Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №686/29671/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/29671/25

Провадження № 33/820/122/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дудко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 07 жовтня 2025 року о 23 год. 38 хв. по Старокостянтинівському шосе 1 км в м. Хмельницькому, керував автомобілем "Porsche Cayenne", номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Крім цього, 07 жовтня 2025 року о 23 год. 38 хв. по Старокостянтинівському шосе 1 км в м. Хмельницькому, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Porsche Cayenne", номерний знак НОМЕР_2 , на порушення п. 9.2.б, 10.3 Правил дорожнього руху, при перестроюванні зі смуги в смугу не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку та не надав переваги в русі транспортному засобу «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , та змусив його різко гальмувати та подавати звуковий сигнал, з метою уникнення зіткнення, чим створив аварійну обстановку.

В поданій апеляційній скарзі із урахуванням доповнень, ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.122 КУпАП.

Вказує, що суд дійшов до висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення лише на підставі показів свідка ОСОБА_2 , але взяв до уваги лише ту їх частину, яка стосується твердження свідка, що саме він керував автомобілем "Porsche Cayenne" на час вчинення порушення ПДР, однак не взяв до уваги його показання про те, що ні ОСОБА_2 , ні його дружина, яка знаходилася в кабіні керованого ним автомобіля, не бачили особу, яка перебувала за кермом транспортного засобу у вказаний період часу.

Зазначає, що за слів свідка він не бачив як він керував автомобілем під час його руху, а лише бачив як він виходив із нерухомого транспортного засобу із місця водія, чого також не було.

На думку апелянта висновок суду про можливість керування транспортним засобом навіть з наявним у нього на правій нозі ортезом є безпідставним, а твердження про те, що на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських не видно щоб з ортеза догори стирчав штир є необґрунтованим, оскільки такий штир є невід`ємною частиною ортеза і без нього його функціонування є неможливим, а складність перелому, пошкодження зв`язок та інше унеможливлюють його розміщення за кермом автомобіля взагалі, не дивлячись на наявність у автомобіля автоматичної трансмісії.

Посилається і на те, що оскільки не перебував за кермом, тому не міг і не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника Дудко Л.П. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону в повній мірі не дотримався, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.5 ст.122 КУпАП, виходячи з наступного.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №476697 від 08.10.2025, ОСОБА_1 ставилося у вину те, що у вказаний день о 23 год. 38 хв. в м.Хмельницькому, по Старокостянтинівському шосе 1 км, він керував транспортним засобом "Porsche Cayenne", номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №476712 від 08.10.2025, у вказаний день о 23 год. 38 хв. в м.Хмельницькому, по Старокостянтинівському шосе 1 км, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Porsche Cayenne", номерний знак НОМЕР_2 , при перестроюванні зі смуги в смугу не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, та не надав перевагу в русі транспортному засобу «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку у смузі, в яку мав намір перестроїтися, створивши своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, змусивши водія ОСОБА_2 різко гальмувати та подавати звуковий сигнал з метою уникнення зіткнення, чим спричинив створення аварійної обстановки, чим порушив п.10.3., п.9.2.б. ПДР.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.122 КУпАП підтверджується суд першої інстанції послався на докази, а саме:

- відомості протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №476697 від 08 жовтня 2025 року та протоколу серії ЕПР1 №476712 від 08 жовтня 2025 року, якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- відомості з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 18.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження на стан алкогольного сп`яніння;

- направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, до ХОЗ з НПД ХОР від 08.10.2025 о 00 год.28 хв.

- відеозаписи, на яких зафіксовані обставини руху транспортного засобу "Porsche Cayenne» та зафіксоване спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 (файл clip-3 на 01 хв. від початку відеозапису поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що він вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння), пропозиція йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі,від чого він відмовився та подальша фіксація складання відносно ОСОБА_1 матеріалів про притягнення до адмінвідповідальності.

- письмові поясненнями ОСОБА_2 від 08.10.2025, де зазначено, що 07.10.2025 близько 23 год. 50 хв. керуючи транспортним засобом «Mercedes Benz» номерний знак НОМЕР_3 , по Старокостянтинівському шосе від проспекту Миру до вул. Січових стрільців на перехресті з вул. Озерною, зайняв лівий ряд, коли увімкнувся зелений сигнал світлофору він та поруч автомобіль розпочали рух через декілька метрі між ними раптово проїхав автомобіль "Porsche Cayenne", номерний знак НОМЕР_2 , різко змінюючи смугу для руху, без увімкнення покажчиків повороту, щоб уникнути зіткнення, він був змушений різко гальмувати та подавати звуковий сигнал.

Однак, самі по собі вказані матеріали справи не можуть бути беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.122 КУпАП, без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин даної справи, оскільки суд, перерахувавши вказані докази, не надав їм належної оцінки.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, поставленого у вину ОСОБА_1 полягає у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Тобто керування транспортним засобом є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103(в подальшому Порядок 1103), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому Інструкція 1452/735). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Аналіз зазначених нормативних документів у поєднанні із положеннями ч.1 ст.130 КУпАП дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підлягає доведенню сам факт керування особою транспортним засобом та перебування при цьому у стані алкогольного сп`яніння, який встановлюється в порядку, передбаченому Інструкцією або за допомогою технічного засобу, або у закладі охорони здоров`я. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП вчинене у формі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати те, що поліцейські при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 зазначених вимог закону у повній мірі не дотримались.

Як вбачається з переглянутого під час апеляційного розгляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, при ввімкненні камери працівник поліції підходить до транспортного засобу, який був припаркований на автозаправці. В подальшому ОСОБА_1 неодноразово говорить працівникам поліції, що він не перебував за кермом транспортного засобу, а керував його товариш, який на власному авто від`їхав від заправки. Потім працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на приладі «Драгер» вказує, що вбачає у останнього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснює наслідки за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В подальшому як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і при ознайомленні з його змістом, ОСОБА_1 постійно стверджував, що не керував автомобілем.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 повідомив, що після того, як білий «Porsche Cayenne» створивши аварійну ситуацію, промчав в мінімальному проміжку між його транспортним засобом та транспортним засобом чорного кольору, який рухався у крайній правій смузі (на указаній ділянці дороги дві смуги для руху дозволяють рух прямо), він збільшив швидкість та поїхав за ним, подаючи світлові сигнали світлом фар та звуковим сигналом. Зазначив, що транспортний засіб «Porsche Cayenne» перебував у полі його зору та заїхав на АЗС «WOG», до якої 750 м від місця, де була подія, яка призвела до аварійної обстановки. Бачив, як за керма виходив ОСОБА_1 .

Однак, апеляційний суд приходить до висновку, що до його показань слід віднестися критично, оскільки із пояснень свідка ОСОБА_2 , що підтверджується звукозаписом судового засідання вбачається, що від перехрестя до заправки «WOG», де він зупинився пройшло 8-10 хв.

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що поліцейські зупинили транспортний засіб, яким би керував ОСОБА_1 . Матеріали справи також не містять даних про те, що поліцейські у інший спосіб виявили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зафіксувавши цей факт доказами, які б не викликали сумніву. Та як вбачається із відеозапису, який є об`єктивним доказом і не залежить від суб`єктивного сприйняття, ОСОБА_1 із самого початку фіксації поліцейськими правопорушення заперечував факт керування транспортним засобом.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тобто не був водієм, то вимога інспектора патрульної поліції про необхідність проходження ним огляду на стан сп`яніння була безпідставною та протиправною і у такому випадку у ОСОБА_1 не виникло обов`язку виконувати вимоги ПДР, зокрема щодо проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність того факту, ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу.

Оскільки, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому постанова суду в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП також підлягає скасуванню.

Згідно вимог п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.122 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати та на підставі п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.122 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК