Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №607/2410/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 Справа №607/2410/26 Провадження №2/607/3084/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Весенда Володимир Романович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину в твердій грошовій сумі

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

28 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Весенда В.Р. – звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про: 1) розірвання шлюбу; 2) стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 грн, але не менше

50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення та до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між сторонами

19 лютого 2013 року було укладено шлюб. У шлюбі в подружжя народилася донька. Представник позивача зазначає, що за час їхнього подружнього життя нерідко виникали сварки, суперечки, свідком яких була їхня дитина, що може негативно відобразитись на її розвиту, та негативно відображалось на подружньому житті. Адвокат вказує, що через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства, вже тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб розпався.

Стосовно стягнення аліментів адвокат зазначає про те, що дитина сторін проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні. Посилається на те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а відповідач є здоровим та працездатним, тому вважає, що розмір у 4 000 грн є достатнім та не спричинить останньому скрутного становища.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня

2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Весенда В.Р. – в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, однак, подав заяву у якій просив розгляд справи проводити без участі сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

19 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб,

серія НОМЕР_1 , актовий запис за № 02, місце реєстрації: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 7, 27).

У шлюбі у сторін народилася донька – ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 08 (а.с. 8).

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади № 2026/001423820 від 28 січня 2026 року та № 2026/001447235 від 28 січня 2026 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6, 9).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (стаття 4 ЦПК України).

За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша).

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі –

СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною другою статті 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Як установлено судом, упродовж подружнього життя між сторонами нерідко виникали сварки та суперечки, свідком яких була їхня дитина, що негативно впливало на сімейні відносини та могло негативно позначитися на її розвитку. У зв`язку з різними поглядами на життя, сімейні цінності, ведення спільного господарства та побуту сторони упродовж тривалого часу фактично живуть окремим життям та мають різні інтереси. Із вересня 2022 року сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин. Фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб між сторонами розпався та має формальний характер. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечать інтересам позивача, у зв`язку з чим вона категорично заперечує проти примирення.

За таких обставин суд вважає, що встановлення строку на примирення, як це передбачено статтею 111 СК України, не змінить на краще стан шлюбних відносин подружжя, оскільки вказані обставини існують упродовж тривалого проміжку часу.

За змістом статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (стаття 1 СК України).

Проте судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у цього подружжя відсутні.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

2.2. Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків (частина друга); сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя).

У частинах першій та другій статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 1989 року вказано, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як вказано у статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно з вимогами частини першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180

СК України); способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частини перша – третя статті 181 СК України).

Системне тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

За частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У роз`ясненнях, зазначених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, вказано, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України (див. пункт 17).

При цьому частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ у 2026 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком до 6 років – 2 817 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 грн.

Зі змісту статті 184 СК України вбачається, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Як встановлено у судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи, донька ОСОБА_5 проживає разом із матір`ю (позивачем) та перебуває на її утриманні.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 4 000 грн щомісячно. Відповідач із заявленим розміром аліментів погоджується та зазначає про готовність сплачувати їх у вказаному розмірі.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене вище, суд встановив, що сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, а їхній шлюб фактично припинив своє існування та має формальний характер. За таких обставин збереження шлюбу є неможливим та суперечитиме інтересам сторін, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що відповідно до вимог статті 112

СК України шлюб між сторонами слід розірвати.

3.2. Вирішуючи вимогу про стягнення аліментів, суд, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні у матеріалах справи докази, врахувавши встановлені обставини справи, потреби неповнолітньої дитини, а також засади розумності та справедливості, доходить висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання їхньої доньки ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 28 січня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

При розв`язанні спору у частині стягнення аліментів суд також враховує, що відповідач погодився із заявленим позивачем розміром аліментів та висловив готовність їх сплачувати.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

3.3. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України та частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, а позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1 064,96 грн, що підтверджується чеком № EaQyWb8aN3U від 28 січня 2026 року (а.с. 10), суд доходить висновку, що 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме 532,48 грн, слід повернути позивачу з Державного бюджету України, а решту 50 відсотків у сумі 532,48 грн – стягнути з відповідача на користь позивача.

Оскільки позовна вимога про стягнення аліментів підлягає задоволенню, а позивач ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за такою вимогою, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 247, 258 – 268, 273 – 274, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Весенда Володимир Романович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину в твердій грошовій сумі – задовольнити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 19 лютого 2013 року Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис за № 02.

3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

4. Повернути з Державного бюджету України сплачений ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків, що становить 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок, що підтверджується чеком № EaQyWb8aN3U від 28 січня 2026 року, надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м. Терноп./22030101, код отримувача: 37977599, рахунок IBAN: UA968999980313101206000019751, призначення платежу: 101; НОМЕР_3 ; ОСОБА_1 ; 101; 3442208207; Судовий збір за позовом ОСОБА_1 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

5. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

6. Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 28 січня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

7. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

8. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

9. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

10. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

11. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

12. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

13. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 03 липня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець