Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №520/8946/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р. Справа № 520/8946/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., повний текст складено 20.05.26 по справі № 520/8946/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) та просить суд:

визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Харківській області, щодо призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства лише з 30.12.2025;

зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок і виплатити позивачу державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства з 04.07.2025 (з урахуванням уже виплачених сум) у встановлених розмірах.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області, щодо призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства лише з 30.12.2025 є протиправним. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства ОСОБА_1 лише з 30.12.2025.

Зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок і виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства з 04.07.2025 (з урахуванням уже виплачених сум).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги ( в тому числі з надбавкою за догляд) вважається день прийняття заяви з документами. За зверненням від 30.12.2025 позивачу призначено державну соціальну допомогу на період з 30.12.2025 по 03.07.2026 в розмірі: з 30.12.2025 по 31.12.2025 - 2361.00 грн; з 01.01.2026 по 03.07.2026 - 2 595.00 грн. Враховуючи вищевикладене, немає підстав для проведення позивачу перерахунку і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства з 04.07.2025.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами фактично аналогічними наведеним у позовній заяві.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Також, від позивача надійшло клопотання щодо відшкодування судових витрат (судового збору), оскільки рішенням суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 65/25/2570/Р вбачається, що ОСОБА_1 встановлено інвалідність з 04.07.2025.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до Пенсійного фонду України звернення.

Листом Пенсійного фонду України від 03.04.2026 № 22157-16934/Ч-04/8-2800/26 надано відповідь на звернення позивача, та зазначено, що днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд) вважається день прийняття заяви з документами. За зверненням позивача від 30.12.2025 позивачу призначено державну соціальну допомогу на період з 30.12.2025 по 03.07.2026 в розмірі: з 30.12.2025 по 31.12.2025 - 2 361.00 грн, з 01.01.2026 по 03.07.2026 - 2 595.00 грн.

Не погоджуючись з протиправним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача право на отримання соціальної допомоги виникло з дня встановлення інвалідності, право на отримання соціальної допомоги у позивача наявне й по сьогоднішній час. Відповідачем не доведено правомірність невиплати позивачу соціальної допомоги, що в свою чергу позбавило права позивача на нарахування та виплату суми соціальної допомоги як особи з інвалідністю ІІІ групи в період з 04.07.2025 по 30.12.2025 (включно), а тому виплата такої допомоги за минулий час не обмежується будь-яким строком.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, зо за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 16.11.2000 № 2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (далі - Закон України № 2109-ІІІ) відповідно до Конституції України гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Статтею 1 Закону України № 2109-III передбачено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім`ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Згідно із статтею 4 Закону України № 2109-ІІІ встановлено період, на який призначається державна соціальна допомога.

Зокрема, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства призначається на весь час інвалідності. На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України № 2109-ІІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», затверджений Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю дитинства та дітям з інвалідністю (далі - Порядок № 79).

Пунктом 1 Порядку № 79, визначено, що цей Порядок відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» визначає умови призначення і виплати, перелік документів, необхідних для призначення, в тому числі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства або дітям з інвалідністю віком до 18 років (далі - державна соціальна допомога).

Згідно з п. 3 Порядку № 79, призначення і виплата державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та допомоги на поховання здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Заява про призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та допомоги на поховання з необхідними документами та/або відомостями подається до органу Пенсійного фонду України незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника виключно з формуванням електронної справи.

Посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери приймає заяву з необхідними документами та/або відомостями (формує заяву, роздруковує, надає заявнику для підписання, сканує підписану заяву з необхідними документами та/або відомостями та реєструє), формує особову справу в електронній формі і не пізніше наступного робочого дня надсилає її до органу Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Пунктом 4 Порядку № 79 передбачено, що причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність особам з інвалідністю з дитинства, визначаються медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) закладу охорони здоров`я або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Причина, категорія і строк, на який встановлюється відповідна категорія дітям з інвалідністю, визначаються лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я.

Експертна команда та заклади охорони здоров`я протягом трьох календарних днів зобов`язані надіслати витяг з рішення експертної команди особи з інвалідністю з дитинства або медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, форма якого затверджується МОЗ (далі - медичний висновок про дитину з інвалідністю), до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або матері (батька), усиновлювача, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю віком до 18 років (далі - законний представник дитини з інвалідністю).

Пунктом 5 Порядку № 79, передбачено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

За вибором осіб з інвалідністю з дитинства (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю віком до 18 років), які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», призначається державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» або пенсія, або державна соціальна допомога згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». При цьому, якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю») і на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», такі виплати призначаються одночасно.

Пунктом 6 Порядку № 79, передбачено, що для призначення державної соціальної допомоги заявником, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця (для іноземця та особи без громадянства)/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), подаються такі документи: заява за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України»; копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років; довідка з місця навчання із зазначенням перебування (неперебування) на повному державному утриманні.

У разі відсутності або знищення, зокрема у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особових справ осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю з документами, що підтверджують право таких осіб на державну соціальну допомогу, така допомога призначається на підставі даних, наявних у централізованому банку даних з проблем інвалідності, а в разі відсутності технічної можливості - на підставі копії довідки до акта огляду МСЕК або витягу з рішення експертної команди (для осіб з інвалідністю з дитинства); копії медичного висновку, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я (для дітей з інвалідністю).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 79 заява з документами може бути надіслана засобами поштового зв`язку або за наявності технічної можливості в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).

До заяви в електронній формі заявник додає копії документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд), зазначених у пункті 6 цього Порядку (крім копії свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років). Серія та номер свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років зазначаються у заяві в електронній формі (відомості про дату видачі та найменування органу, який його видав, отримуються шляхом електронної взаємодії з використанням засобів Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Якщо заяву з документами надіслано в електронній формі без кваліфікованого електронного підпису, державна соціальна допомога (в тому числі з надбавкою на догляд) призначається лише після підписання заявником заяви у паперовій формі протягом трьох місяців з дня її подання в електронній формі.

Якщо заяву в зазначений строк не підписано незалежно від причин, заявник повинен подати нову заяву для отримання державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд).

Пунктом 9 Порядку № 79 встановлено, що державна соціальна допомога (в тому числі надбавка на догляд) призначається з дня звернення за їх призначенням, якщо протягом трьох місяців подано всі необхідні документи. Якщо до заяви подано документи не в повному обсязі, орган Пенсійного фонду України повідомляє заявнику про прийняття відповідних документів із зазначенням дати їх прийняття, а також про документи, які у тримісячний строк необхідно подати (повідомлення видається/надсилається йому у паперовій або електронній формі (за наявності електронної адреси).

Пунктом 11 Порядку № 79 передбачено, що державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь строк інвалідності, встановленої МСЕК або експертною командою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до Пенсійного фонду України звернення.

Листом Пенсійного фонду України від 03.04.2026 № 22157-16934/Ч-04/8-2800/26 надано відповідь на звернення позивача, та зазначено, що днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд) вважається день прийняття заяви з документами. За зверненням позивача від 30.12.2025 позивачу призначено державну соціальну допомогу на період з 30.12.2025 по 03.07.2026 в розмірі: з 30.12.2025 по 31.12.2025 - 23 61.00 грн, з 01.01.2026 по 03.07.2026 - 25 95.00 грн.

Так, відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 65/25/2570/Р від 08.12.2025 вбачається, що позивачу встановлено інвалідність з 04.07.2025.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що у позивача право на отримання соціальної допомоги виникло з дня встановлення інвалідності (04.07.2025), право на отримання соціальної допомоги у позивача наявне й по сьогоднішній час.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 2109-III суми державної соціальної допомоги особам з інвалідністю, що призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум особою з інвалідністю чи її офіційним представником з поважних причин (поважною причиною є перебування особи з інвалідністю на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об`єктивні обставини, коли особа з інвалідністю чи її батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.

Із врахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства ОСОБА_1 лише з 30.12.2025.

Відповідачем не доведено правомірність невиплати позивачу соціальної допомоги, що в свою чергу позбавило права позивача на нарахування та виплату суми соціальної допомоги як особи з інвалідністю ІІІ групи в період з 04.07.2025 по 30.12.2025 (включно), а тому виплата такої допомоги за минулий час не обмежується будь-яким строком.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства ОСОБА_1 лише з 30.12.2025 та зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок і виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства з 04.07.2025 (з урахуванням уже виплачених сум).

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Щодо клопотання позивача щодо відшкодування судових витрат (судового збору), оскільки рішенням суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не вирішив питання про судові витрати, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 КАС України це є підставою для ухвалення додаткового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, позивач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення відповідно до ст. 252 КАС України щодо розподілу судових витрат.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 по справі № 520/8946/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко