Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №466/7134/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/7134/24 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/811/2687/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Копняк С.М., Цяцяка Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позов мотивує тим, що 04.06.2021 між ПрАТ "СК "Брокбізнес" та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/1227567, відповідно до якого забезпечено транспортний засіб "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1 .

11.08.2021 року у м.Львові по вул.Кривоноса, 16а трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Личаківського районного суду м.Львова від 04.11.2021 у справі №461/6926/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та 122-4 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Оскільки на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ "СК "Брокбізнес", то 12.08.2021 потерпілим було письмово повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду.

12.10.2021 позивачем було складено страховий акт №97649/1 та розрахунок страхового вішкодування до нього, внаслідок чого позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу у розмірі 70000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 70000,00 грн, як суми виплаченого страхового відшкодування, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року позов Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

З рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає його таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків суду, обставинам справи, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Вказує, що позивачем не доведено реальний розмір шкоди і така не підтверджена жодними належними та допустимими доказами по справі.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, суд першої інстанції виходив з того, що після виплати 22.10.2021 ПрАТ «СК «Брокбізнес» на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу – ТОВ «Албуд-Л» страхового відшкодування в сумі 70000,00 грн., позивач отримав право регресної вимоги до водія застрахованого транспортного засобу, а саме відповідача ОСОБА_1 , на підставі підпункту "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1191 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 станом на 11.08.2021 року була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Брокбізнес" згідно полісу №АР/1227567 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 04.11.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 11 серпня 2021 року о 17:15 в м. Львові на вул. Криваноса, 16а, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.2.3.б, 13.3 Правил дорожного руху, не був уважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Master», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження, після чого місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, залишив, чим вчинив адміністративні правопорушення. передбачені статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 82 ЦПК України).

12.08.2021 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "СК "Брокбізнес" з Повідомленням про подію, що має ознаки страхово випадку за договором ОСЦПВВНТЗ.

12.08.2021 представником ПрАТ "СК "Брокбізнес" оглянуто транспортний засіб «Renault Master», номерний знак НОМЕР_2 , про що складено відповідний Акт №1 огляду колісного транспортного засобу.

Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування, страхового акту №97649/1 від 13.10.2021 року, заяви про погодження суми страхового відшкодування від 07.10.2021, страхове відшкодування транспортного засобу «Renault Master», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок страхової події, яка трапилась 11.08.2021 року, складає 70000,00 грн.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу «Renault Master», номерний знак НОМЕР_2 , є ТОВ "Албуд-Л".

Відповідно до платіжного доручення №242334 від 22.10.2021 року, ПрАТ "СК "Брокбізнес" сплачено ТОВ "Албуд-Л" 70000,00 грн страхового відшкодування в порядку регресу згідно страхового акту №97649/1 від 13.10.2021.

Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особою виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана не правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

У зв`язку з настанням події, у відповідності до вимог Закону, позивачем здійснено регламентну виплату потерпілій особі.

Оскільки ОСОБА_1 спричинив дорожньо-транспортну пригоду та після ДТП самовільно залишив місце пригоди, ПрАТ "СК "Брокбізнес"як страховик, що здійснив регламентну виплату потерпілій особі, має право регресу до нього і підлягає стягненню із відповідача на користь позивача 70 000 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Безпідставними є покликання апелянта на те, що Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС Іншуранс» не надало жодного належного та допустимого доказу (звіту про оцінку, висновку експерта, рахунків або актів виконаних робіт СТО, калькуляції вартості ремонту з переліком деталей та робіт), враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду повний пакет належних доказів, які підтверджуютьяк факт настання страхового випадку, так і факт та розмір виплати страхового відшкодування, зокрема: - страховий акт №97649/1 від 13.10.2021; - розрахунок страхового відшкодування; - заява потерпілого про погодження суми страхового відшкодування від 07.10.2021; - платіжне доручення №242334 від 22.10.2021 про перерахування 70 000 грн. на рахунок ТОВ «Албуд-Л».

Зазначені документи прямо підтверджують суму виплати, здійсненої на користь

потерпілого, і є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76–78 ЦПК

України.

Відповідно до судової практики, зокрема постанови Верховного Суду від 24.05.2023

у справі №522/18581/20, від 12.07.2022 у справі №161/7440/20, для підтвердження

розміру регресної вимоги достатнім є наявність страхового акту та документів, що підтверджують фактичну виплату.

Отже, вимога апелянта про необхідність додаткової експертної оцінки чи рахунків

СТО є безпідставною, оскільки Позивач не є власником пошкодженого транспортного

засобу і не проводить його ремонт, а лише компенсує потерпілому узгоджену суму

збитків у межах страхового випадку

Крім того, відповідно до 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого

майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на

рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої

шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на

додану вартість.

Таким чином, з наведеної вище статті можна дійти висновку, що Страховик не

зобов`язаний проводити оцінку розміру завданої шкоди, у разі якщо між ним там

потерпілою особою було досягнуто згоди щодо розміру страхового відшкодування.

Також у апеляційній скарзі Відповідач вказує, що справу було розглянуто без виклику сторін, а тому він був позбавлений можливості подати заперечення чи ставити питання Позивачу щодо підстав і методики розрахунків збитків.

Суд першої інстанції правомірно розглянув справу в порядку спрощеного

позовного провадження без виклику сторін, керуючись ст. 279 ЦПК України.

Відповідач був належно повідомлений про відкриття провадження, проте не скористався своїм правом подати відзив або клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Невиконання відповідачем процесуальних прав не може вважатися порушенням

судом норм процесуального права (ч. 3 ст. 13, ст. 43 ЦПК України).

Крім того, розгляд справи в письмовому провадженні не позбавив Відповідача

можливості висловити свої заперечення — він міг це зробити у відзиві або

поясненнях по справі, чого теж зроблено не було.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 07.08.2026 року.

Головуючий: О.М. Ванівський

Судді: С.М. Копняк

Р.П. Цяцяк