Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №240/4532/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/4532/25

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Житомирської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Житомирської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 07 лютого 2025 року № UA-2025-01-10-003124-а (надалі - Висновок).

В обґрунтування позовних вимог позивач наполягає на безпідставності оскаржуваного Висновку, як такого, що винесений з порушенням пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) - без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, позаяк жодних пояснень з приводу констатованих відповідачем порушень процедури закупівлі "Вакцини для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини" UA-2025-01-10-003124-а, як по пункту 8 частини другої статті 21 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон № 922-VIII) (щодо мови, якою повинні готуватись тендерні пропозиції), так і по вимогам абзацу 1 пункту 28 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (надалі - Особливості) (без зазначення конкретного опису порушення), відповідач у процедурі моніторингу від замовника (позивача) не запитував, що, відповідно, зумовило й порушення пункту 3 частини другої статті 2 КАС України винесенням необґрунтованого Висновку - без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Пояснює, що у зв`язку з оновленням в системі електронних закупівель на майданчику zakupivli.pro, інформація оприлюднена на майданчику zakupivli.pro не коректно відображається на сайті prozorro.gov.ua. і доступна лише в його новій версії, чим спростовано, як доводить позивач, констатоване порушення по пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог позивача заперечує. Зазначає, що під час проведення моніторингу процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями за предметом: "Вакцина для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини", код згідно з ДК 021:2015:33600000-6-Фармацевтична продукція), за номером ID: UA-2025-01-10-003124-а встановлено, що вимоги до учасників, зазначені позивачем в тендерній документації, не відповідають вимогам законодавства у сфері закупівель, а саме, вимогам абзацу 8 пункту 28 Особливостей (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 471). Так, у пункті 10 тендерної документації та пункті 1 Додатку № 2 до тендерної документації позивачем не встановлено спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення переможця процедури закупівлі, що визначені пунктами 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей. Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922-VIII з урахуванням цих Особливостей. Своєю чергою, частиною третьою статті 22 Закону № 922-VIII встановлені вимоги, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Вказане порушення суттєво, як наполягає відповідач, впливає на результат проведеної процедури закупівлі, оскільки відповідно до підпункту 3 пункту 44 Особливостей підставою відхилення тендерної пропозиції є те, що переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей. Стверджує, що відповідачем через електронну систему закупівель 28 січня та 04 лютого 2025 року оприлюдено запити про надання пояснень. Водночас, в силу частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII це є правом, а не обов`язком Управління, тож доводи позивача є необґрунтованими. Додає, що у ході проведення моніторингу було встановлено порушення законодавства, які не вплинули на результати проведеної процедури закупівлі. Саме тому у пункті 3 розділу ІІ "Констатуюча частина" вказано лише про зобов`язання позивача вжити заходів задля недопущення аналогічних порушень у подальшому із оприлюдненням інформації про такі заходи.

Також відповідач зауважує на тому, що у позові позивач просить визнати протиправним та скасувати Висновок Управління повністю, не врахувавши правову позицію Верховного Суду у постановах від 16 серпня 2023 року у справі № 640/26943/20 та від 17 серпня 2023 року у справі № 520/14902/2020 в частині того, що наявність у висновку навіть одного не скасованого порушення унеможливлює скасування такого висновку в цілому.

З таких підстави просить суд відмовити у позові.

У відповіді на відзив позивач стверджує про безпідставність доводів відповідача, звертаючи увагу на те, що відповідно до розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізуються. Тому суттєвим, на думку позивача, є те, що відповідач у пункті 2 констатуючої частини висновку не зазначив порушення законодавства у сфері публічних закупівель із питання, що аналізував, а саме абзац 8 пункту 28 Особливостей, тож це питання, як зазначає позивач, відповідач не визначив порушенням. При цьому позивач зауважує на невідповідності заповнення Висновку: дублюванням правових норм, зазначенням у відзиві інформації констатуючої частини Висновку, якої він не містить.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підкреслює, що позивачем не оскаржується Висновок в частині встановлення іншого, аніж вказано у позові, порушення: "в порушення вимог абзацу 8 пункту 28 Особливостей в пункті 10 тендерної документації та пункті 1 Додатку № 2 до тендерної документації Замовником не встановлено спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення переможця процедури закупівлі, що визначені підпунктами 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей". Знову звертає увагу, що позивачем не наведено жодного спростування порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII та пункту 26 Особливостей. Вважає неспростовними свої доводи щодо порушення позивачем вимог пункту 8 частини 2 статті 21 Закону № 922-VIII, про що говорить те, що позивачем не заперечується, що у формі оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-01-10-003124-а відсутня інформація про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, оскільки позивач вказує, що інформація оприлюднена на майданчику zakupivli.pro не коректно відображається на сайті prozorro.gov.ua. Стверджує й про безпідставність доводів позивача щодо невідображення у пункті 2 констатуючої частини Висновку порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей, оскільки в оприлюдненому в електронній системі закупівель 07 лютого 2025 року Висновку зазначено опис всіх виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, в тому числі і порушення вимог абзацу 8 пункту 28 Особливостей, чим дотримано вимоги пункту 4 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII.

Ухвалою від 04 квітня 2025 року суд залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про вступ у справі № 240/4532/25 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Розглянувши доводи у позовній заяві та відзиві на позов, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх дослідженими доказами, вирішуючи спір у цій справі суд виходить з такого.

Суд встановив, що 10 січня 2025 року Комунальним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Житомирської міської ради оприлюднено у системі електронних закупівель на майданчику zakupivli.pro оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями закупівлю "Вакцини для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини" UA-2025-01-10-003124-а, код ДК 021:2015:33600000-6: Фармацевтична продукція.

Відповідно до наказу начальника Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Житомирській області від 27 січня 2025 року № 5-3, яким затверджено перелік процедур для здійснення моніторингу, в тому числі процедури закупівлі позивача UA-2025-01-10-003124-а, з 27 січня 2025 року по 07 лютого 2025 року відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями за предметом: "Вакцина для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини", код згідно з ДК 021:2015: 33600000-6 (Фармацевтична продукція), за номером ID: UA-2025-01-10-003124-а, очікуваною вартістю 572000,00 грн.

Результати проведеного моніторингу викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівель, затвердженому в. о. начальника Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Житомирській області Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Житомирській області 07 лютого 2025 року та оприлюдненому в електронній системі закупівель 07 лютого 2025 року.

Підставою здійснення моніторингу вказано: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, дані автоматичних індикаторів ризиків.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону № 922-VIII та вимог Особливостей, відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерної пропозиції, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору про закупівлю умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством.

Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель позивача на 2025 рік; оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями; тендерна документація, затверджена протоколом уповноваженої особи від 10 січня 2025 року № 11, тендерна пропозиція учасника ТОВ "СТМ-Фарм", протокол від 20 січня 2025 року № 17, повідомлення про намір укласти договір від 20 січня 2025 року, договір поставки товарів від 03 лютого 2025 року № 58, пояснення та документи позивача, отримані через електронну систему закупівель 30 січня 2025 року та 07 лютого 2025 року.

Моніторингом встановлено, що позивачем в порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII та пункту 26 Особливостей в оголошенні про проведення відкритих торгів не зазначено інформацію про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.

Позивачем також в пункті 16 тендерної документації встановлено розмір та умови надання переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору, а в оголошенні відкритих торгів в розділі "Розмір та умови надання забезпечення виконання договору по закупівлю", позивачем вказану інформацію не зазначено.

Також встановлено, що в порушення вимог абзацу 8 пункту 28 Особливостей у пункті 10 тендерної документації та пункті 1 Додатку № 2 до тендерної документації позивачем не встановлено спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення переможця процедури закупівлі, що визначені підпунктами 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей.

За результатами моніторингу повноти відображення позивачем інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону № 922-VIII та вимог Особливостей встановлено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII та пункту 26 Особливостей; за результатами аналізу питання дотримання позивачем законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що тендерна документація не відповідає вимогам абзацу 1 пункту 28 Особливостей.

За результатами аналізу питання дотримання позивачем законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ "СТМ-Фарм", своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень в подальшому, зокрема, шляхом притягненням до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, пункту 26 та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів позивачем.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII"Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (надалі - Закон № 2939-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України з дотриманням принципів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас, пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

При цьому, відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема (4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Приписами частини шостої статті 8 Закону 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У частині десятій статті 8 Закону 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Частиною другою статті 21 Закону № 922-VIII передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Приписами пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII обумовлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився.

З 10 вересня 2022 року набрав чинності Закон України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX "Про внесення змін до Закону № 922-VIII" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", яким розділ Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIII, зокрема, доповнено пунктом 3-7 такого змісту: установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

На виконання пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIII 12 жовтня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель. Тож з набранням чинності цією Постановою з 19 жовтня 2022 року, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, які зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922-VIII, проводять закупівлі відповідно до Закону № 922-VIII з урахуванням норм Особливостей.

За приписами підпункту 2 пункту 44 Особливостей (чинних на час виникнення спірних відносин) замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція, серед іншого, не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII.

За встановлених обставин цієї справи та наведеного правового регулювання, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на таке.

Аналізуючи докази в матеріалах справи суд доходить висновку, що вимога щодо інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, визначена обов`язковою до заповнення оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, а тому та обставина, що позивач скористався "новим дизайном сторінки тендера", як підтверджено доданими до позову доказами, заповнивши відповідну інформацію у пробній версії сторінки, яка не відображена в оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2025-01-10-003124-а, не спростовує, як слушно наголошує відповідач, порушення у такий спосіб вимог пункту 8 другої статті 21 Закону № 922-VIII та, відповідно, пункту 26 Особливостей.

Обґрунтовано відповідач наполягає й на тому, що позивачем жодним чином у пред`явленому позові не заперечуються інші виявлені порушення.

А саме, суд з`ясував, що у Висновку зазначено про те, що "Замовником у пункті 16 тендерної документації встановлено розмір та умови надання переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору. Однак в оголошенні про проведення відкритих торгів у розділі "Розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю" Замовником вказану інформацію не зазначено".

Також не безпідставно відповідач зауважує й на тому, що позивач не оскаржує того, що в пункті 10 тендерної документації та пункті 1 Додатку № 2 до тендерної документації позивачем не встановлено спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення переможця процедури закупівлі, що визначені підпунктами 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей.

Разом з тим, суд не може не погодитись з позивачем у тому, що вказівкою у пункті 2 "Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення (порушень) законодавства" розділу ІІ "Констатуюча частина" оскаржуваного Висновку про те, що "За результатами аналізу питання дотримання позивачем законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що тендерна документація не відповідає вимогам абзацу 1 пункту 28 Особливостей", враховуючи, що у абзаці 1 пункту 28 Особливостей йдеться про те, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей, - не забезпечено чіткості та конкретизації тим самим виявленого порушення.

А тому, у цьому аспекті суд звертає увагу на те, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Водночас, у цій справі суд вважає застосовним підхід, викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 520/14902/2020, за якого встановлена судом спростованість певного порушення не дозволяє констатувати незаконність оскаржуваного висновку в цілому, адже решта встановлених порушень позивачем не спростована, а за їхньої об`єктивної наявності дійти іншого висновку, ані ж той, який викладений в оспорюваному акті індивідуальної дії не видається за можливе.

Тому Верховний Суд підсумував, що "з огляду на принцип пропорційності та враховуючи співмірність виявлених порушень і наслідків, встановлених оскаржуваним висновком, навіть за відсутності порушення замовником пункту 8 частини другої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", Верховний Суд висновує, що контролюючий орган на підставі сукупності решти порушень, виявлених під час моніторингу закупівлі, правомірно склав висновок від 13 жовтня 2020 року, а касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень не встановив достатніх правових підстав для його скасування.".

За такого підходу, оскільки у цій справі позивач не заперечує та не оскаржує у пред`явленому позові інших виявлених порушень, про які йдеться у пункті 1 розділу ІІ "Констатуюча частина" Висновку та чітко їх викладено, безвідносно до формальної конкретики їх викладу у пункті 2 цього ж розділу Висновку, у суду відсутні достатні правові підстави для визнання протиправним та скасування спірного Висновку.

Не заперечуючи права на участь у процедурі прийняття спірного рішення (Висновку), відповідач правильно зауважує на тому, що в силу положень частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Тож нормою статті 8 Закону № 922-VIII відповідача не зобов`язано запитувати відповідні пояснення у замовника, відтак порушення у цій частині з боку відповідача судом не встановлено.

Натомість, цією ж нормою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Проте доказів скористання цим правом, які б могли скласти предмет судової оцінки задля перевірки, щонайменше, урахування пояснень позивача (замовника), позивачем суду не надано.

Суд також вважає, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідач правомірно зобов`язав позивача здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень в подальшому, шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону, пункту 26 та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів позивачем, не вимагаючи розірвання договірних відносин.

Розглядаючи питання правомірності зобов`язальної частини Висновку, суд ураховує, що у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 160/20791/22 та у справі № 160/20811/22 Верховний Суд вже вирішував питання щодо правомірності зобов`язальної частини висновку, згідно з якою замовника процедури закупівлі було зобов`язано вжити заходів, направлених на недопущення встановлених порушень у подальшому.

Верховний Суд у цих постановах вказав, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель. Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому. Між тим, Суд зауважив, що спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом № 922-VIII, ні Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552.

Виходячи з цього Верховний Суд виснував, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень. Попри це, Верховний Суд наголосив, що визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень "здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому", є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 320/2335/23 та від 08 травня 2025 року у справі № 160/17368/21.

Роблячи висновки у цій справі суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Сторонами не наведено суду інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатом розгляду цієї справи суд, на підставі оцінки наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства, якими врегульовано спірні у цій справі правовідносини, дійшов висновку, що оскаржуваний висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 07 лютого 2025 року № UA-2025-01-10-003124-а відповідає критеріям законності та обґрунтованості відповідно до частини другої статті 2 КАС України, який прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, натомість позивачем не доведено підставності заявлених вимог.

Відтак у позові слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241 - 243, 246, 250 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити повністю у позові Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Житомирської міської ради (майдан Визволення, буд. 1, м. Житомир, Житомирська обл., 10020, код ЄДРПОУ 41931754) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан Корольова, буд. 12, м. Житомир, Житомирська обл., 10014, код ЄДРПОУ 40479560) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 07 лютого 2025 року № UA-2025-01-10-003124-а.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

10.08.26