Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №465/568/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/568/26

Провадження 2/465/2513/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2026 року м. Львів

Франківський районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Гулієвої М. І.

з участю секретаря судових засідань Паньковецької Ю. В.

представника позивача адвоката Яковлевої Т. В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів ,позов мотивує тим, що 26.07.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управлінння юстиції було зроблено відповідний актовий запис № 303. У шлюбі у подружжя народилось двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Однак сімейне життя не склалось і рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18.02.2025 р. у справі № 462/107/25 шлюб було розірвано. Наразі діти зареєстровані та проживають разом із Позивачем за однією адресою, відмінною від місця проживання Відповідача. Відповідач, у свою чергу, добровільно не приймає участі в утриманні доньок, тому Позивач змушена звернутись до суду з метою стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей. Вказує, що Відповідач є працездатним (є фізичною особою-підприємцем), має задовільний стан здоров`я, дохід, не має на утриманні інших дітей або інших непрацездатних осіб, тобто має обов`язок і можливість утримувати своїх дітей, вважає за доцільне просити суд стягнути з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до їх повноліття. На її думку, саме така сума є достатньою для забезпечення потреб дітей у проживанні, харчуванні, навчанні, лікуванні та розвитку і є релевантною цінам, які наразі існують.

Ухвалою суду від 10.02.2026 відкрито провадження в справі, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено цивільну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

23.02.2026 року від представника позивача – адвоката Яковлевої Т. В. надійшло клопотання про витребуваненя з Головного управління ДПС у Львівській області відомостей про розмір отриманих ОСОБА_1 доходів, в тому числі, від підприємницької діяльності, з 01.01.2025 р. по 01.03.2026 р.

Ухвалою суду від 24.04.2026 року, клопотання представникапозивача про витребування доказів – задоволено.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: виписки з історії хвороби; висновку по матеріалах справи АМКУ; повідомлення ДПС; довідки про доходи; чеків про витрати на ліки; результати лікарських обстежень.

Також від відповідач 24.04.2026 на адресу суду подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що він не заперечує свого обов`язку утримувати дітей та брати участь у їх матеріальному забезпеченні. Просить суд врахувати подані ним документи, які підтверджують його рівень доходів. Зазначає, що відповідно до вимог законодавства розмір аліментів у частці від доходу становив би орієнтовно 1/3 його заробітку. Незважаючи на це, в інтересах дітей добровільно погоджується сплачувати більшу суму — 7 000 грн щомісячно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснення надала аналогічні до поданої заяви.

У судовому засіданні відповідач позов визнав частково та пояснив, що згідний сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 33% від заробітку, бо має невеликі доходи, проблеми зі здоров"ям,не може фізично працювати,є особою з інвалідністю 3групи, як ФОП доходи не отримує,так як не здійснює підприємницьку діяльність,у зв"язку з штрафами та арештами на його рахунки.Його місячний дохід становив 15200грн.,з серпня 2026р. він не працює.Інших утриманців,крім дітей,немає. Щомісячно витрачає 2500грн.на ліки, на утримання дітей дає добровільно 5000грн.і більше, однак доказів про це немає.Раніше погоджувався платити 10000грн, розуміє,що це невелика сума в нинішніх умовах, однак в даний час немає такої можливості.

Суд, заслухавши учасників справи, з`ясувавши дійсні відносини між сторонами, повно та всебічно дослідивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилися двоє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18.02.2025 року шлюб між сторонами розірвано.

Згідно свідоцтва про зміну імені від серії НОМЕР_1 , актовий запис № 37 ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 26.10.2026 року ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 06.01.2026 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно характеристики Середньої загальної освітньої школи № 65 м. Львів, діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зарекомендували себе позитивно. Батько не цікавиться навчанням та вихованням дітей. Питанням виховання дітей займається мати.

Із виписки з історії хвороби № 74795 КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львів», висновку АМКУ, результатів лікарських обстежень, вбачається, що ОСОБА_1 проходив лікування після утоплення у 2024р.

Відповідно до довідки від 19.03.2026 № 3, виданої ОСОБА_1 , він працює в ТзОВ «ППМ ГРУПП» з 13.01.2026 р., займає посаду менеджера проєкту. Дохід за період з 13.01.2026 р. по 31.03.2026 р. склав 33 210, 00 грн.

Як вбачається з відповіді Головного управління ДПС у Львівській області від 06.05.2026 р. № 4949/5/13-01-12-01-08, згідно з реєстраційними та обліковими даними ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області як фізична особа - підприємець з 22.02.2019 року. Відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС за податковий період 2025-2026 роки ФОП ОСОБА_1 податкова звітність не подавалась.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок щодо утримання дітей є рівним для обох батьків, незалежно від того, з ким із них проживають діти.

За змістом ч. 3 ст. 181 СК України аліменти можуть бути присуджені у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі. Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність інших утриманців, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд враховує зазначену норму як мінімальну державну гарантію забезпечення належного рівня утримання дітей.

Відповідно до ст. 185 СК України батьки зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що також свідчить про необхідність належного визначення розміру аліментів.

Суд також враховує, що встановлений розмір аліментів не може бути нижчим за гарантований державою мінімум, незалежно від частки доходу платника.

Отже, у будь-якому випадку розмір аліментів не може бути нижчим за встановлений законом мінімальний гарантований розмір, що підлягає врахуванню при ухваленні рішення.

Суд також враховує, що аліменти повинні забезпечувати не лише фізичне існування дитини, а й належний рівень її розвитку, включаючи витрати на харчування, лікування, навчання та інші потреби, що відповідають віку дітей.

Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, що Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При цьому Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі № 522/1919/17 зазначив, що визначаючи розмір аліментів, суд повинен виходити із принципу розумності та справедливості, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та матеріальними можливостями платника аліментів.

У постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/26649/16-ц зроблено висновок, що розмір аліментів не може визначатися формально, а має встановлюватися з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема реального доходу платника та потреб дитини.

Також у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 127/20212/18-ц зазначено, що обов`язок утримання дітей є рівним для обох батьків, однак той із батьків, з ким проживає дитина, фактично несе більший обсяг витрат, що підлягає врахуванню при визначенні розміру аліментів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.10.2018 у справі № 522/5112/16-ц, де зазначено, що розмір аліментів має визначатися з урахуванням реального матеріального становища сторін та потреб дітей.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється найкращим інтересам дитини. Суд також виходить із принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, які мають пріоритетне значення, що узгоджується з практикою Верховного Суду, який неодноразово наголошував на пріоритетності прав та інтересів дитини над майновими інтересами батьків.

Судом встановлено, що відповідач є батьком двох неповнолітніх дітей, є працездатною особою та має стабільний дохід. При цьому суд враховує, що зазначений дохід відповідача має регулярний характер, не є випадковим чи сезонним, що свідчить про реальну можливість стабільного виконання обов`язку щодо утримання дітей. Відповідач інших осіб на триманні не має, що свідчить про відсутність додаткового фінансового навантаження та враховується судом при визначенні розміру аліментів.

Діти проживають разом із позивачем, що свідчить про фактичне здійснення позивачем основного обсягу витрат на їх утримання.

Доказів належного добровільного виконання відповідачем обов`язку щодо утримання дітей суду не надано. Сам по собі факт відсутності систематичної добровільної матеріальної допомоги дітям свідчить про необхідність судового втручання з метою захисту прав та інтересів дітей.

Суд також враховує, що аліменти мають забезпечувати не лише мінімальні потреби дітей, а й сприяти збереженню звичного рівня їх життя, який існував до припинення спільного проживання батьків.

При визначенні розміру аліментів,відповідно до ст.182 СК України суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

При цьому суд не бере до уваги пояснення відповідача у судовому засіданні про те,що він з серпня 2026р.не працює та є особою з інвалідністю , так як в порушення вимог ст.81 ЦПК України,ним не надано суду доказів на підтвердження вказаного.

Що стосується поганого стану здоров"я, суд враховує,що згідно наданих відповідачем доказів, лікування він проходив лише у 2024році, доказів продовження лікування і потреби у придбанні певних ліків,зокрема витягу з медкарти чи рецепту лікаря, відповідач не надав.

З огляду на встановлені у справі обставини, керуючись принципами законності, справедливості та розумності, враховуючи рівність обов`язку утримувати дітей обох батьків та визнання відповідачем частково позовних вимог, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення та з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей щомісячно в розмірі по 8000,00 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Зібрані по справі докази оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141, 259,263-265,268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів – задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,щомісячно у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн., але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.01.2026 р. та до досягнення повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривень 20 копійок судового збору.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах стягнення аліментів за один місяць .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 10.08.2026 р.

Суддя М. І. Гулієва