Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №440/5739/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р. Справа № 440/5739/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТ СМЦ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 20.10.25 у справі № 440/5739/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТ СМЦ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТ СМЦ» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення рішення №4321 від 05.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області (далі – ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач) поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТ СМЦ» (далі – ТОВ «ДНІПРОМЕТ СМЦ», позивач) з моменту її анулювання, зі збереженням податкових показників в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТ СМЦ».

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі № 440/5739/25 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТ СМЦ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд ототожнив сам факт нульових декларацій із «пасивною поведінкою» і не оцінив аргументи про об`єктивні перешкоди (воєнний стан, блокування діяльності режимом ризиковості, перебазування/зміна обліку), поклавши тягар доказування активності на позивача, попри обов`язок відповідача доводити правомірність акта і пропорційність втручання (ч.2 ст.77, ч.2 ст.2 КАС). Указує, що позивач був позбавлений можливості належним чином вести господарську діяльність у зв`язку з тим, що його було включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, на підставі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від «19» березня 2023 №58708.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Також Головним управлінням ДПС у Полтавській області у відзиві заявлено клопотання про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (через Підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС).

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 311 КАС України ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду справу № 440/5739/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТ СМЦ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі № 440/5739/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТ СМЦ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Вказані обставини виключають можливість розгляду цієї справи у судовому засіданні з викликом сторін та участі сторін в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Зважаючи на викладене, клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ДНІПРОМЕТ СМЦ» перебуває на податковому обліку з 11.05.2018. В ГУ ДПС у Полтавській області знаходиться на обліку з 01.01.2025 у зв`язку з переходом з ГУ ДПС у м. Києві по причині зміни місцезнаходження. Підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість 01.06.2018.

За довідкою ГУ ДПС у Полтавській області від 28.01.2025 № 54/16-31-04-07-10 згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС, ТОВ «ДНІПРОМЕТ СМЦ» протягом 12 послідовних податкових місяців подано податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання / придбання товарів / послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках).

На підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення №4321 від 05.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позивач із рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 28.01.2025 № 54/16-31-04-07-10 не погодився, звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Згідно з пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4,5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Постановою КМУ від 14.11.2014 № 1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення № 1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі-Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п.5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава -підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ. Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

У той же час, слід урахувати, що конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №380/8687/20.

Тобто анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п.«г» п.184.1 ст.184 ПК України можливе за умов неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 05.11.2018 у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 у справі №826/876/17.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення прийняте на підставі довідки ГУ ДПС у Полтавській області від 28.01.2025 № 54/16-31-04-07-10 згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС, за якими ТОВ «ДНІПРОМЕТ СМЦ» протягом 12 послідовних податкових місяців подано податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання / придбання товарів / послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках).

Відповідно до п.5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт подання декларацій за останні 12 послідовних податкових місяців, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

ТОВ «ДНІПРОМЕТ СМЦ» зазначило, що подання декларацій з податку на додану вартість з нульовими показниками відбувалося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення, через воєнний стан в країні. Такі обставини є об`єктивними перешкодами, які не залежать від волі позивача та через які, в силу верховенства права, позивач не повинен нести додатковий тягар та мати обмеження зі сторони держави.

Позивач зазначив, що оскільки ним було вчинено всіх, залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а неможливість позивача формувати податкові зобов`язання та податковий кредит у вказаний період, обумовлена військовою агресією, тому вказаний строк не може бути зарахований до строку 12 послідовних податкових місяців, на протязі яких платник подавав контролюючому органу декларації (податковий розрахунок), які (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Проте слід зазначити, що посилання апелянта на обставини оголошення з 24.02.2022 воєнного стану самі по собі не утворюють підстав для звільнення платників податків від виконання обов`язків, покладених ПК України.

Так, сам лише факт введення воєнного стану на території України, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, яким чином військова агресія проти України, що стала підставою для його введення, вплинула на спроможність суб`єкта господарювання своєчасно виконати податковий обов`язок, не може слугувати безумовною підставою для визнання неможливості платником податків виконувати податковий обов`язок.

Позивач не надав суду жодних доказів, на підтвердження об`єктивної неможливості здійснення або поважності причин нездійснення господарської діяльності.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22 платник податків, який у зв`язку із проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків. Разом із тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними.

Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Отже, посилання позивача на впровадження воєнного стану за відсутності жодних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості вчинення дій, не є достатньою підставою для визнання спірного рішення контролюючого органа протиправним та його скасування.

Окрім того, за поясненням позивача, він був позбавлений можливості належним чином вести господарську діяльність у зв`язку з тим, що його було включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, на підставі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від «19» березня 2023 №58708.

З цього приводу слід ураховувати, що прийняття рішення стосовно господарюючого суб`єкту про включення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості жодним чином не позбавляє платника податку можливості здійснювати подальшу господарську діяльність, укладати угоди, що передбачають формування податкового кредиту, зобов`язання з податку на додану вартість, надавати податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, формувати та подавати належним чином документи податкової звітності в порядку, передбаченому законодавством України.

Саме по собі віднесення підприємства до категорії ризикових є податковим контролем, який не встановлює для суб`єкта господарювання додаткових обов`язків чи обмежень у правоздатності. Таким чином правові наслідки у вигляді анулювання реєстрації платника податку на додану вартість виникають виключно на підставі аналізу конкретних господарських операцій, а не через сам факт перебування платника у відповідному переліку.

Колегія суддів зазначає, що позивач як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не надав доказів та не зазначив обставин, які б свідчили про неможливість провадження господарської діяльності ТОВ "ДНІПРОМЕТ СМЦ" у разі прийняття щодо нього рішення від 19.03.2023 № 58708 про відповідність критеріям ризикованості платника податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що рішення ГУ ДПС у Полтавській №4321 від 05.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДНІПРОМЕТ СМЦ» є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У цій справі відповідач довів правомірність та обґрунтованість рішення №4321 від 05.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДНІПРОМЕТ СМЦ».

Доводи апеляційної скарги з зазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду відповідача з правовою оцінкою обставин справи, установлених у процесі її розгляду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТ СМЦ" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі № 440/5739/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова