Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №160/28342/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокуСправа №160/28342/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просить:

визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині відмови завершити процедуру виключення позивача ОСОБА_1 з військового обліку шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку, у зв`язку з засудженням за тяжкий злочин, як особи, що вже була виключена з військового обліку;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 завершити процедуру виключення з військового обліку військовозобов`язаних позивача ОСОБА_1 шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку, у зв`язку з засудженням за тяжкий злочин, як особи, що вже була виключена з військового обліку;

визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем ОСОБА_1 правил військового обліку, та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку, доставлення його поліцією до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 12.09.1996 у справі № 1-473 позивача засуджено за ч. 2 ст. 206 Кримінального кодексу УРСР 1960 року до позбавлення волі, а 31.10.2000 його виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі підпункту «г» пункту 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній на час такого виключення, як особу, засуджену до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. Позивач вважає, що з цієї дати він є невійськовозобов`язаним, а відповідач 1, який є правонаступником військового комісаріату, протиправно не завершив процедуру виключення, не внісши відомостей про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, унаслідок чого позивача було взято на військовий облік військовозобов`язаних.

Позивач також зазначає, що відповідач 2 без законних підстав вніс до зазначеного Реєстру відомості про порушення ним правил військового обліку та про його розшук і доставлення органами Національної поліції України до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тоді як повісток він не отримував, до адміністративної відповідальності не притягувався, протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього не складався і постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася. У задоволенні заяви позивача від 11.09.2025 про внесення достовірних та видалення недостовірних відомостей відповідачі відмовили, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач 1 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у чинній редакції містить вичерпний перелік підстав виключення з військового обліку, серед яких засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину відсутнє; позивач у розумінні пункту 2 частини 1 статті 37 цього Закону підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; судимість позивача погашена в силу ст. 89 Кримінального кодексу України; позивач перебуває на військовому обліку не в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а у ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим відповідач 1 позбавлений можливості вносити відповідні відомості до Реєстру.

Відповідач 2 правом на надання відзиву не скористався (ч. 6 ст. 162 КАС України).

20.10.2025 позивачем подано відповідь на відзив, у якій він наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 12.09.1996 у справі № 1-473 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 206 Кримінального кодексу УРСР 1960 року, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, при цьому на підставі ст. 46-1 зазначеного Кодексу виконання вироку відстрочено на 1 рік 6 місяців. Вирок суду набрав законної сили 19.09.1996.

У посвідченні про приписку до призовної дільниці від 17.02.1998, виданому на ім`я позивача, міститься відмітка про те, що 31.10.2000 ОСОБА_1 виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі підпункту «г» пункту 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідну відмітку проставлено і на сторінці 7 паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 25.01.2000 Інгулецьким РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області.

За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . В електронному кабінеті позивача відображаються відомості про порушення ним правил військового обліку, про його розшук з причини неприбуття за повісткою для уточнення облікових даних та про доставлення органами Національної поліції України до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу.

11.09.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 та до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про внесення персональних даних (уточнення, виправлення, видалення недостовірних даних) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у якій просив завершити процедуру його виключення з військового обліку, видалити з Реєстру відомості про порушення ним правил військового обліку та перебування у розшуку, а також надати копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Листом від 13.09.2025 № 4/5848 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивача, що він зареєстрований у АДРЕСА_3 та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим для з`ясування та вирішення питань стосовно військового обліку йому слід звернутися до цього відділу.

Листом від 24.09.2025 № 4994 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що 22.11.2024 Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів автоматично сформовано та надіслано повістку № 1345418 про виклик позивача 05.12.2024 для уточнення облікових даних на адресу, зазначену в Реєстрі, яка повернулася до відділу з відміткою «не вручено у зв`язку з відсутністю адресата», після чого стосовно позивача внесено відомості як про порушника військового обліку. Цим же листом повідомлено, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складається лише за присутності особи, а постанова без складення протоколу виноситься лише за наявності відповідної заяви особи, яка не оспорює допущене порушення.

Доказів складення стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із діями відповідачів та відмовою у задоволенні поданої заяви, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. До завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належать, зокрема, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і контроль за його станом, а також ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Згідно з пунктом 22 цього Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до пункту 79 цього Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (у редакції Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 та був чинним на час виникнення спірних відносин) установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Наведений перелік підстав виключення з військового обліку є вичерпним і не містить такої підстави, як засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Чинне законодавство, що регулює ведення військового обліку та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не передбачає ані такої підстави виключення з військового обліку, ані механізму внесення до Реєстру запису про виключення особи з військового обліку з підстави, яку з Закону виключено.

Крім того, позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто військовий облік позивача та ведення Реєстру стосовно нього здійснює відповідач 2. ІНФОРМАЦІЯ_4 військовий облік позивача не веде і повноважень вносити до Реєстру відомості щодо нього не має.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині відмови завершити процедуру виключення позивача з військового обліку та про зобов`язання цього відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку від 31.10.2000 задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів і службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Частиною 3 цієї статті встановлено, що особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Відповідно до пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Наведена норма пов`язує внесення до Реєстру відомостей про порушення особою правил військового обліку з наявністю складеного протоколу про адміністративне правопорушення та/або винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, реквізити та короткий зміст яких і підлягають відображенню у Реєстрі.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою (ст. 254 цього Кодексу), а за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову у справі (ст. 283 цього Кодексу).

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно позивача не складався, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не виносилася, що підтверджується змістом листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.09.2025 № 4994 та не спростовано відповідачем 2.

Повістка № 1345418 від 22.11.2024, надіслана позивачеві на адресу його реєстрації, повернулася до відповідача 2 з відміткою про невручення у зв`язку з відсутністю адресата, тобто фактично позивачеві вручена не була. Доказів формування та надсилання цієї повістки, документів оператора поштового зв`язку про причини її невручення, а також будь-яких інших доказів належного оповіщення позивача суду не надано, хоча про надання таких документів позивач просив ще у заяві від 11.09.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач 2 правом на надання відзиву не скористався (ч. 6 ст. 162 КАС України) та доказів правомірності внесення до Реєстру спірних відомостей суду не надав.

За таких обставин внесення відповідачем 2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та про його розшук і доставлення органами Національної поліції України до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу здійснено за відсутності встановленого в передбаченому законом порядку факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тобто не на підставі та не у спосіб, що визначені законом, а тому такі дії є протиправними.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують, зокрема, достовірність даних Реєстру, а за внесення завідомо недостовірної інформації про призовників, військовозобов`язаних та резервістів несуть відповідальність відповідно до законодавства (частина 4 цієї статті). Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовнику, військовозобов`язаному та резервісту надано право звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

З огляду на наведене належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку та про його розшук і доставлення органами Національної поліції України до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу (п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_3 слід відмовити, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн за дві вимоги немайнового характеру. З огляду на часткове задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) правил військового обліку та щодо його доставлення органами Національної поліції України до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) правил військового обліку та про його розшук і доставлення органами Національної поліції України до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу.

У задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовити.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова