Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №742/4197/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №742/4197/26

Суддя: Павлов В. Г.

Провадження № 3/742/852/26

Єдиний унікальний № 742/4197/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи – ДСНС НОМЕР_1 ДПРЧ, командир відділення; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -

за участі:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №047193, 20 липня 2026 року, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав, погрожував та вдарив її у обличчя, чим завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що між ним і дружиною 20.07.2026 р. виник звичайний побутовий конфлікт, який не супроводжувався будь-яким фізичним чи психологічним насильством. За його словами, виклик працівників поліції був зумовлений емоційним станом дружини після сімейної сварки.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні також заперечила факт вчинення щодо неї домашнього насильства з боку чоловіка. Пояснила, що під час виклику поліції перебувала у стані сильного емоційного збудження через побутовий конфлікт, а первинні письмові пояснення та заяву надала за порадою працівників поліції, які прибули на виклик. Зазначила, що фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності, будь-якої фізичної чи психологічної шкоди їй завдано не було, жодних претензій до чоловіка вона не має.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши та оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та надав пояснення по суті справи. Потерпіла ОСОБА_2 , будучи безпосередньо допитаною судом, категорично заперечила факт вчинення щодо неї домашнього насильства. Вона пояснила, що між нею та чоловіком виник звичайний побутовий конфлікт, однак будь-якого фізичного чи психологічного насильства щодо неї не вчинялося. Потерпіла наголошувала, що під час прибуття працівників поліції вона перебувала у стані сильного емоційного збудження, а первинні письмові пояснення та заяву надала за порадою працівників поліції, при цьому викладені у них відомості не повністю відповідали фактичним обставинам події. Також зазначила, що будь-якої психологічної чи фізичної шкоди їй завдано не було, жодних претензій до чоловіка вона не має.

Факт зміни потерпілою своєї позиції не є безумовною підставою для закриття провадження. Однак у цій справі первинні письмові пояснення не підтверджені жодним іншим незалежним доказом, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи.

Суд перевірив первинні письмові пояснення потерпілої та її показання, надані безпосередньо у судовому засіданні, у сукупності з іншими матеріалами справи. При цьому суд враховує, що відповідно до принципу безпосередності саме показання, надані під час судового розгляду, підлягають оцінці разом з іншими доказами, а самі по собі первинні письмові пояснення не можуть мати наперед встановленої доказової сили.

Зокрема, органом поліції не надано відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, пояснень свідків чи очевидців події, медичних документів або інших матеріалів, які б підтверджували застосування фізичного чи психологічного насильства або заподіяння шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи, а лише фіксує обставини, які, на думку посадової особи, свідчать про вчинення адміністративного правопорушення. Обставини, викладені у протоколі, підлягають обов`язковій перевірці судом та повинні підтверджуватися іншими належними й допустимими доказами.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами можуть бути будь-які фактичні дані, однак вони повинні бути належними, допустимими та достатніми для встановлення обставин правопорушення. Сукупність доказів повинна виключати обґрунтовані сумніви щодо наявності події правопорушення та винуватості особи.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок доказування обставин, які підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення, покладається на орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Проте у даному випадку органом поліції не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували обставини, викладені у протоколі. Суд не вправі підміняти собою орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та самостійно відшукувати чи збирати докази винуватості особи. Неналежне виконання органом поліції обов`язку щодо збирання доказів не може бути усунуте судом під час розгляду справи.

Оцінюючи всі досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що органом поліції не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ні подію адміністративного правопорушення, ні наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Первинні письмові пояснення потерпілої, які стали підставою для складання протоколу, були нею спростовані під час безпосереднього допиту в судовому засіданні та не підтверджені жодними іншими об`єктивними доказами.

За таких обставин суд не має правових підстав визнати доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, а всі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до ст.62 Конституції України тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1, 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.Г.Павлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua