Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №399/375/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 399/375/24

провадження № 22-ц/4809/1604/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя – Дьомич Л. М. (суддя-доповідач),

судді – Єгорова С.М., Карпенко О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

стягувач – ОСОБА_1 ,

боржник – ОСОБА_2 ,

особа, дії якої оскаржуються – начальник Онуфріївського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Клименюк Наталія Володимирівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення начальника Онуфріївського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Клименюк Наталії Володимирівниу виконавчому провадженні № 78634122, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року(суддя Шульженко В.В.).

В С Т А Н О В И В :

Зміст вимоги

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської областізі скаргою на дії та рішення начальника Онуфріївського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Клименюк Наталії Володимирівниу виконавчому провадженні № 78634122 та просить:

-визнати протиправними дії начальника Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського МРУ МЮУ Клименюк Н.В., які полягають у винесенні постанови про зняття арешту з коштів від 15.12.2025 у виконавчому провадженні №78634122;

-зобов`язати начальника (відповідну посадову особу) Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського МРУ МЮУ скасувати постанову про зняття арешту з коштів від 15.12.2025 у вказаному виконавчому провадженні.

Скаргу обґрунтував наступним.

У Онуфріївському ВДВС на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №399/375/24 виданий 19.05.2025 Онуфріївським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 21 837, 51 грн та судового збору в розмірі 3028,00 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження №78634122 від 17.07.2025.

09.03.2026 р через АСВП стягувачу стало відомо, що начальником Онуфріївського ВДВС 15.12.2025 винесено постанову про зняття арешту з коштів з тих підстав, що на рахунку боржника значиться заробітна плата та знято арешт з рахунку, що відкритий в АТ КБ «Приватбанк» та належить боржнику ОСОБА_2 .

Постановою про арешт коштів боржника від 20.01.2026 начальник Онуфріївського ВДВС повторно накладає арешт на кошти боржника, при цьому доказів направлення копії постанови до АТ КБ «Приват Банк», немає.

За викладеного, дії начальника Онуфріївського ВДВС щодо винесення постанови про зняття арешту коштів від 15.12.2025 скаржник вважає протиправними, а постанову про зняття арешту з коштів від 15.12.2025 у виконавчому провадженні №78634122 такою, що підлягає скасуванню з огляду на положення ЗУ «Про виконавче провадження», а саме ч.2 ст. 48, зазначаючи, що оскаржувана постанова не містить посилань на передбачений перелік заборон стягнень з грошових коштів боржника і жодна із статей вказаного закону не дозволяє начальнику ВДВС знімати арешт з банківського рахунку,на який надходить заробітна плата боржнику.

Позиція суб`єкта оскарження

Начальник Онуфріївського ВДВС Клименюк Н.В. 27.04.2026 за №4090/3015 надіслала до суду пояснення по справі (а.с.38) за змістом яких: 17.07.2025 державним виконавцем звернуто стягнення на майно та кошти боржника шляхом винесення відповідних постанов та внесення до відповідних реєстрів.

На виконанні у відділі, крім даного виконавчого листа, з 06.08.2018 перебуває судовий наказ №01/755/18 виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 15.05.2018 про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу). Станом на 01.01.2026 заборгованість по сплаті аліментів становить 213 304 грн та постановою державного виконавця від 11.12.2025 звернуто стягнення на заробітну плату (дохід) боржника в розмірі 50% доходу.

Боржник проходить військову службу, а тому вказану постанову направлено до військової частини.

ОСОБА_2 надав виписку, що підтверджує призначення коштів, з якого виходить, що на рахунок заробітна плата боржника.

На період дії спірної постанови, на рахунку вже здійснене утримання 50% заробітної плати, оскільки за постановою по ВП №56527907 від 11.12.2025 було проведено утримання на погашення аліментів.

Законодавством не допускається звернення стягнення на 100% доходу боржника.

Тому, дії начальника відділу в частині зняття арешту з рахунку боржника, на якому знаходиться його заробітна плата, як військовослужбовця, є правомірними та законними, оскільки при винесенні рішення виконавець діяла у межах ЗУ «Про виконавче провадження» та своїх повноважень.

Судове рішення

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 рокуу задоволенні скарги відмовлено повністю.

Суд виснував, що дії начальника виконавчої служби щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника є правомірними та законними, оскільки накладення арешту на рахунок, на який зараховується заробітна плата боржника, призвело б до повного позбавлення його доходу та засобів до існування. Такі дії суперечили б конституційним гарантіям правового захисту громадян та імперативним обмеженням щодо розміру відрахувань із заробітної плати, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Права скаржника діями виконавця порушені не були, скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовим рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить про скасування рішення суду та та ухвалити нове рішення, про задоволення скарги.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що у даній справі відсутній спір щодо розміру відрахувань із заробітної плати боржника, яка стосується відповідної частки грошових коштів.

Начальник Онуфріївського ВДВС після отримання інформації про наявність у боржника доходів, що складаються із заробітної плати/грошового забезпечення, зобов`язана була винести вмотивовану постанову про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника за кожним виконавчим провадженням, що перебуває на примусовому виконанні. Загальна заборгованість та розмір відсотків, що підлягають стягненню, мають бути вказані у таких постановах. Обов`язок здійснити такі відрахування у відповідності до вимог чинного законодавства покладений на працівників/посадових осіб відділу бухгалтерії організації чи органу де працює або проходить службу боржник виконавчого провадження.

Тому, безумовно є допущена бездіяльність начальника Онуфріївського ВДВС у виконавчому провадженні № 78634122.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції надає право начальнику Онуфріївського ВДВС ОСОБА_3 на свій власний розсуд визначати, що рахунок боржника має спеціальний режим використання, а кошти, які становлять заробітну плату боржника, мають особливий правовий статус захищеного доходу.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався

Рух справи

Апеляційна скарга ОСОБА_1 надійшла до апеляційного суду 22.06.2026.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.06.2026 справу витребувано з місцевого суду.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 10.07.2026 справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 30.07.2026 року о 12 годині 00 хвилин.

Позиція сторін

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд, апелянт/скаржник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Неявка учасників справи, належних чином повідомлених про судове слухання, не перешкоджає апеляційному розгляд, ст. 372 ЦПК.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступного.

Дата судового рішення

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

17.07.2025 начальником Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Клименюк Н.В. відкрито виконавче провадження ВП №78634122 за виконавчим листом Онуфріївського районного суду Кіровоградської області №399/375/24 від 19.05.2025 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 21837,51 грн та судового збору в розмірі 3028,00 грн (а.с.5).

Постановою про зняття арешту коштів від 15.12.2025 начальником Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Клименюк Н.В. у вказаному виконавчому провадженні на підставі ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» знято арешт з рахунку ( НОМЕР_1 ….8882) відкритого в АТ КБ «Приватбанк», що належить боржнику, оскільки на рахунку заробітна плата (а.с.5 на звороті).

Постановою про арешт коштів боржника від 20.01.2026 у ВП №78634122 начальником Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Клименюк Н.В. на підставі ст.ст. 18, 48, 56 ЗУ «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти, які належать боржнику, оскільки кошти не стягнуто (а.с.6).

Начальник Онуфріївського ВДВС Клименюк Н.В. 27.04.2026 за №4090/3015 надіслала до суду пояснення по справі (а.с.38) за змістом яких: 17.07.2025 державним виконавцем звернуто стягнення на майно та кошти боржника, шляхом винесення відповідних постанов та внесення до відповідних реєстрів. На виконанні у відділі крім даного виконавчого листа з 06.08.2018 перебуває судовий наказ №01/755/18 виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 15.05.2018 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини в розмірі ч. від усіх видів заробітку (доходу). Станом на 01.01.2026 заборгованість по сплаті аліментів становить 213304 грн 11.12.2025 постановою державного виконавця звернуто стягнення на заробітну плату (дохід) боржника в розмірі 50% доходу. Боржник проходить військову службу, тому вказану постанову направлено до військової частини.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.12.2025р начальником Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Клименюк Н.В. в межах ВП №56527907 з виконання судового наказу №401/755/18 Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини встановлено, що боржник проходить службу у ВЧ НОМЕР_2 , а тому постановлено звернути стягнення на доходи боржника, що отримує дохід у Генеральному штабі ЗСУ та постановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та ЄВЗДСС, у розмірі 50% доходів щомісяця до надходження письмового повідомлення державного виконавця про зміну розміру утримання.

Із виписки з карток за період судом встановлено, що по картці, яка належить боржнику «4149…0706» здійснюється зарахування заробітної плати А0281(а.с.37).

За відкритими даними АСВП № 78634122 виконавче провадження завершене.

Норми права застосовані судом

Згідно зі ст. 129-1 Конституції, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість судового рішення, ухваленого в порядку ЦПК України, є одним з основних принципів цивільного судочинства, закріплених у ч. 3 ст. 2 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (ч. 3 ст. 431 ЦПК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 ст. 1 Закону № 1404-VІІІ).

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч. 1 ст. 15 ст. 1 Закону № 1404-VІІІ).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 ст. 1 Закону № 1404-VІІІ).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 451 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Із зазначеного вище вбачається, що при здійсненні заходів з примусового виконання рішення суду органи державної виконавчої служби мають діяти в межах повноважень та у спосіб, який передбачений законом, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається зі змісту ст. 447 ЦПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень полягає в тому, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, учасникам виконавчого провадження закон гарантує захист їх прав чи свобод порушених внаслідок неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів чи посадових осіб державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Безпосереднім об`єктом судового захисту виступають порушені права та свободи, які належать стягувачу або боржнику у виконавчому провадженні. Здійснення або нездійснення посадовою особою (державним виконавцем) своїх обов`язків, покладених на неї законом, не повинно будь-яким чином призводити до порушення чи обмеження прав суб`єктів права на оскарження її незаконних дій.

Мотиви апеляційного суду

ОСОБА_1 оскаржує дії начальника Онуфріївського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Клименюк Наталії Володимирівниу виконавчому провадженні № 78634122 за наслідком виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Судовим рішенням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто борг у сумі 21 837,51 грн та судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Так, у провадженні Онуфріївського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавця Клименюк Н.В. перебував на виконанні виконавчий документ про стягнення з боржника коштів на користь скаржника.

17.07.2025 начальником Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Клименюк Н.В. відкрито виконавче провадження ВП №78634122 за виконавчим листом Онуфріївського районного суду Кіровоградської області №399/375/24 від 19.05.2025 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 21837,51 грн та судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Постановою про зняття арешту коштів від 15.12.2025 начальником Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Клименюк Н.В. у вказаному виконавчому провадженні на підставі ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» знято арешт з рахунку ( НОМЕР_1 ….8882) відкритого в АТ КБ «Приватбанк», що належить боржнику, оскільки на рахунку заробітна плата.

Постановою про арешт коштів боржника від 20.01.2026 у ВП №78634122 начальником Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Клименюк Н.В. на підставі ст.ст. 18, 48, 56 ЗУ «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти, які належать боржнику, оскільки кошти не стягнуто.

Скаржник не погодився з діями виконавця щодо зняття арешту за постановою від 15.12.2026 року з рахунку боржника. Ці дії оскаржує і просить оскаржувану постанову скасувати.

Апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення щодо правильності застосування місцевим судом положень Закону України "Про виконавче провадження", виходить із такого.

Частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно зі статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 68 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

За змістом частини першої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, згідно з наведеними приписами Закону України "Про виконавче провадження" кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: 1) якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об`єкти для стягнення; 2) якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів; 3) якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Накладення арешту на кошти (майно) боржника є стадією виконавчого провадження - першим етапом звернення стягнення на майно боржника, питання про накладення якого виконавець вирішує під час відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок про те, що: "...виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, щодо обставин рахунку.

На момент винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника, розміщені на його рахунку, виконавець діяв у межах наданих йому повноважень, оскільки на той момент не мав інформації про те, що рахунок, про який зазначає скаржник використовується для отримання заробітної плати.

Накладення арешту на кошти, що становлять заробітну плату боржника, після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад установлений Законом України «Про виконавче провадження» розмір для відрахувань із заробітної плати – надмірний тягар для боржника й порушення його прав на одержання винагороди за працю і на гідні умови життя.

ВП ВС констатувала: не може бути накладений арешт на кошти, що становлять заробітну плату боржника, після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на всі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених Законом України «Про виконавче провадження» розмірів відрахувань із такої заробітної плати. Якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.

Водночас на кошти, які перебувають на рахунках і не є коштами, що становлять заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Якщо на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника – фізичної особи, що перебувають на рахунку боржника та є його заробітною платою, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено Законом України «Про виконавче провадження», то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього.

У виконавчому провадженні після постанови виконавця від 17.07.2025 року про звернення стягнення на майно та кошти боржника, з`ясувалося, що з 06.06. 2018 року на виконанні у відділі перебуває судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 . Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.12.2025р, начальником Онуфріївського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Клименюк Н.В. в межах ВП №56527907 з виконання судового наказу №401/755/18 Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, з`ясовано, що боржник проходить службу у ВЧ НОМЕР_2 , а тому постановлено звернути стягнення на доходи боржника, що отримує дохід у Генеральному штабі ЗСУ та постановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та ЄВЗДСС, у розмірі 50% доходів щомісяця до надходження письмового повідомлення державного виконавця про зміну розміру утримання.

Боржник звернувся із випискою з рахунку, із виписки з карток за період судом встановлено, що по картці, яка належить боржнику «4149…0706» здійснюється зарахування заробітної плати А0281.

Особливості виконання рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника визначені статтею 30 Закону, згідно з якою виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника.

Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника визначено статтею 70 Закону, частиною другою якої передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано 50 відсотків за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що у разі якщо за постановою державного (приватного) виконавця здійснюється відрахування з заробітної плати боржника, виконання іншої постанови державного (приватного) виконавця можливе за умови, якщо розмір відрахувань із заробітної плати не буде перевищувати розмір, встановлений частиною третьою статті 70 Закону.

Таким чином, державний виконавець з`ясувавши про стягнення з доходу боржника заробітної плати розмір, який обмежений законодавством, правомірно та підставно оскаржуваною постановою від 15.12.2025 року зняв арешт з коштів. Як виходить з пояснень державного виконавця постановою ДВС від 11.12.2025 року з ОСОБА_2 утримано 50 % заробітної плати в рахунок погашення аліментів у межах виконавчого провадження ВП № 56527907, відтак дія оскаржуваної постанови відповідає періоду здійсненого стягнення. Закон не допускає звернення стягнення на 100 % доходу боржника, аліменти є пріоритетним у стягненні за декілька виконавчими листами. Відповідно до статті 46 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги щодо сплати аліментів входять до першої (або другої, залежно від редакції провадження) пріоритетної черги і задовольняються раніше за інші борги. Якщо коштів не вистачає на всі стягнення, аліменти виплачуються в першу чергу.

Відтак висновок суду є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються правильному застосуванні норм матеріального права. Відповідно, доводи апеляційної скарги частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у справі, що виключає скасування судової ухвали з цих підстав.

Суд відхиляє доводи скаржника про недотримання державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з правильним висновком, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судову ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко