Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №399/210/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2026 року м. Кропивницький

справа № 399/210/25

провадження № 22-ц/4809/571/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.,

при секретарі - Демешко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2025 року (суддя Лях М.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів,-

встановив:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він є клієнтом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», на ім`я якого було відкрито рахунок НОМЕР_1 .

20.09.2024 під час обідньої перерви він помітив, що йому надходять на телефон підозрілі повідомлення з проханням підтвердити вхід в застосунок «Приват 24», прохання було відхилено. В подальшому фінансовий номер перестав бути активним.

Вказав, що з рахунку НОМЕР_1 були вчинені несанкціоновані позивачем списання коштів з кредитного ліміту, а саме: - 20.09.20224 об 14:42 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома йому особа) на сума 1507,54 грн.; - 20.09.2024 об 14:42 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома особа) на суму 10050,00 грн.; - 20.09.2024 об 14:43 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома особа) на суму 10100,00 грн.; - 20.09.2024 об 14:43 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома особа) на суму 10150,00 грн.; - 20.09.2024 об 14:43 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома особа) на суму 10150,00 грн.; - 20.09.2024 об 14:45 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома особа) на суму 10200,00 грн.; - 20.09.2024 об 14:43 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома особа) на суму 10250,00 грн.; - 20.09.2024 об 15:00 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома особа) на суму 5025,13 грн.; - 20.09.2024 об 15:36 - переказ коштів ОСОБА_2 (невідома особа) на суму 3919, 60 грн.; - 20.09.2024 об 15:36 - зарахування суми вкладу «Скарбнички» на суму 625 грн.; - 20.09.2024 об 15:52 - зарахування коштів про розірванні договору за карткою *1617 на суму 1266,13 грн.; - 20.09.2024 об 15:56 - поповнення телефону НОМЕР_2 на суму 504 грн.; - 20.09.2024 об 15:58 - поповнення телефону НОМЕР_3 на суму 504 грн.; - 20.09.2024 об 16:25 - оплата частинами на суму 1407, 96 грн.; - 20.09.2024 оформлено від імені позивача оплату частинами на суму 33791, 04 грн.; - списано 2148, 57 грн. комісії.

Зазначив, що жодну із вказаних операцій та оплату частинами він не ініціював та не санкціонував, платіжну картку третім особам не передавав, секретну інформацію зокрема, строк дії картки та СVV код, також нікому не повідомляв вхід в «Приват 24» не підтверджував.

Послався на те, що відразу ж звернувся до відділення «Кропивницьке № 34» АТ КБ «Приват Банк», де повідомив що втратив контроль над своїм фінансовим номером, однак банк не вчинив жодних дій для збереження його коштів на рахунках. В цей же день зателефонував на короткий номер 102 де повідомив про викрадення коштів з рахунку. 23.09.2024 він звернувся в письмовому вигляді до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Також вказав, що укладений на його ім`я договір на оплату частинами, який ним не оформлювався, він вимагав розірвати в добровільному порядку, на умовах звільнення його від сплати заборгованості. Він письмово звернувся до банку та запропонував у добровільному порядку привести у відповідність неправомірно викрадені з вини банку кошти. У відповідь банк надав відповідь не заперечуючи факт викрадення коштів.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 121798,97 гривень несанкціоновано списаних коштів 20.09.2024 з його рахунку № НОМЕР_1 , зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» скасувати нараховані відсотки та припинити нараховувати в подальшому йому відсотки за використання кредитного ліміту, що встановлений на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» та всіма додатковими рахунками що відкриті згідно угоди SAMDNWFC000110174279 від 20.09.2024 та стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 7000 гривень.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» скасувати нараховані відсотки та припинити нараховувати в подальшому відсотки за використання кредитного ліміту що встановлено на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» та всіма додатковими рахунками, що відкриті згідно угоди SAMDNWFC000110174279 від 20.09.2024 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі на правничу допомогу в сумі 5000 гривень.

Стягнуто з Акціонерного товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави 1211 гривень 20 копійок.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкового та необґрунтованого висновку про те, що «АТ КБ «ПриватБанк» належними та допустимими доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його карткового рахунку, оскільки переказ коштів, розміщених на картковому рахунку позивача було здійснено без використання платіжної картки ". Так, суд першої інстанції не надав належної оцінки інформації- письмовому доказу та , що міститься в листі-відповіді ПрАТ «Київстар» від 07.08.2025 вих. № 12188/з/КТ, у якому мобільний оператор повідомив суд (на виконання ухвали суду від 23.06.2025) про те, що „електронні телекомунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_4 до 13 год. 05 хв. 20.09.2024 надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», тобто знеособлено реєстрації ." (анонімно ) та без укладання письмового договору або під час надання свідчень як свідок ОСОБА_1 підтвердив суду те, що „з „Київстар" жодної угоди/договору не укладав на надання електронних телекомунікаційних послуг." Натомість, ОСОБА_1 був користувачем цього мобільного телефону НОМЕР_4 , який обліковувся в АТ КБ «ПриватБанк» як фінансовий номер телефону клієнта - ОСОБА_1 в період часу з 19.10.2015 10:19:11 год. по 22.10.2024 о о 19:11:29 год. ОСОБА_1 не захистив свій фінансовий телефон, що надало можливість шахраям випустити дублікат СІМ-картки його фінансового телефону та увійти до його аккаунта Приват24. Крім цього, суд першої інстанції не застосував правову позицію Верховного Суду в аналогічній справі, коли клієнт не захистив свій фінансовий телефон у мобільного оператора та не перейшов на контракт або зареєстрував його на паспорт, що викладена у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 р. у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), якою підтверджуються провина в подібних ситуаціях саме клієнта через його власну бездіяльність по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону , що дало змогу третім особам отримати вільний доступ до карток ПриватБанка в аккаунті Приват24.

Вважає, що суд першої інстанції повинен був дійти протилежного висновку про те, що всі ці дії та бездіяльність Позивача прямо свідчать про те, що ОСОБА_1 сприяв втраті і незаконному використанню його фінансового телефону та аккаунту Приват24, що надало змогу сторонній особі - ОСОБА_3 ініціювати платіжні операції за допомогою оформлення на своє ім`я номеру фінансового телефону Позивача, бо фінансовий телефон Позивача обслуговувався знеособлено (анонімно) та номер за ОСОБА_1 як абонентом не був зареєстрований.

Вказав, що суд першої інстанції надав невірну оцінку або змісту першого дзвінка ОСОБА_1 від 20.09.2024 о 13:29:54 год., який не є повідомленням Банку про факт втрати платіжного інструменту або про можливі шахрайські дії. У цій розмові ОСОБА_1 лише повідомляє Банк про те, що йому надходять невідомі повідомлення від ПриватБанка про підтвердження входу до Приват24 паролі, дзвінки від Київстару про нібито проблеми з його телефоном та зв`язком і було якесь поповнення його рахунку Київстар. Співробітник банка запропонувала заблокувати його аккаунт Приват24 та самостійно йому змінити пароль, що й було зроблено обома учасниками цієї розмови. В розмові ОСОБА_1 повідомив працівнику банку про те, що він не може тривалий час додзвонитися на гарячу лінію Київстару, з невідомої причини. Отже, у цій розмові Позивач не повідомляв Банк про втрату фінансового телефону або про те, що зник мобільний зв`язок за його фінансовим телефоном, або про передачу ним даних своєї картки № НОМЕР_5 , хоча невідома особа знала всі дані цієї картки (номер, строк дії, CVV-код), бо повторно розблокувала його аккаунт зі зміною паролю входу в аккаунт Приват24 Позивача. У подальшому, виконуються перекази коштів та укладання договорів - без жодних проблем. Лише 23 вересня 2024 року о 14:25 год. позивач повідомив Банк про шахрайські дії щодо нього та викрадення його фінансового телефону. Таким чином, через власні дії та бездіяльність ОСОБА_1 по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону стало можливим третім особам отримати вільний доступ до аккаунта Приват24 позивача.

Крім того, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вважає, що належним відповідачем по цій справі має бути фізична особа отримувача коштів за більшістю оскаржуваних переказів від 20.09.2024 - ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 та з цієї особи Позивач зможе стягнути збитки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено що, згідно заяви ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» від 20.12.2024 заявник просив у останнього повернути на його рахунок НОМЕР_1 не санкціоновано зняті кошти 20.09.2024 в сумі 75918,88, розірвати за взаємною згодою сторін договір споживчого кредиту «оплата частинами» АТ КБ «Приватбанк» № 24092037158108 на умовах повного звільнення від сплати заборгованості, надати копію роздруківки входу, його як клієнта у додаток Приват24 за період з 01.09.2024 по 20.09.2024, надати копію договору, який укладався між ОСОБА_1 та банком та на підставі якого відкрито рахунок НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт, зокрема з умовами по сплаті відсотків, не перераховувати відсотки за використання кредитного ліміту за рахунком НОМЕР_1 , надати інформацію за його фінансовим номером телефону /а.с.13-17/.

Згідно відповіді № 20.1.0.0.0/7-250110/508 від 28.01.2025 на звернення ОСОБА_1 , АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що не можуть виконати вимоги заявника та відмовило в задоволенні його заяви /а.с. 18-20/.

Згідно витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121070000677 від 24.09.2024, за заявою позивача ОСОБА_1 від 23.09.2024, 24.09.2025 внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення коштів з його банківської картки № НОМЕР_7 відкритів в АТ КБ «Приватбанк» в сумі 109709 грн. /а.с. 21/. На день розгляду справи досудове розслідування не завершено.

Згідно роздруківки наданого представником АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що 20.09.2024 з 13 год. 33 хв. 19 сек., по 13 год. 58 хв. 50 сек. по номеру телефону НОМЕР_4 були здійсненні ряд операцій по зміні паролів, блокування/розблокування акаунта користувача /а.с. 59/.

Відповідно до виписки по картці/рахунку № НОМЕР_8 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC000110174279 від 20.09.2024 за період 20.09.2024-21.09.2024 видно, що з вищевказаного рахунку 20.09.2024 починаючи 14 год. 42 хв. до 16 год. 25 хв. Було здійснено операції з перерахування коштів в загальній сумі 75656, 36 гривень, з яких: перераховано на рахунок ОСОБА_5 в розмірі-71352, 27 гривень; зарахування суми вкладу «Скарбнички» - 625 гривень, зарахування коштів про розірванні договору за карткою *1617- 1266, 13 гривень, поповнення мобільного телефону НОМЕР_2 - 504 гривень, поповнення мобільного телефону НОМЕР_3 - 504 гривень, оплата частинами, Дніпро, наб. Перемоги, 30 -1407, 96 гривень /а.с. 60/.

Відповідно до довідки з входів до аканта Приват24 ОСОБА_1 з приладу IPHONE 13/4 здійснив операцію з входу в додаток 20.09.2024 о 13 год. 41 хв. 22 сек. В подальшому вхід в додаток ПРиват 24 було здійснено за допомогою приладу SMARTFONE /а.с. 61/.

Згідно заяви про надання кредиту «Оплата частинами» № 24092037158108, за персональними даними ОСОБА_1 оформлено даний договір на суму 35199 гривень, з мінімальним розміром власного платежу 1407.96 гривень, з відсотковою ставкою 0, 01 % річних, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту /а.с 62-65, 83-84/.

ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 240920В1DT972360FUOTMAIN від 20.09.2024 з АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої, йому надавались кошти в розмірі 75122 грн. для карт Універсальна голд з процентною ставкою 40, 8 % річних, зі строком договору в 12 місяців та з подальшою пролонгацією. Договір підписано в письмовій електронній формі з використанням електронного підпису від 20.09.2024 об 14 год.05 хв. /а.с. 66-73/.

Згідно листа вих. № 11885515/03/03/02 від 20.03.2025 ПрАТ «Київстар» повідомило АТ КБ «Приватбанк» про те, що абонентський номер НОМЕР_4 не зареєстрований за АТ КБ «Приватбанк» як абонентом /а.с. 81-82/.

Відповідно до вкладки «Інформація про клієнта» ОСОБА_1 має фінансовий номер телефону НОМЕР_9 та додатковий НОМЕР_4 /а.с. 85/.

В судовому засіданні суду першої інстанції було прослухано записи телефонних розмов з номеру НОМЕР_4 , яким користувався ОСОБА_1 на телефон гарячої лінії АТ «КБ «Приватбанк», з яких встановлено, що 20.09.2024 о 13 год. 29 хв. ОСОБА_1 повідомив співробітникам банку про можливі шахрайські дії та несанкціонований вхід в додаток Приват 24. Зателефонувавши на гарячу лінію 20.09.2024 о 14 год. 25 хв. позивач ОСОБА_1 повідомив співробітникам банку про укладення від його імені угоди на встановлення кредитного ліміту та несанкціоноване зняття коштів з його рахунку в додатку Приват 24. 20.09.2025 о 14 год. 40 хв. невідома особа підтвердила співробітнику банку оплату на суму 1507, 54 гривень /а.с. 62 а/.

Згідно виписки та інформації за розрахунками ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 89974,81 гривень за р/р НОМЕР_1 та за референс договором №SAMDNWFC000110174279 станом на 23.12.2024 має наявну прострочення в розмірі 75000 гривень /а.с. 115-116, 123, на звороті/.

За листом вих. №8136/з/КТ від 27.05.2025 на виконання ухвали суду від 13.05.2025 ПрАТ «Київстар» повідомило, що на мобільний номер телефону НОМЕР_4 , 20.09.2024 надходили SMS-повідомлення, зміст яких товариству не відомо. Листом № 22449/01 від 25.07.2025 року ПрАТ «Київстар» повідомило, що при проведенні додаткової перевірки даних виявленні невідповідності, у зв`язку з тим, що в інформаційних системах товариства відбувся технічних збій, результатом якого стало тимчасове некоректне відображення інформації по телефону НОМЕР_4 . Листом вих. № 12188/з/КТ від 07.08.2025 року ПрАТ «Київстар» повідомило суд, що електронні телекомунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_4 до 13 год. 05 хв. 20.09.2024 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено без укладання письмового договору або реєстрації. ОСОБА_1 був користувачем мобільного телефону зазначеного вище. 20.09.2024 року о 13 год. 05 хв. через застосунок «Мій Київстар» відбувся перехід на контрактне обслуговування та телефонний номер НОМЕР_4 було зареєстровано на фізичну особу ОСОБА_3 . В подальшому 20.09.2024 року о 13 год. 51 хв. після проходження ідентифікації за паспортними даними, здійснено заміну SIM-карти з тим самим телефонним номером, в дилерському магазині з назвою «Київстар», що належить іншій юридичній особі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 7 /а.с. 139-140, 172, 185-188/.

Згідно даних з програмного комплексу ПриватБанка 20.09.2024 розмір кредитного ліміту за цим договором № SAMDNWFC000110174279 від 20.09.2024 р. було встановлено у розмірі 75000, 00 грн. (скріншот додається). Умови кредитування для кредитної картки ОСОБА_1 «Універсальна Голд» зазначені в пункті 9 Заяви/договору. Вищевказаний договір підписано від імені ОСОБА_1 за допомогою простого електронного підпису шляхом введення ОТП-паролю 20.09.2024 о 14:05 год.

Отже, документ - оригінал заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 240920B1DT972360FUOTMAIN від 20.09.2024 на підставі якого укладений договір № SAMDNWFC000110174279 від 20.09.2024 з кредитною карткою Універсальна Голд № НОМЕР_7 та відкритий банківський рахунок № НОМЕР_10 , як й інші додані банком до відзиву подібні заяви, є електронними доказами в порядку ст. 100 ЦПК України, оригінали яких є в наявності у всіх сторін цієї справи, бо примірники цих документів направлялися в особистий акаунт клієнта у Системі «Приват24» (веб-версія), про що зазначено у тексті цих документів. Ці докази оформлені в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписані позивачем за допомогою використання простого електронного підпису або на планшеті із використанням його особистого цифрового власноручного підпису, що відповідало вимогам чинним на той час положенням Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», Постанови НБУ від 20.12.2023 №172 «Про затвердження Положення про використання електронного підпису та електронної печатки», а також підписаній позивачем в угоді про використання простого електронного підпису від 06.08.2024 р.

Встановивши, що угоду SAMDNWFC000110174279 від 20.09.2024, яку було укладено о 14 годині 05 хвилин, та інші операції, які були здійснені в додатку Приват24, були ініційовані не позивачем, а іншими невстановленими особами шляхом застосування шахрайських методів, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Акціонерного товариство Комерційний банк «ПриватБанк» скасувати нараховані відсотки та припинити нараховувати в подальшому відсотки за використання кредитного ліміту що встановлено на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» та всіма додатковими рахунками, що відкриті згідно угоди SAMDNWFC000110174279 від 20.09.2024 року.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Нормою частини першої статті 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Законом України «Про платіжні послуги» регламентовано поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлено виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлено права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначено загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

У статті 1 вказаного Закону визначено основні терміни, серед яких: автентифікація, дистанційна платіжна операція, засіб дистанційної комунікації, індивідуальна облікова інформація, ініціатор, платіжна операція та інші.

Інформування користувачів під час виконання платіжних операцій з використанням платіжних інструментів регламентовано статтею 32 Закону України «Про платіжні послуги».

Так, користувач відповідно до умов договору зобов`язаний надати надавачу платіжних послуг інформацію для здійснення контактів із ним, а надавач платіжних послуг зобов`язаний зберігати цю інформацію протягом строку дії договору. Обов`язок надавача платіжних послуг щодо повідомлення користувача (у спосіб, визначений договором) про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі: 1) інформування надавачем платіжних послуг користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; 2) відмови користувача від отримання повідомлень надавача платіжних послуг про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі. Надавач платіжних послуг зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян.

Обов`язки емітента визначено частиною дев`ятнадцятою статті 38 указаного Закону, а користувача - частиною двадцятою.

Так, емітент зобов`язаний: 1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого частиною шістнадцятою цієї статті); 2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; 3) не надавати користувачу електронні платіжні засоби без відповідного запиту користувача, крім випадку надання користувачу електронного платіжного засобу на заміну раніше виданого електронного платіжного засобу; 4) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення;

5) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про необхідність розблокування або заміни (перевипуску) електронного платіжного засобу; 6) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу. У свою чергу, користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;

5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги» визначено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій.

Загальні вимоги Національного банку України до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням установлено Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 № 164 (далі - Положення).

Умови договору не повинні містити вимоги про безумовну відповідальність користувача за неналежну платіжну операцію, за винятком, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту (пункт 29 Положення).

Згідно з пунктом 140 Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

У справі, яка переглядається, банком фактично фактично визнається несанкціоноване втручання в систему онлайн банкінгу клієнта (позивача) з боку третіх осіб, як і факт несанкціонованого списання грошових коштів із його рахунків. Проте, банк посилається на наявність вини позивача у доступі третіх осіб до інформації, яка дозволила їм ініціювати відповідні банківські операції.

У постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 922/4091/19 вказано, що саме банк відповідає за безпеку здійснення електронних платежів. Несанкціоноване списання коштів поза волею клієнта, свідчить про несанкціоноване втручання в систему здійснення банківських платежів, яка належить банку, з боку третіх осіб.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц за позовом банка до клієнта про стягнення заборгованості вказано: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» (провадження № 61-16504св18).

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такий правовий висновок у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, від 28 травня 2025 року у справі № 757/14963/23-ц та інших.

Указана судова практика Верховного Суду є сталою та сформованою.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності (див. постанову Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17).

Як встановлено судом, позивач вчинив всі необхідні дії для запобігання списання коштів з його рахунку третіми особами, зателефонувавши на гарячу лінію 3700 Приватбанку.

Відповідач не довів, що саме свідомі чи необережні дії або бездіяльність позивача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту.

При цьому, банк, як фінансова установа, яка обслуговує рахунок позивача, отримавши 20.09.2024 від імені позивача для виконання доручень на переказ коштів мав би звернути увагу на очевидні ознаки сумнівності (підозрілості) фінансових операцій, а саме повторюваність переказів між тими самими рахунками та відносно високу частоту переказів протягом короткого періоду часу. Отже, відповідач мав об`єктивну змогу відреагувати на вказані сумнівні операції (зупинити їх чи відмовити у їх виконання).

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.08.2026.

Судді:

О.А.Письменний Л.М. Дьомич О.Л. Карпенко