Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №560/12157/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12157/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

1. Визнати протиправним і скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 травня 2026 року №19 щодо відмови у відстрочці від мобілізації за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 01 травня 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, яка має одного із своїх батьків з інвалідністю ІІ групи.

2. Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити повторну перевірку підстав військовозобов`язаного ОСОБА_1 та розглянути його заяву від 01 травня 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII). Проте, відповідач протиправно відмовив у наданні відстрочки, не зважаючи на те, що позивач надав усі необхідні для цього документи.

Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 01.05.2026 через відділ надання адміністративних послуг виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації як військовозобов`язаному, який має матір з інвалідністю ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

До заяви позивач додав наступні документи:

1. Нотаріально засвідчену копію паспорта та РНОКПП;

2. Довідку №2208 від 06.12.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб;

3. Засвідчену копію військового квитка серії НОМЕР_1 ;

4. Нотаріально засвідчену копію паспорта та РНОКПП матері;

5. Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 ;

6. Нотаріально засвідчену заяву матері про обрання із числа військовозобов`язаних членів її сім`ї для свого утримання позивача від 08.05.2025 року;

7. Засвідчену копію пенсійного посвідченні на ім`я ОСОБА_2 № НОМЕР_3 ;

8. Засвідчену копію довідки до акта огляду МСЕК від 10.04.2017 року.

За результатами розгляду заяви позивача комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Рішення оформлене протоколом від 07.05.2026 №19. Причиною відмова: наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними (сестра ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Надаючи праву оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон України №3543-XII. Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Згідно зі ст. 22 Закону України №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, та яким може бути надана відстрочка від військової служби.

Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України №3543-XII (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин) є, зокрема, військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154). Згідно із абзацом 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Відтак, оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов`язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.

18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560 з подальшими змінами).

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.

Згідно з законом та Порядком №560 військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, мають право на отримання відстрочки від призову на військову службу за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати таких осіб (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Порядком №560 передбачено, що до заяви про надання відстрочки додаються документи, які підтверджують неможливість виконання обов`язку з утримання або догляду іншими особами, які не є військовозобов`язаними.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого є у матеріалах справи. Мати позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією та пенсійним посвідченням.

Підставою для відмови у наданні позивачу відстрочки стала наявність рідної сестри, яка також зобов`язана за законом утримувати свою матір з інвалідністю ІІ групи.

Пункт 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пов`язує право на відстрочку від призову не лише з наявністю у військовозобов`язаного одного з батьків/батьків дружини, що є особою/особами з інвалідністю I чи II групи, але й з відсутністю інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб з інвалідністю.

Згідно з положеннями Сімейного кодексу України повнолітні діти зобов`язані утримувати своїх непрацездатних батьків, якщо вони потребують матеріальної допомоги.

Судом встановлено, що рідна сестра позивача ОСОБА_3 проживає у Канаді, де офіційно працевлаштована, що підтверджується відповідним дозволом на працевлаштування, який додано до матеріалів справи.

Суд вважає, що відповідач повинен був перевірити фактичну можливість/відсутність можливості у сестри позивача здійснювати реальний догляд за хворою матір`ю - особою з інвалідністю, на постійній або тимчасовій основі.

Це означає, що хоч перебування ОСОБА_3 за межами України саме по собі не звільняє її від обов`язку утримувати/доглядати хвору матір, однак вимагає від суб`єкта владних повноважень з`ясування питання щодо реальної можливості виконання такого обов`язку з урахуванням конкретних життєвих обставин.

Крім того, поняття «обов`язку утримання» та «обов`язку здійснення постійного догляду» не є тотожними, так як утримання - це надання матеріальної допомоги, тоді як постійний догляд - це форма допомоги особі з фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.

В свою чергу, обставина неперебування (непроживання) особи на території України є прямим свідченням того, що така особа фізично не зможе здійснювати постійний догляд за особою, яка проживає в Україні, що фактично виключає її із переліку членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд.

Як зазначено вище, з метою вирішення спірних питань Комісія за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Зі змісту наявних у справі доказів вбачається, що відповідач не проводив всебічну перевірку і оцінку наданих заявником документів, у тому числі щодо фактичної можливості ОСОБА_3 здійснювати догляд за хворою матір`ю. У даному випадку відповідач, приймаючи рішення про відмову у наданні відстрочки, обмежився формальним посиланням на наявність у позивача рідної сестри, однак не перевірив те, чи має така особа реальну можливість виконувати обов`язок з догляду.

З огляду на це, оскаржуване рішення ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання, та без належного його обґрунтування, у зв`язку з чим не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості рішень суб`єкта владних повноважень.

Суд приходить до висновку, що вказана відповідачем підстава не є обґрунтованою, отже рішення комісії, оформлене протоколом №19 від 07.05.2026, підлягає скасуванню, а заява позивача - повторному розгляду.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , оформлене протоколом комісії від 07.05.2026 №19.

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, прийнявши відповідне рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя О.О. Михайлов