Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №526/442/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/442/25 Номер провадження 22-ц/814/1470/26Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Триголов В.М.,

судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Мосійчук Ольги Валентинівни на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 серпня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В лютому 2025 року ТОВ«Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ«Бізнес Позика`посилалося на те, що 12 квітня 2024 року між ТОВ«Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 496128-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до договору кредиту, ТОВ«Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, кредитні кошти та відсотки не сплачує, у зв`язку з чим, станом на 08.02.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 43 436,38 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000 грн, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 31 936,38 грн та 1500 грн комісія.

На підставі викладеного ТОВ«Бізнес Позика» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 496128-КС-001 про надання кредиту від 12 квітня 2024 року у розмірі 43 436, 38 грн та судові витрати у справі.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 серпня 2025 року позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суму заборгованості за кредитним договором № 496128-КС-001 в розмірі 43 436,38 грн., що складається з:

суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн;

суми прострочених платежів по процентах - 31 936,38 грн;

суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн.

Стягти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що під час розгляду справи та на момент ухвалення судом оскаржуваного рішення, в матеріалах справи були наявні документи, які підтверджують правовий статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, а саме: Довідка вих.№ 546 від 24.06.2024 видану ВЧ- НОМЕР_2 при Службі Безпеки України про проходження ОСОБА_1 навчання; Службове посвідчення НОМЕР_3 видане ОСОБА_1 . Витяг з Наказу СБУ від 16.08.2024 № 158-ВС/дск про призов ОСОБА_1 на військову службу в СБУ фотодокази перебування його на військовій службі.

Зазначає, що статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» передбачено пільги військовослужбовцям та членам їх сімей, а частино 15 статті 14 Закону встановлено що військовослужбовцям штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду.

Проте , судом першої інстанції не взято до уваги заперечення Відповідача щодо нарахування йому платежів по відсотках та комісії банку - як військовослужбовця, правовий статус якого захищено ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», також не надано оцінку жодному поданому доказу щодо перебування відповідача на військовій службі, у зв`язку із чим ухвалене неправильне по суті рішення.

Зважаючи на викладене скаржник просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «БІЗПОЗИКА» в частині стягнення з ОСОБА_1 суми прострочених платежів по процентах в сумі - 31 936,38 грн; прострочених платежів за комісією в сумі -1 500,00 грн.,

Від ТОВ«Бізнес Позика» надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому позивач посилаючись на обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У справі встановлено , що 12.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 496128-КС-001, укладеного в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правил про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Згідно договору позичальник отримала кредит у розмірі 10 000 грн строком на 24 тижнів до 27.09.2024, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 9249,88 % річних (фіксована ставка). 12.04.2024 позивач видав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 07.02.2025, що 12.04.2024 о 17:07:38 номер транзакції 41293-08578-23823 на картку ОСОБА_1 перераховано кошти у сумі 10 000 грн., чим виконав свої зобов`язання у повному обсязі.

ТОВ«Бізнес Позика» 12.04.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 496128-КС-001 про надання кредиту.

12.04.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 496128-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ«Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4897, на номер телефону НОМЕР_4 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті а особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 12.04.2024 між ТОВ«Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 496128-КС-001 про надання кредиту підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 496128-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 496128-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 496128-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 496128-КС-001 на загальну суму 43436,38 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 08.02.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 43 436,38 грн., що складається з:

-суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн;

-суми прострочених платежів по процентах - 31 936,38 грн;

-суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Бізнес Позика»» просило стягнути заборгованість за відсотками в сумі в сумі 31 936,38 грн, заборгованості по комісії в сумі 1 500 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на відсутність підстав для стягнення з нього заборгованості по відсотках та комісії .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року в справі № 180/1434/20 (провадження № 61-9418св21) зазначено, що «оцінюючи зміст оспорюваного положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 3,5 % від суми кредиту, та зміст положень пункту 6.9.3 Загальних умов кредитування розділу 6 «Умови надання споживчих кредитів» Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» версія 13.0, чинними на час укладення оспорюваного договору, якими визначено, що послуга банку по обслуговуванню кредиту полягає у тому, що банк здійснює нагадування про дати сплати заборгованості за кредитом та суму заборгованості, шляхом направлення SMS - повідомлень; вносить зміни до графіку погашення у випадку здійснення клієнтом часткового дострокового погашення кредиту, за письмовою вимогою клієнта надає оновлений графік погашення або інформацію про залишок заборгованості, тощо, Верховний Суд дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов`язанням банку, визначеним пунктом 6.9.7 Загальних умов кредитування, про надання не частіше одного разу на місяць безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов`язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними. Наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 3,5 % від суми кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним».

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що умовами укладеного кредитного договору передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту у сумі 1 500 грн. Однак у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена комісія . При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору , а отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача комісії у сумі 1 500 грн , задоволенню не підлягають.

Відповідно до договору строк кредиту - 24 тижні.

Відповідно до договору сторони погодили застосування фіксованої процентної ставки за користування кредитом на умовах: стандартна процентна ставка 2% в день, застосовується в межах всього строку кредиту; знижена процентна ставка 1,15 % в день, застосовується на умовах: якщо погашення кредиту здійснювалось згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.п.3.2.3 додатку до договору , чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом №3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.

Отже, у даній справі відсотки необхідно обраховувати наступним чином:

- за період з 12.04.2024 по 03.05.2024 знижена відсоткова ставка 1,15288411% погоджена сторонами у п.2 договору, відтак відсотки за вказаний період складають 1 908,25 грн (із розрахунку 10 000 грн х 1,15288411х 22 дні);

- за період з 04.05.2024 по 20.08.2024 відсоткова ставка 1,50% відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за вказаний період складають 7 266,66 грн (із розрахунку 10 000 грн х 1,50 х 109 днів);

- за період з 21.08.2024 по 27.09.2024 відсоткова ставка 1% відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за вказаний період складають 3 800 грн (із розрахунку 10 000 грн х 1% х 38 дня).

Таким чином, загальний розмір заборгованості по відсоткам за договором №496128-КС-001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.04.2024 складає 12 974,91 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 22.11.2023 в справі №426/4264/19.

Із системного аналізу норм права, визначених у п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 1054 ЦК України, дає можливість стверджувати, що військовослужбовцям проценти не нараховуються лише під час користування кредитними коштами.

За змістом ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У справі , що переглядається , відповідачем до суду першої інстанції було направлено докази проходження військової служби у Службі безпеки України , проте , судом вказані докази не взяті до уваги , оскільки вони подані не належним чином.

Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається, матеріали справи не містять належних доказів вручення ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження. У справі наявні коверти з рекомендованими повідомленнями з поштовими відправленням, що не були вручені відповідачу , причина повернення відправнику « адресат відсутній за вказаною адресою» , однак відсутні будь-які відомості, що підтверджували б фактичне отримання відповідачем зазначеної ухвали, що позбавляє суд можливості вважати, що ОСОБА_1 мав реальну можливість скористатися своїми процесуальними правами, зокрема подати відзив, викласти свої заперечення проти позову та надати докази на їх підтвердження, у тому числі документи щодо проходження військової служби у Службі безпеки України завірені належним чином , які мають істотне значення для вирішення цієї справи. Згідно довідки виданої Управлінням роботи з особовим складом Служби безпеки України від 02.12.2025 ОСОБА_1 з 16.08.2024 по час надання відповідної довідки проходить військову службу в Службі безпеки України. Відповідно, на час розгляду справи судом першої інстанції відповідач з об`єктивних підстав не мав можливості надати докази долучені до апеляційної скарги належним чином завіривши їх, неприйняття яких призвело до порушення принципів змагальності, рівності сторін та забезпечення кожній стороні можливості бути вислуханою, чим суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що тягне за собою скасування рішення в частині нарахованих відсотків й комісії та ухвалення апеляційним судом нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог щодо нарахованих відсотків та комісії.

Відповідно до витягу з наказу по особовому складу СБУ №158-ВС/дск призвано на військову службу у Службу безпеки України за абзацом шостим пункту 5 , абзацом третім частини сьомої статті 23 та статтею 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» , зараховано до списків особового складу та призвано за пунктом 43 солдата запасу ОСОБА_1 .

Попередньо згідно довідки ВЧ НОМЕР_2 , військовою частиною відповідно до рішення п.2 наказу Верховного Головнокомандувача ЗС України від 16 квітня 2024 року №12т/ВГК здійснювалося вивчення ОСОБА_1 як кандидата на військову службу. Також , до матеріалів справи долучено посвідчення УБД Гараська С.В.

Кредитний договір № 496128-КС-001 між ТОВ«Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений 12.04.2024 року. Строк дії договору 24 тижні.

Отже, на час укладення кредитного договору № 496128-КС-001 від 12.04.2024, та до 186.04.2024 відповідач не мав пільг передбачених ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», відтак з нього на користь ТОВ«Бізнес Позика» підлягає стягненню 346,95 грн процентів.

Проте з 16.04.2024 та в період виконання умов договору, а також станом на момент ухвалення судом першої інстанції рішення - відповідач має статус військовослужбовця та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Обставина перебування на військовій службі у період часу з 16.04.2024 та по момент надання такої інформації підтверджується , зокрема, і довідкою ВЧ НОМЕР_5 від 24.06.2024 №546 та довідкою Управління роботи з особовим складом СБУ від 02.12.2025 №11/1/5-2714 про перебування на службі сержанта ОСОБА_1 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами підтвердив доводи апеляційної скарги і свої заперечення проти вимог у цій частині , а тому вимоги ТОВ«Бізнес Позика» в частині стягнення відсотків за користування кредитом за період з 16.04.2024 року по 27.09.2024 року в розмірі 31 589,42 грн, задоволенню не підлягають і рішення суду в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задовлення вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами .

Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи стосовно наявності у відповідача пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» та наявності обов`язку в останнього зі сплати комісії, внаслідок чого помилився із застосуванням згаданих норм матеріального права, з передбачених ст. 376 ЦПК України підстав оскаржене рішення суду підлягає скасуванню, із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» задоволено на 23,8% , в порядку взаємозаліку , з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 638, 51 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги .

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Мосійчук Ольги Валентинівни задовольнити частково.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 серпня 2025 року в частині стягнення заборгованості по процентах - 31 936,38 грн за користування кредитом та за комісією - 1 500,00 грн , скасувати. Ухвалити у відповідній частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість по процентах за Договором № 496128-КС-001 у сумі 346,95 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 31 589,42 грн за користування кредитом та 1 500 грн комісії за Договором № 496128-КС-001, відмовити.

В частині щодо стягнення тіла кредиту рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 1 638, 51 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов