Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №450/5156/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/5156/24 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/3437/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Копняк С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2025 року, в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна`звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 25.04.2023р. за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір № 6597348 про надання споживчого кредиту, укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна». Згідно умов кредитного договору: сума кредиту 20000,00грн.; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів – кожні 30 днів. Детальні терміни платежів по кредиту та дата останнього платежу по кредиту (19.04.2024р.) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. У період з 25.04.2023р. по 24.07.2024р. відповідачем здійснено оплату на рахунок кредитора в розмірі 1250,00грн. на оплату тіла кредиту та 11393,00грн. на оплату процентів.

25.07.2024р. між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №25.07/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, згідно витягу з реєстру боржників відступлено право грошової вимоги і до відповідача. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідне повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем складає: 18750,00грн тіло кредиту та 35770,00грн. нараховані проценти, 22387,80грн. – нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів, всього 76907,80грн. На підставі наведеного, просить заявлені позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 76907,80грн., сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00грн.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»,- задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ЄДРПОУ 44559822 заборгованість за договором № 6597348 у розмірі 54520,00 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять гривень) грн.

В іншій частині позовних вимог,- відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ЄДРПОУ 44559822 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1717,48 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2127,00 грн.

Рішення суду оскаржив позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», подавши апеляційну скаргу.

Вважає рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права та не повним з`ясуванням обставин справи.

Зазначає, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими апелянтом за період з 24.08.2023 - 22.10.2023 за 60 календарних днів у загальній сумі 22387,8 грн, право на нарахування яких апелянт обґрунтовує положеннями статей 512, 514, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України.

Станом на 24.05.2024 апелянту перейшло право наявної грошової вимоги за Договором №6597348 від 25.04.2023, загальною сумою 54520 грн, з яких тіло кредиту складає 18750,00 грн, а заборгованість за процентами 35770 ,00 грн. У період з 25.04.2023 по 24.07.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 12643.00, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1250.00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 11393.00 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), що є невід`ємним додатком до цієї Позовної заяви.

Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (24.08.2023 - 22.10.2023) в

межах строку договору відповідно до наступного : 18750 грн * 1,99 % = 373,13 грн*60 календарних днів = 22387,8 грн.

Вважає, що в даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Також зазначає, що процентна ставка за договором була погоджена сторонами під час його укладення, і відповідач свідомо прийняв умови договору, не висловивши застережень чи заперечень Позивач мав законне право нараховувати відсотки в межах строку дії

кредитного договору, а також після укладення договору факторингу, що відповідає

нормам чинного законодавства України.

Відтак, стверджує, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо стягнення відсотків. В даному випадку нараховані відсотки не носять штрафного характеру - не є пенею чи неустойкою, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Враховуючи вимоги апеляційної скарги, предметом перегляду апеляційного суду у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості по процентах.

Відмовляючи в задоволенні таких вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами договору факторингу до позивача перейшло право вимоги лише існуючої заборгованості боржника, розмір якої зазначений у Реєстрі боржників.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

25.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6597348 про надання споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем, наклавши на такий одноразовий електронний ідентифікатор.

Відповідно до п.1.2 даного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.1.3- 1.5 договору: сума кредиту складає 20000,00грн; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів; стандартна процентна ставка 1,99% в день користування; знижена процентна ставка 1,89% в день.

Згідно п.2.1 договору кошти кредиту надаються товариством в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані споживачем.

Відповідо до п.3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та в році.

Також між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 25.04.2023 р. підписано додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 5339575 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало на надало йому кредит в сумі 20000,00грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 653.

Як вбачається з карти обліку договору (розрахунок заборгованості) за договором № № 5339575 відповідач здійснив оплату 06.04.2024р. на рахунок кредитора на погашення тіла кредиту в розмірі 1250,00 грн. та здійснив оплату нарахованих відсотків за користування кредитом 25.05.2023р. на суму 11343,00 грн.

23.02.2022р відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих відсотків за користування кредитом на суму 11191,00 рн.

Також з карти обліку договору (розрахунок заборгованості) за договором № № 5339575 наданого ТОВ «Авентус Україна» заборгованість відповідача станом на 24.07.2024р. складає 54520,00грн., з яких: 18750,00 грн. тіло кредиту та 35770,00грн. нараховані проценти.

25.07.2024р. між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №25.07/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, згідно витягу з реєстру боржників відступлено право грошової вимоги і до відповідача.

Відповідно до п.1.1 договору факторингу зазначено, що перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 25.07.2024р. до договору факторингу №25.07/24-Ф позивач отримав право вимоги до відповідача на загальну суму 54520грн., з яких 18750,00грн. заборгованість за основною сумою боргу; 35770грн. заборгованість за процентами. В графі «кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань» зазначено 397.

25.07.2024р. «Авентус Україна» скерувало лист відповідачу на його електронну адресу та повідомило про відступлення права вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна».

Враховуючи умови договору факторингу №25.07/24-Ф та реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №25.07/24-Ф до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6597348 у розмірі 54520грн., з яких 18750,00грн. заборгованість по основною сумою боргу; 35770 грн. заборгованість за процентами. Доказів відступлення будь-яких іншої суми заборгованості матеріали справи не містять. Також в графі «кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань» зазначено 397.

Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за кредитним договором відповідача становить 76 907,8 грн, яка складається з 18750 грн тіло кредиту та 35770 грн нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 22387,8 грн.

Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2024 року ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" на підставі договору факторингу № 25.07/24-Ф набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору № 6597348 від 25 квітня 2023 року, укладеного відповідачем з ТОВ «Авентус Україна».

Відповідно до положень пункту 3.1 кредитного договору № 6597348 нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

За пунктом 3.2 цього договору, до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана у графіку платежів. У випадку коли день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Строк кредитування передбачено сторонами 360 днів (пункт 1.4 Договору).

Отже строк кредитування за вказаним договором № 6597348 тривав з 25.04.2023 року до 19.04.2024 року включно.

Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу №25.07/24-Ф від 25 травня 2024 року, ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" (фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (клієнта) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що нарахування новим кредитором в межах дії кредитного договору № 6597348, в період з 24.08.2023 - 22.10.2023, відсотків в сумі 22387,8 грн, відповідає наведеним нормам матеріального права та умовам договору факторингу.

Відповідач не надав суду заперечень щодо розміру нарахованої позивачем заборгованості за вказаний період.

Враховуючи, що процесуальний закон ґрунтується на диспозитивності судового процесу, колегія суддів вважає, що у справі не спростовано зазначений вище розмір нарахованого позивачем боргу.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №6597348 у розмірі 76907,8 грн, яка складається з: 18750 грн. заборгованості за кредитом, 58157,8 грн заборгованості за відсотками (35770+22387,8).

Оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на надані позивачем докази, не дав їм належної оцінки, рішення суду підлягає зміні на підставі пункту 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, зі збільшенням розміру стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" заборгованості за кредитним договором №6597348 від 25.04.2023 з 54520 грн до 76907,8 грн.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підтверджуються матеріалами справи: копією договору про надання правничої допомоги №07/07-2022 від 07 липня 2022 року; рахунком на оплату від 21.10.2024 на суму 10000,00 грн. з зазначенням виду робіт та їх вартості;

У справі, що переглядається, встановлено, що між позивачем та адвокатом Городніщєвою Є.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 28/08- 2024 року від 26 серпня 2024 року.

В Акті наданих послуг № 2 до договору про надання правничої допомоги № 28/08- 2024 року від 26 серпня 2024 року наведено перелік наданих адвокатом послуг загальна кількість затрачених адвокатом годин складає 12 годин. Вартість однієї години 840, 00 грн. Загальна сума витрат складає 10 000, 00 грн.

Також, між позивачем та адвокатом Крюковою М. В. укладено договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, яка представляє інтереси позивача в суді апеляційної інстанції (такий долучено позивачем до матеріалів апеляційної скарги).

Із звіту про надання правової допомоги від 13 жовтня 2025 року убачається, що адвокатом надано позивачу такі види правової допомоги: правова експертиза документів та складання апеляційної скарги у справі із ОСОБА_1 , подання до суду апеляційної скарги кількість годин 4; вартість 8 000, 00 грн.

Здійснивши аналіз послуг, зазначених позивачем у відповідних звітах, колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд даної справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), при цьому слід звернути увагу й на те, що категорія даної справи є шаблонною для сторони позивача, зміст поданої позовної заяви дублюється при зверненні до суду з аналогічними за змістом позовними заявами та вимогами, що свідчить про відповідні напрацювання, також подана апеляційна скарга відображає в певній мірі зміст позовної заяви, а відтак затрати часу на підготовку документів та позовної заяви, апеляційної скарги не є такими значними, як зазначено в поданих документах, а саме подання до суду апеляційної скарги - не відноситься до послуги із надання правничої допомоги.

Виходячи з вищенаведених критеріїв і обставин даної справи, з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді першої інстанції підлягають стягненню частково, і складають 6 000 грн 00 коп. У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

У зв`язку із розглядом справи апеляційним судом, із ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 3 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги задоволення такої, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 3 666 грн 60 коп.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2025 року в частині відмови у стягненні заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №6597348 в сумі 22378,8 гривень скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів (з 24.08.2023 - 22.10.2023) в сумі 22 378, 8 грн.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2025 року в частині стягнення судового збору за розгляд справи судом першої інстанцій та стягнення витрат на правничу допомогу змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 6 000 (шість тисяч)гривень.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3 666, 60 грн ( три тисячі шістосот шістдесят шість гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 3 000, 0 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Повна постанова складена 07 серпня 2026 року.

Головуючий: О.М. Ванівський

Судді: С.М. Копняк

Р.П. Цяцяк