Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №420/9300/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9300/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не приведення персональних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до відомостей, зазначених у військово-обліковому документі та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру відомостей про: рішення призовної комісії від 05.04.1995 рок, рішення військово-лікарської комісії від 25.09.2019 року.

зобов`язати відповідача внести відповідні достовірні відомості до Реєстру

Зобов`язати привести дані Реєстру у відповідність до фактичних рішень державних органів.

Ухвалою від 02.04.2026 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.04.1995 року рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача було зараховано до запасу за станом здоров`я. 25.09.2019 року ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо позивача було проведено військово-лікарську комісію, за результатами якої прийнято рішення: обмежено придатний у військовий час та непридатний у мирний час. На підставі цього рішення позивачу було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного. Рішення ВЛК не було скасоване або змінене у встановленому законом порядку. Позивач звертався до відповідача із заявами щодо внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про: рішення призовної комісії від 05.04.1995 року, рішення військово-лікарської комісії від 25.09.2019 року.

Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Від відповідача не надійшов відзив на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_3 від 25.09.2019, В розділі 7 Тимчасового посвідчення НОМЕР_3 від 25.09.2019 рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 Вас було визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, в розділі 9 Тимчасового посвідчення НОМЕР_3 від 25.09.2019 визначено: “Підлягає повторному медичному пересвідченню 25.09.2024”..

Згідно даних військово-облікового документу МОУ "Резерв+", позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Судом встановлено, що 27.12.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із проханням: 1) розглянути моє звернення по суті без вимоги особистої явки та проходження повторної ВЛК;

2) внести до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних та сервісу «Резерв+» коректні відомості про мій військово-обліковий статус відповідно до чинних рішень призовної комісії та ВЛК;

3) надати мені письмову відповідь у строки, передбачені законодавством України.

Листом від 27.12.2025 № ГА /24683 відповідач повідомив позивача про те, що В розділі 7 Тимчасового посвідчення ПР № 003145 від 25.09.2019 рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 Вас було визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Крім того в розділі 9 Тимчасового посвідчення ПР № 003145 від 25.09.2019 визначено: “Підлягає повторному медичному пересвідченню 25.09.2024”. За змістом пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Таким чином посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_6 діяли відповідно вимогам Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, в їх діях протиправна бездіяльність не вбачається.

Також позивач звертався із скаргами та заяви до відповідача від 03.01.2026 року, на які отримував аналогічні відповіді.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

24 лютого 2022 року Указом Президента 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської. Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Проведення мобілізації неодноразово продовжувалось та проводиться на час розгляду цієї справи.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина І статті 3 Закону України «Про військовий обов 'язок і військову службу »).

Отже, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Зокрема, вказаним Законом визначено, що з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями установлюється військовий обов`язок (частина І статті І Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Військовий обов`язок включає: виконання військового обов`язку в запасі; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті І Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (ч. 9 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно із ч.10 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 11 статті 38 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (надалі - Порядок №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних (абз. 2 п. 23 Порядку №1487).

Виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, зокрема, щодо керівництва військовим обліком військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, здійснення контролю за його станом, забезпечення адміністрування, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства, покладено на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, згідно із Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23.02.2022 №154.

Згідно із пунктом 9 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У свою чергу, відповідно до п. 2 Порядку №1487, військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (п. 20 Порядку №1487).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 №1951-VІІІ, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

У відповідності до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»).

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до положень п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку є персональними даними військовозобов`язаного, що вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру.

Положеннями статті 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що до службових даних військовозобов`язаного, зокрема, належать відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Суд зазначає, що зазначені відомості відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі. Вказане відображено у п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» встановлено, що ведення Реєстру включає внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним.

Частиною 3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Суд зауважує, що відповідно до Переліку інформації, яка зазначається в облікових записах списку персонального військового обліку військовозобов`язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу Порядку №1487 обов`язковою інформацією є висновок військово-лікарської комісії, графа та пункт відповідного наказу (графа 15).

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як вбачається із розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, медичний огляд ВЛК позивача датований 25.09.2019 та військово-лікарською комісією був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у військовий час.

Станом на 25.09.2019 (дата проходження позивачем ВЛК), особи, визнані військово-лікарськими комісіями «непридатними у мирний час, обмежено придатними у воєнний час», підлягали зарахуванню на військовий облік як військовозобов`язані відповідно до Закону № 2232-XIІ (у редакції на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії).

Суд звертає увагу на те, що в зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, з метою організації оборони Держави у воєнний час, відсічі збройної агресії, в законодавство з питань мобілізації було внесено низку нагальних змін.

Так, 4 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024.

Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Пунктом 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Відповідно до ч. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, громадяни України, які до внесення змін у законодавство про військовий обов`язок і військову службу (до 04.05.2024) були визнані обмежено придатними до військової служби, підлягають повторному медичному огляду після набрання чинності Законом №3621-ІХ.

За даними військово-облікового документу позивача, сформованому у застосунку «Резерв+» вбачається, що позивач перебуває на війському обліку, не маючи дійсного рішення ВЛК.

З огляду на вимоги пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX, позивач був зобов`язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду та пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року.

Доказів такого звернення і проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби саме до 5 червня 2025 року, позивач до суду не надав.

Суд зауважує, що у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

Відповідно до пунктів 56, 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 Пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. За зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.

Відповідно до ч.8 ст.5, ст.8 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про виконання військового обов`язку.

Проходження медичного огляду спрямовано на належне документальне оформлення військово-облікових документів та визначення придатності/непридатності особи у відповідності до вимог Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, яким фактично скасовано такий статус як «обмежено придатний у воєнний час».

Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2025 у справі №460/5251/24.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не приведення персональних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до відомостей, зазначених у військово-обліковому документі та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.