Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №334/6757/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 10.08.2026

Справа № 334/6757/26

Провадження № 3/334/1663/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є пенсіонером, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП,

за участю захисника адвоката Слизовської М.Ю.,

встановив:

28.06.2026 о 15.00 годині в м. Запоріжжя, вул. Бориспільська, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Clarus, державний номерний знак № НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при виїзді з дворової території не дав дорогу автомобілю Mazda 626, державний номерний знак № НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Чим завдано матеріальної шкоди, пасажир ОСОБА_3 отримала незначні тілесні ушкодження. Чим порушив вимоги п. 2.3.б та 10.2 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Також 28.06.2026 о 15.00 годині в м. Запоріжжя, вул. Бориспільська, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Clarus, державний номерний знак № НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспорту пригоду, а саме здійснив зіткнення з автомобілем Mazda 626, державний номерний знак № НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

28.06.2026 о 15.00 годині в м. Запоріжжя, вул. Бориспільська, 1, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Kia Clarus, державний номерний знак № НОМЕР_2 , після скоєної дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вживав алкогольні напої, а саме віскі. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком медичного закладу № 2017 від 28.06.2026. Від керування транспортним засобом відсторонений, автомобіль припаркований без порушень Правил дорожнього руху України, про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п. 2.10.є Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. Причини неявки не повідомив. З заявою про розгляд справи без його участі не вертався.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Слизовська М.Ю. в судовому засіданні повідомила про визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні ним адміністративних правопорушень. Також подала заяву про визнання вини та призначення адміністративного стягнення, в якій зазначила, що ОСОБА_1 визнає, що допустив порушення Правил дорожнього руху, яке спричинило дорожньо-транспортну пригоду та пошкодження транспортних засобів, факт залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та вживання алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди. Отже, при визначенні остаточного стягнення штрафи, передбачені ст. 124, 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, не підлягають арифметичному складанню. Остаточне стягнення має бути визначене в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП. Позбавлення права керування транспортними засобами на три роки за цією нормою є обов`язковим додатковим стягненням, тоді як основне стягнення є альтернативним: штраф у сумі 34 000 гривні або адміністративний арешт на п`ятнадцять діб. ОСОБА_1 є пенсіонером. Повне визнання ним вини, відсутність заперечень щодо фактичних обставин справи та готовність понести передбачену законом відповідальність свідчать про усвідомлення ним неправомірності вчиненого. Зазначені обставини просила врахувати при виборі між альтернативними видами основного адміністративного стягнення. З огляду на особу ОСОБА_1 , його пенсійний статус, повне визнання вини та погодження з правовими наслідками вчиненого, застосування адміністративного арешту не є необхідним для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення. Належним і достатнім буде застосування передбаченої законом альтернативи у вигляді штрафу з обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується:

- протоколами про адміністративні правопорушення від 28.06.2026 серії ЕПР1 № 705523, № 705529 та № 705502, в яких зафіксовані факти порушення ОСОБА_1 п. 2.3.б, 10.2, 2.10.а та 2.10.є Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП;

- схемою місця ДТП, яка сталася 28.06.2026 о 15.00 годині;

- картками обліку адміністративного правопорушення;

- рапортом поліцейського;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння № 2017 № 28.06.2026;

- заявою ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,

- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика»;

- витягом з бази даних «АРМОР»;

- фотознімками місця події;

- відеозаписом місця події.

Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – ПДР України), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Згідно з п. 2.10.а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п. 2.10.є Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

За вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника Слизовської М.Ю., дослідивши письмові та електронний докази, суддя встановив, що своїми діями ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Clarus, державний номерний знак № НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при виїзді з дворової території не дав дорогу автомобілю Mazda 626, державний номерний знак № НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Після скоєної дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди. У подальшому, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вжив алкогольні напої. Чим порушив вимоги п. 2.3.б, 10.2, 2.10.а та 2.10.є ПДР України та вчинив правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 та ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності, є пенсіонером. Обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність, суддею не встановлені.

Враховуючи вказане та характер вчиненого правопорушення, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 23, 33, 36, 122-4, 124, 130, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до вимог статті 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя М.В. Фетісов