Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №461/5915/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5915/26

Провадження №3/461/2243/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

ч.4 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

29.06.2026 року о 16 год. 21 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 9, у приміщенні магазину «Близенько», таємно, шляхом вільного доступу здійснила дрібне викрадення чужого майна на суму 895,40грн., без ПДВ, правопорушення вчинене повторно протягом року.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , органом поліції кваліфіковано за ч.4 ст.51 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на розгляд справи не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.

Скерувала на адресу суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 51 КУпАП визнала повністю, просила суд не застосовувати суворого стягнення.

Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, заслухавши особу, суд приходить до такого висновків.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Окрім того, частиною 2 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, частиною 4 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 51 КУпАП України стверджується зібраними по справі доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА№ 023622 від 05.08.2026 року;

- заявою керуючого магазина «Близенко» Мемрик — ОСОБА_3 від 05.08.2026 року;

- довідкою про вартість товару від 05.08.2026 року;

- постановою Залізничного районного суду м. Львова від 18.11.2025 року якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП, та накладено на неї штраф у сумі 1020,00 гривень;

- постановою Галицького районного суду м. Львова від 22.06.2026 року якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 51 КУпАП, та накладено на нього штраф у сумі 10200,00 гривень;

- постановою Личаківського районного суду м. Львова від 23.02.2026 року якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 51 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 10200, 00 гривень;

постановою Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2025 року якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 850, 00 гривень;

- відеозаписом подій, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №214534 від 14.07.2026 року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи правопорушника, ступеня її вини, майнового стану, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, які в процесі розгляду справи судом не встановлені, суддя вважає за необхідне ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.4 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції інкримінованої статті.

Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 необхідно стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 40-1, 51, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200, 00 грн. в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Мисько Х.М.