Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №620/6163/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/6163/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частина НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору у збільшеному розмірі (5%) з суми грошового забезпечення, виплаченого позивачу на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року (справа №620/12184/24);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у розмірі податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (3,5%), утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року (справа №620/12184/24).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та відрахуванням 1,5% військового збору.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що на виконання пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утриманий податок з доходів фізичних осіб з суми нарахованих коштів на виконання рішення суду компенсовано позивачу під час виплати коштів на виконання рішення суду. Вказує, що дохід у вигляді виплат за попередні періоди, перерахований після 01 січня 2024 року на виконання рішення суду, на користь звільненим (переведеним) військовослужбовцям, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

27.05.2026 позивачу відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 620/12184/24 була нарахована індексація грошового забезпечення в розмірі 16072,12 грн (до відрахування зборів, податків та інших обов`язкових платежів – 16918,02 грн, утримано податок на доходи фізичних осіб – 3045,24 грн, утримано військового збору (5%) – 845,90 грн, компенсовано податок на доходи фізичних осіб – 3045,24 грн).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).

Згідно з п. 2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Приписами пунктів 3-5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, при виплаті грошового забезпечення на виконання судового рішення підлягає виплаті компенсація податку на доходи фізичних осіб.

Як вже було встановлено судом 27.05.2026 позивачу відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 620/12184/24 була нарахована індексація грошового забезпечення в розмірі 16918,02 грн, з якої виплачено 16072,12 грн. При цьому, згідно наданої суду відповідачем розрахунково-платіжної відомості за травень 2026 року при виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, останньому було компенсовано податок з доходів фізичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача в частині утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченого позивачу на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/12184/24, а позивачем не доведено їх порушення.

Щодо військового збору.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» № 4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року № 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Із наявних в матеріалах справи письмових доказів чітко видно, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 620/12184/24 відповідач провів позивачеві нарахування індексації грошового забезпечення за період з 17.07.2018 по 27.11.2018 та утримав військовий збір у розмірі 5%.

Разом з тим, з огляду на приписи вищезазначених норм, що оскільки несвоєчасна виплата позивачу індексації грошового забезпечення сталася з вини відповідача та фактично здійснена за попередні періоди з 17.07.2018 по 27.11.2018, відповідач із вказаної суми грошового забезпечення протиправно утримав військовий збір у розмірі 5% замість 1,5 % від суми грошового забезпечення, оскільки нарахування та виплата грошового забезпечення стосувалась податкового періоду до 01.12.2024 та не залежить від фактичної виплати (у 2026 році) грошового забезпечення позивача.

Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 % військового збору (5 % замість 1,5 %) з виплаченого грошового забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо утримання при виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 620/12184/24, військового збору у розмірі 5 % замість 1,5 %; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий з індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 620/12184/24, військовий збір у розмірі 3,5 %.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання при виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 620/12184/24, військового збору у розмірі 5 % замість 1,5 %.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий з індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 620/12184/24, військовий збір у розмірі 3,5 %.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.08.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА