Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №308/3052/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3052/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., адвоката Маджари М.В. – Буря В.В., розглянувши справу про порушення митних правил, що надійшла від Закарпатської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; керівник ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), місце народження – Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Лази; місце проживання – АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий 16.02.2007 Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області, РНОКПП НОМЕР_1 , за ст. 485 Митного кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про порушення митних правил № N0080/UA305000/2026 вбачається, що 02.10.2025 року до управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1).

Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами.

У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 №и. НОМЕР_3 від 24.04.2024 встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по зазначеному факту встановлено, що 10.05.2024 року в зоні митного контролю митного посту «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом – ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в особі ОСОБА_3 ( НОМЕР_5 ), згідно відомостей зазначених в гр. 14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування була подана митна декларація від 10.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110006125U8 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс №1240068 від 08.04.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 №и.Ty 0639557 від 24.04.2024 на товар «Напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марка SCHMITZ CARGOBULL, модель SCB*S3T, календарний рік виготовлення:2020, шасі: НОМЕР_6 »;

Відправником даного товару є іноземне підприємство «Translog Company s.r.o.» (10600 Praha 10, Pracska 1881/14, Чехія), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі іншого документу, що використовується у міжнародній практиці замість Договору, Контракту (код документу 4305) № №1240068 від 08.04.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем «Translog Company s.r.o.» та покупцем - ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А “Тарифний графік України” до глави 1 розділу IV “торгівля та питання пов`язані з торгівлею” (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ОСОБА_1 було надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 №и. Ty 0639557 від 24.04.2024, який виданий митним органом Чехії.

Згідно гр. 47 зазначеної митної декларації нараховано та сплачено ПДВ в сумі 161 238.56 грн. Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр.36 МД зазначено код преференції – 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]).

У графі 44 МД під кодом – 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) зазначено документ EUR.1 № и.Ty 0639557 від 24.04.2024.

Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639557 від 24.04.2024 року виготовлений на підставі підробленого документу – декларації походження (відповідь митних органів Чехії 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 10.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110006125U8 є неправомірним.

Згідно листа управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345, без застосування коду пільги «410» по МД від 10.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110006125U8 ФОП ОСОБА_1 необхідно було сплатити митні платежі в сумі 257 981.70 грн. (в тому числі: ввізне мито – 80 619.28 грн., та ПДВ – 177362.42 грн.).

У протоколі по прушенян митних правил вказано на те, що на запрошення до Закарпатської митниці, для надання пояснень гр. ОСОБА_1 (лист Закарпатської митниці від 15.01.2026 №7.7-20/20-01/13/165) прибув 26.01.2026 та повідомив, що йому відомо з яких причин його виклали до Закарпатської митниці але надати будь-яку інформацію з приводу видачі сертифікату EUR.1 № и.Ty 0639557 від 24.04.2024 він не може.

Так, у протоколі зазначено, що таким чином, ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) - вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639557 від 24.04.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 96 743.14 грн. (в тому числі: ввізне мито – 80 619.28 грн. та ПДВ – 16 123.86 грн.).

17.03.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Буря Василя Васильовича надійшли заперечення на протокол у справі про порушення митних правил, в яких вказано зокрема на те, що:

ОСОБА_1 заперечує як подію, так і склад порушення митних правил.

У запереченнях мітяться покликання на:ч.1 ст.486, ст..489, ст.. 487-1 , 458 , ст.495 МК України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини», позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №725/3788/16-а,

Так, захисник зазначає, що за змістом протоколу від 29.01.2026 р. об`єктивна сторона порушення ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем, митних правил за статтею 485 МК України, проявилася у наданні митному органу недійсного сертифікату з перевезення товару EUR.1 № Ту 0639557 від 24.04.2024 р. з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів.

Водночас таке формулювання об`єктивної сторони діяння ОСОБА_1 протирічить чинному нормативному регулюванню правовідносин щодо порядку видачі сертифікату з перевезення товару EUR.1. та перевірки його чинності уповноваженим митним органом країни експорту.

Так, частиною першою статті 41 МК України визначено, що одним із документів, яким може бути підтверджено країну походження товару, є сертифікат про походження товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами. України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга статті 41 МК України). Частиною третьою статті 41 МК України визначено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Захисник наголошує, що у митній декларації 10.05.2024 р. у графі 34 задекларовано Європейський Союз (код EU), як країну походження товару (напівпричіпу), у відповідності до наданих експортером (продавцем, відправником) товаросупровідних документів.

Із покликанням на: митну декларацію 10.05.2024 р., Закон України від 16.09.2014 р. №1678-VІІІ ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, Протоколом І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Угоди про асоціацію (надалі- Протокол І) статті 16 (1)(а), захисник зазначає, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником (стаття 17(1,3,4) Протоколу І). Діючий нормативний порядок видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 передбачає, що ці сертифікати видаються митними органами країни експорту на підставі поданих експортером документів та не передбачає жодної участі в цьому процесі покупця (імпортера).

Захисник зазначає, що з протоколу від 29.01.2026 р. та інших матеріалів провадження у справі про порушення митних правил вбачається, що ФОП ОСОБА_1 є покупцем (імпортером) товару (напівпричіпу), а, отже, жодної участі у процедурі видачі митницею країни експортера сертифікату з перевезення товару EUR.1 № Ту 0639557 від 24.04.2024 р. не брав. Водночас в матеріалах провадження у справі про порушення митних правил відсутні будь які належні, достовірні, достатні та беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 особисто вчинив будь-які дії спрямовані на отримання сертифікату з перевезення товару EUR.1 № Ту 0639557 від 24.04.2024 р. та/або був обізнаний щодо документів, поданих експортером - іноземним підприємством «Translog Company, s.r.o.» або його представником, митниці країни експорту для видачі цього сертифікату.

У запереченнях зазначено, що декларування імпорту товарів, в тому числі і зазначення країни походження товару та пов`язаного з цим права на преференцію, здійснювалось ФОП ОСОБА_1 виключно на підставі документів, що були отримані останнім від продавця (експортера) товару - іноземного підприємства «Translog Company, s.r.o.».

Отже, в силу принципу індивідуальної відповідальності, який закріплений у національному законодавстві та численній практиці ЄСПЛ (зокрема у справах Бізнес Супорт Центр проти Болгарії, Булвес АД проти Болгарії, Інтерсплав проти України) ОСОБА_1 не може нести відповідальність за дії свого контрагента – експортера. Водночас будь-яких доказів обізнаності ОСОБА_1 з ймовірними порушеннями порядку отримання експортером – іноземним підприємством «Translog Company, s.r.o.» сертифікату з перевезення товару EUR.1 Ту 0639557 від 24.04.2024 р. матеріали справи не містять. Також звертаємо увагу суду на недоведеності належними, допустимими, достатніми та беззаперечними доказами події порушення митних правил та його об`єктивної сторони – діяння. З матеріалів провадження у справі про порушення митних правил вбачається, що єдиним документом, який ставить під сумнів чинність сертифікату з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. є лист уповноваженого митного органу

З протоколу від 29.01.2026 р. та інших матеріалів провадження у справі про порушення митних правил вбачається, що ФОП ОСОБА_1 є покупцем (імпортером) товару (напівпричіпу), а, отже, жодної участі у процедурі видачі митницею країни експортера сертифікату з перевезення товару EUR.1 № Ту 0639557 від 24.04.2024 р. не брав. Водночас в матеріалах провадження у справі про порушення митних правил відсутні будь які належні, достовірні, достатні та беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 особисто вчинив будь-які дії спрямовані на отримання сертифікату з перевезення товару EUR.1 № Ту 0639557 від 24.04.2024 р. та/або був обізнаний щодо документів, поданих експортером - іноземним підприємством «Translog Company, s.r.o.» або його представником, митниці країни експорту для видачі цього сертифікату. Разом з цим декларування імпорту товарів, в тому числі і зазначення країни походження товару та пов`язаного з цим права на преференцію, здійснювалось ФОП ОСОБА_1 виключно на підставі документів, що були отримані останнім від продавця (експортера) товару - іноземного підприємства «Translog Company, s.r.o.». Отже, в силу принципу індивідуальної відповідальності, який закріплений у національному законодавстві та численній практиці ЄСПЛ (зокрема у справах Бізнес Супорт Центр проти Болгарії, Булвес АД проти Болгарії, Інтерсплав проти України) ОСОБА_1 не може нести відповідальність за дії свого контрагента – експортера. Водночас будь-яких доказів обізнаності ОСОБА_1 з ймовірними порушеннями порядку отримання експортером – іноземним підприємством «Translog Company, s.r.o.» сертифікату з перевезення товару EUR.1 Ту 0639557 від 24.04.2024 р. матеріали справи не містять. Також звертаємо увагу суду на недоведеності належними, допустимими, достатніми та беззаперечними доказами події порушення митних правил та його об`єктивної сторони – діяння. З матеріалів провадження у справі про порушення митних правил вбачається, що єдиним документом, який ставить під сумнів чинність сертифікату з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. є лист уповноваженого митного органу.

Захисник наголошує, що лист 04.09.2025 р. викладений англійською мовою, а матеріали справи не містять офіційного його перекладу українською мовою. Згідно статті 503 МК України перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Перекладач зобов`язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах пропорушення митних правил» від 31.05.2012 року під час складання Протоколу про порушення митних правил необхідно ознайомити перекладача зі ст. 503 Митного кодексу України, а саме обов`язки перекладача (точно і у повному обсязі здійснювати доручений переклад).

У матеріалах справи наявний переклад листа від 04.09.2025 р. українською мовою, здійснений головним державним інспектором ОСОБА_4 , однак у справі відсутні документи для встановлення тієї обставини, що особа яка здійснила переклад відповіді митного органу Чеської Республіки, має відповідні знання та повноваження. З огляду на наведені обставини, переклад вказаного вище листа не може вважатися перекладом, здійсненим перекладачем у розумінні приведених положень МК України. Водночас, згідно наданого Закарпатською митницею перекладу українською мовою листа від 04.09.2025 р., його зміст зводиться до наступного: «Митний офіс Центрального Чеського регіону в рамках проведених перевірочних заходів встановив, що митний представник експортера подає митному управлінню вочевидь підроблені декларації відправника, при поданні заявки на підтвердження сертифікату перевезення товарів EUR.1 в Україні – різні експортери, різні одержувачі. Митний офіс відправив запит на перевірку автентичності декларацій відправника компаніям, зазначеним у вказаних деклараціях. На підставі відповідей вказаних компаній, в додатку надсилаємо вам перелік сертифікатів перевезення товарів EUR.1, до яких відносяться підроблені декларації відправника зазначені. Генеральна митна Адміністрація надає встановлену інформацію Державній митній службі України для проведення подальшої перевірки. На підставі встановленого, ми також перевіримо, чи є сертифікати EUR.1, які включено у список вже поданого вами запиту. Враховуючи велику кількість встановлених супровідних сертифікатів, це буде враховано в тривалість опрацювання результатів».

Лист від 04.09.2025 р. підписано Сільвою Урбановою, начальником митного управління генеральної Митної Адміністрації Чеської Республіки.

Також в матеріалах справи присутній документ без дати, номеру, прізвища та імені, підпису відповідальної особи, під назвою «the list of the Movement certificates EUR.1» з переліком номерів, ймовірно, сертифікатів з перевезення товару EUR.1, серед яких наявний також сертифікат з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557. Разом з цим, оскільки документ під назвою «the list of the Movement certificates EUR.1» не містить усіх обов`язкових реквізитів документу (дату, номер, прізвище та ім`я, підпис відповідальної особи), а також у ньому немає відомостей про те, що він є додатком до листа від 04.09.2025 р., такий документ не може мати доказової сили у справі про порушення митних правил.

Водночас, зміст листа від 04.09.2025 р. не дає можливості ідентифікувати ряд обставин, які мають значення для правильного вирішення судом справи про порушення митних правил, оскільки в ньому відсутні такі відомості: 1) дата, номер декларації відправника, назва компанії, зазначена у цій декларації; 2) дата, номер запиту митного органу Чеської Республіки, адресат цього запиту; 3) дата, номер відповіді на запит митного органу Чеської Республіки, назву компанії, яка надала відповідь; Також до листа від 04.09.2025 р. не додано копії декларації відправника, копії запиту митного органу Чеської Республіки та копії відповіді компанії, зазначеній у декларації відправника в частині, яка стосується видачі сертифікату з перевезення товару №Ту 0639557. Тобто зі змісту листа від 04.09.2025 р. взагалі не можливо встановити чи стосується він виданого сертифікату з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р., чи стосуються цього сертифікату декларації відправника, компанії, яким адресовано запити чеської митниці. Тим більше, до листа від 04.09.2025 р. копії декларацій відправника, запитів митниці та відповідей компаній також не надано.

Водночас статтею 33 Протоколу І чітко регламентовано процедуру перевірки підтвердження походження товару перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу (стаття 33(1) Протоколу І).

Процедура перевірки походження товарів чітко регламентована, зокрема Протоколом І Угоди про асоціацію, статтею 43 МК України та передбачає, що:- у разі наявності обґрунтованих сумнівів, митний орган країни імпорту подає митному органу країни експорту відповідний запит, до якого додається оригінал сертифікату з перевезення товару EUR.1 або його копія;- перевірка проводиться митним органом країни експорту, який наділений правом вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними;- результати перевірки повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу (стаття 33(5) Протоколу І).

Адвокат зазначає, що у справі про порушення митних правил ОСОБА_1 відсутня копія сертифікату з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. із заповненими колонками 13 та 14, що свідчить про те, що перевірка цього сертифікату у нормативно встановленому порядку не проведена, відповідно відсутній і результат такої перевірки, який би однозначно вказував на те, чи є перевірений сертифікат достовірним та чи імпортований товар (напівпричіп) може бути визнаний таким, що походять з Європейського Союзу і відповідає іншим вимогам Протоколу І.

Разом з тим, лист від 04.09.2025 р. не містить висновків митного органу Чеської Республіки, які б однозначно вказували на те, чи є сертифікат з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. достовірним або недостовірним та чи імпортований товар (напівпричіп) може або не може бути визнаний таким, що походить з Європейського Союзу і відповідає іншим вимогам Протоколу І.

Отже, аналіз інформації, яка міститься у листі від 04.09.2025 р. не дає обґрунтованих та беззаперечних підстав для висновків про наявність, як самої події порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, так і складу цього правопорушення в діях ОСОБА_1 , про які йдеться у протоколі від 29.01.2026 р.

Адвокат наголошує на невідповідність формулювань, які використано митним органом у протоколі про порушення митних правил від 29.01.2026 р., змісту листа від 04.09.2025 р.

Так, протокол від 29.01.2026 р., містить, зокрема, слідуючі положення: «…У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема, сертифікату з перевезення EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою…». «…Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. виготовлений на підставі підробленого документа – декларації походження (відповідь митних органів Чехії 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 р.), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 10.05.2024 р. ІМ40 ДЕ №24UA305110006125U8 є неправомірним…». Такі висновки митного органу, викладені у протоколі від 96.01.2026 р. не відповідають змісту листа від 04.09.2025 р. По-перше, згідно наданого митним органом перекладу українською мовою, в листі від 04.09.2025 р. йде мова про не підтвердження декларацій відправника, а не декларацій постачальника (виробника); По-друге, митний орган Чеської Республіки у листі від 04.09.2025 р. не зазначає про те, що сертифікати з перевезення товару EUR.1, в тому числі і сертифікат з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р., не є автентичними (автентичним) або містять (містить) неправдиві відомості щодо країни походження товару; По- третє, митний орган Чеської Республіки у листі від 04.09.2025 р. не зазначає про недійсність, скасування, анулювання або будь-яку іншу втрату чинності сертифікатів з перевезення товарів EUR.1., в тому числі і сертифікату з перевезення товару EUR.1. №Ту 0639589 від 24.05.2024 р. Абсолютно безпідставний та нічим не підтверджений висновок про недійсність сертифікату з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. міститься тільки у протоколі від 29.01.2026 р. Вочевидь, Протокол І не наділяє митний орган країни імпортера (у даному випадку митний орган України) робити висновок про достовірність чи недостовірність сертифікату з перевезення товару EUR.1., про визнання або не визнання товарів такими, що походять з іншої договірної країни і відповідають іншим вимогам Протоколу І. Таке повноваження надане виключно митному органу країни експортера (у даному випадку митному органу Чеської Республіки). Винятком є випадок, встановлений статтею 33 (6) Протоколу І, яким передбачено, що у випадку наявності обґрунтованих сумнівів, а відповідь від митного органу країни експорту на запит про перевірку не надійшла до митного органу країни імпорту протягом десяти місяців з дати подання запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

За таких обставин, на переконання адвоката, митним органом України не здобуто та матеріали справи не містять належних, достовірних, достатніх та беззаперечних доказів для ствердження поза розумним сумнівом про те, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. не автентичний, не достовірний та такий, що містить неправдиві відомості щодо країни походження товару, а імпортований товар (напівпричіп) не може бути визнаний таким, що походить з Європейського Союзу і чи не відповідає іншим вимогам Протоколу І.

Адвокат вважає, що матеріали справи про порушення митних правил ОСОБА_1 не містять достатніх, достовірних та беззаперечних доказів за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» на підтвердження як події адміністративного правопорушення – порушення митних правил за статтею 485 МК України, так і складу цього правопорушення відповідно до змісту протоколу від 29.01.2026 р.

Водночас, за зверненням ФОП ОСОБА_1 судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 , видано довідку від 13.03.2026 р., згідно якої за результатами ідентифікації колісного транспортного засобу – напівпричіпу марка SCHMITZ CARGOBULL, модель SCB*S3T, VIN код НОМЕР_6 за допомогою програми AutoVIN, яка розроблена Науково-дослідним бюро судових експертиз «Сантодор» і є рекомендованою для використання в експертній діяльності, встановлено наступне:- перший символ VIN визначає географічну зону та країну виробника – W – Європа, Німеччина;- комбінація першого та другого символів VIN визначає виробника КТЗ – WS – Schmitz Cargobull AG; - комбінація першого, другого та третього символів VIN визначає місце виробництва КТЗ – WSM – підприємство Schmitz Cargobull AG в місті Альтенберге, Німеччина; - рік виробництва КТЗ (10 позиція VIN – 0) – не встановлено (для причепів Schmitz рік виробництва за VIN не ідентифікується)

Адвокат просить суд: 1) провадження у справі №308/3052/26 про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України згідно протоколу №0080/UA305000/2026 від 29.01.2026 р. про порушення митних правил, складеного відносно ОСОБА_1 , закрити за відсутності події та складу порушення митних правил (пункт 1 частини першої статті 487-1 Митного кодексу України).

Також від адвоката Буря В.В., надійшло клопотання про приєднання доказів та судової практики.

Представник Закарпатської митниці Держмитслужби у судовому засіданні підтримав обставини, викладені в протоколі, зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі доказами та просив притягнути його до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України згідно з санкцією статті.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Адвокат Буря В.В. у судовому засіданні підтримав письмові заперечення, при розгляді справи просив врахувати подані ним пояснення та закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).

Декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (ч. 8 ст. 4 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться крім іншого такі відомості: відомості про товари: митна вартість товарів та метод її визначення.

Митна декларація подається митному органу декларантом.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 459 МК України передбачено, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств.

Відповідно до п. 43 ст. 4 МК України посадові особи підприємств – керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень.

Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Наведене вказує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.

Згідно з диспозицією ст. 485 МК України адміністративна відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами – безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно з протоколом про порушення митних правил:

02.10.2025 року до управління боротьби з контрабандою та митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1).

Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами.

У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 №и. НОМЕР_3 від 24.04.2024 встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Декларація постачальника (виробника) - це заява, яка підтверджує преференційне походження товару, тобто, що він виготовлений у країні - учасниці угоди про вільну торгівлю і може отримати пільги при ввезені до іншої країни – учасниці Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження і на підставі якої митницею видається сертифікат з перевезення EUR.1.

Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по зазначеному факту встановлено, що 10.05.2024 року в зоні митного контролю митного посту «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом – ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в особі ОСОБА_3 ( НОМЕР_5 ), згідно відомостей зазначених в гр. 14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування була подана митна декларація від 10.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110006125U8 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс №1240068 від 08.04.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 №и.Ty 0639557 від 24.04.2024 на товар «Напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марка SCHMITZ CARGOBULL, модель SCB*S3T, календарний рік виготовлення:2020, шасі:WSM00000003348645»;

Відправником даного товару є іноземне підприємство «Translog Company s.r.o.» (10600 Praha 10, Pracska 1881/14, Чехія), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі іншого документу, що використовується у міжнародній практиці замість Договору, Контракту (код документу 4305) № №1240068 від 08.04.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем «Translog Company s.r.o.» та покупцем - ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А “Тарифний графік України” до глави 1 розділу IV “торгівля та питання пов`язані з торгівлею” (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ОСОБА_1 було надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 №и. Ty 0639557 від 24.04.2024, який виданий митним органом Чехії.

Згідно гр. 47 зазначеної митної декларації нараховано та сплачено ПДВ в сумі 161 238.56 грн. Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр.36 МД зазначено код преференції – 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]).

У графі 44 МД під кодом – 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) зазначено документ EUR.1 № и.Ty 0639557 від 24.04.2024.

Відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а саме частини першої статті 16 Протоколу №1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (у редакції, чинній на момент здійснення експортно-імпортної операції): «товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару ЕІШ. І, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.».

Статтею 17 Протоколу №1 визначено процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку ІІІ. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

За змістом ст. 35 Протоколу 1 стягнення накладатимуться на кожну особу, що складає документ або спричиняє складання документу, який містить неправильну інформацію про мету здобуття преференційного режиму для товарів.

Митним законодавством не передбачено обов`язку декларанта (імпортера) перевіряти легітимність дій митних органів іноземних держав під час видачі ними таких сертифікатів або контролювати первинну документацію іноземного відправника.

Як вказано вище: відправником товару «Напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марка SCHMITZ CARGOBULL, модель SCB*S3T, календарний рік виготовлення:2020, шасі: НОМЕР_6 » є іноземне підприємство «Translog Company s.r.o.» (10600 Praha 10, Pracska 1881/14, Чехія), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі іншого документу, що використовується у міжнародній практиці замість Договору, Контракту (код документу 4305) № №1240068 від 08.04.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем «Translog Company s.r.o.» та покупцем - ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А “Тарифний графік України” до глави 1 розділу IV “торгівля та питання пов`язані з торгівлею” (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ОСОБА_1 було надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 №и. Ty 0639557 від 24.04.2024, який виданий митним органом Чехії.

Згідно відповіді уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами.

У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 №и. НОМЕР_3 від 24.04.2024 встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

З наведеного вбачається, що уповноважений орган Чехії встановив, що джерелом порушення і суб`єктом, який подавав підроблені документи чеській митниці для отримання EUR.1, є представник чеського експортера, а не український імпортер.

Суд звертає увагу на те, що згідно наданого митним органом перекладу українською мовою, в листі від 04.09.2025 р. йде мова про не підтвердження декларацій відправника, а не декларацій постачальника (виробника).

Також, митний орган Чеської Республіки у листі від 04.09.2025 р. не зазначає про те, що сертифікати з перевезення товару EUR.1, в тому числі і сертифікат з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р., не є автентичними (автентичним) або містять (містить) неправдиві відомості щодо країни походження товару.

Окрім того, митний орган Чеської Республіки у листі від 04.09.2025 р. не зазначає про недійсність, скасування, анулювання або будь-яку іншу втрату чинності сертифікатів з перевезення товарів EUR.1., в тому числі і сертифікату з перевезення товару EUR.1. №Ту 0639589 від 24.05.2024 р. Абсолютно безпідставний та нічим не підтверджений висновок про недійсність сертифікату з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. міститься тільки у протоколі від 29.01.2026 р. Вочевидь, Протокол І не наділяє митний орган країни імпортера (у даному випадку митний орган України) робити висновок про достовірність чи недостовірність сертифікату з перевезення товару EUR.1., про визнання або не визнання товарів такими, що походять з іншої договірної країни і відповідають іншим вимогам Протоколу І. Таке повноваження надане виключно митному органу країни експортера (у даному випадку митному органу Чеської Республіки). Винятком є випадок, встановлений статтею 33 (6) Протоколу І, яким передбачено, що у випадку наявності обґрунтованих сумнівів, а відповідь від митного органу країни експорту на запит про перевірку не надійшла до митного органу країни імпорту протягом десяти місяців з дати подання запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Суду не надано доказів для ствердження поза розумним сумнівом про те, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 №Ту 0639557 від 24.04.2024 р. не автентичний, не достовірний та такий, що містить неправдиві відомості щодо країни походження товару, а імпортований товар (напівпричіп) не може бути визнаний таким, що походить з Європейського Союзу і чи не відповідає іншим вимогам Протоколу І.

ОСОБА_1 не мав підстав для сумнівів у достовірності сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639557 від 24.04.2024 року та не міг знати про неправомірні дії експортера є іноземного підприємства-продавця іноземне підприємство «Translog Company s.r.o.» (10600 Praha 10, Pracska 1881/14, Чехія).

Диспозиція ст. 485 МК України передбачає спеціальну мету – неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, а також умисну форму вини. Для притягнення до відповідальності за цією статтею митний орган повинен довести, що особа усвідомлювала незаконний характер своїх дій та бажала настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді несплати або зменшення розміру митних платежів.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 січня 2022 року у справі №725/3788/16-а, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/20.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі №725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Отже, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України є сукупність обставин, з яких вбачається, що особа умисно та цілеспрямовано подала недійсні документи або заявила неправдиві відомості виключно з метою ухилення від сплати митних платежів.

Виходячи з вищезазначеного, суддя констатує, що митним органом не надано беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про умисне вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених ст. 485 МК України, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про порушення митних правил.

Крім того, суддя бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатися лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб`єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута у розумні строки.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі пов`язаного з корупцією, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення – у сукупності.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що докази того, що ОСОБА_1 , діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах справи відсутні. Отже, в його діях відсутній умисел щодо вчинення дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639557 від 24.04.2024 року, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів.

За таких обставин, виходячи з загальних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, як рівність учасників та змагальність сторін, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , відсутня суб`єктивна сторона – умисел, а отже, і склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 485, 527-529 МК України, ст. 247 п. 1, 283-285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош