Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №766/10200/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/10200/26

Номер провадження: 33/819/144/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі судді Майданіка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-11 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи, посада: старший сержант, штаб сержант 3 категорії відділення безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень. Крім того, суд постановив звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору у розмірі 665,60 грн на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, був відсутнім на військовій службі в тимчасовому розташуванні підрозділу, з 15.00 год. 30.05.2026 по 08.00 годин 02.06.2026, без поважних причин. 02.06.2026 року близько 08.00 год., ОСОБА_1 самостійно повернувся до розташування в/ч НОМЕР_1 . Жодних підтверджуючих документів, які б вказували на вагому причину відсутності не надав. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.3 ст. 172-11 КУпАП.

В постанові зазначено, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.172-11 КУпАП, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав 04 липня 2026 року шляхом надіслання на Укрпошту апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі. При цьому послався на те, що постанова є незаконною, такою, що ухвалена з порушенням норм КУпАП.

Зокрема вказав, що він не заперечує проти наявності правопорушення з його боку, однак вважає, що застосування ч.3 ст.172-11 КУпАП в його випадку суперечить нормам чинного законодавства. Визнає, що він, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , був відсутнім на військовій службі з 15:00 години 30.05.2026 по 08:00 години 02.06.2026 без поважних причин. 02.06.2026 року близько 08:00 години він, ОСОБА_1 , самостійно повернувся до розташування в/ч НОМЕР_1 . Отже, з урахуванням положень частин 3 і 4 ст.172-11 КУпАП, вважає, що за наявності кваліфікуючої ознаки вчинення правопорушення в умовах дії воєнного стану, кваліфікація дій особи за ч.3 ст.172-11 КУпАП виключається та КУпАП не передбачена. На його думку, за таких обставин дії, визначені ст.172-11 КУпАП, які вчинені як в умовах особливого періоду, так і в умовах воєнного стану не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ст.172-11 КУпАП.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що він не приймав участі у розгляді справи 23.06.2026 року, про оскаржувану постанову дізнався лише 02.07.2026 року через за стосунок "Дія".

Розглянувши клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що наведені у клопотанні обставини матеріалами справи не спростовано, причина пропуску строку апеляційного оскарження є поважною, а тому з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі змістом ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та іншими доказами.

Дані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами.

Зокрема, такий висновок суду про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується, крім, власне власними поясненнями ОСОБА_1 , наступними доказами:

– Протоколом про військове адміністративне правопорушення ОДХ № 94 від 09.06.2026 року;

– Листом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі;

– Доповіддю по факту самовільного залишення частини військовослужбовцем ОСОБА_1 ;

– Витягом із наказу (по особовому складу) від 18.09.2025 року № 69-РС;

– Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2025 року № 262;

– Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2026 року № 150;

– Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від02.06.2026 року № 153;

– Медичною характеристикою на ім`я ОСОБА_1 ;

– Копією військового квитка на ім`я ОСОБА_1 ;

– Заявою ОСОБА_1 про розгляду справи без його участі, в якій він вину визнає повністю.

Відповідно до ч.3 ст.172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Наразі дія воєнного стану продовжено.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП повністю та об`єктивно доведена зібраними по справі доказами.

Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).

Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані вимогами закону.

Зокрема, підлягають залишенню поза увагою посилання скаржника на те, що застосування ч.3 ст.172-11 КУпАП в його випадку суперечить нормам чинного законодавства з огляду на те, що дії, визначені ст.172-11 КУпАП, які вчинені як в умовах особливого періоду, так і в умовах воєнного стану не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ст.172-11 КУпАП.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що за диспозицією вказаної норми закону (ч.3 ст.172-11 КУпАП) відповідальність наступає, зокрема, саме за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби) тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах воєнного стану, а за ч.4 чт.172-11 КУпАП – саме за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану. Отже, має місце невірне тлумачення скаржником положення ст.172-11 КУпАП.

Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП (самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб).

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає, відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова – залишенню без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Майданік