Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №460/11352/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2026 року м. Рівне№460/11352/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та частини грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на суму несвоєчасно виплаченої частини грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди 778683,51 грн за час затримки виплати за період з 01.12.2015 по 28.05.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, від 23.09.2024 у справі №460/6965/24 та від 05.06.2025 у справі №460/2157/25 військову частину, де проходив військову службу позивач, зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу перераховане грошове забезпечення. На виконання вказаних судових рішень відповідач здійснив відповідні нарахування, однак спірні суми коштів фактично виплачені позивачу лише 28.05.2026. З огляду на наведене, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, з огляду на що просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень повідомив, що позивачу нараховано і виплачено суми грошового забезпечення на виконання рішення суду, а отже підстав для виплати компенсації втрати частини доходів немає. Стверджує, що в спірних правовідносинах він діяв в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 в період з 02.08.2007 по 17.05.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 17.05.2024 №138 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 17.05.2024.

Суд враховує, що з 01.01.2020 Військову частину НОМЕР_2 на підставі рішення Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.12.2019 № 39140 та наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.122019 № 821 було виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів Міністерства оборони України та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим грошове та інші види забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , в т.ч. позивачу, починаючи з січня 2020 року нараховувались фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 .

Під час звільнення з військової служби у запас, позивачу не була виплачена належна сума грошового забезпечення, у зв`язку з чим він звернувся до суду з відповідним позовом.

Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, що набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 17.05.2024, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №460/6965/24, що набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на: 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018), а виплату провести з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та за 2023 рік, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018), а виплату провести з урахуванням виплачених сум.

Також рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №460/2157/25, що набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, з урахуванням проведених виплат. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, з урахуванням проведених виплат. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24 за квітень місяць 2024 року, з урахуванням проведених виплат. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24 за квітень місяць 2024 року, з урахуванням проведених виплат.

Як свідчать матеріали справи, в травні 2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вказаних рішень проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення на загальну суму 202354,47 грн. та сум грошового забезпечення на загальну суму 495520,64 грн та 80808,40 грн відповідно, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до військової частини з заявою про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів.

Однак листом від 18.06.2026 у відповідь на вказане звернення Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивачу про відсутність підстав для такої виплати.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Суд зауважує, що вказані кошти нараховані в результаті перерахунку грошового забезпечення (зокрема його індексації) та відновлення прав позивача, порушених при його невиплаті (виплаті у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством). Тобто, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 в справі № 521/940/17.

Оскільки несвоєчасне нарахування сум грошового забезпечення відбулось у зв`язку з протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , що встановлено рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, від 23.09.2024 у справі №460/6965/24 та від 05.06.2025 у справі №460/2157/25, тобто з вини органу, що призначає і виплачує грошове забезпечення, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини такого грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.

За змістом статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

З урахуванням обставин цієї справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовивши у нараховуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, від 23.09.2024 у справі №460/6965/24 та від 05.06.2025 у справі №460/2157/25, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, від 23.09.2024 у справі №460/6965/24 та від 05.06.2025 у справі №460/2157/25.

Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, ч.1 ст.2 Закону №2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває на попередньо нараховані, але не виплачені у місячний строк суми.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, з метою відновлення порушених прав позивача, Військову частину НОМЕР_1 слід зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію за втрату частини індексації грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 28.05.2026, за втрату частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати 28.05.2026, а також за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022, 2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної та додаткової відпустки по день фактичної виплати 28.05.2026.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2026 у справі №420/17627/24, від 29.06.2026 у справі № 160/10168/25.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити.

Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсації за втрату частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати, яке було фактично виплачене у травні 2026 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію за втрату частини індексації грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01.12.2015 по 28.05.2026, за втрату частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати за період з 01.01.2020 по 28.05.2026, а також за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022, 2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної та додаткової відпустки по день фактичної виплати 28.05.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Д.П. Зозуля