Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №445/1481/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/1481/24 Головуючий у 1 інстанції: Бакаїм М.В.

Провадження № 22-ц/811/1191/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Копняк С.М., Цяцяка Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 березня 2025 року у справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2024 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_1 в якому просили стягнути з відповідача у його користь завдані збитки у розмірі 87 900,00 грн. та понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Посилається на те, що 05.05.2022 року між ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3014/215/040464. 22.08.2022 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », допустив зіткнення з транспортним засобом «Renault», державний номерний знак « НОМЕР_2 », внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічні пошкодження. Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 06.10.2022 року по справі №466/6628/22, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 245 400,00 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» за полісом № EP-210341702, то остання керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала ПрАТ «СК «Універсальна» страхове відшкодування в розмірі 157 500,00 грн. Оскільки, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 87 900,00 грн. Таким чином у Відповідача виникло зобов`язання перед Позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого Позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 11 березня 2025 року

позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» ЄДРПОУ 20113829 завдані збитки в сумі 87 900,00 (вісімдесять сім тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» ЄДРПОУ 20113829 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

З рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає його таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків суду, обставинам справи, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Апелянт покликається на відсутність доказів достовірності укладання Договору добровільного страхування наземного транспорту, законності здійснення Позивачем страхової виплати страхувальнику ОСОБА_2 , незаконність здійснення Позивачем розрахунку суми страхової виплати страхувальнику ОСОБА_2 , а також на відсутність доказів отримання страхувальником ОСОБА_2 страхової виплати.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, відбулася з вини відповідача, внаслідок чого транспортному засобу була заподіяна матеріальна шкода, яка відшкодована позивачем, тому з огляду на встановлені обставини та наведені норми закону позовні вимоги про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою знайшли своє підтвердження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 22.08.2022 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », допустив зіткнення з транспортним засобом «Renault», державний номерний знак « НОМЕР_2 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 06.10.2022 року по справі № 466/6628/22, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти. На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 245 400,00 грн.

В матеріалах справи наявний сертифікат № 3014/215/040464 добровільного страхування наземного транспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно відповіді від НПУ правопорушником ДТП скоєного 22.08.2022 року о 13:29 є ОСОБА_1 , який порушив п.16.6. ПДР- Порушення водіями ТЗ умов повороту/розвороту при зеленому сигналі основного світлофора, зазначене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 156361.

В протоколі № 2196/22 огляду транспортного засобу від 23.08.2022 зазначено опис пошкодження та тип ремонтної операції автомобіля Renault Duster державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску.

Відповідно до Рахунку-фактури № ТОВ0000483 від 20 вересня 2022 року вартість відновлювального ремонту згідно калькуляції № 000000045 становить 298 789,73 грн., наявна також ремонтна калькуляція № 000000045 від 03.10.2022 ремонту автомобіля Renault Duster державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску.

Згідно аварійного сертифікату за результатами проведеного дослідження обставин та причин настання події, що має ознаки страхового випадку, який настав 22.08.2022 року за участі транспортного засобу Renault Duster державний номерний знак НОМЕР_2 , зі страхувальником укладено договір про погодження розміру страхової виплати в сумі 245 400,00 грн. Відтак розмір страхового відшкодування складає: 245 400,00 грн.

Страховий Акт № 116912/1 складений ПРАТ «Страхова компанія`Універсальна» відносно ОСОБА_2 , щодо страхового випадку 22.08.2022 року на суму 245 400,00 грн.

Платіжна інструкція № 24269 від 21 жовтня 2022 року підтверджує факт оплати ПРАТ СК «Універсальна» ОСОБА_2 страхової виплати на ремонт ТЗ Renault Duster державний номерний знак НОМЕР_2 , 2020 року випуску 245 400,00 грн.

Поліс № 210341702 ПрАТ «СК «Євроніс Україна» відносно транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_3 станом на 22.08.2022 є діючий.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України "Про страхування").

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що "стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією".

У даній справі, позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи, як до страховика потерпілої особи, перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Статтями 28, 29 Закону №1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України в порядку суброгації.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підставі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріалами справи підтверджено, що вина відповідача встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 06.10.2022 року.

Відповідно у страховика ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» у межах фактичних затрат дійсно виникло право вимоги в порядку суброгації до відповідача як до особи, відповідальної за завдані збитки, що з урахуванням виплат, який здійснив страховик відповідача, становить 87900 грн.

Безпідставними є покликання апелянта на відсутність доказів достовірності укладання Договору добровільного страхування наземного транспорту, законності здійснення Позивачем страхової виплати страхувальнику ОСОБА_2 , незаконність здійснення Позивачем розрахунку суми страхової виплати страхувальнику ОСОБА_2 , а також на відсутність доказів отримання страхувальником ОСОБА_2 страхової виплати, враховую наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду повний пакет належних доказів, які підтверджують факт настання страхового випадку, так і факт та розмір виплати страхового відшкодування, зокрема: сертифікат № 3014/215/040464 добровільного страхування наземного транспорту ОСОБА_2 , рахунок-фактура № ТОВ0000483 від 20 вересня 2022 року, страховий Акт № 116912/1 від 22.08.2022 року на суму 245 400,00 грн, платіжна інструкція № 24269 від 21 жовтня 2022 року .

Зазначені документи прямо підтверджують суму виплати, здійсненої на користь

потерпілого, і є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76–78 ЦПК

України.

Відповідно до судової практики, зокрема постанови Верховного Суду від 24.05.2023

у справі №522/18581/20, від 12.07.2022 у справі №161/7440/20, для підтвердження

розміру регресної вимоги достатнім є наявність страхового акту та документів, що підтверджують фактичну виплату.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Отже, заперечуючи розмір заподіяної шкоди, відповідач належних доказів на його спростування не надав, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Покликання апелянта на необгрунтовану відмову суду у витребуванні оригіналів документів поданих позивачем є безпідставними та не спростовують правильних висновків суду.

Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 березня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 07.08.2026 року.

Головуючий: О.М. Ванівський

Судді: С.М. Копняк

Р.П. Цяцяк