Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №304/1395/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1395/26 Провадження № 3/304/579/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, громадянина України,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 719246 від 14 липня 2026 року видно, що «14.07.2026 о 13.20 год у селі Сімер, вулиці Карпатська, водій ОСОБА_1 в с. Сімер по вул. Будівельників, 8, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та нечітка вимова повторно протягом року. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України».

Вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до висновку, що протокол підлягає поверненню на доопрацювання виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 278 КУпАП (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені у ч. 1 ст. 256 КУпАП.

Відповідно до вимог вказаної статті протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті. Відсутність у протоколі обов`язкових реквізитів, перелік, яких міститься у статті 256 КУпАП, не тільки обмежує права особи, відносно якої складається протокол, регламентовані ст. 268 КУпАП, а й унеможливлює розгляд справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення і повинен провадитися судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (постанова ВП ВС від 22.01.2025 № 335/6977/22 (14-87цс24)).

Натомість поліцейським Макогіном М.І. при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 не дотримано вказаних вимог та чітко не зазначено місце вчинення такого правопорушення – «у с. Сімер, вул. Карпатська, водій ОСОБА_1 в с. Сімер по вул. Будівельників, 8 керував транспортним засобом».

При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Натомість повторність правопорушення у діях ОСОБА_1 не підтверджується матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

Питання визначення повторності, як невід`ємної частини складу правопорушення, чітко та повно врегульовані спеціальним нормативним актом вузької дії, а саме Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, відповідно до п. 3 розділу І якої повторність правопорушення – це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Крім того, відповідно до п. 1, 4, 5 розділу VII Інструкції повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню. Поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2, 3 ст. 130 КУпАП – довідку про належність транспортного засобу. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.

Однак у матеріалах про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , що надіслані до суду для розгляду по суті, такі довідки відсутні; копія постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2018 року з ЄДРСР зі знеособленими даними, що міститься у матеріалах протоколу, є незрозумілим для суду доказом невідомих обставин.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Враховуючи викладене, суддя прийшов до висновку, що процедура оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення проведена в порушення вимог КУпАП, вказані порушення при складанні адміністративного матеріалу унеможливлюють повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи, а тому вважає за необхідне повернути справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на доопрацювання для усунення вказаних недоліків.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» вказано, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

У справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

При цьому усунення недоліків у протоколі повинно бути проведено з безумовним виконанням вимог ст. 256 КУпАП України та ознайомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зі змістом протоколу, та у порядку п. 11 Інструкції, за вимогами якого матеріали справ про адміністративні правопорушення, повернуті судами для належного дооформлення, оформлюються уповноваженими підрозділами поліції в межах строків розгляду справи, але не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, та надсилаються до відповідних судів.

Керуючись ст. 7, 9, 277, 278-280, 283, 285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

матеріали справи про адміністративне правопорушення № 304/1395/26 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП повернути на доопрацювання до відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:Ганько І. І.