Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №524/12447/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/12447/25 Номер провадження 22-ц/814/2171/26Головуючий у 1-й інстанції Ковальчук Т. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал-Гарант», Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Мале колективне підприємство «Фірма «Аделла», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути на його користь: з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал-Гарант» (далі – ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант») та Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ) в солідарному порядку 19450,23 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП); з ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант», МТСБУ та ОСОБА_2 в солідарному порядку судові витрати, а саме: 1400,00 грн на оплату авто-товарознавчого дослідження та 15000,00 грн на правничу допомогу; з ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант», МТСБУ та ОСОБА_2 30000,00 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 04 березня 2021 року відбулась ДТП, під час якої його транспортний засіб зазнав пошкоджень. На місці ДТП учасники склали повідомлення про ДТП (європротокол), у якому винним у його скоєнні визначено ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «СК «Глобал Гарант». Розмір матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу становить 19450,23 грн. Страхова компанія була належним чином повідомлена про подію, однак не здійснила виплату страхового відшкодування; рішенням від 13 серпня 2021 року Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного Банку України відкликав ліцензію ПрАТ «СК «Глобал Гарант»; згідно з витягом з ЄДРПОУ юридична особа – ПрАТ «СК «Глобал Гарант» припинила свою діяльність на підставі судового рішення від 10 червня 2024 року № 910/4993/23 у зв`язку з визнанням її банкрутом. Таким чином, за доводами позивача, шкоду за страховика – учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та виключений з ЄДРПОУ має відшкодовувати МТСБУ. Однак, всі претензії позивача залишилися без задоволення та реагування, тому останній змушений звернутися до суду.

Окрім того, позивач, посилається на те, що внаслідок вчиненого правопорушення ОСОБА_2 , а також бездіяльності ПрАТ «СК «Глобал Гарант» та МТСБУ він зазнав моральних страждань, які оцінює у 30000,00 грн. Також позивач просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант», МТСБУ та ОСОБА_2 в солідарному порядку понесені ним судові витрати на оплату авто-товарознавчого дослідження та на правничу допомогу.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал-Гарант», Моторно (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Мале колективне підприємство «Фірма «Аделла», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 19450 (дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 23 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 12000 (дванадцять тисяч) грн витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач МТСБУ. Скага мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права .

Апелянт вказує, що Закон № 3720-IX передбачає чіткий перелік випадків, за яких Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.

Відповідно до ст. 32 Закону № 3720-IX Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи.

Станом на момент звернення з позовом до суду Позивач пропустив строк встановлений п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону № 3720-IX на подання заяви про виплату страхового відшкодування до МТСБУ, тобто не скористався свої правом на отримання регламентної виплати. Таким чином, станом на дату звернення з позовом до суду Позивачем пропущено річний строк на подачу заяви про виплату страхового відшкодування.

Вказані обставини судом першої інстанції не враховані , не враховано й релевантної практики Верховного суду у даній категорії справ.

Зважаючи на викладене скаржник просить скасувати рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 січня 2026 року та постановити ове про відмову в задовленні позовних вимог.

У справі встановлено , що 04 березня 2021 року учасники ДТП ОСОБА_1 (водій автомобіля «Fiat», державний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (водій автомобіля «Рута» державний номер НОМЕР_2 ) склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, в якому останнього вказали винною особою. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Рута» державний номер НОМЕР_2 (Мале колективне підприємство «Фірма «Аделла») була застрахована страховиком ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант» згідно з полісом № 201861926 (строк дії з 14 листопада 2020 року до 13 травня 2021 року), страхова сума на одну особу – 130000,00 грн.

04 березня 2020 року водій автомобіля «Рута» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант» із заявою про настання ДТП, що підтверджується фіскальним чеком Акціонерного товариства «Укрпошта».

Окрім того, власник автомобіля «Fiat», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 18 травня 2021 року направив заяву до ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант», в якій просив повідомити щодо прийнятого рішення про відшкодування збитків, завданих йому у результаті ДТП власником транспортного засобу «Рута» державний номер НОМЕР_2 , який застраховано відповідно до поліса № 201861926 від 14 листопада 2020 року; 03 жовтня 2023 року він звертався до МТСБУ зі скаргою щодо невиконання ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант» зобов`язання щодо відшкодування матеріальної шкоди, а 04 березня 2024 року надіслав претензію в порядку статті 175 ЦПК України до ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Глобал-Гарант», ОСОБА_3 , Малого колективного підприємства «Фірма «Аделла».

За висновком експерта Сумцова С. С. № 102, складеного 08 червня 2021 року за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «Fiat Linea», державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 04 березня 2021 року, становить 19450,23 грн.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що рішенням від 13 серпня 2021 року Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного Банку України відкликав ліцензію ПрАТ «СК «Глобал Гарант»; згідно з витягом з ЄДРПОУ юридична особа – ПрАТ «СК «Глобал Гарант» припинила свою діяльність на підставі судового рішення від 10 червня 2024 року № 910/4993/23 у зв`язку з визнанням її банкрутом.

Так, з наданої на запит суду відповіді № 1788426 від 18 вересня 2025 року з ЄДРПОУ ПрАТ «СК «Глобал Гарант» припинено, дата запису 31 липня 2024 року, підстава – визнання юридичної особи банкрутом, строк для заявлення вимог – 28 березня 2022 року.

Окрім того, з відкритих джерел вбачається, що відносно ПрАТ «СК «Глобал Гарант» ухвалою Господарського суду м. Києва від 08 травня 2023 року відкрито провадження про банкрутство, а ухвалою від 10 червня 2024 року Господарський суд м. Києва ліквідував банкрута ПрАТ «СК «Глобал Гарант» і затвердив ліквідаційний баланс (справа № 910/4993/23).

Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).

Згідно ст.99 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Законом України «Про страхування» встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).

Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 4 Закону № 1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування».

Отже, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров`ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених Законом № 1961-IV.

МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері страхування.

Як визначає стаття 39 Закону № 1961-IV, Бюро є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування відповідальності.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту.

Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону № 1961-IV одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, зокрема фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом (підпункт 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону № 1961-IV).

Порядок виконання зобов`язань страховика, що ліквідується, визначає стаття 20 Закону № 1961-IV. Так, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом (пункт 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV).

Пункти 20.2 та 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV визначають випадки, за яких права та обов`язки страховика за укладеними ним договорами не переходять до правонаступників, а саме - ліквідації страховика за його власним рішенням та за рішенням визначених законом органів, що відбувається в порядку та за встановленою законом процедурою, за якою ліквідаційна комісія такого страховика виконує його обов`язки за договорами страхування шляхом акцептування та задоволення вимог кредиторів у процедурі ліквідації.

Відповідно до статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Ліквідація юридичної особи - страховика у зв`язку з визнанням його банкрутом здійснюється відповідно до положень КУзПБ , із особливостями, визначеними цим законом для банкрутства страховиків.

Так, частиною 8 статті 92 КУзПБ було визначено, що страхувальники та інші особи, які мають право на отримання страхових виплат за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати такі страхові виплати.

Отже, однією з підстав прийняття МТСБУ на себе зобов`язань страховика, що ліквідується, є встановлення в процедурі ліквідації недостатності майна цього страховика для виконання таких зобов`язань за договорами страхування.

Разом із цим згідно з положеннями пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;

в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;

г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;

ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров`я згідно з чинним законодавством.

Так, МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону № 1961-IV, одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов`язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.

Цей випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни сторони у зобов`язанні та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов`язки право попередника у зобов`язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено у договорі або законі (стаття 512 ЦК України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV.

Основна функція МТСБУ у правовідносинах щодо відшкодування шкоди за договорами страхування замість страховика, що ліквідується і майна якого недостатньо для виконання цих зобов`язань, фактично зводиться до забезпечення у будь-якому разі отримання потерпілою особою належного їй відшкодування.

Отже, шкода, яку зобов`язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 Закону № 1961-IV, є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ.

МТСБУ приймає на себе зобов`язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов`язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства.

При цьому після такої сплати за наявності обставин, передбачених пунктом 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV, у МТСБУ може виникнути право регресної вимоги до осіб, визначених зазначеним положенням.

Отже, МТСБУ вступає у правовідносини щодо відшкодування шкоди замість страховика, якого визнано банкрутом і ліквідовано із встановленням недостатності його майна для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами страхування, лише із встановленням цих обставин та звернення до Бюро потерпілої особи за таким відшкодуванням. Тобто Бюро у межах цих правовідносин гарантує отримання лише відшкодування шкоди потерпілою від дорожньо-транспортної пригоди особою.

У апеляційній скарзі МТСБУ наголошує, що відповідно до ст. 32 Закону № 3720-IX для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи. Станом на момент звернення з позовом до суду Позивач пропустив строк встановлений п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону № 3720-IX на подання заяви про виплату страхового відшкодування до МТСБУ, тобто не скористався свої правом на отримання регламентної виплати.

Колегія суддів не погоджується із відповідним твердженням скаржника , адже відповідно до п.4 ч.1 ст. 43 Закону № 3720-IX МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права здійснювати обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв`язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика - для виконання його зобов`язань за внутрішніми договорами страхування.

Проте , у справі що переглядається позивач своєчасно звернувся саме до страховика, який на дату ДТП був належним суб`єктом виконання обов`язку за договором ОСЦПВ. Заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Глобал-Гарант» було направлено 18.05.2021, тобто менш ніж через три місяці після ДТП від 04.03.2021. Відповідно, у ПрАТ «СК «Глобал-Гарант» виник обов`язок зі сплати страхового відшкодування до 13.08.2021 – відкликання ліцензії , та припинення у зв`язку із цим членства в МТСБУ.

Протягом 2021 - 2023 років позивачем вчинялися дії спрямовані на отримання страхового відшкодування чи відповіді від страховика про прийняте рішення щодо такого відшкодування.

Матеріали справи не містять доказів щодо надання ОСОБА_1 ПрАТ «СК «Глобал-Гарант» відповіді про прийняте рішення з приводу відшкодування матеріального збитку завданого позивачу в наслідок ДТП.

Листом від 12.10.2023 № 4-03/3176 МТСБУ повідомило, що у разі якщо вимоги стосуються ОСЦПВ, кредитор може звернутися до МТСБУ після завершення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.06.2024 у справі № 910/4993/23 ПрАТ «СК «Глобал-Гарант» ліквідовано та затверджено ліквідаційний баланс .

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «СК «Глобал-Гарант» припинено, дата запису 31.07.2024, підстава - визнання юридичної особи банкрутом.

Відповідно до пунктів 20.2, 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика обов`язки за договорами ОСЦПВ виконує ліквідаційна комісія, а обов`язки, для виконання яких у страховика недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ. Згідно з підпунктом «ґ» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором ОСЦПВ.

Відтак , посилання відповідача на обов`язкове звернення саме до МТСБУ протягом одного року з дати ДТП , та на те що у разі пропуску такого строку особа втрачає право на відшкодування є безпідставним, адже позивач виконав свій обов`язок повідомивши страховика про настання ДТП , у свою чергу відповідно до пунктів 20.2, 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика обов`язки за договорами ОСЦПВ виконує ліквідаційна комісія, а обов`язки, для виконання яких у страховика недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором ОСЦПВ.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц: обов`язок з виконання договору ОСЦПВ, у разі недостатності коштів та майна відповідного страховика, покладено на МТСБУ з моменту визнання цього страховика банкрутом та/або його ліквідації як юридичної особи.

Тож, з урахуванням ненадання ОСОБА_1 а ні відповіді про прийняте рішення, а ні страхового відшкодування з боку ПрАТ «СК «ГлобалГарант» та з урахуванням того , що товариство ліквідоване , суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задовлення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення майнової шкоди з МТСБУ.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.268, 367, 374-375, 381-384, 389 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задовлення.

Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов