Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №380/2479/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 рокусправа № 380/2479/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Радехів) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Ухвалою від 16.02.2026 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: «…Під час перегляду електронного військово-облікового документа, сформованого 13.01.2026 року в мобільному додатку «Резерв+», встановлено, що відомості про Позивача продовжують обліковуватися як такі, що перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ). При цьому категорія обліку визначена як «військовозобов`язані», тоді як з урахуванням виключення Позивача з військового обліку у 2013 році у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, належною категорією має бути «невійськовозобов`язані»… З метою усунення виявлених невідповідностей Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою від 17.01.2026 року про внесення до Реєстру достовірних відомостей щодо його виключення з військового обліку військовозобов`язаних. Однак листом №2/599 від 20.01.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що відповідно до відомостей АІТС «Оберіг» Позивач перебуває на військовому обліку у вказаному підрозділі. Крім того, у листі наведено загальні положення статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» щодо взяття на військовий облік осіб чоловічої статі шляхом інформаційної взаємодії між державними реєстрами. Також Відповідачем рекомендовано Позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення персональних та військово-облікових даних…».

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Статтею 32 Закону №2232-ХІІ у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), було визначено, що військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку. Запас військовозобов`язаних згідно зі статтею 28 Закону №2232-ХІІ у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов`язаних. Військовозобов`язані, які перебували у запасі та мали військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділялися на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років. При цьому граничний вік перебування в запасі другого розряду був граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27 березня 2014 року №1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону №2232-ХІІ та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»» від 22 липня 2014 року №1604-VII - до 60 років. В свою чергу, приписи Закону №2232-ХІІ про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, змін не зазнали. Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-ХІІ позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.

При проведення звірки з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС “Оберіг” та облікової картки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач надіслав відповідь на відзив, у якому стверджує: «…станом на 2013 рік позивач підлягав виключенню з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі та відповідно мав набути статусу невійськовозобов`язаного. Проте відповідачем не було вчинено жодних дій щодо внесення відповідних відомостей до реєстру, внаслідок чого позивач безпідставно продовжує обліковуватися як військовозобов`язаний…».

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та просить суд задовольнити позов.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України був звільнений у запас 11.05.1993 року у зв`язку із закінченням строку проходження строкової військової служби та поставлений на військовий облік.

У подальшому, після досягнення 40-річного віку, тобто граничного віку перебування в запасі відповідно до приписів частин 2, 4 статті 28, пункту 4 частики 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній станом на 01.02.2013 року), позивач підлягав виключенню з військового обліку.

Позивач вважав себе виключеним із військового обліку .

У січні 2026 року після формування в мобільному додатку «Резерв+» електронного військово-облікового документа, який створюється на підставі відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 встановлено відсутність у Реєстрі відомостей про його виключення з військового обліку.

Так із електронного військово-облікового документа, сформованого 13.01.2026 в мобільному додатку «Резерв+», слідує, що щодо позивача наявні відомості, що він є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 (Радехів).

Із метою внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач 17.01.2026 звернувся із відповідною заявою до відповідача, у якій просив:

«… 1. Внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про моє виключення з військового обліку.

2. Уточнити/виправити дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та усунути некоректне відображення статусу щодо перебування на обліку та порушення правил військового обліку.

3. Повідомити мене про результати розгляду цієї заяви та надану відповідь направити на вказану мною електронну адресу та поштову адресу ( АДРЕСА_1 , інд. НОМЕР_1 )…».

Відповідач надіслав позивачу лист від 20.01.2026 № 2/529, у якому зазначив:

«… В процесі вивчення надісланих документів, а саме копії військового квитка серії НОМЕР_2 встановлено, шо Ви з 19.05.1999 року перебуваєте на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомостей про виключення з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного ВІКУ перебування у запасі у військовому квитку не зазначено.

Відповідно до пункту 14-3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 ( зі змінами) вбачається, що громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Зазначаю, що згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС “Оберіг” Ви перебуваєте на військовому обліку військовозобов`язаних у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи вищевказане, з метою внесення/виключення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, рекомендую особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військовообліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів…».

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі, суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст. 65 Конституції України).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" № 65/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому приписами ч. 7 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відтак територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі Положення № 154 від 23.02.2022).

Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, у зв`язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідача здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов`язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Частиною шостою статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено підстави виключення з військового обліку.

Так, згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Відповідно до п. 2 Положення № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Виключення з військового обліку військовозобов`язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком № 1487 (до 05.01.2023 Порядком № 921) передбачена обов`язкова особиста присутність військовозобов`язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного).

Законодавством встановлено, що виключення військовозобов`язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень статті 1 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень статті 2 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Статтею 16 вказаного Закону, внесено зміни в ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу", а саме частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 38, ст. 324; 2015 p., № 22, ст. 151) викладено в такій редакції: " 1.Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачає, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частина друга статті 3 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:

- уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру;

- оперативні командування;

- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

- Центральне управління Служби безпеки України;

- відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України;

- відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.

Частина шоста статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачає що органи адміністрування Реєстру:

1) здійснюють аналітичну обробку даних;

2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;

3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.

Тобто сам Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" визначає та покладає певні права та обов`язки на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

За правилами частин 5-10 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Із аналізу неведених правових норм слідує, що відповідач є органом ведення реєстру, і на нього покладений обов`язок забезпечення ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Разом із тим позивач має право звернутись до органу ведення реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Із матеріалів справи слідує, що позивач у визначений законом спосіб звернувся до відповідача із мотивованою заявою та повідомив про невідповідність внесеної до Реєстру інформації , наявній у його військово-облікових документах та просив її виправити. Разом із заявою надав підтверджуючі документи.

Разом із тим відповідач не розглянув його заяву по суті, обмежившись відпискою про необхідність особистого прибуття позивача.

Суд зауважує, що Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не передбачений порядок подання документів для внесення даних до Реєстру "Оберіг".

Також Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" не передбачено особисту присутність заявника під час розгляду його заяви щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Тому, відповідач може здійснювати розгляд справ без особистого прибуття позивача, а за поданими документами та документами, які містяться в розпорядженні відповідача .

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду по-суті заяви позивача від 17.01.2026.

Належним способом захисту порушеного права у цій справі є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 17.01.2026 по-суті.

Разом із тим суд відмовляє позивачу у задоволенні решти позову, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а відповідач по суті заявлені позивачем у заяві питання не розглянув.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 17.01.2026 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) від 17.01.2026.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Радехів) (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна