Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №240/22701/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/22701/25

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №536 від 22.08.2025 року «Про застосування до працівника УПП у м. Києві ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0010573) поліцейського взводу №1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.09.2025 №1476 «По особовому складу» щодо звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0010573) поліцейського взводу №1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 (0010573), старшого сержанта поліції, на посаді поліцейського взводу №1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП, з 11 вересня 2025 року;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 11.09.2025 року по день винесення судом рішення про поновлення;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах патрульної поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №536 від 22.08.2025 року притягнуто старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0010573) поліцейського взводу №1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.09.2025 №1476 «По особовому складу» звільнено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0010573) поліцейського взводу №1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію». З наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №536 від 22.08.2025 року ознайомлений 10.09.2025 року. В ознайомленні з матеріалами службового розслідування відмовлено. Позивач вважає, що відповідачем було безпідставно притягнуто його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а спірні накази є протиправними.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Представник зазначає, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379675 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Наказом від 03.07.2025 № 2106 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» та від 17.07.2025 № 2217 «Про продовження строку проведення службового розслідування» призначено службове розслідування у формі письмового провадження, створено дисциплінарну комісію. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку щодо наявності в діях позивача порушень вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону, пунктів 1, 6 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, абзацу другого пункту 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573. Наказом Департаменту патрульної поліції № 1476 по особовому складу від 10.09.2025, керуючись пунктом 6 частини першої статті 77 Закону наказано звільнити поліцейського взводу № 1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0010573).

На виконання ухвали суду відповідачем надано суду копії матеріалів службового розслідування.

Представником позивача надіслані до суду додаткові пояснення, в яких вказано, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час проведення службового розслідування не встановлено та не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який став підставою звільнення зі служби, а саме керування транспортним засобом у стані (або з ознаками) сп`яніння та як наслідок необхідності на вимогу поліцейського пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Твердження відповідача про факт керування позивачем транспортним засобом є безпідставними та надуманими. Факту керування ОСОБА_3 транспортним засобом та зупинки цього транспортного засобу працівниками поліції з наданого відеозапису не вбачається. Жодних ознак руху та зупинки на відеозаписі не зафіксовано. Належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , як об`єктивної сторони дисциплінарного порушення, а саме керування транспортним засобом з ознаками сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, відповідачем не надано, і матеріали службового розслідування таких доказів також не місять. Представник просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем до суду надіслані додаткові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що з урахуванням характеру вчиненого дисциплінарного проступку, ступеня вини, обставин, за яких був учинений проступок, а також того, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму стража правопорядку, дії позивача 03.07.2025 дисциплінарна комісія оцінила як прояв негідної поведінки та підрив довіри до позивача як до носія влади, дискредитацію честі держави і підрив авторитету Національної поліції України, а також несумісними з подальшим проходженням служби.

Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції.

03.07.2025 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов`язки старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП про те, що 03.07.2025 по бул. Вацлава Гавела, біля будинку 86, в місті Києві нарядом 0909 у складі поліцейського взводу № 2 роти № 6 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП було зупинено автомобіль марки «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить службу на посаді поліцейського взводу № 1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП та має спеціальне звання - старший сержант поліції.

Стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379675 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Наказом від 03.07.2025 № 2106 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» та від 17.07.2025 № 2217 «Про продовження строку проведення службового розслідування» призначено службове розслідування у формі письмового провадження, створено дисциплінарну комісію.

Так, за результатами службового розслідування встановлено, що в діях ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП, наявні порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону, пунктів 1, 6 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, абзацу другого пункту 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 536 від 22.08.2025 року притягнуто старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0010573), поліцейського взводу №1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП, до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 1476 по особовому складу від 10.09.2025, керуючись пунктом 6 частини першої статті 77 Закону, наказано звільнити поліцейського взводу № 1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0010573).

Вважаючи протиправними накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з посади, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580), Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893) та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (далі - Положення №893), затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до приписів статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно частиною першою статті 64 Закону №580 передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України: 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень: 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції: 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до п.1 роз. II Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 2 розділу II Порядку №893 визначено дані, за наявності яких, зокрема, призначається службове розслідування.

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься.

З матеріалів справи вбачається, що стосовно ОСОБА_2 за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379675 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Наказом від 03.07.2025 № 2106 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» та від 17.07.2025 № 2217 «Про продовження строку проведення службового розслідування» призначено службове розслідування у формі письмового провадження, створено дисциплінарну комісію. За результатами службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо наявності в діях позивача порушень вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону, пунктів 1, 6 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, абзацу другого пункту 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 1476 по особовому складу від 10.09.2025, керуючись пунктом 6 частини першої статті 77 Закону, звільнено поліцейського взводу № 1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування УПП у місті Києві ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0010573).

Як слідує з висновку про результати службового розслідування від 31.07.2025, проведеного відносно ОСОБА_1 , затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції, дисциплінарною комісією було встановлено, що 03.07.2025 о 02.05 у позаслужбовий час, під час дії комендантської години на бул. Вацлава Гавела, 86, у м. Києві, старший сержант поліції ОСОБА_4 керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, чим учинив дисциплінарний проступок, що виразився в ігноруванні ним вимог законодавства України, Присяги працівника поліції. Від проходження огляду в установленому порядку з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, старший сержант поліції ОСОБА_4 відмовився на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Дисциплінарна комісія, вивчаючи матеріали службового розслідування, взявши до уваги пояснення поліцейських, пояснення ОСОБА_2 , відеозаписи з портативного відеореєстратора, дійшла висновку, що ОСОБА_4 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у відмові на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з пунктами 2.5, 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом частин 1, 2, 3 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відповідно до пунктів 2 - 8 цього Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

- лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Наказом Національної поліції України №507 від 19.07.2022 року "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції" зокрема наказано керівникам органів поліції застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами керування транспортними засобами особами в стані (або з ознаками) сп`яніння до винних осіб найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.

У позові позивач заперечував вчинення ним порушень правил дорожнього руху та вказував, що на час проведення службового розслідування його не було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол, матеріали відеозаписів) складені працівниками патрульної поліції з порушенням закону. Також позивач вказує, що відповідачем не доведено факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

З цього приводу суд встановив, що постановою Солом`янського районного суду м .Києва від 13.11.2025 в справі №760/19823/25 справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Суд у постанові вказав, що захисна позиція щодо некерування ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки повністю спростовується даними відеозапису з місця пригоди, у відповідності до яких ОСОБА_1 не спростував факт керування транспортним засобом. Закриття адміністративної справи мало місце виключно через порушення процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а не через те, що позивач не вчиняв адміністративного проступку. При цьому, обставини, встановлені відповідачем під час проведення службового розслідування стосовно позивача, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово досліджував питання можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які (або частина яких) у той же час можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, а також обов`язковості врахування у такому випадку рішення суду, ухваленого за наслідками вирішення питання про вчинення цією особою адміністративного правопорушення і її вини у його вчиненні.

Позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть розкрито у постановах від 19.05.2022 року у справі №480/4079/18, від 26.05.2022 року у справі №420/3630/20, від 07.07.2022 року у справі №460/5545/20, від 12.07.2023 року у справі №200/3459/22, від 16.11.2023 року у справі №600/1876/22-а, від 29.02.2024 року у справі №420/13121/22, від 09.05.2024 року у справі №420/1491/23 та інших.

В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини у діях позивача щодо вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.130 КУпАП, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Посада поліцейського покладає на особу певні обмеження, заборони і обов`язки. Запорукою утвердження довіри до органів поліції має бути законослухняна і добропорядна поведінка поліцейського не лише під час виконання професійних обов`язків, але й у повсякденному житті. Зокрема, керування поліцейським транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння може стати предметом посиленої суспільної уваги та негативно вплинути на ставлення громадськості до органів поліції та звання поліцейського.

Суд вважає, що за даних обставин насамперед позивач як працівник поліції та законослухняний громадянин мав бути зацікавлений у тому, щоб без зайвих зволікань спростувати припущення поліцейських патрульної поліції про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і пройти огляд відповідно до встановленого порядку, засвідчивши власну прихильність тим цінностям і обов`язкам, які він взяв на себе, склавши Присягу поліцейського. Однак, у подіях, які стали предметом службового розслідування, позивач продемонстрував протилежну поведінку і попри неодноразові вимоги поліцейських патрульної поліції відмовився (свідомо ухилявся) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Дисциплінарна комісія у ході службового розслідування зібрала і перевірила матеріали і відомості про обставини, які стали підставою для призначення службового розслідування, повно та об`єктивно дослідила ці обставини, правильно кваліфікувала діяння позивача як порушення службової дисципліни, встановила причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського та дійшла до обґрунтованого висновку про наявність у діянні позивача дисциплінарного проступку.

Суд погоджується з висновками відповідача про те, що вчинені поліцейським ОСОБА_1 дії та його поведінка, що мали місце 03.07.2025 року та виразилися у відмові (ухиленні) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ним як водієм транспортного засобу, щодо якого були підстави вважати, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, містять склад дисциплінарного проступку. Такі дії та поведінка є несумісними з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Відповідач дотримався порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення в період дії воєнного стану, передбаченого розділами III, V Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807, а його висновки, зроблені під час службового розслідування, відповідають правильно встановленим обставинам вчинення дисциплінарного проступку та його кваліфікації.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в даному випадку є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби є обґрунтованим, а тому оскаржувані позивачем накази є правомірними та не підлягають скасуванню.

Оскільки звільнення позивача є правомірним, у суду відсутні підстави для його поновлення на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

У задовленні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048. Код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

10.08.26