Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №440/16523/25
Суддя: Спаскін О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 р.Справа № 440/16523/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙК-ХАУС", Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 16.04.26 по справі № 440/16523/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙК-ХАУС"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЙК-ХАУС", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 17.10.2025 року №00156920701, складене відносно ТОВ «БЕЙК-ХАУС» (код ЄДРПОУ 43779354).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 17.10.2025 року №00156920701 в частині застосування штрафу у сумі 3233061,25 грн (три мільйона двісті тридцять три тисячі шістдесят одна гривня двадцять п`ять копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙК-ХАУС" (вул. Половки, б. 94, м. Полтава, Полтавська область, 36034, код ЄДРПОУ 43779354) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22402,36 (двадцять дві тисячі чотириста дві гривні тридцять шість копійок).
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Також, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій просить останнє скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач та відповідач посилаються на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на їх думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.
Також відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙК-ХАУС" залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «БЕЙК-ХАУС» зареєстровано Департаментом з питань реєстрації від 31.08.2020 № 1005881020000019077. Взято на податковий облік від 31.08.2020 № 160120189269 в ГУ ДПС у Полтавській області. У періоді, який перевірявся, ТОВ «БЕЙК-ХАУС» було платником: податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору, єдиного податку у період з 19.06.22-31.08.22 за ставкою 2% доходу, визначеного відповідно до статті 292 ПК України, єдиного податку 3 групи – з 01.01.0205. ТОВ «БЕЙК-ХАУС» зареєстровано як платник ПДВ, свідоцтво № 200745189, платник ПДВ з 01.12.2020, індивідуальний податковий номер – 437793516013. Термін дії реєстрації ПДВ призупинявся на період воєнного, надзвичайного стану та переходом товариства на спрощену систему оподаткування 3 групи за ставкою 2% з 19.06.2022 – 31.08.2022. У період з 01.09.2022-31.12.2022 поновлено статус платника ПДВ. У період з 01.01.2025 свідоцтво платника ПДВ ТОВ «БЕЙК-ХАУС» було анульовано в зв`язку з переходом на спрощену систему оподаткування – платник єдиного податку 3 група за ставкою 5%.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області на підставі направлень від 30.07.2025 № 4560, 4561, 4562 відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст.20, ст.77, п.81.1 ст.81, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 25.07.2025 № 2481-П проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «БЕЙК-ХАУС» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 31.08.2020 по 30.06.2025, з питань правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.08.2020 по 30.06.2025.
За результатами перевірки складено акт від 26.09.2025 № 13950/16-31-07-01-01/43779354.
За результатами перевірки встановлено наступні порушення:
1. п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі по тексту – ПК України), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями (далі по тексту – Закон № 996-XIV), п. 8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 193738 грн., в т. ч. за квітень 2022 – 44830 грн., травень 2022 – 11200 грн., листопад 2022 – 2846 грн., липень 2023 – 7275 грн., грудень 2024 – 127587 грн.
2. п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ, з урахуванням Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 6 991 826,32 грн., в т. ч. за квітень 2022 - 23717,58 грн., травень 2022 - 24766,03 грн., червень 2022 – 525703,65 грн., листопад 2022 – 3626,36 грн., червень 2023 - 7723,98 грн., липень 2023 – 11218,41 грн., серпень 2023 - 4836,22 грн., вересень 2023 – 75045,69 грн., жовтень 2023- 99532,16 грн., листопад 2023 – 101069,59 грн., грудень 2023 – 19582,75 грн., січень 2024- 59450,05 грн., лютий 2024- 103794,76 грн., грудень 2024 – 5931759,09 грн.
3. абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 201.1. ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 637935,18 грн., в т. ч. за грудень 2024 – 637935,18 грн.
4. абз. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті несвоєчасного подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2023.
Як свідчить акт перевірки, проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, ТОВ «БЕЙК-ХАУС» не здійснено реєстрацію податкових накладних, виписаних в червні 2022 та грудні 2024 року.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ «БЕЙК-ХАУС» 15.06.2022 року було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 525704 грн., які не зареєстровані в ЄРПН.
Термін дії реєстрації ПДВ призупинявся на період воєнного, надзвичайного стану та переходом товариства на спрощену систему оподаткування 3 групи за ставкою 2% з 19.06.2022 – 31.08.2022.
У період з 01.09.2022-31.12.2024 поновлено статус платника ПДВ.
В розділі 1 «Податкові зобов`язання» Додатку1 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов`язань за звітний (податковий) період» було зазначено виписані податкові накладні та задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022, реєстраційний номер 9189477433 від 22.09.2022 року. (уточнюючий розрахунок).
Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2022 року детально відображені в таблиці на ст. 23-24 Акта перевірки /а.с.71/.
Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ «БЕЙК-ХАУС» 31.12.2024 року було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 5931759 грн., які не зареєстровані в ЄРПН.
В розділі 1 «Податкові зобов`язання » Додатку1 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2024 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов`язань за звітний (податковий) період» було зазначено виписані податкові накладні та задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2024, реєстраційний номер 9418620313 від 19.01.2025 року.
31.12.2024 року свідоцтво платника ПДВ ТОВ «БЕЙК-ХАУС» було анульовано в зв`язку з переходом на спрощену систему оподаткування – платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5 %.
Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2024 року висвітлені в таблиці на ст. 24-27 Акта перевірки /а.с. 71-зворотній бік – 73/.
Проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, ТОВ «БЕЙК-ХАУС» не здійснено реєстрацію податкових накладних, реєстрацію яких зупинена та відмовлено за рішенням комісії на загальну суму ПДВ - 1 264 316,26 грн., в т. ч. по яким не сплинув термін 365 днів станом на 30.06.2025 року на загальну суму ПДВ - 729 952,69 грн.
Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 31.08.2020 по 30.06.2025, реєстрацію по яким зупинено/відмовлено за рішенням комісії та по яким минув термін 365 днів, передбачений п.6 Порядку № 520 року висвітлені в таблиці на ст. 27-30 Акта перевірки /а.с. 73-75/.
Таким чином, в порушення п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ, з урахуванням Закону України від 12 січня 2023 № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 6 991 826,32 грн., в т. ч. за квітень 2022 - 23717,58 грн., травень 2022 - 24766,03 грн., червень 2022 – 525703,65 грн., листопад 2022 – 3626,36 грн., червень 2023 - 7723,98 грн., липень 2023 – 11218,41 грн., серпень 2023 - 4836,22 грн., вересень 2023 – 75045,69 грн., жовтень 2023- 99532,16 грн., листопад 2023 – 101069,59 грн., грудень 2023 – 19582,75 грн., січень 2024- 59450,05 грн., лютий 2024- 103794,76 грн., грудень 2024 – 5931759,09 грн.
На підставі Акту перевірки 17.10.2025 контролюючим органом складено спірне податкове повідомлення рішення № 001596920701 (далі – ППР), яким «встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних / розрахунків коригування на суму ПДВ 6 991 826 грн. 32 коп.» та «застосовано штраф в розмірі 50% у сумі три мільйона чотириста дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот тринадцять грн 16 коп.».
Не погоджуючись із правовою позицією контролюючого органу, та вважаючи ППР таким, що є необґрунтованим, Позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з часткової обгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Пунктами 77.1, 77.2 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктами 77.3, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України встановлено, що проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196 (далі - Порядок № 524).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 524, цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.
Згідно із пунктами 2, 3 розділу І Порядку № 524, формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної податкової служби України (далі - територіальні органи ДПС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах III-V цього Порядку.
Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа останнього місяця першого або другого кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
Згідно із пунктом 5 розділу І Порядку № 524, План-графік (коригування плану-графіка) складається з планів-графіків (коригувань планів-графіків) територіальних органів ДПС та затверджується Головою ДПС.
Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділу, до функцій якого входить організація роботи щодо формування плану-графіка, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.
Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).
З аналізу наведених положень випливає, що саме підрозділами територіальних органів ДПС здійснюється формування та коригування планів-графіків документальних планових перевірок, а також підготовка обґрунтувань щодо включення платників податків до таких планів-графіків. Підготовлені підрозділами територіальних органів ДПС плани-графіки та кориговані плани-графіки документальних планових перевірок затверджується Головою ДПС.
Згідно із пунктами 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 524 формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал.
До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 524 встановлені критерії відбору платників податків - юридичних осіб: 1) високого ступеня ризику; 2) середнього ступеня ризику; 3) незначного ступеня ризику.
Так, критеріями відбору платників податків - юридичних осіб високого ступеня ризику є, зокрема такі:
- рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
- рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю.
Також, із критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб незначного ступеня ризику є, зокрема:
- ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.
Наведене свідчить, що законодавцем запроваджено ризикоорієнтовний підхід до планування перевірок платників податків, з урахуванням особливостей критеріїв суб`єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичності проведення планових заходів та переліку питань для їх здійснення.
Платник податків включається до плану-графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 580/2091/21.
Судом встановлено, що відповідно до Порядку ТОВ «БЕЙК-ХАУС» включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік, як платника податків, що має критерії ризику несплати податків.
Доводи позивача на те, що контролюючий орган не мав права проводити перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних, а повинен був здійснювати перевірку за окремим видом зобов`язань – єдиним внеском, суд вважає необґрунтованими, оскільки, предметом документальної планової виїзної перевірки є, в тому числі, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Колегія суддів зауважує, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних ЄРПН не доводять склад правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлено лише на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податків. Таким чином, остаточно встановити чи було порушення, може саме планова або позапланова перевірка.
Згідно з пунктом 82.1 статті 82 податкового кодексу України визначено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Відповідно до ст. 55 розділу II Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами) суб`єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Інші суб`єкти господарювання належать до суб`єктів середнього підприємництва.
Відповідач вказує, що відповідно до поданих платником ТОВ «БЕЙК-ХАУС» звіту 4-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) становить 194 особи, у формі № 1-м «Баланс» (Звіт про фінансовий стан) - 132 особи
Крім того, відповідно до даних декларації з податку на прибуток за 2023 рік (від 28.02.2024 № 9384609005) дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (ряд. 01) становить 2 550 856 грн., що еквівалентно 69 753,0 євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України (36,57 грн.), а тому ТОВ «БЕЙК-ХАУС» (податковий номер 43779354) підпадає під визначення суб`єкта середнього підприємництва.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надані докази того, що ТОВ «БЕЙК-ХАУС» відноситься до категорії малих підприємств, а тому доводи представника позивача, що перевірка повинна бути проведена в термін не більше 10 днів є необґрунтованими, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 77 та ст. 82 ПК України тривалість планової перевірки суб`єкта середнього підприємництва становить 20 робочих днів.
Стосовно доводів позивача про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення принципам права, вимогам закону щодо форми, змісту, обґрунтованості, колегія суддів зазначає таке.
Як зазначає позивач, оскаржуване ППР складено згідно додатку 27 до Порядку № 1204 за формою «ПН». Пунктом 2 розділу II Порядку № 1204 передбачено, що складання податкового повідомлення-рішення за формою «ПН» здійснюється контролюючим органом у двох випадках:
1) у разі відсутності складання та/або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків, передбачених статтею 201 Кодексу (попередження про необхідність складання та/або реєстрації податкової накладної);
2) виявлення контролюючим органом помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної (попередження про необхідність виправлення платником податку - продавцем помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної).
Однак, як зазначає позивач, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом не зазначено посилання на пункт та статтю Податкового кодексу України, згідно з яким зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань та надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення.
Колегія суддів зауважує, що технічні або формальні помилки в оформленні податкового повідомлення-рішення (ППР), які не впливають на суть нарахованого зобов`язання, зазвичай не є підставою для його скасування судом. Якщо помилка не перешкоджає розумінню суми, підстави донарахування та не порушує права платника, ППР залишається чинним.
Крім того, в ході судового розгляду справи позивач не обґрунтовував, яким чином допущені податковим органом неістотні недоліки в оформленні оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення вплинули на його права та обов`язки.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що перевірка проведена відповідно до вимог законодавства.
Щодо порушення, яке було встановлено під час проведення перевірки ТОВ «БЕЙК-ХАУС» щодо нездійснення реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена :
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 120-1.1 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Так, згідно Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» підрозділ 2 розділу ХХ доповнено п.89 та 90, яким на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН у ЄРПН, встановлені п.201.10 статті 201 ПКУ.
Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.
Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Судовим розглядом встановлено, що з акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, ТОВ «БЕЙК-ХАУС» не здійснено реєстрацію податкових накладних, виписаних в червні 2022 та грудні 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що термін дії реєстрації ПДВ призупинявся на період воєнного, надзвичайного стану та переходом товариства на спрощену систему оподаткування 3 групи за ставкою 2% з 19.06.2022 – 31.08.2022. У період з 01.01.2025 свідоцтво платника ПДВ ТОВ «БЕЙК-ХАУС» було анульовано в зв`язку з переходом на спрощену систему оподаткування – платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5 %.
Так, з інформації, наведеної відповідачем в Розрахунку, слідує, що період реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених Позивачем 15.06.2022 та 31.12.2024 (у дні, після яких статус ТОВ «БЕЙК-ХАУС» як платника ПДВ був зупинений, анульований) в межах граничних термінів, встановлених ПКУ, припав, відповідно, на 16.06.2022-30.06.2022 та 01.01.2025-18.01.2025, тобто на періоди, коли у позивача був призупинений чи анульований статус платника ПДВ.
З приводу не здійснення реєстрації податкових накладних, виписаних в червні 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що в розділі 1 «Податкові зобов`язання» Додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов`язань за звітний (податковий) період» було зазначено виписані податкові накладні та задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022, реєстраційний номер 9189477433 від 22.09.2022 року (уточнюючий розрахунок).
Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2022 року детально відображені в таблиці на ст. 23-24 Акта перевірки /а.с.71/.
Як зазначає позивач, на практиці це означає, що позивач, маючи зобов`язання та бажання зареєструвати складені податкові накладні в ЄРПН, не може цього здійснити в силу налаштувань програмного забезпечення, за допомогою якого відбувається надсилання накладних до цього реєстру. При цьому, такий підхід до процедурних моментів зі сторони контролюючого органу є вибірковим, скерованим ним на власну користь , оскільки, не дивлячись на анулювання статусу платника ПДВ, можливість подання за межами чинності реєстрації підприємства платником ПДВ податкової декларації, якою визначається податкове зобов`язання з даного податку, для таких підприємств програмно забезпечена.
Вказане підтверджується, зокрема, квитанціями до податкових накладних від 31.12.2024 №№ 30, 61, 83, 84, 85, а також податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2024 та квитанції № 2 до неї, що додаються.
Під час судового розгляду встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість, якою Підприємством визначено податкові зобов`язання за грудень 2024 року, була прийнята контролюючим органом 20.01.2025. Тоді як податкові накладні № 61, 83, 84, 85, надіслані Позивачем на реєстрацію до ЄРПН 03.01.2025, та податкова накладна № 30, надіслана на реєстрацію 05.01.2025 (тобто в межах граничних строків, визначених як п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ, так і ст. 201 ПКУ) - відхилені для реєстрації тим же контролюючим органом.
Крім того, в квитанції щодо відхилення реєстрації перелічених податкових накладних зазначено, що «документ не може бути прийнятий – порушення вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ, а саме: продавець не був платником ПДВ 03.01.2025 / 05.01.2025» (для податкових накладних № 61, 83, 84, 85 / для податкової накладної № 30 відповідно), а на податкових накладних автоматизованою системою зроблено відмітку «Відхилено ДПС».
Так, відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пункт 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначає такі групи платників єдиного податку, серед іншого:
3) третя група:
фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;
не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 293.1. статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX доповнено підрозділ 8 розділу ХХ ПК України пунктом 9, відповідно до якого тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, встановлено особливості застосування положення розділу XIV Податкового кодексу України.
Однією з таких особливостей, відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, є те, що платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.
До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
Згідно з підпунктом 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.
Відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Отже, загалом спрощена система оподаткування передбачена законодавцем як інструмент для суб`єктів господарювання з невеликим обсягом доходу, з метою зменшення адміністративного та податкового навантаження на них. Проте, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, законодавець запровадив спеціальний тимчасовий режим спрощеної системи оподаткування, що дозволяє майже будь-якому суб`єкту господарювання (за деякими винятками за видами діяльності) перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2%, якщо його річний дохід не перевищує 10 млрд грн. Такий перехід є тимчасовим і діє до закінчення воєнного стану. Після завершення дії цього спеціального режиму суб`єкти господарювання автоматично повертаються на систему оподаткування, яку вони використовували до його запровадження. Водночас, якщо загальна спрощена система передбачає можливість вибору платником податку третьої групи бути платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) чи ні (що впливає на розмір ставки), то спеціальний режим, запроваджений на період воєнного стану, такого вибору не допускає - всі платники, які перейшли на нього, автоматично звільняються від нарахування, сплати та звітування з ПДВ протягом періоду дії воєнного стану.
У подальшому, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ, пункт 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, який передбачає звільнення від обов`язків щодо справляння ПДВ, був дещо розширений та конкретизований.
Так, у зазначеній нормі, окрім положень про звільнення платників єдиного податку третьої групи, які застосовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість, також передбачено, що їхня реєстрація платниками ПДВ є призупиненою.
Згідно з абзацами третім-шостим пункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України у новій редакції під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.
Колегія суддів зазначає, що з моменту переходу платника податків на спеціальний режим спрощеної системи оподаткування, запроваджений на період воєнного стану, його реєстрація платником ПДВ не припиняється остаточно, а лише тимчасово призупиняється. Це пов`язано з тим, що перехід на цей спеціальний режим за своєю суттю є тимчасовим, і після завершення воєнного стану (або добровільного виходу з цього режиму) платник податків автоматично повернеться до своєї попередньої системи оподаткування, і, відповідно, реєстрація платником ПДВ відновиться.
Разом із цим законодавець передбачив, що у період використання спеціального режиму всі операції платника податку не є об`єктом оподаткування ПДВ. Водночас, з аналізу вищезазначених норм слідує, що при поновленні статусу платника ПДВ суб`єкт господарювання продовжує використовувати під час податкового обліку показники (зокрема, податкового кредиту), сформовані до переходу на спеціальну систему.
Так, підпунктом 9-1.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу.
Платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником податку на додану вартість відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 цього підрозділу та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу, за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, зобов`язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу. При цьому база оподаткування при нарахуванні податкових зобов`язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання (Підпункт 9-1.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Отже, протягом періоду з 01.04.2022 року до 01.08.2023 року діяла тимчасова спрощена система оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2% (п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України).
На цей період призупинялись права та обов`язки платників ПДВ, які перейшли на таку спрощену систему оподаткування (п. 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України).
З 1 серпня 2023 року відбулось автоматичне повернення всіх таких платників на систему оподаткування, яку вони застосовували до тимчасової спрощеної системи оподаткування (п. 9-1.1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
Також автоматично було відновлено права та обов`язки платників ПДВ (п. 9-1.2 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України).
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в зв`язку із відновленням обов`язків платників ПДВ виникла необхідність реєстрації податкових накладних, які мають бути складені щодо операцій з постачання товарів та послуг протягом лютого – травня 2022 року до переходу на тимчасову спрощену систему оподаткування.
Враховуючи те, що ТОВ «БЕЙК-ХАУС» перейшло на спрощену систему оподаткування 3 групи за ставкою 2% з 19.06.2022, то обов`язок зареєструвати податкові накладні також застосовується до накладних, складних за червень 2022 року (до 19.06.2022), в зв`язку з чим доводи представника позивача, викладені в письмових поясненнях від 26.03.2026 щодо не надання оцінки податковим накладним, складеним в червні 2022 року суд не бере до уваги.
Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
Колегія суддів зазначає, що такі платники ПДВ мають зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до них за згаданий період не пізніше 29.09.2023 року (тобто протягом 60 днів, починаючи з 01.08.2023 року).
Крім того, відповідні роз`яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зареєструвати податкові накладні, виписані 15.06.2022 на загальну суму ПДВ 525704 грн, у зв`язку з чим штрафні санкції, застосовані в розмірі 262 851, 91 грн є правомірними.
Стосовно не здійснення реєстрації податкових накладних, виписаних в грудні 2024, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «БЕЙК-ХАУС» 31.12.2024 року було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 5931759 грн., які не зареєстровані в ЄРПН.
Так, в розділі 1 «Податкові зобов`язання » Додатку1 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2024 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов`язань за звітний (податковий) період» було зазначено виписані податкові накладні та задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2024, реєстраційний номер 9418620313 від 19.01.2025 року.
31.12.2024 року свідоцтво платника ПДВ ТОВ «БЕЙК-ХАУС» було анульовано в зв`язку з переходом на спрощену систему оподаткування – платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5 %.
Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2024 року висвітлені в таблиці на ст. 24-27 Акта перевірки /а.с. 71-зворотній бік – 73/.
Право на складання та реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) належить виключно платникам ПДВ. Це визначено ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Колегія суддів зазначає, що пунктом 201.10 ПКУ визначено граничні строки реєстрації ПН/РК у ЄРПН.
При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація ПН/РК у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.
Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату, зокрема, що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ (п. 184.2 ПКУ).
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ПКУ).
Колегія суддів зазначає, що особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації.
Суд зазначає, якщо реєстрацію платника ПДВ – продавця анульовано до сплину терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, то штрафна санкція до такого платника не застосовується
Дана позиція також викладена в листах-роз`ясненнях на сайті ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26 січня 2026, ГУ ДПС у Черкаській області від 16 січня 2026.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючий орган не мав права застосовувати штрафні (фінансові) санкції за не реєстрацію податкових накладних, складених 31.12.2024, а тому штрафні санкції у розмірі 2965879,36 грн застосовані неправомірно, таким чином податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в розмірі 2965879,36 грн підлягає скасуванню.
Щодо не здійснення реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинена або відмовлено за рішенням комісії, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, ТОВ «БЕЙК-ХАУС» не здійснено реєстрацію податкових накладних, реєстрацію яких зупинена та відмовлено за рішенням комісії на загальну суму ПДВ - 1 264 316,26 грн., в т. ч. по яким не сплинув термін 365 днів станом на 30.06.2025 року на загальну суму ПДВ - 729 952,69 грн.
Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 31.08.2020 по 30.06.2025, реєстрацію по яким зупинено/відмовлено за рішенням комісії та по яким минув термін 365 днів, передбачений п.6 Порядку № 520 року висвітлені в таблиці на ст. 27-30 Акта перевірки /а.с. 73-75/.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до даної таблиці контролюючим органом встановлено, що підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в зв`язку з зупиненням або відмовою в реєстрації по таким періодам: квітень 2022 - 23717,58 грн., травень 2022 - 24766,03 грн., червень 2022 – 525703,65 грн., листопад 2022 – 3626,36 грн., червень 2023 - 7723,98 грн., липень 2023 – 11218,41 грн., серпень 2023 - 4836,22 грн., вересень 2023 – 75045,69 грн., жовтень 2023- 99532,16 грн., листопад 2023 – 101069,59 грн., грудень 2023 – 19582,75 грн., січень 2024- 59450,05 грн., лютий 2024- 103794,76 грн.
Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом строк.
Так, відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних передбачена статтею 120-1 та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України ПК України та застосовується за наявності у діях платника складу податкового правопорушення, що, зокрема, передбачає встановлення факту протиправної бездіяльності платника податку та його можливості виконати відповідний обов`язок.
Під час судового розгляду встановлено, що податкові накладні були своєчасно складені позивачем та подані на реєстрацію до ЄРПН, однак їх реєстрацію було зупинено у порядку, передбаченому пунктом 201.16 статті 201 ПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН зумовлена не бездіяльністю платника податку, а реалізацією контролюючим органом повноважень щодо зупинення реєстрації податкових накладних, що виключає можливість вільного розпорядження платником податку процесом їх реєстрації.
Доводи відповідача на неподання позивачем протягом 365 календарних днів копій документів та письмових пояснень, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, не змінює правової природи спірних правовідносин та не є підставою для висновку про порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних. Такі обставини свідчать про перебування податкових накладних у процедурі зупинення їх реєстрації та не можуть бути ототожнені з фактом невиконання платником податку обов`язку щодо їх реєстрації у встановлений законом строк, оскільки відсутність реєстрації у цей період обумовлена реалізацією контролюючим органом повноважень, передбачених пунктом 201.16 статті 201 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у діях позивача складу податкового правопорушення та неправомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу у розмірі 267181,89 грн підлягає скасуванню.
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 року №00156920701 є неправомірними, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині застосування штрафу у розмірі 3233061,25 грн (2965879,36 грн + 267181, 89 грн).
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року по справі № 440/16523/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача та відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙК-ХАУС", Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 по справі № 440/16523/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 10.08.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua