної давності по вимогам що випливають з такої гарантії, починається від дня, коли покупець сповіщає продавця про факт, який став підставою для такої вимоги, але не пізніше закінчення строку дії гарантії. Якщо при наявності обставин, передбачених правом, застосовуваним до договору, одна з сторін може заявити про припинення договору до настання строку його виконання і заявляє про це, перебіг строку давності, що ґрунтується на цій обставині, починається від дня подання заяви іншій стороні. Якщо про припинення договору не заявлено до настання строку його виконання, перебіг позовної давності починається від дня настання строку виконання договору. Строк позовної давності, що випливає з порушення однією договірною стороною умови про поставку або оплату товару частинами, починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Якщо згідно з застосовуваним до договору правом одна з сторін може заявити про припинення договору внаслідок такого порушення і заявляє про це, перебіг позовної давності щодо всіх відповідних частин починається від дня подання заяви іншій стороні.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що строк позовної давності встановлюється у 4 роки, перебіг якого починається від дня настання порушення умов договору. Разом з тим, положення цієї Конвенції можуть застосовуватись в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах.

Відповідно до відомостей із загальнодоступних джерел Комісії Організації Об`єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі до Договірних держав Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів входять, зокрема, Україна з 01 квітня 1994 року, тоді як Російська Федерація брала участь у підписанні Конвенції 14 червня 1974 року, проте до теперішнього часу зазначена Конвенція Російською Федерацією не ратифікована та відповідно не вступила в силу. Латвія до Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів не приєднувалася.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що оскільки норми Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів не застосовуються, то строк позовної давності визначається відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів щодо вибору права, яке підлягає застосуванню до змісту правовідносин.

Таким чином, положення Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами контрактів у спірних правовідносинах.

Судовим розглядом встановлено, що згідно з податковим обліком ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" по бухгалтерському рахунку 681 "Отримані передплати від покупців-нерезидентів", станом на 01.10.2018 р. обліковується кредиторська заборгованість, яка виникла внаслідок не проведення розрахунків протягом 2011 2014 років, всього в розмірі 7414 551,22 грн. по контрактах з ТОВ "Мечел-Ремсервіс", АТ Baltic Railway Holding, ТОВ "НПК "Уралвагонзавод", ТОВ "Ростоввагонпром", ТОВ "Желдорэкспедиция".

14.06.2011 р. між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Продавець) та ТОВ "Мечел-Ремсервіс", РФ (Покупець) укладено Контракт № 193 (з урахуванням додаткових угод № 2 від 08.11.2011 р., № 2 від 16.01.2012 р. та № 4 від 30.10.2012 р.), умовами яких встановлено, що продавець зобов`язується: розробити, виготовити та поставити покупцю обладнання для виробництва зборки кузовів та візків вантажних вагонів у відповідності з Технічною специфікацією (додаток № 1) та проектно-технічну специфікацію (додаток № 2); надати на підприємстві покупця (філія ТОВ "Мечел-Ремсервіс" Нерюнгринський ремонтно-механічний завод), розташований в м. Нерюнгри, республіка Саха (Якутія), власними силами наступні послуги: шефмонтаж обладнання, пусконалагоджувальні роботи у відповідності з умовами контакту (у подальшому - Послуги) (пункт 28); покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання, документацію та послуги, надані продавцем, у відповідності і на умовах, передбачених цим Контрактом (пункт 29); даний Контракт виконується у відповідності з Графіком виконання Контракту (Додаток № 4), який включає в себе 4 етапи роботи: 1-ий етап розробка та поставка Технологічної документації, 2-ий етап виготовлення і поставка обладнання, 3-ий етап шефмонтаж обладнання (нагляд за монтажем обладнання та холодні випробування), 4-ий етап пусконалагоджувальні роботи (навчання та інструктаж персоналу покупця по експлуатації обладнання, гарячий запуск, гарантійні випробування та введення обладнання в експлуатацію) (пункт 31); терміни поставки обладнання визначені Графіком виконання контракту (Додаток №4) (пункт 44); поставка обладнання здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA - м. Кременчук, Полтавська область, Україна, згідно міжнародним правилам тлумачення торгових термінів Інкотермс - 2010 (далі - Пункт поставки) (пункт 45); продавець зобов`язаний повідомити покупця по факсу або електронній пошті про дату запланованого відвантаження обладнання щонайменше за 30 календарних днів до дати відвантаження. Покупець в свою чергу - письмово направити повідомлення на адресу продавця про прийняття вантажу в м. Нерюнгри (пункт 47); продавець зобов`язаний повідомити покупця про готовність обладнання до відвантаження (пункт 48); часткові поставки обладнання допускаються у відповідності до Графіку (додаток № 4) (пункт 49); датою поставки обладнання вважається дата у відповідності з умовами п .45 договору (пункт 50); загальна сума контракту приведена у Додатку № 3 (Специфікація) та Додатку № 6 (Протокол узгодження договірної ціни) складає: 68595802 рубля РФ, в т.ч. ПДВ 0,00 рубля РФ, що включає: вартість обладнання 48596222 рубля РФ, вартість документації 14600000 рубля РФ, вартість послуг 5399580 рубля РФ. Суму ПДВ (18%) на придбане обладнання, документацію та послуги у відповідності до діючого законодавства РФ, сплачує покупець на території РФ в бюджет РФ (пункт 99); покупець здійснює платежі за цим контракту згідно Додатку № 3 (Специфікація) (пункт 106); протягом 3-х днів з моменту передачі обладнання та/або документації продавець зобов`язаний направити на адресу покупця рахунок-фактуру (пункт 107); предплата здійснюється на основі виставлених продавцем рахунків на оплату (пункт 108); протягом 5 днів з дати підписання акту про завершення холодних випробувань (АЗХ) продавець оформляє акт на виконання роботи по шефмонтажу та рахунок-фактуру на надані послуги. Протягом 5 днів з дати підписання акта про проведення гарантійних випробувань (АГВ) продавець оформляє акт виконаних робіт на виконання пусконалагоджувальних робіт та рахунок-фактуру на надані послуги (пункт 109); дати надходження авансових платежів на рахунок продавця вважаються моментом початку виконання продавцем відповідного зобов`язання по даному контракту. У випадку несвоєчасного переказу авансових платежів строки виконання зобов`язань переносяться на кількість прострочки (пункт 110); у випадку не передачі покупцю документації та /або обладнання в строк, визначений даним контрактом, з причин, що відносяться до продавця, виключаючи форс-мажор, покупець має право вимагати від продавця виплатити покупцю наступні збитки: стосовно документації в розмірі 0,1 % від вартості непоставленої в строк документації за кожний повний тиждень прострочки; стосовно обладнання в розмірі 0,25 % від вартості не поставленого в строк обладнання за кожний із перших чотирьох тижнів прострочки, та 0,5 % від вартості не поставленого в строк обладнання за кожний наступний повний тиждень прострочки (пункт 122); оплата попередньо оцінених збитків повинна бути єдиною грошовою компенсацією збитків покупця у випадку затримки поставленого згідно п.122 (пункт 123); якщо затримка поставки обладнання (або його частини) та /або документації (за виключенням обставин непереборної сили) перевищить 4 місяці від строків, указаних в графіку виконання контракту (додаток №4), по причинам, залежним від продавця та така затримка спричинить відповідну затримку монтажу та введення обладнання в експлуатацію, покупець вправі пред`явити претензію щодо завданих збитків, пов`язаних з виконанням умов контракту. В такому випадку продавець повинен негайно надати покупцю всю належну інформацію про причини викликаних затримок і відшкодувати загальну суму попередньо оцінених і узгоджених з покупцем збитків у відповідності з пунктом 122 даного контракту (пункт 124); у випадку затримання виконання умов контракту у відповідності з пунктом 124, покупець та продавець шляхом переговорів та складення додаткових угод, визначають подальші строки виконання умов контракту (пункт 125); всі спори та розбіжності, які можуть виникнути по даному контракту, сторони намагатимуться вирішити шляхом переговорів та /або в претензійному порядку. Термін відповіді на претензію -15 календарних днів (пункт 165); всі спори, які можуть виникнуть у відношенні даного контракту або в зв`язку з ним, підлягають передачі на розгляд та вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Росії (м. Москва). Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду та вирішення спору буде застосовано Регламент Міжнародного комерційного арбітражу суду при Торгово-промисловій палаті Росії. Правом, яке регулює даний контракт, є матеріально право Росії. Претензійний порядок врегулювання спорів обов`язковий (пункт 166); цей контракт вступає в силу з моменту підписання та отримання оригіналів контракту обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 186); у випадку, якщо умови, викладені у Додатку № 3 даного Контракту не було виконано протягом 60 днів, продавець та покупець повинні зустрітись для обговорення наступних дій та коригування графіку виконання контракту (Додаток № 3 ) (пункт 187); вся переписка, пов`язана з виконанням контракту, повинна бути на російській мові, та повинна відсилатись по поштовим адресам сторін, вказаним у даному Договорі (пункт 188).

Згідно з додатком № 3 до вказаного контракту (Специфікація №1) до Контракту передбачено наступний порядок оплати обладнання згідно наданого рахунку: предплата 40% від вартості обладнання протягом 15 робочих днів з моменту підписання контракту на суму 19438489 руб. РФ.; предплата 50% на кожну партію обладнання протягом 15 робочих днів з моменту повідомлення про готовність партії обладнання до відвантаження, на суму 24298111 руб. РФ.; остаточний розрахунок протягом 15 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт на пусконалагоджувальні роботи, на суму 4859622 руб РФ. Також передбачений наступний порядок оплати документації згідно виставленого рахунку: предплата 40% від вартості документації протягом 15 робочих днів з моменту підписання контракту на суму 5840000 руб. РФ.; остаточний розрахунок від вартості документації протягом 15 робочих днів з моменту підписання акту передачі документації та виставлення рахунку-фактури на суму 8760000 руб. РФ. Порядок оплати за роботи на підставі виставленого рахунку: оплата здійснюється протягом 15 робочих днів з моменту підписання виконаних робіт на шефмонтаж і актів виконаних робіт на пусконалагоджувальні роботи.

За контрактом № 193 позивач отримав авансовий платіж у розмірі 887638 руб або 1020308,39 грн., що встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки та визнано позивачем в ході судового розгляду справи.

08.10.2012 р. між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Виконавець) та АТ "UVZ Baltija" (Замовник) укладено договір підряду на виконання проектних робіт № 291-12, згідно з умовами якого замовник доручає і зобов`язується оплатити, а виконавець приймає на себе виконання проектної та робочої документації по темі: "Розробка маршрутних технологічних процесів, проектної та робочої документації по організації виробництва для виготовлення вантажних вагонів (розділ "Технологічні рішення")" (пункт 1.1); наукові, технічні, економічні та інші вимоги до виконуваної роботи викладені в завданні на проектування (додаток № 1) (пункт 1.2); найменування та терміни виконання окремих етапів робіт визначаються календарним планом, що є невід`ємною частиною договору (додаток №3) (пункт 1.3); маршрутні технологічні процеси та технологічні карти, що розробляються відповідно до завдання на проектування, оформляються і передаються замовнику в узгодженому форматі відповідно до ГОСТ 3.1118-82. Креслення передаються на паперових носіях - в 4 примірниках, на електронному носії в "Компас 3D-V13" - в 1 примірнику (пункт 1.4); виконавець зобов`язаний виконати роботи вчасно і відповідно до завдання і календарного плану (пункт 2.1); виконавець зобов`язаний призначити керівника робіт, уповноваженого діяти від імені виконавця у спілкуванні із замовником (пункт 2.2); замовник зобов`язаний забезпечити виконавця вихідними даними (Додаток №1, п.17) (пункт 2.3); замовник зобов`язаний призначити відповідального представника, уповноваженого діяти від імен замовника у спілкуванні з виконавцем (пункт 2.4); замовник гарантує виконавцю своєчасно сплатити встановлену ціну в порядку і на умовах, передбачених Договором (пункт 2.5); замовник представляє розроблену проектну документацію на експертизу. Виконавець приймає участь в захисті прийнятих проектних рішень і виробляє усунення отриманих зауважень, які стосуються зазначеної проектної документації, за свій рахунок (пункт 2.7); з огляду на порядок визначення вартості робіт ціна договору відповідно до протоколу угоди про договірну ціну і кошторис (додаток №2, №4, №5) для замовника становить: 150000,00 доларів США, в т.ч. ПДВ 0,00 (пункт 3.1); замовник зобов`язується перерахувати після підписання сторонами цього договору на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів в порядку попередньої оплати аванс в розмірі 50% від суми договору, що становить 75000 долара США. Остаточна оплата проводиться після підписання акту виконаних робіт (пункт 3.2); у разі ненадходження авансу та вихідних даних у встановлені терміни виконавець не приступає до виконання робіт до моменту надходження авансу і відповідно змінює терміни виконання робіт (пункт 3.3); якщо в процесі виконання роботи замовником або виконавцем визначається необхідність виконання додаткових робіт, не передбачених цим Договором, ці роботи виконуються за додатковою угодою до Договору із зазначенням термінів виконання та договірної ціни (пункт 3.4); перелік робіт, що підлягає оформленню і здачі виконавцем замовнику на окремих етапах виконання та по закінченні Договору, визначається календарним планом (Додаток №3) (пункт 4.1); документом про виконання роботи / етапу роботи є акт здачі-приймання виконаної роботи і проектної документації виконавця (пункт 4.2); замовник зобов`язується прийняти роботу протягом 15 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт і направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову в прийомі робіт. У разі відсутності мотивованої відмови в прийомі робіт дані роботи повинні бути оплачені (пункт 4.4); роботи вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт за договором в цілому і прийняття замовником всього комплекту розробленої в рамках договору документації (пункт 4.8); у разі виникнення непередбачених обставин в ході виконання робіт замовник, так само як і виконавець, мають право змінити терміни виконання робіт за письмовою згодою між сторонами (пункт 5.1); у разі розірвання цього договору з ініціативи замовника при відсутності в цьому вини виконавця, замовник сплачує виконавцю вартість фактично виконаного обсягу робіт, якщо вони документально підтверджені згідно з актом про припинення робіт (пункт 5.2); за порушення строків виконання зобов`язань виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт. За порушення або термінів виконання робіт винна сторона зобов`язана сплатити пеню іншій стороні в розмірі 0,5% від величини простроченого платежу або вартості не наданих у встановлений термін робіт за кожен календарний день прострочення, але не більше 10% від ціни договору (пункт 5.3); питання і претензії між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при неможливості врегулювання розбіжностей в суді за місцем знаходження відповідача із застосуванням претензійного порядку. При цьому претензії розглядаються і відповідь на них направляється стороні, до якої вони пред`явлені, протягом 15 календарних днів з дати їх надходження. Рішення суду є обов`язковим для обох сторін (пункт 5.4); у разі неякісного виконання робіт виконавцем замовник має право пред`явити виконавцю вимогу про сплату неустойки у вигляді штрафу з розрахунку 2% від вартості робіт, по яких пред`являються претензії замовником за кожен випадок неякісного виконання робіт (пункт 5.5); виконавець відшкодовує замовнику всі збитки, що виникли у останнього внаслідок недоліків у проектній документації в процесі виконання будівельно-монтажних робіт, а також в період експлуатації комплексу, переозброєння за цим договором проектної документації (пункт 5.6); умови додержання прав на документацію регулюються даним договором, Цивільним кодексом Російської Федерації та Федеральним законом "Про архітектуру діяльність в Російській Федерації" (пункт 6.7); виключне право на результати робіт переходять в повному обсязі від виконавця до замовника з дати підписання замовником акту передачі-прийому виконаних робіт по останньому етапу робіт. У випадку дострокового припинення договору моментом переходу виключного права на результати робіт вважається дати припинення договору. Із зазначеного моменту замовнику буде належати виключне право використовувати результати робіт у відповідності до статті 1229 Цивільного кодексу Російської Федерації в будь-якій формі та в будь-яким способом, що не суперечить закону, в тому числі способами, що передбачені у пункті 2 статті 1270 Цивільного кодексу Російської Федерації.

Таким чином, сторони вищевказаного договору погодили між собою застосування до спірних правовідносин законодавства Російської Федерації.

Відповідно до умов додатку № 3 до вказаного договору № 291-12 від 08.10.2012 р. "Календарний план розробки маршрутних технологічних процесів, проектної та робочої документації з організації виробництва для виготовлення вантажних вагонів (розділ "Технологічні рішення")" передбачені такі етапи виконання робіт за договором: 1) розробка маршрутних технологічних процесів габаритно-вузлового збирання вантажних вагонів термін виконання: 45 календарних днів від дати отримання авансу та необхідних даних; вартість робіт: 33000,00 доларів США; документ, що підтверджує завершення етапу робіт: акт приймання виконаних робіт; 2) проектна документація термін виконання: 45 календарних днів від дати отримання авансу та необхідних даних. Виконується паралельно із розробкою маршрутних технологічних процесів габаритно-вузлового збирання вантажних вагонів; вартість робіт: 27000,00 доларів США; документ, що підтверджує завершення етапу робіт: акт приймання виконаних робіт; а саме: 2.1. узгодження компонентних рішень розміщення основного технологічного обладнання 15 днів з дати отримання вихідних даних; 2.2. випуск проектної документації 30 днів з дати узгодження компонентних рішень розміщення основного технологічного обладнання; 3) робоча документація термін виконання: 60 календарних днів від дати узгодження проектної документації; вартість робіт: 90000 доларів США; документ, що підтверджує завершення етапу робіт: акт приймання виконаних робіт; а саме: 3.1. видача комплексного завдання 40 днів після узгодження проектної документації замовником; 3.2. випуск робочої документації 40 днів після узгодження проектної документації та отримання від замовника будівельних завдань на нестандартне та стандартне обладнання.

На виконання умов вищевказаного договору АТ “UVZ Baltija” 12.10.2012 р. перерахувало ТОВ "Науково-виробнича фірма “Техвагонмаш” аванс в розмірі 50% від суми договору, що складає 75000 доларів США (або 599215,23 грн.) за розробку проектної та робочої документації на тему “Розробка маршрутних технологічних процесів, проектної та робочої документації щодо організації виробництва для виготовлення вантажних вагонів (розділ “Технологічні рішення”).

01.10.2012 р. між ТОВ “Науково-виробнича фірма “Техвагонмаш” (Виконавець) та ВАТ “Науково - виробнича корпорація “Уралвагонзавод” (Замовник) укладений договір № 289-12/1520к/10, за умовами якого замовник доручає та зобов`язується сплатити, а виконавець приймає на себе виконання робіт на тему: Розробка передпроектних рішень (ППР) будівництва вагонобудівного заводу на вільних площах ВАТ НПК “Уралвагонзавод” м. Нижній Тагіл. Ціна договору відповідно до протоколу угоди про договірну ціну та кошториси для замовника складає: 49000 рублів РФ. Замовник зобов`язується перерахувати після підписання сторонами договору на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів у порядку попередньої оплати аванс у розмірі 50% від суми договору, що становить 245000 рублів РФ. Перелік робіт, що підлягає оформленню та здачі виконавцем замовнику на окремих етапах виконання та після закінчення договору, визначається календарним планом.

09.12.2014 р. між ТОВ “Науково-виробнича фірма “Техвагонмаш” (Продавець) та ТОВ “Ростоввагонпром” (Покупець) укладений контракт № 181, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю обладнання для виготовлення продукції вагонобудування - Стенд опрокидувач зборки днища з царгой у вертикальному положенні, виконати шеф - монтажні роботи, а також навчання персоналу покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його згідно умов контракту. Загальна вартість контракту складає 91200 доларів США, в тому числі вартість товару - 84900 доларів США, вартість робіт - 6300 доларів США (пункт 2.2. Контратку). Авансовий платіж у розмірі 40% загальної вартості товару, яка складає 33960 доларів США, буде оплачена покупцем протягом 10 діб з дати отримання повного комплекту документів: - оригінала рахунку на авансовий платіж (пункт 2.3.1 Контракту). Строк поставки товару 120 календарних днів, з дня перерахування авансового платежу, при умові передачі креслень деталей, які будуть виготовлятись на даному обладнанні (пункт 3.7 Контракту). При порушенні строків поставки товару більше 20 календарних днів від строку, вказаного в п. 3.7 контракту, продавець повинен повернути в безспірному порядку отриману переоплату за товар зі сплатою процентів за користування грошовими коштами відповідно до чинного законодавства РФ протягом 5 банківських днів з дати отримання письмової вимоги.

25.10.2011 р. між ТОВ “Науково-виробнича фірма “Техвагонмаш” (Продавець) та ТОВ “Желдорэкспедиция” укладений договір № 424-11, за умовами якого продавець зобов`язується поставити у встановлені терміни покупцеві спеціальне технологічне обладнання для виготовлення багажних вагонів та виконати шеф - монтажні роботи, а покупець зобов`язується прийняти зазначений товар та виконані роботи, та сплатити визначену контрактом ціну товару та робіт. Загальна вартість контракту становить: 36530400 рублів РФ. Умови платежів: 50% загальної суми обладнання за контрактом виплачується покупцем протягом 10 календарних днів після підписання контракту на підставі рахунку; - 50% загальної суми партії обладнання, готової до відправки виплачуються покупцем протягом 10 календарних днів із дати повідомлення покупця про готовність партії товару до відвантаження. Згідно специфікації до контракту - строки поставки обладнання складають 90 -150 календарних днів. Всі спори, пов`язані з фінансовими зобов`язаннями покупця та продавця розглядаються Арбітражним судом м. Москви згідно процесуального та матеріального права Російської Федерації. Рішення Міжнародного арбітражного суду при Торгово - промисловій платі України є остаточним (пункти 10.1.1, 10.3 Контакту).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки зі змісту вищевказаних договорів не вбачається, що сторони таких зовнішньоекономічних договорів погодили застосування до їх правовідносин положень Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, то до правовідносин за такими зовнішньоекономічними договорами підлягають застосуванню положення матеріального права Російської Федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Цивільного кодексу Російської Федерації, загальний строк позовної давності становить три роки з дня, визначеного відповідно до статті 200 цього Кодексу.

Якщо законом не встановлено інше, перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права і про те, хто є належним відповідачем за позовом про захист цього права (ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу Російської Федерації).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимогами Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судовим розглядом встановлено, що 07.11.2012 р. між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Продавець) та АТ "UVZ Baltija" (Покупець) укладено контракт № 297-12, згідно з умовами якого продавець зобов`язується поставити у встановлений термін покупцю спеціальне технологічне обладнання для виготовлення вантажних вагонів, а покупець зобов`язується прийняти зазначений товар та виконані роботи, та сплати визначену контрактом ціну.

Загальна вартість контракту становить 4 554620,00 Євро, в тому числі вартість обладнання - 4186 950 Євро, вартість шеф - монтажних робіт - 367670 Євро (пункт 4.2 Договору). Умови платежів: 50% загальної суми обладнання за Контрактом виплачуються покупцем протягом 10 календарних днів після підписання Контракту на підставі наданого продавцем рахунку; - 50% загальної суми партії обладнання виплачуються покупцем протягом 10 календарних днів із дати поставки даної партії устаткування покупцю (пункту 5.1, 5.2 Договору). Згідно специфікації до контракту - строки поставки обладнання складають 90-210 календарних днів з моменту отримання передоплати. Контракт може бути розірваний за згодою сторін у випадках, передбачених законодавством Республіки Латвія.

Згідно з ст. 406 Комерційного Закону Латвійської Республіки, пов`язані із комерційною угодою вимоги мають строк давності протягом трьох років, якщо законом не встановлений інший строк давності.

Таким чином, строк позовної давності у правовідносинах між сторонами за вищевказаними контрактами становить три роки з моменту закінчення термінів виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що позивач не виконав своїх зобов`язань перед контрагентами та в бухгалтерському обліку позивача (рахунок 681 "Розрахунки за авансами одержаними") сальдо на 01.10.2018 р. та на 30.09.2023 р. становить 7311367,22 грн.

Доказів вчинення дій щодо виконання вищевказаних договорів та/або пролонгації термінів виконання предметів договорів, коригування графіків виконання договорів згідно додатків/специфікацій, обґрунтування причин затримки/невиконання умов договорів позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем отримано доходи у вигляді простроченої кредиторської заборгованості, по яким минув строк позовної давності, на суму 7311367,22 грн.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що віднесення вищевказаної кредиторської заборгованості за контрактами з ТОВ “Мечел-Ремсервіс”, АТ Baltic Railway Holding, ТОВ “НПК “Уралвагонзавод”, ТОВ “Ростоввагонпром”, ТОВ “Желдорэкспедиция” до безнадійної заборгованості та про необхідність включення зазначеної суми до складу доходів позивача та її врахування під час визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток є правомірним.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено завищення показника р. 2.2.1 Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) у розмірі 759519 грн. у т.ч. 2019 року 759519 грн.

За попередній період з 01.07.2016 р. по 30.09.2018 р. у платника проводилася планова виїзна документальна перевірка податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складений акт № 507/16-31-14-01-10/32686844 від 17.04.2019 р. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0005751401 від 23.12.2019 р. про зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 2482227 грн. Сума зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 2482227 грн. складалась з суми 1722707,62 грн. за актом № 507/16-31-14-01-10/32686844 від 17.04.2019 р. виникла за рахунок не включення до складу доходу ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" сум з простроченої кредиторської заборгованості по контрактах, укладених з нерезидентами, та суми у розмірі 759519 грн. за рахунок зайво віднесених сум витрат до складу рядка 2180 ф.2 "Інші операційні витрати".

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005751401, № 0005771401, № 0005801401, № 0005761401, № 0005781402 в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 437720,85 грн., № 0005791402 від 14.05.2019 р.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 р. по справі № 440/1990/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду 09.12.2019 р., адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 14.05.2019 р. № 0005751401 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1722708 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 14.05.2019 р. № 0005761401; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 14.05.2019 р. № 0005801401; визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 14.05.2019 р. № 0005771401; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

За результатами судового оскарження контролюючим органом винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0005751401 від 23.12.2019 р. на суму залишку від`ємного значення 759519 грн., відповідно до якого платник протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, повинен був виправити показники податкової звітності з податку на прибуток.

Постановою Верховного Суду від 16.11.2020 р. у справі № 440/1990/19: скасовані рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 р. та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 р. в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2019 р. № 0005751401 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 1619524 грн.; в цій частині позовних вимог справу направлено на новий судовий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду; в іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 р. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 р. залишено без змін (тобто, в частині висновків про правомірність зменшення залишку від`ємного значення на суму 759519 грн.).

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п.п.140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України при визначені різниць, на які коригується об`єкт оподаткування не вірно визначило суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років внаслідок не врахування податкового повідомлення-рішення № 0005751401 від 23.12.2019 р., у зв`язку з чим встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років за 2019 рік у сумі 759519 грн.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом під час перевірки встановлено завищення показника р. 2.2.1 у розмірі 59412 014 грн. у т.ч. 2020 рік - 15485 268 грн., 2021 рік - 29852054 грн., 2022 рік - 14074692 грн. за рахунок перевищення суми використаних резервів над сумою створених резервів.

У податковому обліку позивача дані показники відображені по рядкам: - 2.1.1 Сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат за 2019 рік 6927983 грн., 2020 рік 512086 грн., 2021 рік 21463386 грн., 2022 рік 2599700 грн.; - 2.2.1 Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат за 2019 р. 3544586 грн., 2020 рік 19380751 грн., 2021рік 51315440 грн., 2022 рік 16674392 грн.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 893/4186 (надалі Інструкція №893/4186).

На рахунку бухгалтерського обліку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів).

ТОВ "НВФ "Техвагонмаш", згідно бухгалтерського обліку, формував забезпечення витрат і платежів на субрахунках 473 "Забезпечення гарантійних зобов`язань" та 474 "Забезпечення інших витрат і платежів".

Згідно з Інструкцією № 893/4186, облік ведеться на субрахунках: на субрахунку 473 "Забезпечення гарантійних зобов`язань" ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо; на субрахунку 474 "Забезпечення інших витрат і платежів" ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", зокрема забезпечення на виконання зобов`язань щодо обтяжливих контрактів, на реструктуризацію та виконання зобов`язань при припиненні діяльності.

Таким чином, за період з 01.10.2018 р. по 30.09.2023 р. ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" створював забезпечення гарантійних зобов`язань та інших витрат на субрахунку 473 та 474. Ці гарантійні забезпечення резервувалися для забезпечення майбутніх витрат та платежів і включення їх до витрат поточного періоду.

За результатами виконання контрактів (договорів), відвантаження готової продукції та здійснення пусконалагоджувальних робіт позивач використовував забезпечення для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено, а саме заробітної плати, розрахунків із загальнообов`язкового державного соціального страхування, розрахунків з підзвітними особами, розрахунків з вітчизняними постачальниками.

Перевіркою встановлено, що протягом 2019 - 2022 років позивачем відображена в додатку РІ до Декларації з податку на прибуток сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на загальну суму 31503154 грн., а сума використання створених забезпечень (резервів) витрат складає 90915168 грн.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

У розділі 2 додатку РІ "Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів) (стаття 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)" зазначено, відображення сум витрат на створення забезпечень а саме: по рядку 2.1.1 відображається: Сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України).

У рядку 2.2.1 відображається: сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України).

Таким чином, позивачем завищено різниці по рядку 2.2.1 "Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)", що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 59412014 грн.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 р. № 00069630701 необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про скасування Головного управління ДПС у Сумській області № 64318280707 від 28.01.2022 р., суд першої інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 50.2 ст. 50, п. 63.3 ст. 63 ПК України, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, а саме, невнесення інших змін до своїх облікових даних (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про 41 об`єкт, пов`язаний з оподаткуванням).

Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588) із змінами та доповненнями: платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об`єктів (за основним та неосновним місцем обліку) у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (пункт 8.2 розділу 8 Порядку № 1588).

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування (пункт 8.4 розділу 8 Порядку № 1588).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Згідно даних регістрів бухгалтерського обліку у період з 01.10.2018 р. по 30.09.2023 р. на балансі ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" обліковувались основні засоби: - будівлі, споруди, транспорті засоби, перелік яких наведений в акті перевірки.

Тобто, не внесення позивачем змін до облікових даних платника встановлено контролюючим органом за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки, а не самостійно виявлено позивачем, у зв`язку з чим, податковий орган правомірно застосував санкції за дане порушення.

Крім того, позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів внесення інших змін до облікових даних позивача, а саме, не подано повідомлення за формою 20-ОПП про 41 об`єкт оподаткування, відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 41820 грн. (1020 грн. *41 об`єкт).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 64318280707 від 28.01.2022 р. обґрунтоване, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню.

Доводи апелянта, що відповідачем безпідставно в спірних правовідносинах повторно зменшено позивачу від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2379043 грн., так як відповідачем від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в такому ж розмірі вже зменшувалося позивачу за результатами попередньої перевірки в 2019 році, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки спірні правовідносини у справі № 440/10055/24 стосуються правовідносин позивача з його контрагентами станом на 2023 рік, а у справі № 440/1990/19 стосуються правовідносин позивача з його контрагентами станом на 2018 рік.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ТЕХВАГОНМАШ" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 р. по справі № 440/10055/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич