Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №580/5711/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року справа № 580/5711/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії військової частини НОМЕР_1 з розгляду питань призначення одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, оформлене листом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2026 №901/2/186/Д, щодо відмови сержанту ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) призначити сержанту ОСОБА_1 та здійснити виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень, передбаченої абзацами другим - четвертим пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Він був призваний на військову службу під час мобілізації 06.03.2022, у віці 24 роки (тобто до досягнення 25 років). 25.10.2023 під час виконання обов`язків військової служби Позивач отримав вибухове поранення внаслідок ворожої атаки ударним безпілотним літальним апаратом типу "Shahed-136". Висновком військово- лікарської комісії від 22.12.2023 №5747 встановлено, що поранення пов`язане із захистом Батьківщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 запроваджено виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн категоріям військовослужбовців, до яких належить і позивач. Звертаючись до відповідача із рапортами від 26.12.2025 та від 25.04.2026, позивач отримав відмови.

Позивач стверджує, що відмови вмотивовані виключно одним і тим самим формальним аргументом, що населений пункт Славута Хмельницької області (місце травмування) не входив до районів ведення воєнних (бойових) дій згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 №301.

У той же час відповідач у довідці від 27.04.2026 № 901/2/186/Д (за формою додатку 1 до Окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 № 5601/уд) офіційно засвідчив, що Позивач "має захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво), одержані під час захисту Вітчизни".

Позивач вважає рішення Відповідача про відмову у виплаті винагороди: протиправним, оскільки воно ґрунтується на підзаконному відомчому наказі, який суперечить прямій нормі Постанови КМУ №153 вищої юридичної сили; відповідач сам документально підтвердив наявність юридичного факту, який є підставою для виплати; суперечить офіційному роз`ясненню Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.

Відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що у абзаці другому пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року, №942) зазначено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Із аналізу абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 слідує, що право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах мають військовослужбовці за наявністю двох головних умов (окрім тих які визначені абзацом 2 пункту 4 Постанови №153): 1. Безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) – (хоча б один день); 2. Наявність захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.

Окремим дорученням Міністра оборони України №5601 від 26.09.2025 визначено, що виплата одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах передбачена у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.

Право на Винагороду мають виключно громадяни України, які до набрання чинності Постанови №153 (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану, проходили військову службу (станом на 13.02.2025) та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025 року, з числа осіб серед інших: рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення.

Із Довідки про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин», за формою визначеною у Додатку 1 до Окремого доручення (Вих. № 901/2/186/Д від 27.04.2026) вбачається, що сержант ОСОБА_1 не брав безпосередню участь у бойових діях.

Із долученої до позовної заяви довідки Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України вбачається, що позивач одержав вибухове поранення та травмування близько 04 год. 00 хв. 25.10.2023 на території зосередження батальйону у н.п. Славута Хмельницької області.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 №301 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 жовтня 2023 року н.п. Славута, Хмельницької області, до районів ведення воєнних (бойових) дій в зазначений період не відносився.

Враховуючи вище вказане вбачається, що сержант ОСОБА_1 відповідає усім вимогам встановленим Постановою №153 для отримання Винагороди, окрім однієї – «відсутня безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій», що в свою чергу не відповідає вимогам встановленим абзацами 2 та 4 пункту 4 Постанови №153.

Позивач подав суд відповідь на відзив, в якому вказано, що Єдиним аргументом відповідача для відмови у виплаті є те, що н.п. Славута Хмельницької області, де позивач отримав поранення 25.10.2023 внаслідок атаки БПЛА "Shahed-136", не входив до районів ведення воєнних (бойових) дій згідно з наказом Головнокомандувача ЗСУ від 01.11.2023 № 301.

Такий підхід є порушенням вимог Постанови КМУ № 153. Абзац 4 пункту 4 зазначеної Постанови встановлює імперативне виключення: винагорода виплачується в повному обсязі у зв`язку із наявністю поранення, одержаного під час захисту Вітчизни, незалежно від того, чи брав військовослужбовець участь у бойових діях менше шести місяців.

Норма Постанови КМУ № 153 не містить територіальних обмежень і не вимагає, щоб поранення було отримане виключно в межах географічних зон, визначених Наказом № 301. Згідно з Довідкою ВЛК від 22.12.2023 № 5747, поранення кваліфіковано як таке, що пов`язане із захистом Батьківщини.

27.04.2026 командир військової частини НОМЕР_1 видав Довідку № 901/2/186/Д, у пункті 3.1 якої офіційно засвідчив: "Військовослужбовець має захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво), одержані під час захисту Вітчизни".

Таким чином, відповідач власним документом підтвердив настання юридичного факту, необхідного для здійснення виплати згідно з абзацом 4 пункту 4 Постанови КМУ № 153.

Дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.

Згідно з даними військового квитка НОМЕР_3 , позивач 06.03.2022 призваний на військову службу під час мобілізації.

Згідно з довідкою військової частити НОМЕР_1 від 11.12.2023 №69 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старший солдат ОСОБА_1 25 жовтня 2023 року одержав вибухове поранення: множинні осколкові поранення вторинними ранячими снарядами (склом) в ділянці правої гомілки та стопи у вигляді післяраневих рубців, без порушення Функції. Забій грудної клітки, хребта. Травма легкого ступеня тяжкості. За обставин: Близько 04 год. 00 хв. отримав поранення та травмування на території зосередження батальйону в АДРЕСА_1 під час рятування людського життя, а саме надання першої допомоги та евакуації поранених військовослужбовців до укриття за вказівкою командира батальйону, внаслідок ураження уламками, шиферу, скла, дерева від вибухової хвилі після влучання ворожого ударного дрону Shahed-136 у склади військової частини НОМЕР_4 та як наслідок детонація вибухових пристроїв. Перебував в засобах індивідуального захисту (бронежилет та каска), чинних норм законодавства не порушував, у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння не перебував. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2023 року №1354.

Також, відповідно до довідки ВЛК від 22.12.2023 №5747, позивачу проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_5 22 грудня 2023 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми, поранення, контузії, каліцтва: Наслідки вибухової травми (25.10.2023): множинних осколкових поранень вторинними ранячими снарядами (скло) в ділянці правої гомілки та стопи у вигляді післяраневих рубців без порушення функції.

Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 № 370 – травма легкого ступеня.

Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) видана командиром в/ч НОМЕР_1 від 11.12.2023 №69).

26.12.2025 та 25.04.2026 позивач звертався до командира військової частити НОМЕР_1 із рапортами про виплату йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

На вказані звернення відповідач листами від 07.01.2026 №901/2/86 та від 15.05.2026 №901/2/2212 повідомив про відсутність підстав для виплати вказаної винагороди з огляду на те, що населений пункт Славута Хмельницької області (місце травмування) не входив до районів ведення воєнних (бойових) дій згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 №301.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у виплаті вищевказаної одноразової грошової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині розгляду рапортів позивача про звільнення з військової служби, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі – Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

У свою чергу, правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153), якою також затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі – Порядок №153).

Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання

Тобто, право на виплату спірної грошової допомоги (винагороди) у сумі 1 000 000 млн. грн. має особа, яка до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану, не притягалась до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, а також брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою КМУ №153, або у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.

Як встановлено судом згідно з даними військового квитка НОМЕР_3 , позивач 06.03.2022 призваний на військову службу під час мобілізації.

Згідно з довідкою військової частити НОМЕР_1 від 11.12.2023 №69 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старший солдат ОСОБА_1 25 жовтня 2023 року одержав вибухове поранення: множинні осколкові поранення вторинними ранячими снарядами (склом) в ділянці правої гомілки та стопи у вигляді післяраневих рубців, без порушення Функції. Забій грудної клітки, хребта. Травма легкого ступеня тяжкості. За обставин: Близько 04 год. 00 хв. отримав поранення та травмування на території зосередження батальйону в АДРЕСА_1 під час рятування людського життя, а саме надання першої допомоги та евакуації поранених військовослужбовців до укриття за вказівкою командира батальйону, внаслідок ураження уламками, шиферу, скла, дерева від вибухової хвилі після влучання ворожого ударного дрону Shahed-136 у склади військової частини НОМЕР_4 та як наслідок детонація вибухових пристроїв. Перебував в засобах індивідуального захисту (бронежилет та каска), чинних норм законодавства не порушував, у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння не перебував. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2023 року №1354.

Також, відповідно до довідки ВЛК від 22.12.2023 №5747, позивачу проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_5 22 грудня 2023 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми, поранення, контузії, каліцтва: Наслідки вибухової травми (25.10.2023): множинних осколкових поранень вторинними ранячими снарядами (скло) в ділянці правої гомілки та стопи у вигляді післяраневих рубців без порушення функції.

Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 № 370 – травма легкого ступеня.

Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) видана командиром в/ч НОМЕР_1 від 11.12.2023 №69).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача усіх складових для нарахування та виплати вищевказаної допомоги, а саме:

06.03.2022 призваний на військову службу по мобілізації, тобто тобто під час воєнного стану;

Вік станом на час призову – 24 роки (10.06.1997 р.н.);

Наявність поранення, одержаного під час захисту Батьківщини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року №153.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позову ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) одноразову грошову винагороду на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ