Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №440/3154/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р. Справа № 440/3154/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 14.05.25 по справі № 440/3154/25

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - позивач, АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ") звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області, апелянт), в якій просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 26.02.2025 № 13.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 26.02.2025 №13.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь АТ"УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просив суд рішення скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції було враховано виключно норми законодавства відносно підстав для призначення допомоги по тимчасовій працездатності. Зокрема, здійснено посилання на Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування України №13 від 19.07.2018 та Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455, відповідно до яких підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Натомість предметом розгляду цієї справи є порушення використання страхових коштів, які були виплачені за листками непрацездатності.

Судом першої інстанції не досліджено часовий проміжок здійснення виплати за листками непрацездатності. Зокрема, суд не взяв до уваги чіткі законодавчі норми, які визначені для виплати допомоги, та чітко регламентовані нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105- ІV (далі - Закон №1105- ІV). Так, згідно з частиною 2 статті 15 Закону №1105-ІV, допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Апелянт наголосив, що у листі Пенсійного фонду України від 20.02.2024 №2800-030401-8/10415 зазначено, що згідно з пунктами 1 та 3 розділу ІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в електронному реєстрі листів непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.06.2021 №1234: «листок непрацездатності формується в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування».

Зазначив, що оскільки відповідно до норм частини 2 статті 15 Закону №1105- ІV, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за період тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК інвалідності, то допомога за день встановлення інвалідності та за день огляду МСЕК не надається. Ця норма чітко визначена на законодавчому рівні, є чіткою, зрозумілою та неупередженою.

Апелянт звернув увагу суду на те, що допомога по тимчасовій непрацездатності - це компенсація втраченого заробітку особи у зв`язку із страховим випадком. Відповідно до ч. 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-IV), пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. У випадку встановлення особі групи інвалідності така особа вже розглядається як отримувач пенсії, оскільки пенсія по інвалідності встановлюється з дати встановлення інвалідності згідно виписки з акту огляду МСЕК.

Вказав, що до особи не може бути застосовано дві соціальні виплати одночасно, тобто не може бути здійснено оплату допомоги за день встановлення інвалідності та за день огляду МСЕК та пенсії по інвалідності, призначення якої здійснюється з дати встановлення інвалідності відповідно до виписки з акту огляду МСЕК.

Зазначив, що судом не враховано той факт, що кінцевим строком для припинення надання допомоги по тимчасовій непрацездатності є саме факт встановлення застрахованій особі групи інвалідності, або підтвердження раніше встановленої групи інвалідності.

Зауважив, що судом першої інстанції при винесенні рішення по суті справи не надано належної оцінки обов`язку самої застрахованої особи повідомляти про ті обставини, які можуть впливати на умови або зміну розміру страхових виплат та соціальних послуг. Саме на застраховану особу покладається обов`язок щодо своєчасного повідомлення роботодавця та страховика про обставини, що впливають на умови або зміну розміру страхових виплат та соціальних послуг, оскільки в подальшому це також може вплинути на розвиток інших, пов`язаних із страховими виплатами, правовідносин. Такими обставинами є саме настання інвалідності.

Крім цього, апелянт вказав, що роботодавець може отримати інформацію про встановлення інвалідності працівнику, який перебуває у штаті підприємства, не лише від нього, а й від МСЕК. Тому позиція позивача про відсутність механізму та можливості самостійно з`ясовувати питання щодо проходження застрахованими особами МСЕК та отримання ними інвалідності не відповідає дійсності.

Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не здійснено аналізу наказу Міністерства охорони здоров`я України 17 червня 2021 року № 1234, яким затверджено «Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності», що визначає механізми видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності (далі - Реєстр), де закріплено, що листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності. Листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати закриття листка непрацездатності та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)». Отже, судом першої інстанції не враховано норму, відповідно до якої роботодавець мав достатньо часу для з`ясування причин непрацездатності особи та забезпечення правильності призначення та нарахування листка непрацездатності.

Крім того, зазначив, що Комісія (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності має здійснювати контроль : за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду; за обліком осіб, які часто та довго хворіють чи перебувають на лікарняному, за правильністю та своєчасністю направленням до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяв-розрахунків, а також з`ясовувати причини непрацездатності особи.

Послався на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 10.01.2024 по справі №440/4657/20,відповідно до яких Законом №1105-XIV передбачено створення позивачем спеціального органу, уповноваженого оцінювати правильність видачі листків непрацездатності, та наділеного повноваженнями вирішувати питання, пов`язані з виплатою матеріального забезпечення.

Вважав, що судом першої інстанції при винесенні рішення по суті справи не враховано те, що Комісією із соціального страхування АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» не вжито всіх належних та передбачених законодавством заходів з метою перевірки підстав та правильності і своєчасності виплати матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду, не забезпечено належний рівень обліку осіб, які часто та довго хворіють чи перебувають на лікарняному та не здійснено своєчасного з`ясування причин непрацездатності особи.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Полтавській області без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду - без змін.

Посилаючись на положення Закону №1105-ХІV, наполягав, що для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності.

Позивач зазначив, що відповідно до даних особистого кабінету підприємства на веб-порталі Пенсійного фонду України, листки непрацездатності по особам, зазначеним в акті документальної перевірки, були зі статусом: «ГОТОВО ДО СПЛАТИ». В даних, що відображаються в особистому кабінеті користувача зазначається «ПРИЧИНА НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ» і «КАТЕГОРІЯ МЕДИЧНОГО ВИСНОВКУ» не надають змоги визначити, що працівника направлено на медико- соціальну експертизу. Таким чином, отримавши інформацію щодо закриття листків непрацездатності та набуття ними статусу «ГОТОВО ДО СПЛАТИ», Філією були вжиті заходи, спрямовані на надання вказаним застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з їх тимчасовою втратою працездатності. Отже, на роботодавця не може бути покладено відповідальність за не повідомлення застрахованою особою про обставини, що впливають на умови або зміну розміру страхових виплат та соціальних послуг.

Позивач послався на правові висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 14.07.2022 у справі №826/7354/18.

Крім цього, позивач зазначив, що висновки відповідача, зазначені в Акті перевірки щодо порушення пункту 1 частини 2 статті 15, абзацу 1 частини 2 статті 22, частини 3 статті 30 Закону №1105-ХІV; пункту 1.2, пункту 2.2 Постанови №13 є власним тлумаченням посадовими особами Пенсійного фонду України в Полтавській області норм Закону №1105-ХІV, що суперечить положенням чинного законодавства.

Вказав, що рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 26.02.2025 № 13 не відповідає критерію обґрунтованості, тому таке рішення є протиправним.

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

Відповідно до наказу ГУ ПФУ в Полтавській області від 13.12.2024 №1219 та направлення про проведення документальної перевірки від 28.01.2025 №400/КПР в період з 03.02.2025 по 14.02.2025 була проведена планова документальна перевірка Філії газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 00153100) щодо правильності використання страхувальником страхових коштів за період з 01.10.2021 по 31.12.2024.

За результатами перевірки ГУ ПФУ в Полтавській області складено Акт документальної перевірки дотримання чинного законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування України від 14.02.2025 №1600-0902-3/16 Філії Газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», відповідно до якого виявлено наступні порушення вимог законодавства:

- п. 1 ч. 2 ст. 8, ч. 3 ст. 22, п. 1 ч. 2 ст. 24, абз.1 ч.1 ст. 26 Закону №1105 у редакції Закону №2620-ІХ, що діяла на час вчинення порушення; п. 1.2, п. 2.2 Постанови №13, п. 9 Постанови №12, а саме: при наданні страхових виплат порушено порядок використання коштів Фонду: допомога по тимчасовій непрацездатності виплачувалася не у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати; не здійснено контроль за правильним нарахуванням страхових виплат.

- п.1 ч.2 ст.15, абз.1 ч.2 ст.22, ч.3 ст.30 Закону №1105, п.1.2, п.2.2 Постанови №13, а саме: при наданні страхових виплат порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності; не здійснено контроль за правильним нарахуванням страхових виплат: неправомірні витрати склали: 15609,23 грн: 07.07.2022 - л/н №1472694-2006979129-1 з 14.02.2022 по 23.02.2022, група інвалідності з 18.02.2022, 6 дн., ОСОБА_1 , 2368,02 грн, 07.07.2022, л/н № 1472694-2007690561-1, з 24.02.2022 по 09.03.2022, 14 дн., ОСОБА_1 , 5525,38 грн, 14.07.2022 - л/н №1472694- 2007746796-1, з 10.03.2022 по 14.03.2022, 5 дн., ОСОБА_1 , 1973,35 грн; 27.01.2022 - л/н №650762-2003378534-1, з 30.11.2021 по 08.12.2021, група інвалідності з 08.12.2021, 1 дн., ОСОБА_2 , 655,97 грн, 03.03.2022- л/н №650762-2003707634-2, з 09.12.2021 по 10.12.2021, 2 дн., ОСОБА_2 , 1311,94 грн; 19.12.2022 - л/н №4511810-2010017720-1, з 24.09.2022 по 29.09.2022, група інвалідності з 29.09.2022, 1 дн., ОСОБА_3 , 541,01 грн; 27.12.2022 - л/н №4203438-2010465961-1, з 15.10.2022 по 17.10.2022, група інвалідності з 17.10.2022, 1 дн., ОСОБА_4 , 527,33 грн; 30.12.2022 - л/н №4839912-2011218868-1, з 26.11.2022 по 02.12.2022, група інвалідності з 28.11.2022, 5 дн., ОСОБА_5 , 996,80 грн; 19.01.2023- л/н № 4942944-2011361474-1, з 06.12.2022 по 09.12.2022, група інвалідності з 07.12.2022, 3 дн., ОСОБА_6 , 1709,43 грн.

- п. 1 ч. 2, п. 1 ч. 5, ч. 6 ст. 8, абз.1 ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 22 Закону №1105 (в редакції Закону №2620-ІХ, що діяла на момент вчинення порушення), п. 1.2, п.2.2 Постанови № 13, а саме: при наданні страхових виплат порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності; не здійснено контроль за правильним нарахуванням страхових виплат: неправомірні витрати склали: 23931,26 грн: 12.04.2023 - л/н №7014538-2013260135-1 з 01.03.2023 по 15.03.2023, група інвалідності з 09.03.2023, 7дн., ОСОБА_7 , 4705,96 грн; 25.04.2023 - л/н №6223294-2013856928-1 з 28.03.2023 по 30.03.2023, група інвалідності з 28.03.2023, 3 дн., ОСОБА_8 , 1964,46 грн; 24.03.2023 - л/н №6118774-2012825173-1, з 11.02.2023 по 16.02.2023, група інвалідності з 16.02.2023, 1 дн., ОСОБА_9 , 724,62 грн; 24.03.2023- л/н №6096559-2012865654-1, з 14.02.2023 по 22.02.2023, група інвалідності з 20.02.2023, 3 дн., ОСОБА_10 , 1737,75 грн; 25.05.2023 - л/н №6413305-2014544215-1, з 29.04.2023 по 05.05.2023, група інвалідності з 05.05.2023, 1 дн., ОСОБА_11 , 385,21 грн, 20.06.2023- л/н №6413305-2014668232-1, з 06.05.2023 по 09.05.2023, 4 дн., ОСОБА_11 , 1540,84 грн; 23.10.2023 - л/н №8138809-2016871343-1, з 19.09.2023 по 27.09.2023, група інвалідності з 26.09.2023, 2 дн., ОСОБА_12 , 1118,50 грн; 15.09.2023 - л/н №7727387-2016356406-1, з 19.08.2023 по 25.08.2023, група інвалідності з 25.08.2023, 1 дн., ОСОБА_13 , 501,02 грн, 22.09.2023 - л/н №7727387- 2016452989-1, з 26.08.2023 по 28.08.2023, 3 дн., ОСОБА_13 , 1503,06 грн; 09.11.2023 - л/н №8210073-2017174832-1, з 03.10.2023 по 11.10.2023, група інвалідності з 10.10.2023, 2 дн., ОСОБА_14 , 1427,08 грн, 09.11.2023 - л/н №8210073-2017387787-1, з 12.10.2023 по 16.10.2023, 5 дн., ОСОБА_14 , 3567,70 грн; 28.08.2023 - л/н №6036293-2015979523-1, з 26.07.2023 по 01.08.2023, група інвалідності з 01.08.2023, 1 дн., ОСОБА_15 , 827,10 грн, 28.08.2023 - л/н №6036293-2016078112-1, з 02.08.2023 по 03.08.2023, 2 дн., ОСОБА_15 ,1654,20 грн; 30.11.2023- л/н №8486136-2017775367-1 з 28.10.2023 по 03.11.2023, група інвалідності з 31.10.2023, 4 дн., ОСОБА_16 , 2273,76 грн.

неправомірні витрати склали: 25736,12 грн: 28.04.2023-л/н №6111495-2013814372-1 з 25.03.2023 по 29.03.2023, група інвалідності з 27.03.2023.2023, 3 дн., ОСОБА_17 - 1694,91 грн; 12.04.2023 - л/н №5885358-2013377608-1 з 07.03.2023 по 17.03.2023, група інвалідності з 16.03.2023, 2 дн., ОСОБА_18 , 835,86 грн, 25.04.2023 - л/н №5885358-2013649419-1 з 18.03.2023 по 24.03.2023, 7 дн., ОСОБА_18 , 2925,51 грн; 31.07.2023 - л/н №7242635- 2015707804-1, з 08.07.2023 по 13.07.2023, група інвалідності з 13.07.2023, 1 дн., ОСОБА_19 , 743,05 грн; 12.04.2024 - л/н №9925653-2021217550-2 з 05.03.2024 по 12.03.2024, група інвалідності з 12.03.2024, 1 дн., ОСОБА_20 , 658,64 грн; 28.04.2023 - л/н №6117503-2013962091-1 з 01.04.2023 по 06.04.2023, група інвалідності з 06.04.2023, 1 дн., ОСОБА_21 , 407,84 грн; 29.04.2024- л/н 10259741-2021457659-1 з 12.03.2024 по 18.03.2024, група інвалідності з 13.03.2024, 6 дн., ОСОБА_22 , 5490,06 грн; 19.07.2024 -л/н №12455857-2023597127-1 з 13.06.2024 по 21.06.2024, група інвалідності з 18.06.2024, 4 дн., ОСОБА_23 , 3111,08 грн; 30.07.2024 - л/н №11670150-2023364588-1 з 01.06.2024 по 28.06.2024, група інвалідності з 27.06.2024, 2 дн., ОСОБА_24 , 1437,62 грн; 18.10.2024 - л/н №9370574-2025415415-1 з 07.09.2024 по 12.09.2024, група інвалідності з 09.09.2024, ОСОБА_25 , 4 дн., 3812,80 грн; 28.11.2024 - л/н №12552404-2026733145-1 з 01.11.2024 по 08.11.2024, група інвалідності з 08.11.2024, 1 дн., ОСОБА_26 , 923,75 грн, 11.12.2024 - л/н №12552404-2026899815-2 з 09.11. 2024 по 12.11.2024, 4 дн., ОСОБА_26 , 3695,00 грн.

20.02.2021 від Філії Газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» до ГУ ПФУ в Полтавській області надійшло заперечення до Акту №1600-0902-3/16 від 14.02.2025 документальної перевірки дотримання чинного законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування України із викладенням заперечень проти висновків, зазначених в пунктах 2-3 Опису виявлених порушень законодавства до акту перевірки та відсутності порушень з боку Філії.

На заперечення Філії Газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» відповідачем надана відповідь від 25.02.2025 за № 1600-0901-8/15153, відповідно до якої повідомлено, що неправомірно витрачені кошти Філією Газопромислове управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» підлягають поверненню до Пенсійного фонду України у повному обсязі.

26.02.2025 ГУ ПФУ в Полтавській області винесено рішення №12 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів, яким за наслідками документальної планової перевірки з питання дотримання чинного законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування України (акт від 14.02.2025 №1600-0902-3/16 з додатками), якою виявлено порушення пункту 1 частини 2 статті 15, абзацу 1 частини 2 статті 22, частини 3 статті 30 Закону №1105-ХІV в редакції , що діяла на час вчинення порушення; пункту 1 частини 2, пункту 1 частини 5 та частини 6 статті 8, абзацу 1 частини 2 статті 15, частини 3 статі 22 Закону №1105-ХІV в редакції Закону України від 21.09.2022 №2620-ІХ зі змінами і доповненнями, що діяли на час вчинення порушення; пунктів 1.2,,2.2. Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №13, і за наслідками якої підлягає поверненню неправомірно витрачена сума страхових коштів 65276,61 грн; керуючись абзацом 1 частини 6 №1105-ХІV до Філії Газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» застосовано фінансові санкції в таких розмірах: штраф за порушення порядку використання страхових коштів - 32638,31 грн.

Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 26.02.2025 №13, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність з боку відповідача факту порушення позивачем вимог п. 1 ч. 2 ст. 15, абзацу 1 ч.2 ст.22, ч.3 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що свідчить про неправомірність рішення, в основу якого покладені висновки про ці факти, в частині, що оскаржується.

Суд зазначив, що єдиною та належною підставою для призначення і виплати застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності за умови, що він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності, та містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав листок непрацездатності, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності» тощо).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем призначена і виплачена застрахованим особам допомога по тимчасовій непрацездатності по дату закриття листків працездатності. Водночас, групу інвалідності особам, зазначеним в акті перевірки, встановлено до дати закриття листка працездатності.

Суд зауважив, що позивач, отримавши інформацію щодо закриття листків непрацездатності та набуття застрахованими особами статусу «готово до сплати», цілком правомірно вжив заходи, спрямовані на надання вказаним застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з їх тимчасовою втратою працездатності.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 14.07.2022 у справі №826/7354/18, суд зазначив, що позивачу могло бути відомо про наявність інвалідності у застрахованих осіб, зазначених в акті перевірки, тільки внаслідок повідомлення позивача про відповідні обставини.

Суд вказав, що у позивача відсутній достатній функціонал для самостійного з`ясування питання щодо проходження застрахованими особами МСЕК та отримання ними інвалідності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також , виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 2 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавство України, законодавство України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Визначення правових, фінансових та організаційних засад загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я визначено Законом № 1105-XIV.

За приписами статті 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У розумінні статті 5 Закону № 1105-XIV основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів є:

1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування;

2) здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону;

3) профілактика нещасних випадків;

4)проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;

5) здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів.

Уповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:

1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабінетом Міністрів України, управління майном;

2) проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;

3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;

4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування;

5) забезпечують електронну інформаційну взаємодію інформаційно-комунікаційної системи соціального страхування з інформаційно-комунікаційними системами центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, охорони здоров`я, реалізацію державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, формування та реалізацію державної фінансової політики, державної політики з питань державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державної політики у сферах освіти і науки, формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, для виконання покладених на них функцій і завдань, визначених законодавством;

6) здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик-орієнтованих підходів, контроль за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують у встановленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;

7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником проведення наукових досліджень, розроблення методичного забезпечення;

8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв`язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування;

9) здійснюють інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1105-XIV уповноважений орган управління та його територіальні органи мають право:

1) отримувати інформацію шляхом електронної інформаційної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, електронної системи охорони здоров`я, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Єдиної державної електронної бази з питань освіти, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу, централізованого банку даних з проблем інвалідності з метою забезпечення виконання покладених на нього завдань відповідно до законодавства України.

Отримання інформації шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиного державного демографічного реєстру та інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, здійснюється з використанням єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Доступ до інформації здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних";

2) перевіряти обґрунтованість видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;

3) одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів;

4) перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником до уповноваженого органу управління недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів;

5) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;

6) накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону;

7) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування;

8) порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства про соціальне страхування, вимагати надання інформації про вжиті заходи;

9) утворювати підприємства, установи, організації для виконання завдань, передбачених цим Законом.

Уповноважений орган управління та його територіальні органи зобов`язані:

1) забезпечувати фінансування та здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів;

3) вживати заходів для раціонального використання страхових коштів;

4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування;

5) стягувати надміру сплачені страхові кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку;

6) вести облік і звітність щодо страхових коштів;

7) надавати безоплатно застрахованим особам і страхувальникам консультації з питань застосування законодавства про соціальне страхування;

8) інформувати страхувальників та застрахованих осіб про результати своєї роботи через медіа.

Уповноважений орган управління несе відповідальність згідно із законом за шкоду, заподіяну з його вини застрахованим особам внаслідок несвоєчасного або не в повному обсязі здійснення страхових виплат, ненадання або несвоєчасного надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Працівники уповноваженого органу управління за порушення законодавства про соціальне страхування несуть відповідальність згідно із законом.

Одним із способів контролю за дотриманням страхувальником порядку використання страхових коштів є проведення документальної перевірки, що передбачено чинним на час виникнення спірних правовідносин Порядком перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування України від 02 жовтня 2020 року № 23 (далі по тексту - Порядок № 23).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 23 цей Порядок розроблено відповідно до вимог Законів України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464- VI) та "Про запобігання корупції", призначено для здійснення працівниками робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - Фонд) та їх відділень контролю за дотриманням порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду.

Згідно із пунктами 2.1-2.3 Порядку № 23 перевірки проводяться з метою:

здійснення контролю за використанням страхових коштів Фонду, обґрунтованістю виплати матеріального забезпечення, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання;

виявлення та підтвердження неправомірно витрачених сум страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг, нецільового використання коштів, невикористаних коштів Фонду, забезпечення своєчасного та повного повернення таких коштів до бюджету Фонду.

Перевірки здійснюються посадовими особами Фонду за місцезнаходженням страхувальника або в приміщенні робочого органу виконавчої дирекції Фонду (його відділення) за згодою (письмовою заявою) страхувальника та за умови надання ним усіх необхідних документів для проведення перевірки.

До участі в перевірках страхувальників не повинні залучатися посадові особи Фонду, якщо обставини свідчать про наявність реального, потенційного конфлікту інтересів, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття ними рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання визначених Законом №1105- ХІV повноважень.

В силу абзацу 1 пункту 2.4 Порядку № 23 відповідно до цього Порядку посадові особи Фонду мають право проводити камеральні та документальні (планові або позапланові; виїзні або не виїзні) перевірки достовірності відомостей, поданих страхувальниками для отримання страхових коштів Фонду, дотримання порядку використання страхувальниками виділених йому страхових коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку страхувальника у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним до Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 23 документальною плановою перевіркою вважається перевірка дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду, яка проводиться за місцезнаходженням страхувальника, крім випадку подачі страхувальником письмової заяви про проведення перевірки у приміщенні робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, та передбачена в плані-графіку проведення документальних планових перевірок відповідно до плану роботи робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок.

План-графік проведення документальних планових перевірок на наступний квартал формується щоквартально до 20 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, який затверджується наказом робочого органу виконавчої дирекції Фонду (відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду).

План-графік проведення документальних планових перевірок робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх відділень на наступний квартал оприлюднюється на регіональних веб-сторінках офіційного веб-порталу Фонду не пізніше наступного робочого дня після реєстрації відповідного наказу.

За наявності у страхувальника відокремлених підрозділів документальна планова перевірка щодо такого страхувальника може здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

За змістом пункту 2.23 Порядку № 23 під час документальних перевірок страхувальників перевіряються:

здійснення страхувальником заходів щодо усунення порушень, виявлених попередніми перевірками;

стан заборгованості щодо коштів Фонду;

повнота та своєчасність повернення страхувальником страхових коштів Фонду;

правомірність призначення та виплати матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві;

правильність обчислення розміру середньоденної заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві;

правомірність та обґрунтованість заявлених сум фінансування та використання страхових коштів, які надійшли від робочого органу виконавчої дирекції Фонду (відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду), зокрема, наявність відповідної кількості виданих в установленому порядку листків непрацездатності (правильність їх заповнення), актів розслідування нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, або актів розслідування хронічних професійних захворювань (отруєнь) за встановленими формами, висновків лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії, підтверджуючих документів для відшкодування вартості поховання потерпілого, які є підставою для отримання матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок страхових коштів Фонду згідно з відповідними заявами-розрахунками;

правильність ведення бухгалтерського обліку, складання звітності щодо коштів Фонду та своєчасність її надання (зокрема повідомлень про виплату коштів застрахованим особам) до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або їх відділень;

робота комісії (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування) підприємства, установи, організації;

правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та суми штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав;.

З огляду на вищенаведені норми права, слід дійти висновку, що саме органи пенсійного фонду уповноважені на проведення документальних перевірок страхувальників з питань, що стосуються надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та правомірності виплачених сум коштів, наданих для виплати за листами непрацездатності.

Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції ГУ ПФУ в Полтавській області відповідно до наказу № 1219 від 13.12.2024 та направлення про проведення документальної планової перевірки від 28.01.2025 №400/КПР проведено документальну перевірку дотримання чинного законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування України Філії Газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» за період з 01.10.2021 по 31.12.2024, про що складено Акт від 14.02.2025 № 1600-0902-3/16, за висновками якого позивачем внаслідок призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності та нездійснення контролю за правильним нарахуванням страхових виплат, порушено порядок використання страхових коштів у загальному розмірі 65276,61грн.

Так, відповідно до статті 8 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник має право на:

1) безоплатне отримання в уповноваженому органі управління інформації про порядок використання страхових коштів;

2) отримання інформації про результати проведення перевірки використання страхових коштів;

3) судовий захист своїх прав.

Роботодавець зобов`язаний:

1) здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом;

2) вести облік страхових коштів і своєчасно надавати страховику встановлену звітність щодо цих коштів;

3) під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

4) подавати у встановленому порядку відповідно до законодавства відомості про: розмір заробітної плати працівників та використання ними робочого часу; використання страхових коштів за іншими визначеними цим Законом напрямами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві, в установі, організації;

6) допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб;

7) інформувати працівників підприємства, установи, організації про засади соціального страхування, підстави та порядок здійснення страхових виплат, а також про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення та реабілітаційну допомогу;

8) подавати звітність до уповноваженого органу управління у строки, в порядку та за формою, що встановлені Кабінетом Міністрів України;

9) повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім`ї реалізувати своє право на страхові виплати та соціальні послуги відповідно до цього Закону.

Роботодавець несе відповідальність за:

1) порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення;

2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;

3) подання недостовірних відомостей про використання страхових коштів;

4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або уповноваженому органу управління внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом.

У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються до бюджету уповноваженого органу управління в порядку, встановленому законом.

Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені уповноваженого органу управління мають керівники територіальних органів уповноваженого органу управління та їх заступники.

Частиною 2 статті 9 Закону № 1105-XIV передбачено, що застрахована особа зобов`язана:

1) надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначаються страхові виплати та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону;

2) своєчасно повідомляти роботодавця та страховика про обставини, що впливають на умови або зміну розміру страхових виплат та соціальних послуг;

3) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також дотримуватися зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, гіг-контрактом та внутрішніми документами резидента Дія Сіті;

4) у разі настання нещасного випадку або виникнення професійного захворювання при наданні медичної та реабілітаційної допомоги: дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарем; надавати фахівцям з реабілітації об`єктивну інформацію, необхідну для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я; дотримуватися законних методичних настанов, інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації; погоджувати індивідуальний реабілітаційний план та внесені до нього зміни; не ухилятися від професійної реабілітації та виконання рекомендацій, спрямованих на якнайшвидше повернення до трудової діяльності;

5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 1105-XIV право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону № 1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види страхових виплат, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною.

В силу пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві

Допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Відповідно до статті 22 Закону № 1105-XIV страхова виплата у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей для страхових випадків, передбачених абзацом третім частини третьої статті 36 цього Закону..

Добровільно застрахованим особам страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності призначаються та здійснюються територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з уповноваженим органом управління (частина 1 статті 23 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 27 Закону № 1105-XIV, перевірка листків непрацездатності проводиться особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

Порядок здійснення особами, уповноваженими на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, процедура проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування (далі - перевірка листків непрацездатності), визначена Порядком проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 року № 185 (далі - Порядок № 185 в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

За змістом пункту 5 Порядку № 185 підставами для прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України рішення щодо проведення перевірки листків непрацездатності є:

1) виявлення невідповідностей шляхом проведення ризик-орієнтованого моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності з використанням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України.

У разі коли за результатами моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності виявлено листки непрацездатності, що потребують подальшої перевірки, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом одного робочого дня приймає рішення щодо проведення перевірки та робить відмітку у підставах для перевірки "За результатами моніторингу даних".

Порядок проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності встановлюється правлінням Пенсійного фонду України;

2) повідомлення від НСЗУ про виявлення невідповідностей та/або застережень до даних, що містяться в медичному висновку за результатами здійснення заходів з верифікації даних в електронній системі охорони здоров`я;

3) звернення страхувальника (роботодавця);

4)звернення застрахованої особи щодо обґрунтованості виданого їй листка непрацездатності;

5) запити правоохоронних органів та рішення суду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною та необхідною умовою, яка підтверджує юридичний факт на отримання такої допомоги, є належним чином оформлений листок непрацездатності. При цьому, обов`язок щодо перевірки правильності заповнення та підстави отримання листа непрацездатності покладено саме на страхувальника або уповноважену ним особу. Пенсійний фонд, у свою чергу, здійснює виключно контроль за страхувальником з питань, що стосуються надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та правомірності виплачених сум коштів, наданих для виплати по листам непрацездатності.

Страхувальник, з метою уточнення даних щодо визначення тривалості та обґрунтованості видачі чи продовження листків непрацездатності, може звернутися до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем знаходження закладу охорони здоров`я для проведення відповідної перевірки.

Разом з цим, будь-яких відомостей про те, що АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» зверталось до ГУ ПФУ в Полтавській області із запитом про проведення перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності, матеріали справи не містять, а сторони на такі обставини не покликаються.

Пунктом 1 розділом І наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.06.2021 №1234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2021 року за № 890/36512, «Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності» (далі - Порядок № 1234 в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що цей Порядок визначає механізми видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстру листків непрацездатності (далі - Реєстр).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 1234 встановлено, що листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО). Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 1234 визначено, що дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності. Листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати закриття листка непрацездатності та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)». На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, формуються листки непрацездатності в порядку черговості створення медичних висновків, кожен наступний із яких створюється як продовження першого та складають один страховий випадок. На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності та, які містять посилання на запис у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я про попередній медичний висновок, формуються листки непрацездатності, як продовження випадку непрацездатності, в порядку черговості, незалежно від статусу раніше сформованих листків непрацездатності (крім статусу «сформовано помилково»).

Пунктом 1.1. та 1.2. Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13 (далі-Постанова №13) встановлено:

Комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Положення про комісію визначає основні завдання, сферу дії, перелік повноважень, організаційні засади членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана:

- приймати рішення про призначення матеріального забезпечення;

- приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

- здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб;

- вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності;

- брати участь у перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами виконавчої дирекції Фонду з питань правильності використання страхових коштів, надавати контролюючим органам необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

- здійснювати заходи по усуненню виявлених комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та контролюючими органами порушень з питань надання матеріального забезпечення, використання страхових коштів (п. 2.2. Постанови №13).

Відповідно до пункту 3.1 Постанови № 13, Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства:

Приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Бере участь у перевірках організації медичного обслуговування застрахованих осіб лікувально-профілактичним закладом, що розташований на підприємстві, дотримання хворими призначеного режиму лікування.

Веде облік осіб, які часто та довго хворіють (особи, які за останні 12 місяців були непрацездатними з приводу одного захворювання не менше трьох випадків із загальною кількістю днів непрацездатності 30-40 днів або з приводу різних захворювань не менше чотирьох випадків за останні 12 місяців із загальною кількістю днів непрацездатності 40-50 днів), а також осіб, які отримали листки непрацездатності у зв`язку із невиробничими травмами, аналізує, інформує та вносить пропозиції з питань зниження рівня захворюваності роботодавцю та представнику застрахованих осіб.

Здійснює контроль за своєчасним направленням до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення. Проводить щоквартально аналіз використання коштів Фонду на підприємстві..

Пунктом 1, 2 постанови Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України» (далі - Постанова № 12) визначено наступне:

Цей Порядок визначає механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Фонд):

1) матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, передбаченого статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), за такими видами:

- допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

- допомога по вагітності та пологах;

- допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

2) виплат потерпілим на виробництві, передбачених абзацом четвертим частини третьої статті 42 Закону, за такими видами:

- допомога по тимчасовій непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу;

- відшкодування вартості поховання потерпілого та пов`язаних з цим ритуальних послуг.

У разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів, передбачених статтею 31 Закону, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення (далі - комісія) страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на проведення виплат за рахунок коштів Фонду, невикористані страхові кошти протягом трьох робочих днів повертаються страхувальником на рахунок робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, з якого надійшло фінансування, та листом надсилається пояснення причин повернення коштів (пункт 12 Постанови № 12).

Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регулюється Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406 (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) (далі - Інструкція №532/274/136-ос/1406), а також Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455 (далі - Інструкція № 455).

Положеннями пункту 4 Інструкції № 455 визначено порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію.

Так, направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п`яти місяців у зв`язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

На МСЕК направляються інваліди для переогляду в зв`язку із змінами в стані здоров`я, працюючі інваліди - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації інваліда тощо.

У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов`язково вказується у листку непрацездатності.

Особам, не визнаним інвалідами:

- у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;

- у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.

При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез`явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез`явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.

Згідно з пунктом 1 Інструкції № 532/274/136-ос/1406 листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.

Відповідно до положень пункту 3 Інструкції № 532/274/136-ос/1406:

У графі "Направлений до МСЕК" здійснюється запис дати направлення документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови лікарсько-консультативної комісії.

У графі "Оглянутий у МСЕК" зазначають дату огляду хворого.

У графі "Висновок МСЕК" робиться відповідний запис, що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК:

"визнаний інвалідом певної групи та категорії";

"інвалідом не визнаний, потребує долікування";

"інвалідом не визнаний, працездатний".

У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК.

У разі визнання хворого працездатним у графі "Стати до роботи" зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК.

У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року N 455, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N 1005/6196. Продовження ЛН здійснюється з обов`язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.

У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов`язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.

У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

У разі смерті у графі "Стати до роботи" зазначаються "помер" і дата смерті.

Таким чином, у разі встановлення працівнику інвалідності, листок непрацездатності підлягає закриттю, а оплаті підлягає період тимчасової непрацездатності, визначений в листку непрацездатності виключно до дня встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), тобто день встановлення групи інвалідності оплаті не підлягає.

Сторонами не спростовується, що позивачем здійснювалось нарахування періодів тимчасової непрацездатності включно із днем встановлення інвалідності працівникам, зазначеним в описовій частині Акту документальної перевірки дотримання чинного законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування України від 14.02.2025 №1600-0902-3/16, складеного ГУ ПФУ в Полтавській області.

Таким чином, оскільки АТ «Укргазвидобування» призначено та виплачено наведеним в Акті особам допомогу по тимчасовій втраті працездатності за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, колегія суддів дійшла висновку про правомірність вимоги пенсійного органу щодо повернення витрачених на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності суми страхових коштів -65 276,61 гривень.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 8 Закону № 1105-XIV у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

З огляду на вказане, оскільки під час апеляційного перегляду підтвердився факт порушення АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» порядку використання страхових коштів, колегія суддів вважає правомірним застосування ГУ ПФУ в Полтавській області штрафних санкцій у розмірі 32638,31 грн, що становить 50% неправомірно витраченої суми страхових коштів - 65276,61 грн.

Колегія суддів відхиляє висновки суду щодо необізнаності позивача з приводу встановлення працівникам групи інвалідності, позаяк законодавство не пов`язує обов`язок виконання приписів положень Закону № 1105-XIV з моментом обізнаності роботодавця про такі обставини.

Крім того, колегія суддів зазначає, що роботодавець, як страхувальник, з огляду на статтю 22 Закону № 1105-XIV у зв`язку з таким тривалим проміжком непрацездатності осіб, зазначених в Акті документаль6ної перевірки від 14.02.2025, мав проявити обачність та здійснити контроль за правильним нарахуванням виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам, однак взагалі будь-яких дій в цьому напрямку позивачем не вчинено.

Колегія суддів зазначає, що, вимогами Закону № 1105-XIV чітко передбачено, що страхувальник, при прийнятті рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі сформованого листка непрацездатності, уповноважений з`ясувати чи була встановлена особі група інвалідності, зокрема, шляхом звернення до закладу охорони здоров`я, лікарем якого був сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або страхувальник може звернутися до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем обліку як страхувальника щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі електронного листка непрацездатності, яка підтвердить факт огляду працівника МСЕК та її рішення, чого, в свою чергу, АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» здійснено не було.

Колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції та позивача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.07.2022 по справі № 826/7354/18 через його нерелевантність, оскільки предметом спору у вказаній справі був наказ Міністерства юстиції України про переведення працівника на іншу посаду, а не правомірність використання страхувальником страхових коштів.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність вимог позивача.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги слушними.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ».

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 326,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі № 440/3154/25 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін