Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №450/1534/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/1534/26 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 33/811/1274/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Лавренчук Олександра Володимировича на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2026 року,

встановив:

постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2026 року, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору.

Відповідно до постанови, 05.12.2025 року о 06.05 год. в с. Сокільники, а/д Львів - Пустомити - Меденичі, 6 км гр. ОСОБА_1 керуючи т/з БМВ д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом не переконався в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль марки СКС «RMN-04РП» н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні, який стояв нерухомо позаду. Внаслідок чого водій та пасажир останнього транспортного засобу отримали тілесні ушкодження, чим порушив п.п. 2.3 б, 10.9 ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

05.12.2025 року о 06.05 год. в с. Сокільники, а/д Львів - Пустомити - Меденичі, 6 км гр. ОСОБА_1 керуючи т/з БМВ д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом не переконався в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль марки СКС «RMN-04РП» н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні, який стояв нерухомо позаду. Встановлено, що гр. ОСОБА_1 на момент ДТП керував т/з в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком з медичного закладу, номер 002490 від 08.12.2025 року. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову адвокат Лавренчук О.В. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2026 року та провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що базується на всебічному і повному досліджені доказів та матеріалів по справі, прийнята з допущенням істотних порушень процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що відповідно до відеозапису працівниками поліції не було забезпечено ОСОБА_1 права на захист.

Вважає, що суд провів розгляд справи формально, не викликав жодного свідка, не дослідив жодного документа.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, про причину неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Як вбачається з апеляційної скарги захисник - адвокат Лавренчук Олександр Володимирович не оспорює фактичних обставин справи в частині ст. 124 КУпАП.

Висновки суду в зазначеній частині ніким не оспорюються, у зв`язку з чим, з огляду на положення ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційним судом не перевіряються.

Що стосується висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620423 від 21.03.2026 року, відеозаписом долученим до матеріалів справи на цифровому носії інформації, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, висновком 002490 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.12.2025 року.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені ст. 268 КУпАП права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Лавренчука О.В., то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим, ОСОБА_1 та його захисником Лавренчуком О.В. не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, апелянтом не надано.

З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу адвоката Лавренчук Олександра Володимировича - залишити без задоволення.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА