Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №260/2115/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2115/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Плеханової З.Б. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Синевирська сільська рада (вул. Без назви, 1066, с. Синевир, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90041)

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пересоляк Олександр Сергійович звернувся через Електронний суд до ЗОАС в інтересах ОСОБА_1 (ордер Серія АО №1226558 виданий 31.03.26 року) до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Синевирської сільської ради, в якому просить :

Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Синевирської сільської ради (Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Синевир, буд. 1066, ЄДРПОУ: 04350889).

2. Визнати протиправною та скасувати рішення XLI сесії VIII скликання Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області №68 від 05 березня 2026 року про розгляд заяви щодо затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Синевирську сільську раду Хустського району Закарпатської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшою передачею ділянки у приватну власність, загальною площею 0,1830 га, з кадастровим номером 2122487200:02:015:0023 та цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

4. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 30 грудня 2025 року ОСОБА_1 подала до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшою передачею ділянки у приватну власність, загальною площею 0,1830 га, з кадастровим номером 2122487200:02:015:0023 та цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням XLI сесії VIII скликання Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області №68 від 05 березня 2026 року ухвалено відтермінувати затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність загальною площею 0,1830 га, кадастровий номер 2122487200:02:015:0023, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (одна друга) частки), гр. ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_4 ), у зв`язку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів та затвердження генерального плану населеного пункту.

Оскільки позивачем у встановленому законом порядку було розроблено та подано на затвердження до відповідача технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, та відсутні підстави для відмови Синевирською сільською радою в затвердженні технічної документації ОСОБА_1 , то відповідач протиправно поставив реалізацію права позивача у залежність від обставин, які не передбачені законом як підстави для відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою.

03 квітня 2026 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 03.04.2026 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.

Також, вказаною ухвалою судом було зобов`язано позивача(представника позивача) надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали заяву з додатками, яку позивачка подала відповідачу 30 грудня 2025 року із датою та номером реєстрації у відповідача або поштовим повідомленням про вручення, а також зобов`язано відповідача надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали заяву з додатками, яку позивачка подала відповідачу 30 грудня 2025 року із датою та номером реєстрації у відповідача або поштовим повідомленням про вручення; рішення , прийняте за результатами розгляду заяви , яку позивачка подала відповідачу 30 грудня 2025 року; протокол засідання , на якому було прийняте рішення за результатами розгляду заяви, яку позивачка подала відповідачу 30 грудня 2025 року; докази оприлюднення порядку денного із зазначенням питання розгляду заяви позивачки та докази оприлюднення самого рішення за результатами розгляду заяви позивачки від 30 грудня 2025 року.

07 квітня 2026 року від відповідача надійшли витребовувані судом докази.

09 квітня 2026 року від представника позивача надійшли витребовувані судом докази.

(В період з 08.06.26 по 17.07.26 року суддя перебувала у щорічній відпустці).

Обставини встановлені судом.

У липні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Синевирської сільської ради з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказану заяву розглянуто і рішенням ХХХ сесії VIII скликання Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 29 жовтня 2024 року №47 «Про розгляд заяви щодо затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у затвердженні зазначеної технічної документації в зв`язку з тим, що згідно технічної документації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в загальну площу входить «під`їзна дорога» до домогосподарства ОСОБА_3 , яка виділена рішенням Синевирської сільської ради Міжгірського району №33 від 01.12.2023 року.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року, яке набрало законного сили 27 жовтня 2025 року, у справі №260/3206/25 за позовом ОСОБА_2 до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_4 , позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження меж земельної ділянки ОСОБА_4 з суміжними землекористувачами та під`їзної дороги» від 01 грудня 2023 року №33.

Визнано протиправним та скасовано рішення Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області «Про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд ОСОБА_4 » від 09 лютого 2024 року №15.

30 грудня 2025 року позивач подала до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області заяву, у якій просила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшою передачею ділянки у приватну власність, загальною площею 0,1830 га, з кадастровим номером 2122487200:02:015;0023 та цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням XLI сесії VIII скликання Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області №68 від 05 березня 2026 року ухвалено:

« 1. Відтермінувати затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність загальною площею 0,1830 га, кадастровий номер 2122487200:02:015:0023, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (одна друга) частки), гр. ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_3 ), у зв`язку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів та затвердження генерального плану населеного пункту.

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, планування території, будівництва, управління майном та архітектури.

Позивач вважаючи, оскаржуване рішення протиправним, звернулася з даним позовом до суду.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано статтею 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Відповідно до частини1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі: проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об`єднання земельних ділянок.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання документації із землеустрою приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина 6 статті 123 ЗК України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування здійснюються: затвердження документації із землеустрою; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва (частина 12 статті 123 ЗК України).

Підставою відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (частина 15 статті 123 ЗК України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 16 статті 123 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у користування належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Як встановлено матеріалами справи, рішення відповідача про затвердження проекту землеустрою не було прийняття у зв`язку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів та затвердження генерального плану населеного пункту.

При цьому, єдине виключення у формі прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою можливе лише у разі, якщо такий проект не відповідає вимогам законів та підзаконних нормативно - правових актів. Така форма відмови повинна містити обґрунтування щодо невідповідності проекту землеустрою вимогам законодавства.

Однак, з оскаржуваного рішення відповідача про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки позивача не вбачається, що сільська рада розглядала питання невідповідності вказаного проекту землеустрою вимогам законодавства.

Водночас, з урахуванням вимог частини 6 та 15 статті 123 ЗК України, така відмова суб`єкта владних повноважень має бути мотивована у рішенні місцевої ради і може бути прийнята лише за підстав невідповідності проекту землеустрою чинному законодавству.

Як видно із наведених норм, стаття 123 ЗК України містить виключний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд переконаний, що відповідач, в силу вимог ЗК України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в затвердженні проекту.

При цьому відповідач повинен навести вичерпні мотиви відмови у затвердженні проєкту землеустрою.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання.

При цьому, рішення відповідача №68 від 05 березня 2026 не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, в контексті статті 123 ЗК України у відповідача відсутні повноваження щодо відтермінування затвердження технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність, а відтак рішення відповідача №68 від 05 березня 2026 є протиправними та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, з врахуванням статті 9 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 30 грудня 2025 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшою передачею ділянки у приватну власність, загальною площею 0,1830 га, з кадастровим номером 2122487200:02:015;0023 та цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Обираючи правильний спосіб захисту порушених прав позивача, суд враховує що за своєю правовою природою повноваження відповідача щодо затвердження проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

З урахуванням того, що відповідач, розглядаючи питання про затвердження проекту землеустрою та приймаючи рішення, здійснює дискреційні повноваження, то суд застосовує абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України, відповідно до якого у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 31 березня 2026 року №7726-3035-8190-2650.

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Синевирської сільської ради (вул. Без назви, 1066, с. Синевир, Хустський р-н, Закарпатська обл.,90041, код ЄДРПОУ 04350889) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати рішення XLI сесії VIII скликання Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області №68 від 05 березня 2026 року про розгляд заяви щодо затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 30 грудня 2025 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшою передачею ділянки у приватну власність, загальною площею 0,1830 га, з кадастровим номером 2122487200:02:015;0023 та цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ..

4. Зобов`язати Синевирську сільську раду Хустського району Закарпатської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 грудня 2025 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за результатами розгляду якої прийняти рішення з врахуванням правової оцінки наданої судом.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області (90041, Закарпатська область, Хустський район, с. Синевир, 1066, код ЄДРПОУ 04350889) судові витрати у розмірі 1064,96 грн.

У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова