Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №453/1219/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/1219/26

НП: 3/453/460/26

ПОСТАНОВА

іменем України

10 серпня 2026 року місто Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, уродженки м. Фастів Київської області, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, заміжньої, має на утриманні двоє дітей, одна з яких є неповнолітньою, а інша – малолітньою, працюючої кухарем ЗДО «Полуничка» Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягалася,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 17.06.2026 року близько 18:16 год. за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , не створила належних умов для виховання своєму неповнолітньому синові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у зазначений час у багатоплатформовому месенджері Telegram ображав нецензурними словами свою однокласницю – неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим ОСОБА_1 допустила ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї неповнолітньої дитини.

ОСОБА_1 , будучи належно та завчасно повідомленою про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначене судове засідання з`явилася, свою провину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні за ч. 1 ст. 184 КУпАП визнала, щиро покаялася у скоєному. Після роз`яснення їй змісту ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надала пояснення, згідно з котрими її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно 17.06.2026 року близько 18:16 год. ображав нецензурними словами свою однокласницю – неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як між ними виникла суперечка щодо танцю на випускному вечорі. Натомість вона у цей час поралася по господарству, через що не вгледіла, що її неповнолітній син вчинив ці дії. Зазначила, що вона більше цього не допустить, та вже провела профілактичну бесіду з своїм сином, вона усвідомила значення своїх дій, та буде не допускати схожих ситуацій у майбутньому.

Неповнолітня особа, який є потерпілим від інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся, у судове засідання не викликався.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 150 СК України закріплюються такі обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частин 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наведених вище вимог законодавства не дотрималася, так як її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у розумінні згаданих приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:

- протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ВБА № 211822, котрий складений 22.06.2026 року інспекторкою СЮП ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Циб Н.Г. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення вимог чинного СК України та Закону України «Про охорону дитинства»;

- поясненнями ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, наданими нею 10.08.2026 року безпосередньо під час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, в котрих остання, з-поміж іншого, вину визнала та зазначила, що дійсно її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.06.2026 року близько 18:16 год. ображав нецензурними словами свою однокласницю – неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як між ними виникла суперечка щодо танцю на випускному вечорі;

- копією свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на бланку серії НОМЕР_2 , виданого Козівською сільською радою Сколівського району Львівської області 25.09.2008 року, з котрого вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є його матір`ю;

- матеріалами перевірки, проведеної на підставі заяви ОСОБА_4 , яка є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 17.06.2026 року, разом із довідкою про її результати від 23.06.2026 року, котрою підтверджуються обставина щодо неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків по відношенню до її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 17.06.2026 року близько 18:16 год. ображав нецензурними словами свою однокласницю – неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим ОСОБА_1 допустила ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання зазначеної дитини.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки остання, будучи особою, яка являється матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не забезпечила йому належних умов для а виховання, що, власне, нею не заперечується та підтверджується наявними у справі матеріалами, чим порушила вимоги чинного СК України та Закону України «Про охорону дитинства».

Проте, вирішуючи питання про накладення стягнення за вчинення правопорушення, суддя дотримуючись вимог статей 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає накладення попередження або штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягалася, її сімейний стан та майновий стан, ступінь її вини, наявність на її утриманні малолітньої дитини, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді попередження. На переконання судді, застосування такого заходу, як попередження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети – виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись статтями 9, 33-35, 40-1, 184, 221, 245, 251-252, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Постанова виконана шляхом оголошення її ОСОБА_1 у Сколівському районному суді Львівської області.

Попри це, копію даної постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено, про що зробити відповідну відмітку у справі.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

З платіжними реквізитами для справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінкою: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Визначений спеціальним законом строк пред`явлення даної постанови до виконання щодо справляння судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.

Суддя Володимир МИКИТИН