Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №450/1080/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/1080/26 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 33/811/1090/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , адвоката Гриневича М.М., розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями адвоката Гриневича М.М. на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 травня 2026 року,

встановив:

постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 травня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в доход держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Відповідно до постанови, 27.02.2026 року о 08 год. 56 хв. на вул. Козацькій, буд. 2, в с. Зимна Вода, Львівського р-ну, Львівської обл., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову адвокат Гриневич М.М. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 травня 2026 року та провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння, а також не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, оскільки бажав такий пройти після реалізації його права на професійну правничу допомогу. Водночас, працівниками поліції, які безпідставно звинуватили ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, не забезпечено дотримання прав останнього на адвоката.

Зазначає, що виявлені службовими особами у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння не відповідають дійсності, оскільки таких не зафіксовано на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції. Окрім наведеного, такі ознаки не могли бути виявлені, зважаючи на те, що спілкування ОСОБА_1 із патрульними відбувалось через невелику щілину привідкритого вікна автомобіля, яку було затемненим. Крім цього, службовими особами не роз`яснено ОСОБА_1 його прав і обов`язків, а відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не є безперервними.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , адвоката Гриневича М.М. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як видно із матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601747 від 27.02.2026 року та його копіями, копіями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601724 від 27.02.2026 року, постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6732680 від 27.02.2026 року, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.02.2026 року, рапортами працівника поліції від 27.02.2026 року, відеозаписами з СД-диску.

Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин справи, є голослівними.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

З відеозаписів на CД-диску встановлено, що в ході спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_1 , останній раптово розпочав рух та намагався втекти з місця події, однак в ході переслідування йому було перекрито рух водієм великогабаритного транспортного засобу, а в подальшому двома автомобілями поліції. Після здійснення вимушеної зупинки транспортного засобу марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 , службовими особами роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі можливістю скористатись юридичною допомогою адвоката, повідомлено про порушення вимог пунктів 2.4, 8.9 «Б», 9.2 «Б» ПДР України, а також виявлено у водія ознаки наркотичного сп`яніння у вигляді тремтіння пальців рук та поведінки, що не відповідає обстановці, про що повідомлено. Працівником поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що останній не погоджувався. Попри це, ОСОБА_1 навмисно затягував час, спілкуючись по телефону та не звертаючи увагу на працівника поліції і не вчиняв жодних дій для сприяння службовим особам здійснити його доставку у заклад охорони здоров`я.

Крім того, на оглянутому апеляційним судом відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення. Такий відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено з боку працівників патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу з доповненнями адвоката Гриневича М.М.- залишити без задоволення.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 травня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА