Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №308/10448/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10448/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з віпс Оноківці, ВПС ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення складеного заступником заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби ОСОБА_1 , відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№ 006400Е від 14 липня 2026 року, вбачається, що гр. ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення 14.07.2026 о 22:05, на відстані 3000 метрів до державного кордону України, на напрямку 260 прикордонного знаку (Оноківська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) прикордонним нарядом «Розвідувальна пошукова група» був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку, поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон. Своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно заяви ОСОБА_2 що міститься в матеріалах справи, справу просив розглядати без його участі. Поряд із цим варто зазначити, що електронна повістка у вигляді sms повідомлення було направлено на його мобільний номер телефону, проте не доставлено з причин «Абонент тимчасово недоступний».

У зв`язку із наведеним вважаю за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 204-1 КУпАП, передбачено відповідальність перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_2 , ставиться те, що він: вчинив адміністративне правопорушення 14.07.2026 о 22:05, на відстані 3000 метрів до державного кордону України, на напрямку 260 прикордонного знаку (Оноківська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) прикордонним нарядом «Розвідувальна пошукова група» був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку, поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон.

Від надання пояснень ОСОБА_2 , відмовився, згідно протоколу про адміністративне правопорушення.

Зі змісту рапорту заступник начальника інспекторів прикордонної відділення служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип В) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) старшого лейтенанта ОСОБА_3 , вбачається, що 22 год. 05 хв. було виявлено та затримано 1 невідому особу чоловічої статі, " на відстані 3000 метрів до державного кордону України, на напрямку 260 прикордонного знаку (чоловік житель Закарпатської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Вищевказаних громадян України було затримано за порушення вимог ст. 9 та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, а саме за спробу незаконного перетинання державного кордону України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно схеми місця затимання правопорушника вбачається, що 14.07.2026 року о 22 год. 05 хв. надійшла доповідь від старшого прикордонного наряду «Розвідувальна пошукова група» про виявлення та затримання одну невідому особу на напрямку 260 прикордонного знаку, 3000 метрів до державного кордону (чоловік житель Закарпатської області, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,). 22.07 організовано проведення спеціальних дій з пошуку правопорушників: вибув прикордонний наряд «Група реагування» із завданням перевірки типових підступів та конвоювання правопорушника на ВІПС. О 22 год. 20 затриманих осіб доставлено до підрозділу з метою з ’ясування обставин правопорушення, проведення фільтраційно - перевірочних заходів та складання адміністративно - процесуальних документів.

Суд вважає, що жодних доказів на підтвердження вини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні адміністративного правопорушення за яким складено протокол не містять. Відсутні відео, фото- з місця його затримання. У протоколах та рапорті працівника ДПСУ не зазначено які саме дії, з огляду на відстань та обставини його затримання свідчать про наявність у нього наміру незаконно перетнути ДКУ поза межами пункту пропуску.

Згідно ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Сам факт перебування особи за 3000 м. до державного кордону не може свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Адже протокол не містить доказів на підтвердження того, що ним вчинялися спроби на незаконний перетин кордону.

При цьому суд констатує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення – місцем проживання, ОСОБА_2 вказано Ужгородський р-н с. ОНОКІВЦІ, вул.. Головна б.136.

Окрім того, у вище зазначеному рапорті - заступник начальника інспекторів прикордонної відділення служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип В) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) старший лейтенант ОСОБА_3 , вказує на те, що відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП. тоді як матеріали справи містять протокол - за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів, які б переконливо свідчили про наявність в діях ОСОБА_4 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.

При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією ОСОБА_5 , за ч. 1 ст.204-1 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що в діях , ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина, ОСОБА_2 , є недоведеною та не встановленою, відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суддя вважає, що у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.9, 10, 172-15, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош