Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №520/26009/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р. Справа № 520/26009/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 25.11.25 у справі № 520/26009/23

за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України

до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1

про визнання дій протиправними, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва,

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі за текстом – позивач) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (далі за текстом – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та незаконними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Харківської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №ЄДЕССБ Ми01:2992-7143-7890-4653) для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_1 ", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036;

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №МU01:2992-7143-7890-4653) для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_1 ", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано містобудівні умови та обмеження від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №МU01:2992-7143-7890-4653) для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по провулку Болгарському, 3 в місті Харкові", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування вимог якої посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги та жодним чином не надав оцінку доводам Департаменту, викладеним у відзиві на позовну заяву, про те, що варто звернути увагу на Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 за № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», який передбачає супутній вид цільового призначення 03.03 - для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги для виду функціонального призначення території – території житлової багатоквартирної забудови. Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що наміри забудови об`єкту «нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_1 » також не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - Плану Зонування міста Харкова, є необґрунтованим.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в обґрунтування вимог якої посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 уважає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 520/26009/23 вирішено питання про його права та законні інтереси, оскільки предметом розгляду у зазначеній справі було, серед іншого, визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021, реєстраційний № 218м, реєстраційний № МШ1:2992-7143-7890-4653, виданих для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по провулку Болгарському, 3 у місті Харкові» на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.

На обґрунтування зазначених доводів апелянт посилається на те, що він є замовником будівництва об`єкта «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_1 », а спірні містобудівні умови та обмеження від 06.10.2021 (реєстраційний № 218м, реєстраційний № МШ1:2992-7143-7890-4653) були видані саме на його ім`я.

Відтак, на переконання заявника, скасування зазначених містобудівних умов та обмежень безпосередньо впливає на його права та законні інтереси як замовника будівництва, оскільки позбавляє його можливості реалізувати право на здійснення будівництва відповідного об`єкта.

За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2026 року залучено ОСОБА_1 до участі у справі № 520/26009/23, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 від ОСОБА_2 надійшов відзив, за змістом якого остання просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення, ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Від ОСОБА_2 надійшла заява про визнання зловживання процесуальними правами, в якій остання просить визнати дії апелянта, ОСОБА_1 , щодо подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року після суттєвого пропуску, установленого законом строку без наявності поважних причин – зловживанням процесуальними правами.

ОСОБА_1 подав додаткові пояснення у справі із запереченнями на доводи відзиву на апеляційну скаргу позивача, доводить, що будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові за складом та змістом відповідає вимогам державних будівельних норм, а будівництво здійснювалося відповідно до узгодженого проєкту.

Щодо заяви ОСОБА_2 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Частиною 1 ст. 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Отже, колегія суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2021 року (справа № 160/5479/19) перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою частини 2 статті 45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.

За матеріалами справи обставинам пропуску, установленого законом строку на подання апеляційної скарги суд апеляційної інстанції надав оцінку в ухвалі від 21 липня 2026 року.

Зважаючи на те, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 задоволене; процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 520/26009/23 поновлено, колегія суддів не знаходить підстав для визнання дій ОСОБА_1 щодо подання апеляційної скарги з пропуском, установленого законом строку зловживанням процесуальними правами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, розглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі направлення на проведення позапланової перевірки №IR01:4678-0501-5572-6788 від 11.07.2023 головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України - Бойко Євгенією Олександрівною, проведено позапланову перевірку дотримання Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час прийняття рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021 для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові" на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.

Підставою для направлення на перевірку став Наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 30.06.2023 за № 554, зі змінами від 06.07.2023 №576, та Наказ ДІАМ від 11.07.2023 за № 67, виданий на підставі виявлення за результатами документальної перевірки відомостей про порушення Об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Перевірку проведено у період з 12.07.2023 по 13.07.2022 у присутності в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради - Козлова Андрія Олександровича.

Перевіркою виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради під час надання містобудівельних умов та обмежень за №MU01:2992-7143-7890-4653, а саме: порушення вимог ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за № 3038-VI з огляду на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідно до зонінгу, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 за № 1902/19, земельна ділянка відноситься до зони змішаної житлової забудови Ж-7. Відповідно до містобудівних умов та обмежень земельна ділянка, де планується розміщення об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом здоров`я по пров. Болгарському, 3 у м. Харкові", земельна ділянка за кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 потрапляє в межі функціональних зон території змішаної житлової забудови Ж-7 та транспортної інфраструктури (території вулиць, майданів (у межах червоних ліній), доріг) ТР-2.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.07.2023 №СН01:5840-4905-3702-7153, примірник якого наданий в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради - Козлову А.О., з проставленням відповідної відмітки.

На підставі матеріалів позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду ДІАМ Бойко Є.О. прийнято рішення від 14.07.2023 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом здоров`я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові" на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 (№MU01:2992-7143-7890-4653 від 06.10.2021).

У зв`язку із установленими під час проведення перевірки обставинами позивач звернувся до суду з позовною заявою у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради під час надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові" на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 порушено вимоги містобудівного законодавства, а отже, містобудівні умови та обмеження є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги про визнання протиправними та незаконними дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Харківської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний № ЄДЕССБ МU01:2992-7143-7890-4653) для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по провулок Болгарському, 3 в місті Харкові", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 задоволенню не підлягають, так як не породжують правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17 лютого 2011 року за № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19 серпня 2015 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 698), та Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 за № 109 (далі - Порядок № 109).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з положеннями ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Порядку № 109 Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Пунктом 2.4 Порядку № 109 визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, установленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №810/726/18, на підставі аналізу норм Закону №3038-VI, сформований правовий висновок, згідно з яким містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. Водночас підставою відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. Водночас невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічна за своїм змістом правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 320/5710/20, від 04.02.2020 у справі 826/9713/18, від 29.04.2020 у справі 712/6577/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно з п. 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Положеннями пункту 3 указаного Порядку передбачено, що одним із основних завдань нагляду є скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема, щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначений документів.

За змістом п. 6 Порядку № 698 здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень передбачених законодавством.

Пунктом 29 Порядку визначено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. Разом з протоколом видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Відповідно до п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному вебсайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Разом з цим п. 8 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

За матеріалами справи Наказом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 16.10.2021 №218м затверджені містобудівні умови та обмеження MU01:2992-7143-7890-4653 для проектування об`єкта будівництва "нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по пров. Болгарському, 3 у м. Харкові. Замовник - ОСОБА_1 .

У вказаних МБУО будівництво здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036, площею 0.0767 га, цільове призначення земельної ділянки 03.03 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги.

Відповідно до відомостей, зазначених в цих МБУО, функціональне призначення зазначеної земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво: Ж-7 (Змішана забудова (зона змішаної житлової забудови)) згідно з документом: рішення Харківської міської ради, ТР-2 (Зона транспортної інфраструктури (території вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг) згідно з документом: рішення Харківської міської ради.

Вказане підтверджується також затвердженим Планом зонування, розміщеним на сайті Харківської міської ради, який міститься у публічному доступі.

Будівництво об`єкта здійснювалось відповідно до ДБН, за складом та змістом проєкт «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові» відповідає вимогам державних будівельних норм, що підтверджується висновком експерта, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.06.2026 за № 3-30/06.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлено такі питання:

Чи відповідає проєкт «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по пров. Болгарському, З в м. Харкові» за складом та змістом вимогам державних будівельних норм, чинних на момент розробки вказаної проектної документації?

Чи відповідає проєкт «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по пров. Болгарському. З в м. Харкові» вимогам містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №218м від 06.10.2021, виданих ДЕПАРТАМЕНТОМ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ?

За результатами аналізу, наданої на дослідження проєктної документації, встановлено, що робочий проєкт «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові», розроблений у 2021-2025 роках, за складом та змістом відповідає положенням ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які регламентують вимоги щодо розробки проектної документації на об`єкти невиробничого призначення, у такому складі:

-11-П-20-ПЗ. Пояснювальна записка;

-11-П-20-ГП. Генеральний план;

-11-П-20-АР. Архітектурні рішення;

-11-П-20-КР. Конструктивні рішення;

-11-П-20-ПОБ. Проект організації будівництва;

-55-05-23(3) - ВК. Водопостачання та каналізування;

-21.01.22-1 ТМ. Теплові мережі;

-06-23-ОвіК. Опалення, вентиляція і кондиціювання;

- 1025 - БЗ. Блискавкозахист та заземлення;

-10/09/2025-ПС. Система пожежної сигналізації та система керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання);

-10/09/2025-КДКГ. Система контролю довибухонебезпечних концентрацій газу;

-10/09/2025-А. Автоматизація пожежних клапанів та внутрішнього протипожежного водопроводу;

-10/09/2025-РЧЕ. Розрахунок часу евакуації.

Однак посадові особи Державної інспекції архітектури та містобудування України, провівши перевірку за місцезнаходженням об`єкта будівництва, виявили порушення вимог законодавства, що стало підставою для складення відповідного акта та прийнято рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Так, на підставі матеріалів позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду ДІАМ Бойко Є.О. прийнято рішення від 14.07.2023 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом здоров`я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові" на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 (№MU01:2992-7143-7890-4653 від 06.10.2021) (т. 1 а.с. 68-69).

Водночас Державна інспекція архітектури та містобудування України звернулася до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради з вимогою про скасування містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №МШ1:2992-7143-7890-4653) для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по провулок Болгарському, 3 в місті Харкові", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.

Проте суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки наділений відповідними повноваженнями орган видав позивачам спірні містобудівні умови та обмеження, на підставі яких протягом певного часу здійснювалось відповідне будівництво, допущення органом нагляду певних порушень не може бути підставою для їх скасування, адже замовник будівництва, ОСОБА_1 , правомірно розраховував на відповідність нормам чинного законодавства поданої ними документації.

В той же час, перевірка питання правомірності, виданих органами державної влади дозволів на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час.

Європейський суд у справі BlackClawsonLtd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "ПайнВеліДевелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові № 803/952/17 від 07.02.2019.

Отже, за наявності підстав уважати, що містобудівні умови та обмеження містили певні недоліки, орган нагляду мав право зупинити дію рішення об`єкта нагляду та повідомити його про необхідність усунення встановлених недоліків. В той же час, скасування містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом.

Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначає як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, позивачем не доведено доцільність скасування спірних містобудівних умов та обмежень, як крайнього заходу, без розгляду питання про їх зупинення та прийняття відповідних приписів для надання часу для приведення вказаних документів у відповідність до вимог чинного законодавства та, водночас, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, не дотримано принцип належного врядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , як замовника будівництва, і цілями, на досягнення яких спрямовані вимоги щодо скасування містобудівних умов та обмежень.

Зазначена вище позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові № 822/1723/17 від 18.03.2021.

З урахуванням наведеного висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №МU01:2992-7143-7890-4653) для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по провулку Болгарському, 3 в місті Харкові", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036, є помилковим.

Доводи апеляційних скарг колегія суддів бере до уваги в якості належних.

У контексті оцінки доводів апеляційних скарг колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційних скарг отримали достатню оцінку.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 520/26009/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якої позовні вимоги Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц