Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №334/6946/25 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 30 липня 2026 р.

Справа: №334/6946/25

Суддя: Солодовніков Р. С.

Дата документу Справа № 334/6946/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/6946/25 Головуючий в 1 інстанції Ісаков Д.О.

Провадження № 33/807/955/26 Доповідач у 2-й інстанції - Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Приходько Юлії Андріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Приходько Юлії Андріївни на постанову Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами строком на три місяці. Стягнуто судовий збір.

Згідно з оскаржуваною постановою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 15 серпня 2025 року о 10 год. 38 хв., керуючи автомобілем Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Дніпроські Зорі, 1 в м. Запоріжжя, будучи обмеженим у праві керування постановою НОМЕР_2 від 18 травня 2021 року Олександрівським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Приходько Ю.А. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду необґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що:

-під час події 15.08.2025 ОСОБА_1 не мав жодного обмеження у праві керування транспортним засобом, про що повідомляв працівникам поліції та надавав відповідні документи;

-у постанові судом помилково вказано, що ОСОБА_1 не з`явився у судове засідання, не надав суду заяви та клопотання щодо розгляду справи, оскільки наявність у матеріалах справи копій постанов державного виконавця спростовує його неприбуття у судове засідання.

-судом першої інстанції не досліджено постанову державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 14.09.2021, якою скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом, встановлене постановою державного виконавця від 18.05.2021, постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі №331/4220/24 від 31.07.2024, що призвело до помилкового висновку про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

3. Позиції учасників.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Приходько Ю.А., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Приходько Ю.А. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із системного аналізу ст. ст. 9, 33 КУпАП, наявність вини особи є обов`язковою умовою для її притягнення до адміністративної відповідальності, тобто обов`язковим чинником складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції не звернув увагу на істотні обставини справи.

Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Тобто, склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.126 КУпАП, передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, характеризується керуванням транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Апеляційний суд зауважує, що у даному випадку однією із підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст.126КУпАП, є встановлення, доведення та підтвердження факту наявності тимчасового обмеження водія ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423678 від 15.08.2025 суду першої інстанції надано копію постанови державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 65169800 від 18.05.2021; рапорт працівника поліції; довідку інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП та відеозапис події, з якого слідує, що 15.08.2025 працівниками патрульної поліції був зупинений транспортний засіб Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Дніпровські Зорі, 1 в м. Запоріжжі під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення ПДР. В ході встановлення особи водія, працівниками поліції було виявлено, що відносно останнього встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Попри його заперечення та пояснення з приводу скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, працівниками патрульної поліції був складений відповідний протокол за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

З копії постанови державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) серії ВП № 6580797 від 14.09.2021, долученої захисником до апеляційної скарги, судом встановлено, що тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, встановлене постановою державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 07.04.2021 № 6580797 при виконанні виконавчого листа № 2-1592, виданого 10.08.2007, скасовано у зв`язку із відсутністю заборгованості зі сплати аліментів внаслідок її погашення у повному обсязі.

З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423678 від 15.08.2025 за ч. 3 ст. 126 КУпАП складено після винесення постанови державним виконавцем про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, а отже в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Приходько Юлії Андріївни задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua