Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №686/11650/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №686/11650/26

Суддя: Слободян В. С.

Справа № 686/11650/26

Провадження № 3/686/3349/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Слободян В.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Осташа М.С., представника служби у справах дітей Хмельницької міської ради Галищук Л., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

06.04.2025поліцейським взводу № 2 роти № 3 1 БУПП та поліцейським взводу № 1 роти № 3 1 БУПП відносно неповнолітнього ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 633107, серії ЕПР1 № 633101, серії ЕПР1 № 633086 за ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП.

За цими протоколами неповнолітній ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що являючись особою, яка не має права керування транспортними засобами, повторно протягом року,в порушення вимог п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», згідно яких водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, п. 2.9 «а» цих Правил, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та п. 8.7.3 Е цих Правил, згідно якого червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух, 05.04.2026 біля 23 год. 40 хв., керуючи належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки «MITSUBUSHI OUTLANDER», номерний знак НОМЕР_1 на перехресті вулиць Тернопільської та Молодіжної в м. Хмельницькому здійснив проїзд означеного перехрестя на заборонний «червоний» сигнал світлофора, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши в судовому засіданні особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, які просили провадження у справі закрити через грубе порушення прав неповнолітнього при складенні проколів про адміністративні правопорушення через незалучення законного представника, уповноваженого представника служби у справах дітей, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Відповідно до п.3.4 Рішення КСУ №10-рп/2011 від 11.10.2011 року, з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках необхідно застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права - кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.

У відповідності до ч.1, 3 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Частина 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Аналізуючи обставини справи та вищевказані вимоги матеріального права, приходжу до висновку, що працівниками поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення та проведення процедури огляду на стан сп`яніння було істотно порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист. Установивши, що вони спілкуються з неповнолітнім, поліцейські, до початку проведення будь яких процедур за участі цього неповнолітнього, зобов`язані були забезпечити прибуття на місце події законного представника неповнолітнього, однак, в порушення положень ст. 270 КУпАП, ч. 2 ст. 33 Закону України "Про національну поліцію" цього не зробили, всі процесуальні дії щодо неповнолітнього ОСОБА_1 проводили у відсутності його законного представника та захисника.

Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

Уповноважені особи, працівники поліції не переконались у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушень, вчинення яких йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов`язані були такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи законного представника, як того вимагають загальні положення як національного, так і міжнародного права, зокрема, Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Більше того, працівники поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення взагалі не ознайомили неповнолітнього ОСОБА_1 зі спеціальним правом, передбаченим ст. 270 КУпАП, склали протоколи та інші матеріали без участі законного представника.

За таких обставин, у зв`язку з істотним порушення права ОСОБА_1 на захист, складені протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 633107, серії ЕПР1 № 633101, серії ЕПР1 № 633086 та усі зібрані і додані до цих протоколів докази є недопустимими, а тому - не доведено саму подію вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень.

Увідповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 247, 270, 283,284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАПзакрити за відсутністю події адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 10 днів дня винесення постанови.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua