Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №380/13704/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 рокусправа № 380/13704/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача — ОСОБА_1 , про скасування постанови про накладення штрафу,-

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача — ОСОБА_1 ,з вимогою:

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №81148174 від 23.06.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем протиправно, без урахування реального виконання боржником вимог виконавчого документа. Позивач вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 380/13714/25, ГУ ПФУ у Львівській області у межах своїх дискреційних повноважень повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 19.05.2025 та прийняло рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії № 134550024979 від 13.05.2026. Про прийняте рішення заявника повідомлено листом від 14.05.2026 № 1300-0304-8/76550. Зазначені докази виконання судового рішення були надані державному виконавцю ще до винесення оскаржуваної постанови. Позивач наголошує, що штраф за статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» може бути накладений виключно у разі умисного невиконання рішення суду без поважних причин. Оскільки зобов`язання розглянути заяву та прийняти рішення виконано повністю, у державного виконавця були відсутні законні підстави для застосування штрафних санкцій.

Ухвалою від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

13.07.2026 на адресу суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали.

Ухвалою від 17.070.2026 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у трьохденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив (вх.№65460 від 24.07.2026) у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Відповідач зазначає, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 81148174 з виконання виконавчого листа №380/13714/25, виданого 20.05.2026. Оскільки станом на 23.06.2026, на думку відповідача, рішення суду не виконано в частині перерахунку пенсії, а надане рішення про відмову у перерахунку пенсії свідчить про невиконання суті судового рішення, державний виконавець діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», застосувавши штраф за невиконання рішення немайнового характеру. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи. (вх.№65464 від 24.07.2026).

Від третьої особи на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі 9вх.№65372 від 24.07.2026) у яких підтримує позовні вимоги.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№66906 від 29.07.2026) у якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 380/13714/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо не повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.05.2025;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.05.2025 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 380/13714/25 залишено без змін, і воно набрало законної сили 24.04.2026.

13 травня 2026 року ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду у справі № 380/13714/25 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 19.05.2025 та прийняло рішення № 134550024979 про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Про прийняте рішення заявника повідомлено листом від 14.05.2026 № 1300-0304-8/76550.

20 травня 2026 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 380/13714/25.

02 червня 2026 року головним державним виконавцем Відділу ПВР винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81148174 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Листами від 11.06.2026 № 1300-0304-5/92807 та від 16.06.2026 № 1300-0304-5/95606 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило державного виконавця про добровільне виконання судового рішення ще до відкриття виконавчого провадження та долучило копію рішення про відмову у перерахунку пенсії № 134550024979 від 13.05.2026 разом із доказами його надсилання стягувачу.

Незважаючи на отримані відомості, 23 червня 2026 року державним виконавцем Відділу ПВР у межах виконавчого провадження ВП № 81148174 винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Львівській області у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 380/13714/25 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, встановлено відсутність протиправної бездіяльності чи рішень ГУ ПФУ у Львівській області при виконанні рішення суду від 10.11.2025, оскільки орган Пенсійного фонду розглянув заяву та прийняв процесуальне рішення в межах наданої йому компетенції.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки така, на його думку, винесена з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», а тому звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні справи суд керується таким.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст.3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 1, 16, 22 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.3 ст.63 Закону №1404-VІІІ, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до ст.75 Закону №1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Водночас поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 380/13714/25 боржника не було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії, а лише зобов`язано повторно розглянути заяву та прийняти рішення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та від 23.04.2020 у справі № 560/512/19, поняття «дискреційні повноваження» означає адаптивність суб`єкта владних повноважень обирати між альтернативними варіантами правомірних рішень. Розгляд заяви та прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог заявника є одним із передбачених законом результатів розгляду такої заяви.

Незгода стягувача або державного виконавця зі змістом прийнятого боржником рішення про відмову у перерахунку пенсії не свідчить про невиконання судового рішення немайнового характеру. Оцінка законності нового рішення про відмову може бути предметом окремого судового оскарження, однак не може слугувати підставою для притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу за нібито невиконання судового рішення.

Оскільки ГУ ПФУ у Львівській області ще 13.05.2026 (тобто до відкриття виконавчого провадження 02.06.2026) прийняло рішення № 134550024979 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , резолютивна частина рішення суду від 10.11.2025 була виконана повністю.

За таких обставин у державного виконавця були відсутні об`єктивні та правові підстави для висновку про невиконання боржником рішення суду без поважних причин, а отже, оскаржувана постанова від 23.06.2026 ВП № 81148174 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, про задоволення позовних вимог шляхом скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.06.2026 ВП№81148174 про накладення штрафу у сумі 5100.00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір сплачений позивачем слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Андрея Шептицького, 10, код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 45813957), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування постанови- задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №81148174 від 23.06.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

3.Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13184885) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 45813957) судовий збір у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення (складення) до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна