Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №734/2070/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2070/26

Провадження № 3/734/1250/26

ПОСТАНОВА

іменем України

06 серпня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – Чумак Н.М.,

захисника – адвоката Лобікова Д.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с-щі Козелець справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.05.2026 року серії ЕПР1 №662615, 10.05.2026 20:52:00 с. Кіпті, дорога М01 97 км, 10.05.2026 о 20 год. 52 хв. по дорозі М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 97 км, с. Кіпті, водій ОСОБА_1 керував ТЗ AUDI А3 днз НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя та розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога в Козелецька ЛІЛ відмовився, у разі відмови про відповідальність був попереджений, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк., чи ін.. сп`яніння або щодо вживання лікарськи. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що він займається волонтерством, підвозить військовим дрони, запчастини до них, того вечора він повертався зі НОМЕР_2 окремої механізованої бригади і був зупинений на посту. Під час зупинки видимість вже була погана, сутеніло і йшов невеликий дощ і людину чітко роздивитися вже було важко. Коли попросили вийти з автомобіля і відкрити багажник, він чомусь природно занервував, але почував себе добре, алкоголю і наркотичних речовин він не вживав. Ніхто в очі йому не світив і не перевіряв зіниць, ніяких ознак наркотичного сп`яніння в нього не було, тому він і не бажав проходити огляд, він поспішав додому в м. Київ, і тому це ще була одна з причин відмови, так як він би не встиг добратися до дому, а він не міг не приїхати до дому. Він спортсмен, майстер спорту України міжнародного класу, завоював 11 медалей на різних міжнародних змаганнях по плаванню, його ім`я є у вікіпедії, не вживає ніяких наркотичних речовин, він постійно проходив допінг контролі.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні надав письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а також пояснив, що як складали направлення і рапорт, на відео не зафіксовано. Це була провокація зі сторони працівників поліції, не вбачається тремтіння рук, зміни обличчя, зіниці очей не перевіряли. ОСОБА_1 спортивний чемпіон, веде здоровий спосіб життя, це його життєва позиція.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази по справі та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3, 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України 09.11.2025 № 1452/735 (далі в межах даного тексту «Інструкція»:

Ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

-наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

-звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 10.05.2026 року серії ЕПР1 №662615, як одну з ознак наркотичного сп`яніння виявлених у ОСОБА_1 зазначено «розширені зіниці очей, які не реагують на світло», але така ознака відсутня в Інструкції, а є ознака «дуже розширені зіниці, які не реагують на світло».

Під час дослідження відеозапису зі службового п/в № 473268, який доданий як доказ, встановлено, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 співробітниця поліції під час спілкування з нимзапитує, чи не вживав він спиртні чи інше, на що він відповів, що не вживав, далі в розмові працівниця поліції говорить, що в нього руки тремтять і шкіра така бліда на обличчі, потім на відео чутно, що просить ОСОБА_1 закрити очі, а потім відкрити і говорить «зіниці трошки розширені, відео фіксація огляду очей відсутня, будете згодні проїхати до лікаря нарколога» на що він не погоджується так як, говорить, що поспішає до дому до дружини і дитини і також говорить, що немає в нього ніяких ознак наркотичного сп`яніння, він пізно виїхав від хлопців і трохи втомлений.

Даючи аналіз даному відеозапису, суд зазначає, що поліцейською чітко не озвучено жодної ознаки наркотичного сп`яніння визначеної Інструкцією, тобто співробітниця поліції говорить, що руки тремтять, але однією із ознак наркотичного сп`яніння згідно Інструкції є виражене тремтіння пальців рук, а не руки тремтять, але дана ознака не називається. Також співробітниця поліції говорить, що шкіра така бліда на обличчі, але згідно Інструкції однією із ознак наркотичного сп`яніння є почервоніння обличчя або неприродна блідість, дана ознака визначена Інструкцією також не називається. Крім того, на відеозаписі видно, на той час доби природне освітлення було не значене, були сутінки і ОСОБА_1 освітлюється штучним освітленням, що також могло вплинути на колір шкіри його обличчя в залежності від кольору та яскравості штучного джерела освітлення. На відеозаписі не зафіксовано, як саме проводився огляд зіниць очей ОСОБА_1 співробітницею поліції, а тільки чутно, що вона просить закрити, а потім відкрити очі і говорить, що «зіниці трошки розширені», але згідно Інструкції однією із ознак наркотичного сп`яніння є звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, але дана ознака наркотичного сп`яніння згідно Інструкції, не називається.

Отже не назвавши ні однієї з ознак наркотичного сп`яніння, визначених Інструкцією, та отримавши відповідь від водія, що він нічого забороненого не вживав, співробітниця поліції пропонує проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, але ОСОБА_1 відмовляється, та неодноразово говорить, що в нього немає ніяких ознак наркотичного сп`яніння і він поспішає до дому, так як йому потрібно встигнути до комендантської години.

Згідно ч. 2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже згідно Інструкції, поліцейський може вимагати пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння лише за наявності об`єктивних ознак такого сп`яніння, а з відеозапису встановлено, що поліцейська не назвавши жодної ознаки наркотичного сп`яніння водія, визначених Інструкцією, не склавши на той час направлення на медичний огляд водія з зазначенням ознак наркотичного сп`яніння визначених Інструкцією, озвучуючи свої суб`єктивні припущення без належного фіксування конкретних ознак, пропонує водієві проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є порушенням Інструкції і не створює для водія законного обов`язку проходити такий огляд, так як диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду в установленому законом порядку, але так як поліцейською на той час не було названо жодної з ознак наркотичного сп`яніння у водія, визначених Інструкцією, і тому вимога працівника поліції про проходження такого огляду не може вважатися законною.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 3 Конституції України Людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Тобто, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». П. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Гурепка проти України» від 08.07.2010, суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції та, відповідно, й ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції. Крім того, у п. 21 рішення «Надточій проти України» від 15.05.2009, Суд зазначає, що (український) Уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, - є частиною національного законодавства України.

Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Тому, суд вбачає необхідність розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обвинувачення за вказаною правовою нормою, з усіма гарантіями, закріпленими в ст. 6 Конвенції та ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

З огляду на викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні фактичні дані, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В рішенні «Коробов проти України» від 21.07.2011 ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджуються зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В даному випадку суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

За наведених вище обставин, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь, тому справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 266, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Постанова в повному обсязі виготовлена 07 серпня 2026 року.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО