Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №280/6199/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2026 року Справа № 280/6199/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», оформлену витягом з протоколу засідання комісії щодо розгляду документів стосовно можливості виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 №12 від 28 березня 2026 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України видати наказ, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн. гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 29.11.2021 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, та був призваний у віці до 25 років, брав безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій. Вважає, що зазначена сукупність обставин надає право позивачу на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Однак відповідно до витягу з протоколу засідання комісії щодо розгляду документів стосовно можливості виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 28.03.2026 позивач не підпадає під категорію військовослужбовців, які наділені правом на призначення одноразової грошової винагороди на підставі постанови КМУ №153, в частині кількості днів ведення бойових дій в районах ведення бойових дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою. Враховано, що позивач приймав участь у бойових діях 99 днів, тобто менше 6 місяців, отримав травму пов`язану із захистом Батьківщини. З такою відмовою позивач не згоден, у зв`язку з чим був вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

26.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/6199/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 27.07.2026 за вх. №42307. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що положення Постанови КМУ №153 передбачають обов`язкову умову для отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1 мільйона гривень щодо безпосередньої участі особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025. Посилається на те, що поняття «безпосередня участь у бойових діях» та «безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України» не є тотожними. Вважає, що виняток щодо виплати винагороди у повному обсязі військовослужбовцям, які отримали поранення та брали участь у бойових діях менше шести місяців, не поширюється на осіб, які були прийняті на військову службу за контрактом із числа військовослужбовців строкової служби. Також зазначено, що військова частина діяла виключно в межах наданих законом повноважень і не має права розширювати перелік підстав для виплати винагороди. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подачі відзиву на позовну заяву у зв`язку із залученням юридичного відділення до виконання бойових (спеціальних) завдань.

У зв`язку з викладеними відповідачем обставинами, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на подачу відзиву на позовну заяву та поновити його.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 29.11.2021 по 29.02.2024 проходив строкову військову службу військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

09.06.2022 позивачем отримано мінно-вибухову травму, пов`язану із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою №1211/К від 05.10.2023, виданої військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Запорізькій області".

01.03.2024 між позивачем та відповідачем укладено контракт, відповідно до якого позивач приймається на військову службу Національній гвардії України. На момент підписання контракту позивачу виповнилось 20 років.

Відповідно довідки від 20.03.2026 №1898 військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій, Донецькій, Харківській області в періоди: 24 по 28 лютого 2022 року, з 01 по 31 березня 2022 року, з 01 по 30 квітня 2022 року, з 01 по 31 травня 2022 року; за 01, 02, з 05 по 08 червня 2022 року; з 11 по 31 березня 2024 року; з 01 по 14 квітня 2024 року; з 24 по 30 червня 2024 року; з 01 по 31 липня 2024 року; з 21 по 31 серпня 2024 року; з 01 по 30 вересня 2024 року; з 01 по 06 серпня 2024 року; з 01 по 31 жовтня 2024 року; з 01 по 25 листопада 2024 року; з 17 по 18, з 21 по 22, з 25 по 26, з 29 по 30 квітня 2025 року; з 03 по 04, з 07 по 08, з 11 по 12, з 15 по 16, з 19 по 20, з 27 по 28, за 31 травня 2025 року; 3 02 по 03, з 06 по 07, з 10 по 11, з 14 по 15, з 18 по 19, з 22 по 23, з 26 по 27, за 30 червня 2025 року; за 01, з 04 по 05, з 08 по 09, з 12 по 13, з 16 по 17, з 20 по 21, з 24 по 25, з 28 по 29 липня 2025 року; за 01, 17, 21, 25, 29 серпня 2025 року; за 02, 04, 06, 08, 12, 16 вересня 2025 року; за 16, 20, 24, 28 жовтня 2025 року; на 01, 05, 09, 17, 21, 25, 27, 29 листопада 2025 року.

Відповідно витягу з протоколу засідання комісії щодо розгляду документів стосовно можливості виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 №12 від 28.03.2026 позивачу було відмовлено у включенні до проєкту наказу на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 року №153.

В ході дослідження підстав для призначення позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн згідно Постанови №153 було враховано, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях лише протягом 99 днів, тоді як решту 189 днів він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. З сукупності документів наданих на розгляд комісії вбачається, що військовослужбовець приймав безпосередню участь у виконанні бойових завдань сумарною кількістю 288 днів. З них - у веденні бойових дій в районах ведення бойових дій строком 99 днів з 01.03.2022 по 02.06.2022 (94 днів), з 05.06.2022 по 09.06.2022 (5 днів), що підтверджено витягами з ЖБД 1 боп 15 броп за 01.03.2022, за 02.06.2022, за 05.06.2022, за 09.06.2022. Щодо решти 189 днів, комісією встановлено, що військовослужбовець в період з 11.03.2024 по 14.04.2024 (35 днів), з 24.06.2024 по 06.08.2024 (44 днів), з 08.08.2024 по 25.11.2024 (110 днів) перебував у районах ведення бойових дій, однак не приймав безпосередньої участі у бойових діях, а приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Інших зафіксованих фактів ведення військовослужбовцем бойових дій в районах бойових дій не виявлено.

Враховано, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом з числа осіб, які проходили строкову військову службу, а тому за змістом абзаців 6 та 7 пункту 4 Постанови № 153 на військовослужбовців, які перейшли зі строкової служби на контрактну, не передбачено виплату винагороди у повному розмірі лише з підстави отримання поранення, якщо вони не відповідають іншим критеріям, визначеним абзацом другим пункту 4 Постанови №153.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на момент розгляду даної справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту – Закон України № 2232-ХІІ).

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою ст. 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)).

За правилами ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінетом Міністрів України 11.02.2025 прийнято постанову № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", яка набрала чинності 13.02.2025 (далі - Постанова № 153).

Згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі експериментальний проект) (пункт 1 Постанови №153).

Підпунктом 1 п. 3 постанови КМУ №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до п. 4 постанови КМУ №153 в редакції станом на 08.04.2025 та на 07.08.2025 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

В подальшому, 07.08.2025 до Постанови № 153 внесено зміни згідно Постанови КМУ № 942 від 30.07.2025, та викладено пункт 4 в наступній редакції:

"Установити, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання."

Аналізуючи вищевказані положення пункту 4 Постанови № 153 (в редакціях як на час її прийняття, так і з урахуванням вищевказаних змін), суд зазначає, що для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої вказаними нормами, мають бути дотримані такі умови:

- громадянин України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, мав бути прийнятий (в тому числі за контрактом) або призваний на військову службу у віці до 25 років під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»;

- така особа проходить військову службу (станом на момент набрання чинності вказаною постановою) та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора;

- вказана особа не входить до кола військовослужбовців, які визначені абзацом п`ятим пункту 4 Постанови № 153, яким винагорода не виплачується;

- відсутності притягнення до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень строку дії яких не закінчився.

При цьому, розмір вказаної грошової винагороди залежить від строку безпосередньої участі вищевказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та інших обставин, а саме:

- якщо такий строк сукупно становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, то одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах виплачується у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк сукупно становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153 у зв`язку із наявністю у вказаних військовослужбовців захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі, тобто також у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк сукупно становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153 та за відсутності наведених вище обставин щодо захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Зважаючи на внесені Постановою № 942 зміни до Постанови №153, суд відмічає, що законодавець у такий спосіб усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.

Позаяк, інше тлумачення приписів Постанови №153, на переконання суду, не відповідало б меті прийняття Постанови №153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та мало б ознаки дискримінації.

Як свідчать матеріали справи позивач:

- в період дії воєнного стану перебував на строковій військовій службі, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнних (бойових) дій строком 99 днів з 01.03.2022 по 02.06.2022 (94 днів), з 05.06.2022 по 09.06.2022 (5 днів), отримав поранення при виконанні бойових завдань 09.06.2022;

- в період дії воєнного стану в 20-річному віці (01.03.2024) уклав контракт про проходження військової служби;

- не притягався до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.

При цьому, судом враховується, що Постановою №153 в редакції Постанови № 942 від 30.07.2025 не встановлено обов`язкової умови, що безпосередня участь у бойових діях в районі ведення воєнних (бойових) дій та отримання поранення при виконанні бойових завдань мають бути саме після укладання контракту про проходження військової служби під час воєнного стану. В тому числі, вищезазначені положення не виключають можливості врахування факту безпосередньої участі у бойових діях та отримання поранення при виконанні бойових завдань, набутих під час проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідач посилається на абзац 6,7 пункту 4 Постанови №153, якими, на його думку, виключено зменшення необхідної кількості днів безпосередньої участі у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій через отримання поранень (травм, контузій, каліцтв) під час такої участі.

З приводу зазначеного суд наголошує, що абзацом 4 пункту 4 Постанови №153 передбачено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Норми абзацу 4 та абзаців 6,7 пункту 4 Постанови №153 не є взаємовиключними, та не передбачають відсутність у військовослужбовців права на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 грн у повному обсязі, які до укладання контракту про проходження військової служби проходили строкову військову службу, через участь бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постанови №153.

Отже, враховуючи той факт, що позивач не досяг 25 років станом на день укладання контракту про проходження військової служби, контракт було укладено у період дії на території України воєнного стану, позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, та має травми та поранення, одержані під час захисту Вітчизни, позивач має право на виплату винагороду в повному обсязі відповідно до пункту 4 абзацу 4 Постанови №153.

Таким чином, дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 грн відповідно до Постанови №153 суд вважає протиправними.

Належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача здійснити виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 грн, передбаченої абзацом 4 пунктом 4 Постанови №153.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат в цій частині на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 10.08.2026.

Суддя М.С. Лазаренко