Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №607/6442/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2026 Справа №607/6442/26 Провадження №2/607/4161/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника позивача, адвокатки Тиханської Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокатка Тиханська Т. В., звернувся в суд з позовом до Тернопільської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , яка проживала в АДРЕСА_1 . Співвласником даної квартири є позивач ОСОБА_1 , однак він не зареєстрований у цьому житлі.

Чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , 1940 року народження, помер в 1993 році.

26 червня 2025 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчила приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Козар М. М. за реєстровим № 2387. Усе своє майно ОСОБА_4 заповіла сину – ОСОБА_1 , в тому числі і квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Про наявність заповіту позивач дізнався випадково, в перших числах січня 2026 року, від брата, під час розмови по телефону. До того моменту ОСОБА_1 не знав, та і не міг сподіватися, що при наявності трьох дітей мати складе заповіт в його користь, адже він не проживав та не перебував в Україні тривалий час.

У період з 07 січня 2026 року по 10 березня 2026 року ОСОБА_1 перебував у тривалих відрядженнях, у зв`язку з виконанням роботи у країнах Європи, а саме: 7.01.2026 - виїзд робочим бусом у відрядження в місто RIMINI, ITALIA (Ріміні) до виставкового центру на монтаж виставкового стенду для клієнта "SANGIORGIOS.P.A" на виставці "SIGEP"; 15.01.2026 - завершення монтажу виставкового стенду у місті Ріміні, Італія. З 16.01.2026 до 20.01.2026 технічний супровід клієнта "SAN GIORGIO S.P.A." на виставці "SIGEP" у місті Ріміні, Італія. З 21.01.2026 до 24.01.2026 демонтаж виставкового стенду клієнта "SAN GIORGIO S.P.A" у місті Ріміні. 24.01.2026 - повернення з відрядження з міста Ріміні. З 26.01.2026 до 29.01.2026 -виробництво та приготування до погрузки матеріалу для виставкового стенду для клієнта "BELLI E FORTI" для виставки "AMBIENTE" у місті Франкфурт, Німеччина (FRANCOFORTE, GERMANIA). 30.01.2026 - погрузка фури матеріалом для виставкового стенду для клієнта "BELLI E FORTI" для виставки "AMBIENTE" у місті Франкфурт, Німеччина. 30.01.2026 - відправлення у відрядження у місто FRANCOFORTE , GERMANIA (Франкфурт, Німеччина) до виставкового центру, на монтаж виставкового стенду для клієнта "BELLI E FORTI" на виставці "AMBIENTE". 5.02.2026 - завершення монтажу виставкового стенду у місті Франкфурт. З 6.02.2026 до 10.02.2026 - технічний супровід клієнта на «BELLI E FORTI» на виставковому стенді на виставці "AMBIENTE" у місті Франкфурт. З 11.02.2026 до 12.02.2026 - демонтаж виставкового стенду у місті Франкфурт. 14.02.2026 повернення бусом з відрядження з Франкфурт (Німеччина) до Італії. З 18 лютого по 03 березня 2026 року знаходився у відрядженнях у містах Верона та Ріміні. 5.03. - виїзд у відрядження у місто Ріміні дня демонтажу виставкового стенду клієнта "V-TAC" на фьєрі "K-KEY ECOMONDO". 10.03.2026 - повернення з відрядження з міста Ріміні.

Після повернення з цих відряджень позивач звернувся до Генерального консульства України в Неаполі, щоб отримати довіреність для ведення його спадкової справи в Україні на брата ОСОБА_2 та отримав її 12 березня 2026 року. Натомість ОСОБА_2 дізнався про заповіт в кінці грудня 2025 року, коли мав намір подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Водночас приватний нотаріус відмовила в оформлені спадщини на ОСОБА_1 , так як він пропустив усі передбачені законом строки прийняття спадщини, роз`яснила право звернення до суду для продовження строку для прийняття спадщини, що вбачається із отриманої 16 березня 2026 року за № 117/01-16 відповіді приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А.

ОСОБА_1 вважає, що через велику відстань між місцем проживання і місцем знаходження спадкового майна, а також через складні умови праці, які пов`язані з тривалими відрядженнями, що є поважними причинами, він пропустив строк для прийняття спадщини. Також позивач звертає увагу на те, що пропущений строк є невеликим, що у сукупності з вищенаведеними доводами дає підстави визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

За встановлених обставин, позивач просить суд визначити йому додатковий строк в два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його матері - ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2026 року відкрито провадження у справі № 607/6442/26; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

20 квітня 2026 року судом зареєстровано відзив представника Тернопільської міської ради Мелех О. Р., в якому представник відповідача просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Правова позиція Верховного Суду, викладена, зокрема, у постанові від 15.09.2023, справа № 345/4153/22, полягає у тому, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які унеможливлювали своєчасне звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини. При цьому оцінці підлягає саме період від відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку.

Позивач зазначає, що з 2011 року проживає за кордоном, а з 2019 року - працює в Італії, його робота має роз`їзний характер, пов`язана з частими відрядженнями по території Італії та інших держав Європи. Однак, сам по собі факт проживання та роботи за кордоном не є об`єктивною та непереборною перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини. Чинним законодавством України передбачено можливість подання такої заяви через консульські установи України за кордоном; шляхом направлення заяви поштовим зв`язком із нотаріально посвідченим підписом; через уповноваженого представника. Отже, позивач не був позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини без особистого прибуття в Україну.

Посилання ОСОБА_1 на роз`їзний характер роботи та перебування у відрядженнях у період з січня по березень 2026 року також не свідчать про наявність об`єктивних перешкод, які унеможливлювали звернення до консульської установи України або направлення відповідної заяви поштою. Таким чином, поведінка позивача не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які унеможливлювали своєчасне прийняття спадщини.

Ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа у судовому засіданні 30 квітня 2026 року, витребувано від приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Березій З. А. інформацію: чи заведена спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , якщо так, то надати копію такої спадкової справи; чи складалися ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіти, якщо так, то надати їх копії.

26 травня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача - адвокатки Тиханської Т. В. про долучення доказів.

01 червня 2026 року від приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Березій З. А. надійшла відповідь та Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру № 85381388, № 85381409 від 26 травня 2026 року, які надіслано на виконання ухвали суду від 30 квітня 2026 року.

У судовому засіданні 05 червня 2026 року суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокатка Тиханська Т. В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, покликалася на обґрунтування позовної заяви та подані докази, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явився, проте у своєму відзиві просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином. Поштовою кореспонденцією на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 , у якій останній просить слухати справу у його відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог. Разом з тим суд не бере до уваги вказану заяву, оскільки у суду відсутня можливість встановити особу відправника.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялася належним чином. На електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_3 , у якій просить слухати справу у її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує. Разом з тим суд не бере до уваги вказану заяву, оскільки у суду відсутня можливість встановити особу відправника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 , батьками якої вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видним повторно 26 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьками якого вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 05 червня 1985 року міським відділом ЗАГС м. Тернопіль.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер у віці 53 роки, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 18 березня 2026 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

11 листопада 1972 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 16 лютого 1991 року Михайлівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області, УРСР.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 32892135 від 17 січня 2012 року, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що також узгоджується зі змістом рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2011 року по справі № 2-7274/2011.

26 червня 2025 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , що стверджується заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Козар М. М., зареєстрований в реєстрі за № 2387, про що також є Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84524753 від 16 березня 2026 року.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 роки, про що надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , видане 12 серпня 2025 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

12 березня 2026 року ОСОБА_1 доручив ОСОБА_2 вести від його імені справи щодо оформлення спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , довіреність посвідчена віцеконсулом Генерального консульства України в Неаполі, зареєстрована в реєстрі за № 570/4/4-554. Довіреність дійсна до 12 березня 2031 року.

За змістом листа приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області № 117/01-16 від 16 березня 2026 року, на звернення ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 щодо прийняття спадщини та відкриття спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , нотаріусом рекомендовано позивачу звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно листа компанії W.I.P. COMMUNICATION SRL від 12 травня 2026 року, ОСОБА_9 є працівником компанії з 11 січня 2019 року, та з січня по березень 2026 року періодично перебував у відрядженнях в містах Італійської Республіки та у Федеративній Республіці Німеччина, а саме: з 07 січня 2026 року по 24 січня 2026 року – відрядження до м. Ріміні, Італія, на виставку «SIGEP»; з 30 січня 2026 року по 14 лютого 2026 року – відрядження до м. Франфурт, Німеччина, на виставку «AMBIENTE»; з 18 лютого 2026 року по 11 березня 2026 року – відрядження до міста Верона та Ріміні, Італія, на виставки «PROGETTO FUOCO» та «KEY ENERGY», про що також надано копію трудового договору (переклад з італійської на українську мові здійснено перекладачем Ярошовець Аллою та посвідчено 15 травня 2026 року Судом загальної юрисдикції м. Неаполь, Відділ технічних консультантів та експертів, Відділ посвідчення експертиз та перекладів, хронологічний номер реєстрації посвідчень НОМЕР_6 ).

01 червня 2026 року на запит суду від приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Березій З. А. надійшла інформація, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заведена та Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру № 85381388 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № 85381409 (заповіти/спадкові договори) від 26 травня 2026 року, а також копія заповіту, описаного вище від 26 червня 2025 року.

Відтак проаналізувавши вищенаведене, суд доходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (частина перша статті 1233 Цивільного кодексу України, далі – ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6–1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16–ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20.

Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 підтвердив та конкретизував в контексті заповіту правовий висновок Верховного Суду України, зроблений у справі № 6-1320цс17 (постанова від 23 серпня 2017 року), щодо частини третьої статті 1272 ЦК України, який передбачає, що правила цієї правової норми про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Необізнаність особи про існування заповіту, за умови встановлення судом цього факту, є критерієм для застосування частини третьої статті 1272 ЦК України.

Також до виниклих між сторонами правовідносин підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29 червня 2019 року у справі №565/1145/17, де зазначено, що виходячи з встановлених належним чином обставин цієї справи, - об`єктивна необізнаність про існування заповіту, яка належним чином встановлена та не спростована, є підставою для визнання судом поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У постанові від 06 жовтня 2022 року (справа № 309/2047/20) Верховний Суд підтримав вищенаведену позицію та наголосив на тому, що факт наявності копії заповіту, зробленої з його оригіналу, а не дублікату, може бути підставою для сумнівів у тому, що позивач не знав про заповіт, але в силу вимог глави 5 ЦПК України цей сумнів сам по собі не доводить відповідний факт та може бути підставою для відповідного припущення, яке як доказ відповідно до умов частини шостої статті 81 ЦПК України не може бути застосоване. Судами попередніх інстанцій не встановлені обставини, які б однозначно спростували твердження позивача, що він знайшов копію зазначеного заповіту у 2020 році після відповідного звернення до нього нотаріуса.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року, справа №686/5757/23, виснувала, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця) виходячи з обставин, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Водночас законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, у кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови, встановлює наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: тривалу хворобу спадкоємців; велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Водночас поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини не є: незнання про смерть спадкодавця; юридична необізнаність спадкоємця про порядок прийняття спадщини, похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, установлення факту проживання однією сім`єю); невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23 (провадження № 14-50цс24), виснувала, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Беззаперечно судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який включно до 10 лютого 2026 року мав право звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Водночас позивач не знав про заповіт спадкодавця, як він стверджує до січня 2026 року, а коли дізнався, то знаходився за межами України, з січня по березень 2026 року ОСОБА_1 перебував у відрядженнях в містах Італійської Республіки та у Федеративній Республіці Німеччина. У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до консульства України в м. Неаполі, з метою отримання доручення для представництва його інтересів ОСОБА_2 , та реалізації прав спадкоємця майна за заповітом. Також у березні 2026 року мало місце звернення позивача до нотаріуса з приводу прийняття спадщини. Водночас на цей час строк для прийняття спадщини вже було пропущено, однак, він є незначним, на що суд звертає увагу у цих правовідносинах. Майно, яке ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 не було успадковане, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, складений спадкодавцем заповіт не оспорювався.

За встановлених обставин незнання позивача про заповіт, врахувавши тривалі відрядження ОСОБА_1 , та, після їх припинення, активні дії спадкодавця через оформлення довіреності та звернення до нотаріуса, спрямовані на спадкування майна після смерті матері, незначну тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підставними.

Відтак позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а тому слід визначити позивачу додатковий строк у два місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 206, 258–268, 273, 293, 352–355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його матері – ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Тернопільська міська рада, код ЄДРПОУ: 34334305, адреса місцезнаходження: вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль, 46001;

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 17 липня 2026 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.