Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №445/3599/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/3599/25 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 33/811/1209/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 11 червня 2026 року,

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 29 грудня 2025 року о 00 год. 13 хв. у м. Золочеві на вул. Львівській, 20, Львівської області керував автомобілем марки Dacia Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я - КНП "Золочівська ЦРЛ", результат позитивний, що підтверджується висновком № 82 від 29 грудня 2025 року. Таким чином ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , 29 грудня 2025 року, о 01 год. 43 хв. у с. Хомець Золочівського району Львівської області, на автодорозі зі сполученням Золочів - Ясенів, керував автомобілем Dacia Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , 29 грудня 2025 року, о 08 год. 43 хв., у с. Грабово Золочівського району Львівської області, на автодорозі зі сполученням Золочів - Ясенів, керував автомобілем Dacia Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 – адвокат Кравчун Д.В. покликається на те, що оскаржувана постанова є неправомірною та необгрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що викладені в постанові висновки про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, не грунтуются на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Золочівського районного суду Львівської області від 11 червня 2026 року, мотивуючи тим, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у відсутності правопорушника, про згадане рішення стало відомо 01 липня 2026 року; скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Справа три рази, 24 липня 2026 року, 31 липня 2026 року та 06 серпня 2026 року призначалася до розгляду, однак 14, 20 та 25 липня 2026 року захисником правопорушника ОСОБА_1 - адвокатом Кравчуном Д.В. були подані клопотання про відкладення розгляду справи, та про ознайомлення із матеріалами справи, однак у зазначену дату правопорушник ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Кравчун Д.В., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. У зв`язку з цим суд вважає, що наведена поведінка учасників процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.

Відповідно ж до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника та його захисника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду та приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема такий висновок суду підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 553467, серії ЕПР1 № 553486 та серії ЕПР1 № 553549 від 29 грудня 2025 року, де викладені фабули вчинених правопорушень; направленнями на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП "Золочівська ЦРЛ"; актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 82 від 29 грудня 2025 року; відеозаписами подій та іншими матеріалами справи, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 553467, серії ЕПР1 № 553486 та серії ЕПР1 № 553549 від 29 грудня 2025 року, складені щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, містять у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника.

Будь-яких процесуальних порушень, допущених, як працівниками поліції під час складення протоколів, так і суддею суду першої інстанції під час розгляду справи, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, судом апеляційної інстанції береться до уваги і те, що стороною захисту на підтвердження доводів про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень не надано жодного доказу, який міг би ставити під сумніви правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Виходячи з наведеного, покликання адвоката Кравчуна Д.В. про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33, 36 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в:

поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 – адвокату Кравчуну Д.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Золочівського районного суду Львівської області від 11 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Кравчуна Д.В. залишити без задоволення, а постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 11 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік – без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.