Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №462/5385/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5385/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., секретаря судового засідання Шостак К. Р., за участю захисника особи, відносно якої розглядаються матеріали – адвоката Гаркота А. І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, згідно протоколу зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 10.06.2026 року близько 13 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , будучи матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконувала передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України батьківські обов`язки, що проявилось у тому, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом вільного доступу до товару з прилавку магазину «Аврора» викрала товар, а саме помаду 1 шт., вартістю 27,00 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

22.07.2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Гаркот А. І. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Гаркот А. І. у судовому засіданні пояснив, що неповнолітня ОСОБА_2 разом із подругою відвідали магазин «Аврора», де обирали товари. За його словами, під час перебування у зоні касового обслуговування до них підійшов адміністратор магазину та повідомив про необхідність оплатити обраний товар, після чого неповнолітня здійснила його оплату. Захисник звернув увагу на те, що неповнолітня за межі приміщення магазину не виходила, оплатила усі обрані товари одним чеком, а всі зазначені події відбувалися виключно в зоні касового обслуговування. У зв`язку з цим вважав, що факт крадіжки відсутній та належними і допустимими доказами не підтверджується. Клопотання про закриття провадження у справі підтримав у повному обсязі та просив суд таке задовольнити з мотивів, наведених у ньому.

Суд, заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу чи необережності. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Відтак, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно встановити наявність у діях її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ознак об`єктивної і суб`єктивної сторони конкретного адміністративного правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 217144 від 10.06.2026 року, в якому зазначені обставини вчиненого правопорушення; витяг з інформаційної системи поліції про реєстрацію повідомлення про правопорушення від 10.06.2026 року; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.06.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 10.06.2026 року; довідку про вартість викраденого товару.

Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 217144 від 10.06.2026 року вбачається, що такий складений відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП у зв`язку з вчиненням її донькою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, а саме викрадення майна.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у крадіжці (таємному викраденні чужого майна), шахрайстві (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою), привласненні чи розтраті.

Cуб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків та характеризується наявністю вини у формі прямого умислу і корисливою метою.

В судовому засіданні захисник надав пояснення про те, що неповнолітня ОСОБА_2 крадіжки не вчиняла, оскільки усі обрані нею товари оплатила.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому, всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому, не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

При розгляді даної справи застосовую загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що уповноваженими особами на складання протоколу про адміністративне правопорушення не долучено до матеріалів справи належних доказів та допустимих доказів вчинення неповнолітньою ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП не доведено сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що її винуватість доведено поза розумним сумнівом, таких не встановлено також в ході судового розгляду, у зв`язку із чим провадження у справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 184, 247, 280, 283, 284 КУпАП України, суд-

ухвалив:

клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Гаркота А. І. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О. Б.