Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №520/6355/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р. Справа № 520/6355/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Р на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) від 01.06.2026 по справі № 520/6355/26

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (далі – відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ) (далі – відповідач-2), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015;

зобов`язати Інформаційний центр « ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015;

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум коштів;

зобов`язати Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити на користь індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця);

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки без урахування у її склад індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця);

зобов`язати Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь перерахувати та виплатити допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки із урахуванням у її складі індексації грошового забезпечення розрахованої виходячи з січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум коштів;

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті на користь у якості складової до допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки додаткової грошової винагороди, виплата якої була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

зобов`язати Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки із урахуванням до її складу щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби 3 надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015.

Зобов`язано Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у належному розмірі, без урахування у її складі індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін.

Зобов`язано Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки з урахуванням у її складі індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у належному розмірі, без урахування у її складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов`язано Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки з урахуванням у її складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач-1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем зазначено, що суд дійшов помилкового висновку про покладення на військову частину НОМЕР_4 обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_3 , оскільки відповідно до вимог статті 9 Закону України №2011-XII, Положення про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України №1115/2009, усталеної практики Верховного Суду (зокрема постанов від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19 та від 19.05.2025 у справі №420/20215/23), обов`язок щодо нарахування та виплати індексації покладається саме на той орган, у якому військовослужбовець проходив службу та перебував на грошовому забезпеченні у відповідний спірний період. Оскільки індексація є періодичною складовою грошового забезпечення, а не виплатою, пов`язаною зі звільненням, військова частина НОМЕР_4 не є належним відповідачем у цій частині позовних вимог, а тому рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Позивач та відповідач-2 по справі не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в апеляційній інстанції, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ).

Так, відповідно до бібліографічної довідки полковника ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи:

з 17.04.2014 по 12.01.2016 – старший офіцер відділення здійснення слідчих (розшукових) дій оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 );

з 12.01.2016 по 05.12.2019 – начальник групи інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до довідки від 20.02.2026 №081/450, ОСОБА_1 , з 17 квітня 2014 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 17 квітня 2014 року № 93-ОС, виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення та вибуває для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 03 червня 2016 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 03 червня 2016 року № 191-ОС.

Листом від 04.03.2026 № 15/11/121 Інформаційний центр « ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) проінформував, що у період з 2015 по 2019 роки позивач перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_3 .

На підставі наказу начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.01.2026 №1т-ОС, позивача звільнено з військової служби у відставку.

Наказом начальника Інформаційного центру «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2026 №4-ОС, позивача виключено зі списків.

Листом № 09/К-206/175 від 23.02.2026 «Про розгляд звернення» ІНФОРМАЦІЯ_7 проінформувало, що позивач проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 03.06.2016 по 20.12.2019 та у період з 03.06.2016 по 31.07.2019 нарахування та виплата фінансового забезпечення на користь позивача здійснювалася НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ).

У наданих НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_9 (лист № 04.4.1/Г-95/88 від 20.02.2026) особистих картках грошового забезпечення за 2015-2019 роки відсутня інформація про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення.

Листом від 21.12.2021 № 12/К-273/16520 НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (відповідач 2) проінформував представника позивача, що у період з липня 2015 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення не виплачувалася у зв`язку із відсутністю фінансування.

Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015 та з протиправності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум та з протиправності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у належному розмірі, без урахування у її складі індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін та з протиправності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у належному розмірі, без урахування у її складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015 та зобов`язання Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язання Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки з урахуванням у її складі індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язання Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки з урахуванням у її складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення позову, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Щодо оскаржуваних позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), що полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015, а також щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплату зазначеної індексації, колегія суддів дійшла висновку.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із ч. 3 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Приписами ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII (далі Закон №1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями ч.ч.1-2 ст.5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону № 1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Відтак, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З метою реалізації Закону №1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 р. № 491-IV Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз.2 цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзац 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, та цифри "101" замінено цифрами "103".

Абзац 2 пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 р. - застосовується з 01.01.2016 р.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Тобто, відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 01.07.2015 по 01.12.2015 ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується бібліографічною довідкою полковника ОСОБА_1 та довідкою від 20.02.2026 №08/450.

Крім того, відповідно до листа Інформаційного центру «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.03.2026 №15/11/121 встановлено, що у період з 2015 по 2019 роки позивач перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_3 .

Разом з тим, аналіз наданих НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_9 особових карток грошового забезпечення позивача за 2015 - 2019 роки свідчить про відсутність у них відомостей щодо здійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у період з липня 2015 року по лютий 2018 року позивачу фактично виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Оцінюючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд виходить із того, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для невиконання суб`єктом владних повноважень встановленого законом обов`язку щодо нарахування та виплати військовослужбовцю належних сум грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення. Така виплата є державною гарантією, реалізація якої не залежить від наявності чи відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

Зазначений правовий підхід узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 19.07.2019 у справі №825/694/17 та від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, відповідно до яких індексація грошового забезпечення є невід`ємною складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а посилання органу державної влади на недостатність фінансування не звільняє його від виконання передбачених законом зобов`язань.

Таким чином, оскільки у спірний період з 01.07.2015 по 01.12.2015 позивач перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), саме на цей орган покладався обов`язок щодо правильного та своєчасного нарахування усіх належних позивачу складових грошового забезпечення, у тому числі його індексації.

Водночас відсутність у матеріалах справи відомостей про нарахування та виплату індексації за зазначений період свідчить про невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку, а отже, підтверджує протиправність бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) у частині ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Разом з тим, судом враховано, що наказом начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.01.2026 №1т-ОС позивача звільнено з військової служби у відставку, а наказом начальника Інформаційного центру «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2026 №4-ОС його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, військовослужбовець у день виключення зі списків особового складу органу Державної прикордонної служби України має бути повністю забезпечений усіма належними йому видами матеріального та грошового забезпечення.

Крім того, відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 №Т/116-1743 виплата індексації грошового забезпечення у разі звільнення військовослужбовця здійснюється органом Державної прикордонної служби України, з якого такого військовослужбовця виключено зі списків особового складу, із врахуванням сум індексації, що не були виплачені під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

За таких обставин, хоча факт ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015 виник у період проходження позивачем служби у військовій частині НОМЕР_3 , обов`язок щодо проведення остаточного розрахунку з позивачем після його звільнення зі служби покладається на Інформаційний центр « ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ), оскільки саме цей орган виключив позивача зі списків особового складу у зв`язку зі звільненням.

Такий спосіб захисту порушеного права відповідає завданням адміністративного судочинства, оскільки забезпечує ефективне поновлення прав позивача шляхом покладення обов`язку здійснити остаточний розрахунок на орган, у якому позивач перебував на забезпеченні на момент звільнення.

Отже, позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015 також є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання НОМЕР_6 прикордонного загону нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), колегія суддів зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення -встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону України № України 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 зазначеного Закону індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно із ст. 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Таким чином, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов`язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, від 16.09.2020 по справі № 815/2590/18.

Так, з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294, якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Так, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008, у зв`язку з чим відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Отже, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вказана постанова № 1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 Постановою № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

При цьому, з аналізу змісту Постанови № 1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.

Зміна посадових окладів відбулась лише в березні 2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Таким чином, останнє підвищення окладу за посадами позивача відбулось у січні 2008, то для визначення суми індексації грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 до березня 2018, оскільки після прийняття Постанови № 704, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018.

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008, в якому постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.

Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.

Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21, від 21 березня 2023 року по справі № 620/7687/21.

01 березня 2018 року вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року, № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року за № 1013 визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року, № 1078.

Так, у ході судового розгляду не встановлено та відповідачем не надано доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період із урахуванням базового місяця - січень 2008, з огляду на це колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача-1, яка полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням базового місяця - січень 2008.

Щодо позовних вимог в частині визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки без урахування у її складі індексації грошового забезпечення, яка розраховується із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця); зобов`язати Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 перерахувати та виплатити допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки із урахуванням у її складі індексації грошового забезпечення розрахованої виходячи з січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум коштів, колегія суддів зазначає таке.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що у 2016 та 2017 роках позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ).

З особистих карток грошового забезпечення позивача за 2016 та 2017 роки вбачається, що допомога на оздоровлення у зазначені роки була йому нарахована та виплачена, однак при визначенні її розміру індексація грошового забезпечення до розрахунку не включалася.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, при цьому грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Отже, індексація грошового забезпечення є невід`ємною складовою грошового забезпечення військовослужбовця, має систематичний характер та спрямована на забезпечення реальної вартості його грошових доходів шляхом компенсації впливу інфляційних процесів.

Аналогічний правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17 та від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, у яких зазначено, що індексація є обов`язковою складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а відсутність чи недостатність бюджетного фінансування не може бути підставою для обмеження права особи на її отримання.

Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, відповідно до якої під час нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін є січень 2008 року.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, яка підлягала нарахуванню позивачу за спірний період із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, повинна була враховуватися при визначенні розміру допомоги на оздоровлення, виплаченої позивачу у 2016 та 2017 роках.

Неврахування зазначеної складової грошового забезпечення при обчисленні допомоги на оздоровлення призвело до визначення її розміру без урахування усіх належних виплат, чим було порушено право позивача на отримання грошового забезпечення у повному обсязі.

Оскільки у спірний період нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалися НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), саме бездіяльність цього органу щодо ненарахування та невиплати допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у належному розмірі, без урахування індексації грошового забезпечення, є протиправною.

Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що наказом начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.01.2026 №1т-ОС позивача звільнено з військової служби у відставку, а наказом начальника Інформаційного центру «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2026 №4-ОС його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу повинна бути повністю розрахована за всіма видами належного їй матеріального та грошового забезпечення.

Колегія суддів також бере до уваги розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 №Т/116-1743, згідно з яким виплата індексації грошового забезпечення здійснюється тим органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовця виключено зі списків особового складу у зв`язку зі звільненням, із урахуванням невиплаченої індексації за весь період проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

З огляду на те, що вимога про перерахунок допомоги на оздоровлення є похідною від вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов`язок щодо проведення остаточного розрахунку після звільнення позивача покладається на Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), з якого позивача було виключено зі списків особового складу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягала у ненарахуванні та невиплаті позивачу допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у належному розмірі без урахування індексації грошового забезпечення, обчисленої із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для визначення індексу споживчих цін.

Водночас колегія суддів погоджується і з обраним судом способом захисту порушеного права, оскільки саме покладення на Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) обов`язку здійснити перерахунок та виплату позивачу допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, із зарахуванням раніше виплачених сум, забезпечує ефективне поновлення порушеного права та відповідає вимогам статті 245 КАС України.

Щодо позовних вимог в частині визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та не виплаті на користь ОСОБА_1 у якості складової до допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки додаткової грошової винагороди, виплата якої була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; зобов`язати Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки із урахуванням до її складу щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум коштів, колеггія суддів зазначає таке.

Колегія суддів, перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції у цій частині спору, виходить із такого.

Відповідно до статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення військовослужбовців виплачується у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, та включає посадовий оклад, оклад за військовим званням, а також щомісячні й одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На час виникнення спірних правовідносин структура грошового забезпечення військовослужбовців визначалася також постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, якою передбачено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 для окремих категорій військовослужбовців, у тому числі військовослужбовців Державної прикордонної служби України, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірах, визначених цією постановою.

На виконання зазначеної постанови Міністерством оборони України були затверджені Інструкції №595, а згодом №550, якими визначено порядок та умови виплати такої винагороди. Разом із тим зазначеними підзаконними нормативно-правовими актами передбачалося, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас порядок виплати допомоги на оздоровлення на час виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, відповідно до якої така допомога виплачується військовослужбовцям один раз на рік у розмірі місячного грошового забезпечення та визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач під час нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки не врахував щомісячну додаткову грошову винагороду, що підтверджується архівними довідками, наданими самим відповідачем.

Оцінюючи правомірність таких дій, колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 та від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17.

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначається безпосередньо законом і не може бути змінена чи звужена положеннями підзаконних нормативно-правових актів. До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири складові: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №889, за своєю правовою природою є саме щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, оскільки має систематичний характер та виплачується щомісячно.

Відтак положення Інструкцій №595, №550 та Інструкції №260 у частині невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого визначаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, не можуть застосовуватися, оскільки звужують обсяг прав, визначених Законом України №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №889.

Колегія суддів виходить із того, що у разі колізії між законом і підзаконним нормативно-правовим актом застосуванню підлягають норми акта вищої юридичної сили. Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України №2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України №889, а не приписи підзаконних нормативно-правових актів, які встановлюють обмеження щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовця та підлягає врахуванню при визначенні розміру допомоги на оздоровлення.

Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17, якою відступлено від правових висновків Верховного Суду України, сформульованих у постановах від 04 листопада 2014 року у справі №21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі №21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі №21-466а15.

При цьому Велика Палата Верховного Суду окремо наголосила, що під час вирішення тотожних спорів суди повинні враховувати саме її останню правову позицію, незалежно від того, чи містить постанова вичерпний перелік судових рішень, від висновків яких вона відступила. Такий підхід відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним також у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку спірним правовідносинам та обґрунтовано дійшов висновку про протиправність неврахування відповідачем щомісячної додаткової грошової винагороди при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивача.

За таких обставин для правильного вирішення спору підлягають з`ясуванню обставини щодо часу нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016–2017 роки, а також наявності у складі його місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідних місяцях, оскільки саме ці обставини мають істотне значення для визначення правомірності обчислення розміру зазначеної виплати.

Водночас колегія суддів враховує, що відповідач не заперечує факту неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди при визначенні розміру грошової допомоги на оздоровлення позивача. Спір між сторонами фактично зводиться не до наявності чи відсутності такої обставини, а до правової оцінки необхідності включення зазначеної винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015 та зобов`язання Інформаційний центр « ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 01.12.2015; про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов?язання Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум; про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у належному розмірі, без урахування у її складі індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін та зобов`язання Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки з урахуванням у її складі індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум; про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у належному розмірі, без урахування у її складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та зобов`язання Інформаційний центр «Харків» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки з урахуванням у її складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в оскаржуваній відповідачем частині.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Р - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 520/6355/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло