Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №679/222/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/222/26

Провадження № 33/820/436/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 її захисника Нікітюка П.М., законного представника потерпілої ОСОБА_2 - Олійник К.М. та представника потерпілої – адвоката Бойка В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв`язку, апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 квітня 2026,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ID-картка № НОМЕР_1 видана 07.10.2019, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює на посаді фахівця (консультанта), вчителя – логопеда в «Інклюзивно – ресурсному центрі» Нетішинської міської ради,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

За постановою суду 10.02.2026 ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч.1 ст.150 СК України, щодо забезпечення належних умов життя, навчання і виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не виховувала її у дусі поваги до суспільства, внаслідок чого ОСОБА_3 створила образливе відео та зображення учнів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розмістила дані відео і зображення в соціальній мережі Тік Ток, чим образила честь та гідність вказаних осіб.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови визнання її винною в ухиленні від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 150 СК України, щодо належних умов життя, навчання доньки ОСОБА_6 та розміщення (поширення) її донькою ОСОБА_6 відео та зображення учнів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в соціальній мережі Тік Ток, та звільнити її від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням. Апелянт не погоджується з постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 року, тому що суд першої інстанції не повною мірою врахував обставини справи та незаконно притягнув її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, в частині визнання її винною і за ухилення від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 150 СК України, щодо належних умов життя, навчання доньки (в матеріалах справи, на підтвердження даного обвинувачення, відсутні будь які докази) та розміщення (поширення) її донькою Діаною відео та зображення учнів: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в соціальній мережі Тік Ток. Вважає, що суд занадто суворо її покарав. Крім того, суд першої інстанції, не в повній мірі, врахував вимоги ст. 245, 252, 266, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 і її захисника Нікітюка П.М., на підтримання доводів клопотання та апеляційної скарги,законного представника потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_7 , представника потерпілої Бойка В.Ф., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, а апеляційну скаргу задовольнити частково, з таких підстав.

Згідно з положеннями ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повний текст постанови суду про притягнення її до адміністративної відповідальності отримала 28 квітня 2026, у відповідь на її заяву від 23 квітня 2026, що підтверджується розпискою (а.с. 62), тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. За таких обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 пропустила строк на апеляційне оскарження з поважних причин, і його слід поновити.

Згідно з приписами ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають, за винятком кваліфікуючих ознак складу цього правопорушення – ухилення від виконання, передбачених законодавством, обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та навчання малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , її вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №419923 від 19.02.2026, в якому викладенні обставини вчинення правопорушення; даними листа директора Нетішинської гімназії «Ерудит» №123 від 13.12.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 18.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 18.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 19.02.2026; скріншотами з акаунта (облікового запису) sonichka_ertem в соціальній мережі Тік Ток; поясненнями ОСОБА_1 , малолітньої ОСОБА_3 , законного представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судовому засіданні.

Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

За правилом ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Також, суд обгрунтовано зауважив і на тому, що виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

В судовому засіданні першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнала частково. Пояснила, що можливо приділяла недостатньо уваги доньці та її вихованню, внаслідок чого вона разом з ОСОБА_10 створили відео та зображення образливого характеру. ОСОБА_1 зазначила, що її донька брала участь лише у створенні такого відео та зображення, але не поширювала їх в мережі Тік Ток. Їх поширила ОСОБА_10 , яка створила акаунт в мережі Тік Ток, де їх і розмістила. В ОСОБА_6 був доступ до цієї сторінки, але саме це відео вона не поширювала і не видаляла. Донька пояснила, що не мала наміру нікого образити, а ОСОБА_2 знала про ці відео та зображення ще до їх розміщення в соціальній мережі. Після цієї події провела з донькою виховну бесіду, вона усвідомила, що вчинила неправильно, розкаялася.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Нікітюк П.М., в суді першої та апеляційної інстанції, зазначив, що ОСОБА_1 визнає, що факт викладений в протоколі був, за виключенням того, що ОСОБА_6 розмістила образливі відео та зображення в соціальній мережі Тік Ток, оскільки вона їх не розміщувала, що підтверджується її поясненнями та наданими доказами: скріншотами листування з ОСОБА_10 в мережах Тік – Ток та Телеграм. Крім того, доказів, що ОСОБА_1 не забезпечила належних умов життя та навчання малолітньої доньки, матеріали справи не містять.

Законний представник потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в суді першої та апеляційної інстанції пояснила, що 11.02.2026 донька ОСОБА_11 розповіла їй та показала, що в соцмережі ОСОБА_12 виставлено відео та зображення з нею образливого характеру. Однокласниця доньки ОСОБА_13 повідомила, що відео, з її участю, виклала у своєму акаунті інша однокласниця ОСОБА_14 і лише вона може видалити його. Так як ОСОБА_6 на телефонні дзвінки не відповідала, донька через ОСОБА_15 попросила ОСОБА_6 видалити це відео, однак вона тривалий час цього не робила, бо в нього було багато переглядів. Відео ОСОБА_6 видалила лише тоді, коли вона написала їй повідомлення в соцмережі ОСОБА_16 з номера доньки з вимогою негайно його видалити.

Законний представник потерпілої, також, пояснила, що наступного дня, 12.02.2026, вона пішла в школу і написала заяву про булінг. Пізніше, з цього приводу, в школі було проведено засідання з участю дітей, вчителів, поліцейських та представників соцслужб, де вона дізналася, що участь у створенні і розміщенні відео та зображень образливого характеру з її донькою брала також ОСОБА_10 , а фото доньки для колажу дала ОСОБА_13 . ОСОБА_11 та ОСОБА_14 не товаришували, згоду бути учасником відео ОСОБА_11 не давала, не надавала вона і своєї фотографії для цього відео. Це було зроблено без її згоди та без її відома.

Через ці образливі відео та зображення донька дуже засмутилася, погано себе почувала, в неї боліла голова, почалась нудота, підвищилася температура, вона два дні не ходила в школу. Після повернення до навчання однокласники з неї сміялися. Словесні кпини доньки не припинилися, зокрема: ОСОБА_6 та інші однокласники, яких вона підбурювала, говорили ОСОБА_11 образливі слова, казали не спілкуватися з нею, не стояти біля неї, бо вона напише заяву директору і тому подібне.

Представник потерпілої ОСОБА_17 вважає, що ОСОБА_1 повністю не усвідомила ступінь своєї вини у вчиненому, а її донька ОСОБА_6 у скоєному не розкаялася, не усвідомила значення та наслідки своїх дій. ОСОБА_6 , хоча і вибачилася перед ОСОБА_11 , але зробила це нещиро, адже після цієї події продовжила цькування її доньки і підбурювала інших однокласників робити те саме. Крім того, під час розгляду даної справи ОСОБА_6 пояснила, що вибачилася перед ОСОБА_11 , бо їй так сказали зробити. На думку представника потерпілої, це свідчить про те, що вона не розкаялася у скоєному. Просить залишити постанову суду без змін.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та обґрунтованість її притягнення до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення належних умов життя та навчання малолітньої доньки, заслуговують на увагу.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало неналежне виконання нею обов`язків щодо виховання дитини, що виразилось у невихованні доньки в дусі поваги до інших осіб, унаслідок чого остання створила та поширила в соціальній мережі образливі відео й зображення щодо інших дітей.

Разом із тим будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 не забезпечувала дитині належні умови життя чи навчання, матеріали справи не містять. Навпаки, судом першої інстанції встановлено, що дитина навчається у закладі освіти, позитивно характеризується, а сама ОСОБА_1 працює, характеризується позитивно та належним чином виконує обов`язки щодо матеріального забезпечення доньки. Відтак висновок суду першої інстанції про ухилення від виконання батьківських обов`язків, саме, в частині забезпечення належних умов життя та навчання не ґрунтується на досліджених доказах.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає, що оскаржувану постанову суду потрібно змінити, та виключити з її мотивувальної частини посилання на кваліфікуючі ознаки ухилення ОСОБА_1 від виконання, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП, обов`язків щодо забезпечення належних умов життя та навчання дитини.

Водночас доводи апеляційної скарги про безпідставність висновку суду щодо поширення малолітньою ОСОБА_3 образливих відео та зображень у соціальній мережі TikTok апеляційний суд відхиляє.

Як правильно встановив суд першої інстанції, малолітня ОСОБА_3 підтвердила свою участь у створенні спірного контенту, мала доступ до відповідного акаунта та можливість розміщувати в ньому відеозаписи. Крім того, письмові пояснення ОСОБА_8 підтверджують, що вона спільно з ОСОБА_3 створила та розповсюдила відповідні матеріали. Ці докази узгоджуються між собою та зі скріншотами листування, дослідженими судом першої інстанції, а тому підстав для іншої їх оцінки апеляційний суд не вбачає.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, на підставі ст.22 КУпАП.

Вирішуючи питання про малозначність, суд враховує не лише особу правопорушника, а й характер вчиненого діяння, ступінь вини та наслідки правопорушення. У даному випадку неналежне виконання батьківських обов`язків призвело до створення та поширення щодо малолітньої потерпілої образливого контенту в соціальній мережі, що викликало негативні психологічні наслідки для дитини та стало підставою для звернення до правоохоронних органів і навчального закладу. За таких обставин підстав вважати вчинене малозначним немає, а тому положення ст.22 КУпАП застосуванню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги про надмірну суворість призначеного адміністративного стягнення також є безпідставними. При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушниці, її позитивну характеристику, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та наклав штраф у межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП. Підстав вважати таке стягнення явно несправедливим чи надмірно суворим апеляційний суд не вбачає.

Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Ураховуючи наведене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а постанову суду змінити, в наведеній частині.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 квітня 2026.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 стосовно ОСОБА_1 змінити.

Виключити з обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП - ухилення від виконання, передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та навчання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині постанову суду залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Кулеша Л.М.