Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №240/9944/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/9944/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом, у якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка оформлена у відповіді ГУ ПФУ в Житомирській області 25.12.2025 р. вих. №0600-0214-8/114830;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка оформлена у рішенні ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 16.12.2025 р. №064150019597;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 10 грудня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому неправомірно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах. Згідно записів в його трудовій книжці він відпрацював більше 20-ти років трактористом-машиністом у місцевому колгоспі села Кириївка Любарського району та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції. Вказаний колгосп в різні періоди часу носив різне найменування та організаційно-правову форму, що також підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці. Відповідачі, відмовляючи у призначенні пенсії, дійшли хибного висновку про ліквідацію останнього місця роботи позивача, оскільки у підприємства є правонаступник - ТОВ "Хмільницьке". Щодо незарахування до його страхового стажу періоду проходження строкової служби з 22.11.1988 по 05.09.1989 позивач зазначив, що повноваження щодо заповнення військового квитка покладені на відповідних посадових осіб районних (міських) військових комісаріатів, а недоліки записів чи їх оформлення у військовому квитку не можуть бути підставою для неврахування стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту проходження військової служби, а не правильність ведення записів.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Житомирській області, згідно якого представник відповідача вказав, що заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуло ГУ ПФУ в Сумській області та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зокрема, відповідно документів, доданих до заяви, до пільгового стажу роботи позивача на посаді тракториста-машиніста у сільському господарстві не зараховано:

- періоди роботи з 1989 по 2000, відповідно архівної довідки від 07.02.2023 №41, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку №637, зазначена посада не відповідає посаді пункту 3 частині 2 статті 114 Закону №1058, окрім того СТОВ «Авангард» є ліквідованим;

- періоди роботи з 21.03.2011 по 22.01.2018 та з 12.02.2022 по 14.02.2022 на посаді тракториста-машиніста, так як вищезазначені періоди роботи не підтверджено первинними документами.

Зазначено, що згідно акту перевірки від 04.12.2025 №0200-0902- 1/8519 довідки про підтвердження трудового стажу від 09.10.2025 №1592, яка видана ТОВ «Хмільницьке» позивачу рекомендовано надати нову довідку, яка долучена до матеріалів електронної пенсійної справи та видана Агропромхолдингом АСТАРТА-КИЇВ. Інформація про те, що ТОВ «Хмільницьке» входить до складу Агропромхолдингу АСТАРТА-КИЇВ, не надавалась. Також долучена нова довідка від 04.12.2025 №289/к не відповідає додатку 5 Порядку №637.

Також до страхового стажу не зараховано період проходження військової строкової служби з 22.11.1988 по 05.09.1989 згідно військового квитка від 22.11.1988 НОМЕР_1 , оскільки запис про закінчення служби не завірено підписом посадової особи.

Страховий стаж становить 33 роки 02 місяці 11 днів.

Пільговий стаж становить 06 років 07 місяців 17 днів, що не достатньо для призначення пенсії.

На думку представника відповідача, дії Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області є правомірними та вмотивованими, а позов - необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області правом подання відзиву не скористалося.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 10.12.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 16.12.2025 №064150019597 про відмову у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного стажу роботи на посаді тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства – 20 років.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи за архівною довідкою від 07.02.2023 №41, оскільки необхідно надати рішення комісії про підтвердження стажу на ліквідованому підприємстві.

Також до страхового стажу не зараховано період проходження строкової військової служби з 22.11.1988 по 05.09.1989 згідно військового квитка НОМЕР_2 , оскільки запис про закінчення служби не завірено підписом посадової особи.

Страховий стаж позивача становить 33 роки 2 місяці 11 днів, пільговий стаж - 6 років 7 місяців 17 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

У пункті 1 роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства", яке було надане до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який є чинний і сьогодні у незмінній редакції, зазначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи, зокрема з копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 ОСОБА_1 , судом встановлено, що:

з 01.12.1989 позивача зараховано в члени колгоспу «Ленінський шлях»;

20.02.1993 – звільнений з членів колгоспу;

20.02.1993 – зарахований в члени КСП «Авангард» (правонаступник колгоспу «Ленінський шлях»);

20.02.2000 – звільнений з членів КСП «Авангард»;

20.02.2000 – зарахований на роботу в СТОВ «Авангард» (правонаступник КСП «Авангард»);

21.01.2004 – вивільнений з роботи в СТОВ «Авангард», у зв`язку із оформленням по догляду за дитиною-інвалідом до 16 років;

21.03.2011 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста у ВП АФ «Авангард» ТОВ «Хмільницьке» (правонаступник СТОВ «Авангард»);

07.12.2011 – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

22.03.2012 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста у ВП АФ «Авангард» ТОВ «Хмільницьке»;

11.12.2012 – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

18.04.2013 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ВП АФ «Авангард» ТОВ «Хмільницьке»;

20.12.2013– звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

19.03.2014 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ВП АФ «Авангард» ТОВ «Хмільницьке»;

18.12.2014 – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

20.03.2015 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ВП АФ «Авангард» ТОВ «Хмільницьке»;

05.01.2016 – звільнений з роботи за угодою сторін;

26.03.2016 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ВП АФ «Авангард» ТОВ «Хмільницьке»;

27.12.2016 – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

15.03.2017 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ВП АФ «Авангард» ТОВ «Хмільницьке»;

22.01.2018 – звільнений з роботи за угодою сторін;

04.04.2018 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ВП «Україна-Браталів» ТОВ «Хмільницьке»;

04.12.2018 – звільнений з роботи за угодою сторін

06.03.2019 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ВП «Україна-Браталів» ТОВ «Хмільницьке»;

16.12.2019 року – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

01.02.2020 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ВП «Україна-Браталів» ТОВ «Хмільницьке»;

03.02.2020 – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

14.03.2020 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ТОВ «Хмільницьке»;

17.12.2020 – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

25.03.2021 – прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва у ТОВ «Хмільницьке»;

29.12.2021 – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

12.02.2022 – прийнятий на роботу на посаду робітника з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва у ВП «Україна-Браталів» ТОВ «Хмільницьке»;

14.02.2022 року – звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Вказаний вище трудовий стаж позивач також підтверджується довідкою ТОВ «Хмільницьке» від 09.10.2025 №1592.

Відповідно до історичної довідки, виданої Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних приміщень об`єктів комунальної власності територіальних громад Любарської селищної ради Житомирської області №41/1 від 07.02.2023, ТОВ «Хмільницьке» є правонаступником колгоспу «Ленінський шлях», який 09.03.1993 було перейменовано в КСП «Авангард», який в 2000 році перейменовано в СТОВ «Авангард», а вже СТОВ «Авангард» припинило свою діяльність у зв`язку із приєднанням до ТОВ «Хмільницьке» та стало його відокремленим підрозділом, що також додатково підтверджується довідкою ТОВ «Хмільницьке» від 27.08.2025 №1474.

Судом встановлено, що записи в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_3 щодо відомостей про роботу, кількість відроблених людино-днів на рік, встановлений мінімум трудоднів, відомості про нараховану заробітну плату внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Звертаючись до суду та до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підтвердження спеціального трудового стажу позивач надав документи, які зазначені в розписці-повідомленні до заяви про призначення пенсії.

Досліджуючи подані документи, суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача трактористом-машиністом, зазначені у наданих довідках, узгоджуються із записами у трудовій книжці.

Суд встановив, що робота позивача на посаді машиніста-тракториста була безпосередньо пов`язана з виробництвом сільськогосподарської продукції - продукції рослинництва і тваринництва, та позивач працював трактористом-машиністом протягом усього робочого року.

Головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу. За відсутності однієї з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначення вказаної пенсії неможливе.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №607/14316/16-а та від 12.12.2019 у справі №674/1579/16-а.

Стосовно незарахування до страхового стажу позивача періоду строкової військової служби суд зазначає таке.

Згiдно з пунктом "в" частини 3 cтaттi 56 Закону України "Про пенсiйне страхування" до стажу роботи зараховується вiйськова служба незалежно вiд мiсця проходження служби.

Пунктом 6 порядку № 637 визначено, що період проходження військової служби підтверджується військовим квитком або довідкою військового комісаріату, військової частини і установи системи Міноборони, МВС, МНС, Мініфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС. Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС - виданої на підставі первинних документів.

Пенсійним органом не зараховано період проходження строкової військової служби ОСОБА_1 з 22.11.1988 по 05.09.1989 згідно військового квитка НОМЕР_2 , оскільки запис про закінчення служби не завірено підписом посадової особи.

Проте, з вказаного військового квитка вбачається, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 22.11.1988 і 05.09.1989 був звільнений в запас на підставі наказу МО СССР № 260 та направлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; вказаний запис завірений печаткою ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначено дату постановки на військовий облік - 11.09.1989.

Тобто, вказане підтверджує ту обставину, що позивач проходив строкову військову службу з 22.11.1988 та 05.09.1989, яка в силу вищевказаних норм повинна бути зарахована до загального трудового стажу ОСОБА_1 .

А те, що запис про закінчення військової служби не завірено підписом посадової особи, не може впливати на реалізацію права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки обов`язок заповнення війського квитка лежить на відповідних посадових особах районних (міських) військових комісаріатів, а недоліки записів чи їх оформлення у військовому квитку не можуть бути підставою для неврахування стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту проходження військової служби, а не правильність ведення записів.

Отже, дії Головного управління ПФУ в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними, а тому рішення від 16.12.2025 №064150019597, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу, підлягає скасуванню.

Разом з тим, з огляду на викладене, не підлягає до задоволення позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оскільки вказаним пенсійним органом жодних рішень стосовно призначення позивачу пенсії не приймалося. ГУ ПФУ в Житомирській області лише повідомило його своїм листом від 25.12.2025 вих. №0600-0214-8/114830 про прийняте ГУ ПФУ в Сумській області стосовно нього рішення від 16.12.2025 №064150019597 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стосовно ж позовної вимоги зобов`язального характеру суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідачем в ході розгляду заяв позивача про призначення пенсії не виконані всі умови для прийняття відповідного рішення, а саме належно не досліджена та достовірно не встановлена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії, із зарахуванням спірних періодів, яким судом надана оцінка.

У той же час, здійснення розрахунку страхового стажу входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.

Оскільки в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням ГУ ПФУ в Сумській області, яке судом скасовано, і відповідачем в даному випадку не було належно обраховано пільговий страховий стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за віком, а суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 9 КАС України для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі заявлених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням всіх доданих до неї документів, та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів, з виходом за межі позовних вимог на підставі положень частини 2 статті 9 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Стосовно розподілу судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір в розмірі 665,60 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області пропорційно до частини задоволених вимог.

Також за змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, умовою відшкодування стороні понесених витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до приписів ст.134 та ст.137 КАС України є встановлення їх розміру згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, до матеріалів справи не надано документів, які підтверджують факт оплати позивачем наданих послуг, а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт).

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують здійснення оплати витрат на професійну правничу допомогу, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Водночас, у разі дотримання вимог, визначених статтями 134 та 139 КАС України, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про присудження на його користь витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська обл., Сумський р-н, 40009, ЄДРПОУ: 21108013) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 16.12.2025 №064150019597 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 грудня 2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням всіх доданих до неї документів та з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

10.08.26