Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №440/10106/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10106/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10106/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17.07.2025 ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі - Реєстр) інформації щодо виключення з військового обліку та інформації про підстави зняття/виключення з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Реєстру відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі медичного огляду від 01.09.2022 військово-лікарської комісії при ТЦК.

Мотивуючи цей позов, заявник вказує на протиправну, як на його думку, бездіяльність відповідача, який не виключив з військового обліку позивача незважаючи на результати медичного огляду військовозобов`язаного, за наслідками проведення якого 01.09.2022 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 рішення у формі Довідки про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.ст. 41-а, 75-а графи ІІІ "Положення про військово-лікарську експертизі в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

08.06.2026 до суду від Кременчуцького ТЦК надійшов відзив на позов, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Повідомляє суду, що позивач є військовослужбовцем офіцерського складу - молодшим лейтенантом, про що свідчить військовий квиток офіцера запасу ОСОБА_1 , який за інформацією автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Оберіг" перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 з 02.11.2010. Для військовослужбовців офіцерського складу рішення про ступінь придатності до військової служби, встановлення причинного зв`язку захворювання, а також рішення, які можуть бути підставою для звільнення за станом здоров`я, оформлюються саме свідоцтвом про хворобу, яке підлягає затвердженню відповідною штатною військово-лікарською комісією у встановленому порядку. Відповідно лише свідоцтво про хворобу, належним чином оформлене та затверджене штатною ВЛК, є завершеним індивідуальним адміністративним актом, що породжує правові наслідки для офіцера. Разом з тим позивач посилається лише на довідку ВЛК і не надає жодного доказу існування та затвердження свідоцтва про хворобу у встановленому законодавством порядку. Відсутні докази його затвердження штатною ВЛК відповідного рівня, а також відсутні відомості про прийняття остаточного рішення щодо ступеня придатності позивача як офіцера. Фактично позивач оскаржує не завершений адміністративний акт, а попередній документ, який сам по собі не змінює його правового статусу як офіцера. Позивач, оскаржуючи бездіяльність відповідача, помилково вважає, що довідка ВЛК є підставою для внесення змін до Реєстру в частині виключення його з військового обліку.

У зв`язку з цим представник відповідача стверджує, що з огляду на вимоги пунктів 22.4 - 22.6 глави 22 розділу ІІІ Положення №402 (як на час проходження позивачем ВЛК, так і на теперішній час) підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я офіцерів запасу є оформлення свідоцтва про хворобу з наступним направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.

Всупереч наведеному правовому регулюванню позивач - офіцер запасу молодший лейтенант не надав відповідачу свідоцтво про хворобу, затверджене ВЛК регіону.

Тож оскільки позивач не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, що є належною підставою для виключення з військового обліку, у відповідача були відсутні законні підстави для виключення позивача з військового обліку на підставі наданих документів.

Додав, що у Кременчуцькому ТЦК відсутня будь яка інформація про позивача, як і відсутня особова справа офіцера запасу.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Ухвалою суду від 09.06.2026 за клопотанням Кременчуцького ТЦК залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

24.07.2026 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, за змістом яких представник повідомляє суд про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку офіцерів запасу в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 27.02.2023. Відповідно до даних Реєстру інформація щодо проходження ВЛК та визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку позивача відсутня. Натомість, відповідно до даних Реєстру, позивач перебуває в картотеці вільних залишків та підлягає призову на військову службу під час мобілізації (а.с. 58-59).

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради від 21.07.2022 №1631-5001902208 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. Зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 . Фактичним місцем проживання/перебування є: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Станом на 24.06.2025 за інформацією автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Оберіг" позивач перебуває на військовому обліку в Дарницькому ТЦК у званні молодшого лейтенанта як військовозобов`язаний (за.с. 14).

За результатами медичного огляду позаштатною ВЛК Кременчуцького ТЦК ОСОБА_1 01.09.2022 постановою від 02.09.2022 №7/1764 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 9).

Відповідно до відомостей військового квитка (серія НОМЕР_1 , виданого 21.01.2011 ІНФОРМАЦІЯ_10 ) ОСОБА_1 взято на облік 02.11.2010 ІНФОРМАЦІЯ_11 (зворот а.с. 12), тоді як відмітка про зняття з обліку у вказаному РВК м. Києва відсутня.

У подальшому, відповідно до записів того ж військового квитка, 02.09.2022 позивач був узятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_12 та цього ж дня 02.09.2022 знятий з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно з довідкою ВЛК від 02.09.2022 №7/1764 (а.с. 13).

У позовній заяві позивач стверджує, що 24.06.2025 Реєстрі зникли відомості щодо проходження ним ВЛК, як і будь-які записи щодо постанови та дати проходження ним військово-лікарської комісії та стану придатності до військової служби на підставі довідки ВЛК від 02.09.2022.

З метою актуалізації даних у Реєстрі ОСОБА_1 01.07.2025 звернувся до Кременчуцького ТЦК із заявою, в якій просив внести до реєстру інформацію щодо останнього медичного огляду ВЛК та Довідки про виключення з військового обліку (а.с. 15-16).

У зв`язку з неотриманням відповіді на це звернення, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру інформації щодо виключення з військового обліку та внесення інформації про підстави зняття/виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (надалі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі ст. 2 Закону №1951-VIII, основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі. Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Частиною 5 ст. 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Статтею 6 Закону №1951-VIII передбачено, що до реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі ст. 8 Закону №1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.

Відповідно до ст. 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами 1, 3 ст. 14 Закону №1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМ від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до абзаців 2, 3, 6, 7, 18, 19, 20 п. 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов`язок вносити до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Судом з матеріалів справи вже встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до довідки від 21.07.2022 №1631-5001902208 є внутрішньо переміщеною особою, перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 у період з 02.09.2022 по 02.09.2022.

01.09.2022 позивач пройшов медичний огляд та відповідно до довідки ВЛК №7/1764 від 02.09.2022 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 75 "а", 41 "а" графи ІІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ (а.с. 9).

02.09.2022 позивача було виключено з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 02.09.2022 №7/1764, про що в військовому квитку (серія НОМЕР_1 ) була зроблена відповідна відмітка начальником Кременчуцького ТЦК ОСОБА_2 , яка скріплена гербовою печаткою.

При цьому, відповідно до інформації з Електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Резерв+" Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" категорія обліку позивача - військовозобов`язаний, ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Враховуючи наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, суд доходить висновку про те, що саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в якому тимчасово перебував позивач 02.09.2022, та який у військовому квитку позивача вніс відмітку щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку, зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме про те, що останній виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» до Реєстру, чого зроблено не було.

Цією бездіяльністю порушені права позивача, адже внесення даних до Реєстру про його непридатність до військової служби породжує для нього пені юридичні наслідки, на які позивач має обґрунтоване право розраховувати, але які не настали.

Визначення придатності за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

За приписами п.п. 2.5.1 п. 2.5 глави 2 розділу I Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Згідно з п. 3.8 глави 3 розділу II Положення №402, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_15 та ІНФОРМАЦІЯ_16 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п`ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

Відповідно до пп. "б" пунктів 22.6 Положення №402 (в редакції станом на дату складення довідки ВЛК від 02.09.2022) свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню, зокрема, у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Аналіз зазначених положень вказує на те, що непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку у воєнний час може підтверджуватися довідкою ВЛК, що затверджена ВЛК регіону.

Разом з тим суд констатує, що у матеріалах справи відсутні відомості про надання відповіді по суті заяви ОСОБА_1 , а саме - стосовно внесення до Реєстру інформації щодо виключення позивача з військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачу, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов`язком суду, який має приймати рішення в межах позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього).

Поряд з цим, правила адміністративного судочинства допускають випадки, коли суд може вийти за межі вимог позову, зокрема, у випадку, якщо спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім або неправильно ним обраним для ефективного захисту його прав, свобод та інтересів.

Суд зауважує, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов`язано з публічно-правовим характером спірних відносин та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів, порушення яких встановлено судом.

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

А відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Отже, невід`ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об`ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Кременчуцького ТЦК щодо не розгляду заяви позивача від 01.07.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку, у зв`язку з чим зобов`язує відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо виключення його з військового обліку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.

Як наслідок, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі медичного огляду від 01.09.2022, оскільки відповідачем не здійснено розгляду звернення позивача про внесення змін до Реєстру щодо виключення його з військового обліку.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з одночасним виходом за межі позовних вимог.

Тож позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тож, з урахуванням факту часткового задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 1/2 від суми судового збору 1211,20 грн, тобто 605,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/10106/25 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.07.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_17 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо виключення його з військового обліку.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_17 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; АДРЕСА_4 ).

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_5 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун