Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №450/2046/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2046/25 Провадження № 2/450/189/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2

про предмет спору: визначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка була матір`ю позивача. Після смерті останньої ніхто із спадкоємців першої черги у встановлений строк для прийняття спадщини до нотаріуса не звертався. Після смерті матері ОСОБА_3 житловий будинок та земельну ділянку для його обслуговування за адресою АДРЕСА_1 успадкувала ОСОБА_2 . ОСОБА_3 на її ім`я склала у 1989 році заповіт. Вона прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Спадкова справа не відкривалась, заяви про прийняття спадщини не подавав, в управління та володіння майном не вступав. В січні 2025 року позивача повідомила племінниця ОСОБА_2 що переглядаючи в себе в будинку книжки на релігійну тематику, якими користувалась мати ОСОБА_3 з одній з них, виявила Сертифікат на право приватної власності па землю (середню земельну частку) серії ЛВ №128256 від 06.05.1996р. який виданий на ім`я ОСОБА_3 . Позивач звернувся за консультацією до нотаріуса щодо оформлення права власності на земельну ділянку (пай) - 4.96га. Після отриманої консультації подав приватному нотаріусу Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. заяву про видачу йому, як спадкоємцю першої черги спадкування за законом, свідоцтва про право на спадщину, однак 21.02.2025р. отримав відмову. Нотаріус відмову мотивував тим, що відповідно до ст.560 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) спадкоємці, закликані за законом можуть одержати свідоцтва про право на спадщину. Згідно чинного на той час законодавства, прийняттям спадщини є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, або подання заяви про прийняття спадщини. Заяви про прийняття спадщини не подавав, так як мати за життя повідомила, шо вона склала заповіт на онуку ОСОБА_4 . На підставі наведеного, просить заявлені позовні вимоги задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник подав заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у відсутності, просить задоволити позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.11.2012 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина.

За життя, ОСОБА_3 , склала заповіт, а саме 18.04.1989 року, який посвідчений державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Дмитерко М.І. Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_3 на випадок своєї смерті належний на праві особистої власності житловий будинок та інші господарські будівлі, що знаходяться в с. Містки, Пустомитівського району Львівської області заповіла своїй онучці ОСОБА_5 .

Позивач звернувся за консультацією до нотаріуса щодо оформлення права власності на земельну ділянку (пай) - 4.96га. Після отриманої консультації подав приватному нотаріусу Львівського районного нотаріального округу Львівської області Оліфер Р.В. заяву про видачу йому, як спадкоємцю першої черги спадкування за законом, свідоцтва про право на спадщину, однак 21.02.2025р. листом приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки останньому необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини або із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та вступу в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця позивач у шестимісячний строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, не встиг звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, з причин необізнаності про наявність будь - якого іншому майна, та про яке дізнався випадково коли племінниця ОСОБА_2 що переглядаючи в себе в будинку книжки на релігійну тематику, якими користувалась мати ОСОБА_3 в одній з них, виявила Сертифікат на право приватної власності па землю (середню земельну частку) серії ЛВ №128256 від 06.05.1996р. який виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Вказане узгоджується з Постановою Верховного суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17.

Судом встановлено, що заяви про прийняття спадщини позивач не подавав, так як мати за життя повідомила, шо вона склала заповіт на онуку ОСОБА_4 , після її смерті не цікавився змістом заповіту, знав, що по заповіту племінниця ОСОБА_2 успадкувала житловий будинок АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку, відтак звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. із заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач була необізнаний про право власності матері ОСОБА_3 на земельну ділянку у вигляді середньої земельної частки (паю) площею 4,96га, яка знаходиться на території Містківського Старостинського округу №1 Пустомитівської територіальної громади, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є всі підстави для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи, що існування зазначених обставини не дало позивачу об`єктивної можливості для звернення у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 ,- задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Пустомитівська міська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372187, м. Пустомити, вул. Грушевського, 46.

Третя особа: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 06.05.2026 року.

СуддяЄ. О. Данилів